Ухвала суду № 84252486, 13.09.2019, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/2089/19

Провадження № 1-кс/626/711/2019

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

13.09.2019 року м. Красноград

Слідчий суддя Красноградського районного суду Харківської області Гусар П.І., за участю секретаря Івашкіної Т.В., Бобрицького В.А. підозрюваної ОСОБА_1 , захисника Орєхової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника СВ Красноградського ВП ГУ НП України в Харківській області Мосенцова С.В., погодженого з начальником Красноградського відділу Первомайської місцевої прокуратури в рамках кримінального провадження №42019221400000102 від 12.09.2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки с.Хрестище Красноградського району Харківської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої, раніше відповідно до ст. 89 КК України не судимої,

- яка підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до поданого клопотання ОСОБА_1 12.09.2019 року повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України при таких обставинах.

13.06.2019 року, близько 12.20 год. ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом, направленим на незаконний збут, по корисливим мотивам, в порушення «Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого Постановою КМУ № 589 від 03.06.2009, знаходячись поблизу гаражного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , незаконно збула, а саме особисто передала ОСОБА_2 полімерний предмет прямокутної форми із запаяними кінцями, в середині якого знаходилась кристалічна речовина білого кольору масою 0,1098 г., який попередньо з метою подальшого збуту зберігала при собі. Від останнього за збутий ним полімерний пакет, всередині якого знаходилась кристалічна речовина білого кольору, ОСОБА_1 отримала кошти в сумі 450 грн. В подальшому зазначений предмет, всередині якого знаходилась кристалічна речовина білого кольору, був виданий ОСОБА_2 працівникам Красноградського ВП ГУ НП в Харківській області. Згідно з висновком судової експертизи №3/1518се-19 від 19.06.2019 кристалічна речовина білого кольору, яку ОСОБА_1 незаконно збула ОСОБА_2 , є наркотичним засобом, метадон. Масою в перерахунку на суху речовину, становить 0,0952 грама.

На думку слідчого обгрунтованість вказаної підозри підтверджується показами свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; фактичними даними, які містяться у протоколі обшуку квартири, в якій проживає підозрювана від 11.09.2019 року; фактичними даними, які містяться у протоколі контролю за вчиненим ОСОБА_1 , злочином; висновком судової експертизи матеріалів, речовин і виробів за спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» за № 3/1518СЕ-19-19 від 19.06.2019.

Також вважає слідчий існують ризики того, що підозрювана ОСОБА_1 може:

1.Переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п.1 ст.177 КПК України), з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки вона підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена у вигляді позбавлення волі строком від 4 до 8 років.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

2.Незаконно впливати на свідків (п.3 ст.177 КПК України), зокрема ОСОБА_2 , з мотивів помсти їй, так як останній допоміг працівникам правоохоронних органів викрити та зафіксувати його злочинну діяльність а також на інших свідків, яких він бачив під час проведення слідчих дій та які були понятими при затриманні;

3.Вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ст.177 КПК України), так як підозрювана ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків немає, постійний заробіток відсутній, а отже і джерела для існування також, що може призвести до вчинення нею інших злочинів.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу є недоцільним, оскільки не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та вказав, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Підозрювана ОСОБА_1 пояснила, що вона близько семи років вживає наркотичні засоби, раніше притягалася до кримінальної відповідальності за ст. 309 КК України, проживає в даний час в м. Краснограді, є вдовою, але співмешкає з наркозалежною особою. В червні 2019 року вона дійсно передала одній знайомій особі наркотичний засіб –метадон та отримала від неї 400 грн у вигляді боргу. Отримані кошти вона віднесла додому, взяла інші, близько 125 грн і пішла в магазин «Посад», де купила необхідний їй товар. Після цього, приблизно через дві години її затримали працівники поліції, помітили їй руки та кошти, які в неї були в сумі біля 80 гривень спеціальною речовиною. Вважає, що наркотичний засіб вона не збувала, тобто не скоїла кримінальне правопорушення за ч.1 ст. 307 КК України. Разом з тим, підозрювана просила їй застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник обвинуваченої також просила задовольнити клопотання підозрюваної.

