Ухвала суду № 84245748, 13.09.2019, Оболонський районний суд міста Києва

13.09.2019 Справа № 756/9056/19

Унікальний №756/9056/19

Провадження № 1-кс/756/2161/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2019 року м. Київ

Слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва Шестаковська Л.П., за участю секретаря Дзюбан М.А., розглянувши у кримінальному провадженні № 42019101050000123 від 17.05.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.190 КК України, клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції у м. Києві Пилипчук Є.А., погоджене процесуальним керівником у провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури № 5 Вербановським В.В., про надання тимчасового доступу до документів,

в с т а н о в и в:

У провадженні слідчого відділу Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного 17.05.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019101050000123, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України.

Приводом для реєстрації зазначеного кримінального провадження стала заява адвоката Ільченка С.Ю. про здійснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 замаху на заволодіння шахрайським шляхом майном, що належить ТОВ «ВКФ ЮКРЕЙН ЕНЕРДЖИ ГРУП».

Як вбачається із заяви, 04.04.2019, ОСОБА_3 , як генеральному директору ТОВ «ПРІНТ ІНЖІНІРІНГ» та на даний час фактичному власнику ТОВ «ПРІНТ ІНЖІНІРІНГ» і ТОВ «ВКФ ЮКРЕЙН ЕНЕРДЖИ ГРУП» стали відомі обставини, які вказують на конкретні факти вчинення по відношенню до майна ТОВ «ВКФ ЮКРЕЙН ЕНЕРДЖИ ГРУП», ТОВ «ПРІНТ ІНЖІНІРІНГ» та його особисто, кримінальних правопорушень, спрямованих на шахрайське заволодіння майном Товариства.

Зокрема, саме 04.04.2019, до нього звернулася виконуюча обов`язки головного бухгалтера ТОВ «ПРІНТ ІНЖІНІРІНГ» ОСОБА_4 із доповідною запискою, у якій повідомлялося про виявлений факт спроби відчуження від імені Товариства на користь ТОВ «ВЕНТУРЄ ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 35481908, адреса реєстрації: 01133, м. Київ, вулиця Щорса, будинок, 32-Г, офіс 262) нафти сирої у кількості 210,823 тони на загальну суму 5 101 917,45 грн.

Відповідно до даних бухгалтерської програми 1С реалізацію було відображено за 18.03.2019 і ця операція, начебто, протікала у 7 етапів, згідно накладних: №24 у кількості 24,82 т. на суму 600844,10 грн.; №25 у кількості 25,5 т. на суму 617100,11 грн.; №26 у кількості 25,84 т. на суму 625328,10 грн.; №27 у кількості 26,145 т. на суму 632709,11 грн.; №28 у кількості 24,78 т. на суму 599676,10 грн.; №29 у кількості 57,798 т. на суму 1398711,83 грн.; №30 у кількості 25,94 т. на суму 627748,10 грн.

Водночас вказаної нафти у березні 2019 року на балансі ТОВ «ПРІНТ ІНЖІНІРІНГ» не було, оскільки ще у жовтні 2018 року саме ця нафта була поставлена до ТОВ «ВКФ ЮКРЕЙН ЕНЕРДЖИ ГРУП», власником якого він є. Незважаючи на це, невстановленими особами здійснено декілька спроб її привласнення, що й було виявлено.

Через очевидний сумнівний факт продажу нафти на користь ТОВ «ВЕНТУРЄ ІНВЕСТ», ОСОБА_5 ініціював перевірку фінансово-господарської документації ТОВ «ПРІНТ ІНЖІНІРІНГ», за результатами якої з`ясовано, що дії по відчуженню нафти ТОВ «ВКФ ЮКРЕЙН ЕНЕРДЖИ ГРУП» здійснені генеральним директором ТОВ «ПРІНТ ІНЖІНІРІНГ» ОСОБА_1 та фінансовим директором ТОВ «ПРІНТ ІНЖІНІРІНГ» ОСОБА_2 .

