Ухвала суду № 84245790, 03.06.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/58631/18-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Соколов О.М., при секретарі Березовській К.А., за участю адвокатів: Гончарова А.М., Нейрановського А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Посохова В.С. в інтересах ТОВ «Едельмар» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 32016100000000126,-

В С Т А Н О В И В:

До провадження слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Соколова О.М. надійшло клопотання адвоката Посохова В.С. в інтересах ТОВ «Едельмар» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 32016100000000126.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32016100000000126 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва № 761/39311/16-к від 15.11.2016 накладено арешт на нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська (колишня адреса Червоноармійська), 10-а (загальна площа 5104,2), та яке згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 71900558 від 01.11.2016 належить ТОВ «Едельмар» (код 39239180), та за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська (колишня адреса Червоноармійська), 10-б (загальна площа 85,9), яке згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 71900679 від 01.11.2016 належить ТОВ «Едельмар» (код 39239180).

Адвокати Гончаров А.М., Нейрановський А.О. у судовому засіданні вимоги клопотання підтримали, просили його задовольнити.

Прокурор/слідчий у судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином. Через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність. Проти задоволення не заперечував.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що у провадженні СВ ФР ГУ ДФС перебувають матеріали кримінального провадження № 32016100000000126 від 20.10.2016 за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 218-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва № 761/39311/16-к від 15.11.2016 накладено арешт на нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул . Велика Васильківська (колишня адреса Червоноармійська), 10-а (загальна площа 5104,2), та яке згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 71900558 від 01.11.2016 належить ТОВ «Едельмар» (код 39239180), та за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська (колишня адреса Червоноармійська), 10-б (загальна площа 85,9), яке згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 71900679 від 01.11.2016 належить ТОВ «Едельмар» (код 39239180).

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).

Органом досудового розслідування не надано доказів, що продовження строку дії заходу забезпечення кримінального провадження є на разі доцільним та співмірним цілям кримінального правопорушення.

Крім того, з матеріалів клопотання вбачається, що накладений арешт порушує права володільця майна на розпорядження належним йому майном.

Протягом досудового розслідування не встановлено, що вказане майно є таким, що набуте внаслідок вчинення кримінального правопорушення, доказів, що б підтверджували такі обставини також не надані, а отже застосування арешту у даній справі є безпідставним та необхідність у продовженні дії вказаного заходу забезпечення кримінального провадження відпала.

Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та скасування арешту майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва № 761/39311/16-к від 15.11.2016 на нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська (колишня адреса Червоноармійська), 10-а (загальна площа 5104,2), та яке згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 71900558 від 01.11.2016 належить ТОВ «Едельмар» (код 39239180), та за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська (колишня адреса Червоноармійська), 10-б (загальна площа 85,9), яке згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 71900679 від 01.11.2016 належить ТОВ «Едельмар» (код 39239180).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.М. Соколов