Перевіривши надані суду матеріали кримінального провадження, дослідивши докази по даних матеріалах, оцінивши в сукупності всі обставини, заслухавши думку прокурора, підозрюваної та її захисника, вважаю, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Під час розгляду клопотання було встановлено вагомість наявних доказів, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчинені даного злочину за ч.1 ст.307 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років показами свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; фактичними даними, які містяться у протоколі обшуку квартири, в якій проживає підозрювана від 11.09.2019 року; фактичними даними, які містяться у протоколі контролю за вчиненим ОСОБА_1 злочином, що був досліджений в судовому засіданні; висновком судової експертизи матеріалів, речовин і виробів за спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» за № 3/1518СЕ-19-19 від 19.06.2019

Матеріали кримінального провадження дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Згідно даних про особу ОСОБА_1 встановлено, що остання міцних соціальних зав`язків не має, оскільки не працює, не одружена, дітей не має, господарства не веде, співмешкає із наркозалежною особою, тобто у неї стійкі соціальні зв`язки відсутні, що може її спонукати до переховування від органів слідства та суду(п.1 ст.177 КПК України).

Крім того, суд вбачає певні ризики, що ОСОБА_1 перебуваючи на свободі може незаконно впливати на ряд свідків, повне коло яких на даний час ще не встановлено, оскільки як повідомив прокурор, відповідно до матеріалів НСРД, збут наркотичних засобів відбувався протягом тривалого часу та значній кількості осіб(п.3 ст.177 КПК України).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

З огляду на вищевикладене є достатньо підстав вважати, що існують передбачені статтею 177 КПК України ризики, на які вказує слідчий та прокурор, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.

Як зазначено в статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно вплинути на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Також відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

З огляду на викладене, суд дійшов до переконливого висновку, що клопотання слідчого необхідно задовольнити, а щодо підозрюваної слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, з урахуванням поведінки підозрюваної, характеру скоєного та її особи не зможуть забезпечити виконання нею процесуальних обов`язків, а також забезпеченню спробам переховування від суду, впливу на свідків та перешкоджання встановлення істини у справі, а тому у такому разі не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_1 в порядку ст.208 КПК України з 11:20 год. 11.09.2019 року.

Поряд з цим, положеннями ч.3 ст.183 КПК України передбачено, що при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

За змістом ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на вище зазначене та з урахуванням суспільної небезпечності скоєного ОСОБА_1 , а саме збутом наркотичних засобів вважаю що вказану суму необхідно встановити в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладенням певних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, що складає 96 800 (50х1936 = 96 800 грн).

На підставі викладеного такеруючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193-197, 205, 485-488, 492 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання начальника СВ Красноградського ВП ГУ НП України в Харківській області Мосенцова С.В. задовольнити.

Застосувати у відношенні підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань №27 строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 11 год. 20 хв. 11 вересня 2019 року до 11год. 20хв. 09 листопада 2019 року.

Для тримання під вартою обвинувачена ОСОБА_1 підлягає направленню до Харківської установи виконання покарань №27.

Визначити стосовно ОСОБА_1 суму застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладенням певних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, що складає 96 800 (50х1936 = 96 800 грн), яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (банк отримувач - ДКС України, код отримувача ЄДРПОУ - 26281249, код банк отримувач (МФО) 820172, рахунок отримувача 37318098006674, отримувач коштів ТУ ДСА України в Харківській області, призначення платежу - запобіжний захід застава, № судового рішення та ПІБ особи, якою вноситься застава).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії даної ухвали.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 , з-під варти – звільнити.

У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194КПК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Визначити 2-х місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Роз`яснити підозрюваноій, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокуратуру і суддю Красноградського районного суду Харківської області.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Також роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі звільнення з під варти в разі внесення застави, остання негайно повинен повідомити про це слідчого та прокурора.

Копію ухвали про обрання запобіжного заходу вручити підозрюваній негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення.

Слідчий суддя