Рішення № 84243996, 29.08.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.08.2019 Справа №607/1866/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Багрія Т.В., за участі секретаря судового засідання Костиник О.П., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Гребеняка Р.Б. у м.Тернополі в залі суду у відкритому судовому засіданні, в порядку ст.194, ст.229 КАС України, розглянувши справу за позовом ОСОБА_2 до Тернопільської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправної та скасування постанови заступника начальника Тернопільскої митниці Державної фіскальної служби України в справі про порушення митних правил № 0028/403000000/17 від 24 січня 2017 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся в суд з вказаним позовом до відповідача Тернопільської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просить визнати протиправною та скасувати, складену щодо нього постанову про порушення митних правил № 0028/403000000/17 від 24 січня 2017 року, згідно якої його притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України (далі МК України) та провадження у справі закрити. На обгрунтування вказаних вимог зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що він мав умисел на вчинення дій, передбачених статтею 485 МК України, що унеможливлює притягнення його до відповідальності за даною статтею. При винесенні постанови не було враховано те, що митне оформлення проводилось не ним особисто, а митним брокером як уповноваженою особою, і що саме останнімнадано митниці всі документи, подання яких інкримінується ОСОБА_2 . Окрім того, незважаючи на те, що реальна вартість товару згідно інвойсу складала 2'400 євро (56384,69 грн.), в митній декларації брокером вказана вартість визначена експертним висновком, а саме: 106895,98 грн, що свідчить про відсутність умислу у ОСОБА_2 на подання недостовірної документації. Також, у разі виявлення розбіжності в митній вартості товару після його випуску, митний орган може провести процедуру коригування митної вартості з вимогою доплати митних платежів в порядку статті 54 МК України, чого не було зроблено. Лист митних органів Нідерландів не може братись до уваги, так як не містить відомостей про транспортний засіб, а також у ньому вказано не той номер контракту. Окрім того, вважає, що відповідачем пропущено шестимісячний строк для притягнення його до відповідальності, так як правопорушення, передбачене статтею 485 МК України не є триваючим. Строк повинен рахуватись з моменту переміщення товару через митний кордон України. Також вказує не те, що копію оскаржуваної постанови він отримав 03 лютого 2017 року, а тому з поважних причин пропустив строк на оскарження, який просить поновити.

Представник Тернопільської митниці ДФС подав відзив на позовну заяву в якому вказав: «Тернопільська митниця ДФС із даним адміністративним позовом не погоджується з мотивів неправильного використання Позивачем норм матеріального права в обґрунтування своєї позиції та невідповідності викладених у ньому висновків фактичним обставинам справи і просить суд врахувати нижченаведене. В обгрунтування своєї позиції позивач, зокрема, зазначає, що жодних зауважень щодо митної вартості товару в момент його митного оформлення від митного органу не поступало. Покликається на ч.7 ст.54 МК України відповідно до якої у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Також зазначає, що у разі виявлення розбіжності в митній вартості товару після його випуску митний орган може провести процедуру коригування митної вартості з вимогою доплатити митні платежі в порядку, передбаченому ст.55 МК України.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.265 МК України декларантами мають право виступати при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, - резидент, яким або від імені якого укладено цей договір, а згідно із ч.З ст. 265 МК України підприємства можуть бути декларантами, за умови перебування їх на обліку в митних органах України. Пунктом 8ст.4 МК України передбачено, що декларант це особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.266 МК України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку встановленого Митним кодексом України, надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей, у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X Митного кодексу України. За загальним правилом згідно із ч.І ст.293 МК України особою, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, є декларант.