В ході допиту, в якості свідка ОСОБА_6 , останній повідомив, що на його думку існують підстави вважати, що колишній генеральний директор ТОВ «ПРІНТ ІНЖІНІРІНГ» ОСОБА_1 , переслідуючи мету протиправного заволодіння майном ТОВ «ВКФ ЮКРЕЙН ЕНЕРДЖІ ГРУП», а саме: нафтою сирою у кількості 210,823 тон на загальну суму 5101917,45 грн., разом із колишнім фінансовим директором Товариства ОСОБА_2 , вступив у злочинну змову із керівництвом ТОВ «ВЕНТУРЄ ІНВЕСТ», внаслідок чого у лютому-березні 2019 року ними спільно складені підроблені документи, завдяки яким право власності на нафту мало б перейти до ТОВ «ПРІНТ ІНЖІНІРІНГ», а надалі - до ТОВ «ВЕНТУРЄ ІНВЕСТ». Також, з його слів ОСОБА_1 постійно користується наступними мобільними телефонами: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 . Крім того, ОСОБА_1 постійно користується послугами особистого водія ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який, у свою чергу, використовує мобільний телефон: НОМЕР_3 .

Саме тому, в ході досудового розслідування і виникла необхідність звернутись з клопотанням про дозвіл на тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні операторів телекомунікацій, з метою встановлення та перевірки причетності ОСОБА_1 до можливого вчинення кримінального правопорушення, встановлення його місця знаходження у період часу з 01.02.2019 по 31.03.2019 року, тобто у дні підписання фіктивної документації, а також встановлення об`єктивної істини у даному кримінальному провадженні

Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 05.07.2019 року було відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про надання тимчасового доступу до документів, які перебувають у володінні ПрАТ «ВФ Україна», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька 15, щодо мобільного номеру телефону НОМЕР_1 , у зв`язку із неналежною мотивацією необхідності встановлення місцезнаходження ОСОБА_1

Особа, у володінні якої знаходяться зазначені документи, ПрАТ «Водафон» у судове засідання своїх представників не направила, хоча про день та час розгляду клопотання повідомлялись своєчасно та належним чином, про причини неявки своїх представників в судове засідання суд не повідомила. Слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд клопотання у їх відсутність відповідно до ч. 4 ст. 163 КПК України.

Слідчий подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, а також просив задовольнити його клопотання.

Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження вбачається, що 17.05.2019 року внесено відомості про вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.190 КК України (кримінальне провадження № 42019101050000123).

Так, відповідно до ч.5, 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю. Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Проте, в ході судового розгляду органами досудового розслідування не доведено, що номер мобільного телефону, який вказаний в клопотанні, належить особі, яка може бути причетна до вчинення кримінального правопорушення, оскільки будь-яких доказів, здобутих під час судового розгляду, на підтвердження вказаних обставин, не встановлено.

Крім того, слідчим в порушення вимог п.6 ч.2 ст.160 КПК України у клопотанні не зазначено, чому неможливо іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою вказаних у клопотанні документів.

Відповідно до ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях вказував, що принциповим є питання, чи втручання у права, викладені у ч.1 статті 8 Конвенції, виправдане ч.2 цієї статті, а саме - чи здійснене воно «згідно із законом» і чи було «необхідним у демократичному суспільстві» для однієї із цілей, передбачених у цій частині (Хан проти Сполученого Королівства, заява №35394/97, рішення від 12 травня 2000 року, п.25).

На думку слідчого судді в задоволенні клопотання слідчого необхідно відмовити, оскільки клопотання слідчого не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, так як слідчим не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин щодо наявного номеру мобільного терміналу, а також не доведено, що таке втручання у право на повагу до приватного життя людини, до мобільного терміналу якої планується отримати доступ, є необхідним у демократичному суспільстві, а також буде пропорційним втручанням у права людини відносно завдань кримінального провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 159, 160, 162, 163, 164, п. 10 ч. 1 ст. 309 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції у м. Києві Пилипчук Є.А., погоджене процесуальним керівником у провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури № 5 Вербановським В.В., про надання тимчасового доступу до документів - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Л.П. Шестаковська