Ухвала суду № 84246546, 29.08.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/3085/19

в справі № 760/17578/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОКСІ БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про захист порушеного права шляхом стягнення донарахованих відсотків за кредитним договором,суд

В С Т А Н О В И В:

В липні 2018 року ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» звернувся до суду з позовом і просив стягнути з відповідачів, як солідарних боржників, 46 583, 90 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку становить 1 236 285, 56 гр., заборгованості по відсотках за Кредитним договором № 014/9408/82/75281 від 24 липня 2008 року.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2018 року було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, з призначенням підготовчого засідання в справі на 11 березня 2019 року.

Розпорядженням керівника апарату Солом`янського районного суду м. Києва від 21 лютого 2019 року № 650 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 760/17578/18 у зв`язку із прийняттям рішення Першою дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя від 25 січня 2019 року № 195/1дп/15-19 про тимчасове відсторонення судді Лазаренко В.В. від здійснення правосуддя.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справу № 760/17578/18 передано на розгляд судді Шереметьєвій Л.А.

Ухвалою суду від 06 червня 2019 року підготовче провадження в справі було закрито.

За заявою ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» до участі в справі в якості правонаступника позивача було залучено ПАТ «ОКСІ БАНК», якому було відступлено паво вимоги за укладеним з відповідачами договорами.

Справу призначено до розгляду на 05 серпня 2019 року.

Після залучення до участі в справі ПАТ «Оксі Банк» представник останнього в судові засідання, призначені на 05 серпня 2019 року та 29 серпня 2019 року не з"явився, будучи належним чином повідомленим про час розгляду справи.

Судові повістки, адресовані позивачу, були отримані завчасно уповноваженим представником банку за довіреністю.

Ідентифікувати справу та відповідачів у них залучений правонаступник позивача мав можливість, оскільки приведена в судових повістках інформація є достатньою для цього.

/ а.с. 140, 151 /

Не дивлячись на це, отримавши судові повістки, будучи обізнаним про наявність спору в провадженні суду, представник позивача правом участі в судовому засіданні не скористався, за отриманням будь-якої інформації до суду не звертався, зацікавленості в розгляді справи не проявив і заяви про розгляд справи в його відсутності не подав.

Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

За змістом ч.ч.1,2 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Не дивлячись на тривалість перебування справи в провадженні суду, неодноразової неявки представника позивача у судові засідання, а також неподання доказів поважності причин неявки в судові засідання, розгляд справи неодноразово відкладався.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В свою чергу, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.

Проте,право на суд не є абсолютним, і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом,тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

В свою чергу вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справи є обов`язком держави.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Водночас, неявки позивача та його представника в судові засідання спричиняє затягування строків розгляду справи, що є порушенням як положень Цивільного процесуального кодексу України, так і п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Аналіз приведеного вище свідчить про те, що саме позивач не проявляє зацікавленості у розгляді справи, не з`являючись у судові засідання.

За змістом ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

В свою чергу, відповідно до п.5 ч.2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Тобто, з точки зору закону умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання є ряд чинників, а саме:

- повторна неявка позивача поспіль у судове засідання;

- належне повідомлення позивача про час розгляду справи;

-відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання або неповідомлення їх суду;

- неявка позивача в судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті;

- відсутність заяви позивача про розгляд справи в його відсутності.

Суд враховує, що з точки зору процесуального законодавства суд не зобов`язаний врахувати поважність причин повторної неявки позивача до суду.

Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 22 травня 2019 року в справі № №61-36375св18, зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.

Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача або його представника, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду.

Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.

Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності.

Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Виходячи з цього та викладеного вище, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст.49,223, 257 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Оксі Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про захист порушеного права, шляхом стягнення донарахованих відсотків за кредитним договором залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.А.Шереметьєва