ТОВ "Сокіл - Захід" перебуває на обліку в Тернопільській митниці ДФС з 10.10.2014 року, що підтверджується обліковою карткою №403/2014/0000153, та в розумінні п.8, ст.4, ч.1 п.1 ст.265, ч.3 ст.265 МК України ТОВ "Сокіл-Захід" є декларантом та здійснює усі права та виконує обов`язки, передбачені МК України. Позивач 02.02.2015 року звернувся в Тернопільську митницю ДФС із заявою про внесення змін в картку обліку особи, оскільки був призначений керівником ТОВ "Сокіл-Захід". З того часу, волевиявлення здійснювалося ТОВ "Сокіл- Захід" його керівником, а саме: ОСОБА_2 , у формі укладення та виконання договорів, подання необхідних для митного оформлення документів, тощо. З метою декларування товарів, що надходять на адресу ТОВ "Сокіл-Захід", останнім 10.10.2014 року укладено договір №10/10/2014 - 2 про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів із митним брокером - ТОВ "Віта-Едванс" (далі - договір на декларування). Підпунктом 2.3 "Обов`язки Замовника" договору на декларування. передбачено обов`язок Замовника що до початку митного оформлення кожної відправки (надходження) товарів надавати Виконавцю всі необхідні для митного оформлення документи. Покликання Позивача на те, що жодних зауважень щодо митної вартості товару в момент його митного оформлення від митного органу не поступало, ніяк не спростовує факт заявлення Позивачем в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару з метою зменшення розміру митних платежів та надання з цією ж метою органу доходів і зборів рахунок №0037 від 27.04.2015 року, що містив недостовірні відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, що призвело до ухилення від сплати митних платежів у сумі 12 944,99 грн. В кожному випадку митниця виходить з принципу доброчесності суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності щодо законності здійсненої зовнішньоекономічної операції на підставі необхідних для митного оформлення товару документів. Оскільки позивач подав для митного оформлення товару передбачені митним законодавством необхідні в даному випадку документи, то митницею і було здійснено митне оформлення товару за заявленою на той час митною вартістю. Однак, митниця у разі підозри в частині правдивості відомостей, вказаних у поданих до митного оформлення документах, залишає за собою право ініціювати їх перевірку на автентичність, що і було зроблено в порядку, передбаченому пунктом 8ч.1 ст.336 МК України шляхом надіслання запиту на адресу уповноваженого органу іноземної держави. Таким чином, незважаючи на скориговану (збільшену) декларантом митну вартість товару, вказані протиправні дії Позивача призвели до шкідливих наслідків у виді несплати митних платежів до Державного бюджету України на загальну суму 12944,99 грн. Також слід зауважити, що відповідно до ч.1 ст.269 МК України за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів відомості, зазначені у митній декларації, зокрема, можуть бути змінені.

Згідно із ч.2 ст.269 МК України внесення змін до митної декларації, прийнятої органом доходів і зборів, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Позивач міг внести зміни у митну декларацію та подати з такою метою документи, що містять правдиві відомості про вартість та відправника товару, чим міг усунути шкідливі наслідки своїх дій, проте таким правом не скористався. Також Позивач стверджує, що для розмитнення вказаного транспортного засобу ним митному органу подано належні документи, відповідно до чинного законодавства, дійсність зовнішньо - економічного договору купівлі-продажу від 20.09.2014 №01/01/2014 NL ніким не оспорена, в судовому порядку такий договір визнаний недійсним не був. Однак, на переконання митниці, факт дійсності чи недійсності зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 20.09.2014 №01/01/2014 NL між ТОВ "Сокіл-Захід" та нідерландською компанією "М. VOS VOF" не має значення у цій справі, оскільки за матеріалами справи факт купівлі - продажу вказаного автомобіля в нідерландської компанії спростовується отриманими від митної служби Чеської Республіки належними та допустимими доказами - листом Генеральної Митної Дирекції Чеської Республіки від 08.08.2016 №13160/2016 900000-313, копією митної деклараці' Чеської Республіки № 15CZ610000295W2233 від 28.04.2015, фактурою від 27.04.2015 № 2001500282 та їх