Ухвала суду № 84245081, 22.08.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/16082/19

Провадження № 2-с/752/29/19

У Х В А Л А

Іменем України

22.08.2019 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Шкірай М.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,-

Встановив

09 серпня 2019 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» заборгованості за житлово-комунальні послуги.

20.08.2019 року до суду надійшла заява від ОСОБА_1 про скасування судового наказу.

Форма і зміст заяви про скасування судового наказу повинні відповідати вимогам ст. 170 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 170 ЦПК України визначено, що боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Також, у ч. 3 ст. 170 ЦПК України встановлено, що заява про скасування судового наказу має містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;

4) наказ, що оспорюється;

5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

У ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;

3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

У своїй заяві ОСОБА_1 не зазначає повне найменування сторін у справі та не долучає наказ, що оспорюється.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України, до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про Судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про Судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах зокрема заяви про скасування судового наказу - 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 96,05 грн.

Однак, до заяви про скасування судового наказу заявником не додано квитанцію про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду.

За таких обставин, приходжу до висновку, про необхідність повернення заяви про скасування судового наказу без розгляду.

Керуючись ст.170 ЦПК України,-

Ухвалив

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» заборгованості за житлово-комунальні послуги - повернути без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя