Ухвала суду № 84245076, 12.09.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5175/16-к

Провадження № 1-кс/752/8926/19

У Х В А Л А

12.09.2019 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва Колдіна О.О., з участю секретаря Петрова Є.В., розглянувши заяву прокурора прокуратури м.Києва М.Завгороднього про відвід слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва Шкірай М.І. від розгляду клопотання про скасування арешту майна справа № 752/5176/16-к та передачу майна в управління у кримінальному провадженні № 42012110000000358 та № 42001410000000107,

в с т а н о в и в:

в провадженні слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва Шкірай М.І. перебуває клопотання про скасування арешту майна справа № 752/5176/16-к та передачу майна в управління у кримінальному провадженні № 42012110000000358 та № 42001410000000107.

Прокурор у кримінальному провадженні М.Завгородній заявив відвід слідчому судді Шкірай М.І., посилаючись на те, що на даний час досудове розслідування у вказаних кримінальних провадженнях проводиться слідчими другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м.Києва, який знаходиться на території Дніпровського району м.Києва, про що повідомлено слідчому судді. Про зазначені обставини відомо і заявникам ОСОБА_1 , ТОВ «Вісак» та ТОВ «Творча майстерня «Вісак», в інтересах яких діє адвокат Шутий Д.С. Однак, незважаючи на те, що слідчому судді відомо про зміну підслідності у даному кримінальному провадженні, останній продовжує розгляд клопотання, дані обставини викликають сумнів в неупередженості слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва Шкірай М.І.

Дослідивши матеріали заяви, слідчий суддя вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Статтею. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду для визначення суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії"(Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

Як встановлено слідчим суддею в ході розгляду заяви про відвід слідчому судді Шкірай М.І. повідомлено про зміну підслідності у кримінальному провадженні та проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 42012110000000358 та № 42001410000000107 другим слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м.Києва, який знаходиться на території Дніпровського району м.Києва.

Згідно з п.2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до положень ст.132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Зазначені правила визначення підсудності також застосовуються при розгляді клопотань про скасування заходів забезпечення кримінального провадження, у т.ч. зняття арешту з майна.

Тобто, в даному випадку, клопотання про скасування арешту майна у кримінальних провадженнях № 42012110000000358 та № 42001410000000107 повинні розглядатись слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, тобто Дніпровським районним судом м.Києва.

Розгляд клопотання про скасування арешту майна справа № 752/5175/16-к слідчим суддею Голосіївського районного суду м.Києва може викликати об`активні сумніви в його неупередженості.

З огляду на викладене, заява про відвід слідчого судді Шкірай М.І. підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 75, 80, 81 КПК України,

у х в а л и в:

заяву прокурора прокуратури м.Києва М.Завгороднього про відвід слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва Шкірай М.І. від розгляду клопотання про скасування арешту майна справа № 752/5176/16-к та передачу майна в управління у кримінальному провадженні № 42012110000000358 та № 42001410000000107 задовольнити.

Відвести слідчого суддю Голосіївського районного суду м.Києва Шкірай М.І. від розгляду клопотання про скасування арешту майна справа № 752/5176/16-к та передачу майна в управління у кримінальному провадженні № 42012110000000358 та № 42001410000000107.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: О.О.Колдіна