офіційними перекладами. Крім того, варто зауважити, що ДФС України відповідно до Протоколу про надання адміністративним органам взаємної допомоги у митних питаннях до Угоди про партнерство та співробітництво між ЄС та Україною від 14.06.1994 було надіслано запит від 20.04.2015 року №9715/5/99-99-26-03-03-16 на адресу митного інформаційного центру Королівства Нідерланди. Листом від 13.11.2015 №DIC_2015_36537 митний інформаційний центр Королівства Нідерланди інформував, зокрема, не лише проте, що вказаний контракт насправді між ТОВ "Сокіл-Захід" та нідерландською компанією "М. VOS VOF" не укладався, а й про те, що транспорті засоби українській компанії не продавалися та ніякі інвойси не видавалися. Слід зауважити, що відповідь Митного інформаційного центру Королівства Нідерланди стосувалася перевірки виключно контракту № 01/01/2014 NL, а не якогось іншого, в тому числі №01/01/2014, існування якого взагалі не підтверджено ніякими доказами. Із вказаних відповіді Генеральної Митної Дирекції Чеської Республіки, митної декларації та фактури встановлено, що насправді сідельний тягач DAF XF95.430, шасі НОМЕР_1 був придбаний гр. України Mykola Reha, Bocna, 33, UA 46000 Ternopil, Ukraine в чеської компанії "Primatruck s.r.o" за 6000 свро або 140 961,73 грн по курсу НБУ на день подання митної декларації. Вказані відповідь та митна декларація та фактура отримані відповідно до Протоколу II про взаємну адміністративну допомогу в митних справах до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони від 21.03.2014, а тому є належними та допустимими доказами у цій справі. А тому, ТОВ "Сокіл-Захід" насправді не купляло вказаного транспортного засобу у нідерландської компанії "М. VOS VOF" на підставі зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 20.09.2014 № 01/01/2014 NL, а нідерландська компанія "М. VOS VOF " не видавала інвойсу № 0037 від 27.04.2015 року. Зазначений факт встановлений постановами Тернопільського міськкрайонного суду Тернопільської області від 26.09.2016 в справі № 607/4987/2016-п та від 14.03.2017 року у справі № 607/2025/2017, а також постановами апеляційного суду Тернопільської області від 03.11.2016 року у справі № 607/4987/16-п, від 29.09.2016 у справі № 607/6126/16-п, від 28.04.2017 року у справі № 607/2025/2017, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018 у справі № 857/2667/18, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019 у справі № 857/10995/18.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням, в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також, варто звернути увагу, що покликання представника ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого ГУДФС Дацка О.А. від 30.09.2016 у кримінальному провадженні №32016210000000014 не заслуговує на увагу через те, що у вказаній постанові не підтверджено перерахування коштів за поставку саме сідельного тягача DAF XF95.480, 2006 року випуску, шасі НОМЕР_2 . Інших доказів про перерахування коштів за цей сідельний тягач компанією "Сокіл-Захід" представниками позивача не надано судам. Отже, ОСОБА_2 , будучи керівником ТОВ "Сокіл-Захід", виконуючи даний контракт та надаючи інвойс, нібито виданий нідерландською компанією "М. VOS VOF", як для підготовки попереднього повідомлення (декларації) митним брокером з метою надання дозволу прикордонною митницею на пропуск цього транспортного засобу через митний кордон України, а також для проведення митного оформлення цього транспортного засобу вже в Тернопільській митниці ДФС, знав та усвідомлював, що вказаний контракт і інвойс містять неправдиві відомості про відправника та одержувача товару, а також неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, зокрема, про ціну товару. В даному випадку ОСОБА_2 ні водій, ні інший представник нідерландської компанії "М. VOS VOF" не могли надати вказаний інвойс, оскільки водій в дійсності виступав власником (особисто його купував за готівку у чеської компанії) цього транспортного засобу, що підтверджується відповіддю Генеральної Митної Дирекції Чеської Республіки, а нідерландська компанія "М. VOS VOF" в особі її керівника чи інших працівників жодних правовідносин, в тому числі і з приводу купівлі - продажу вживаних транспортних засобів, із ТОВ "Сокіл-Захід", ніколи не мали, що підтверджується вищезгаданим листом Митного інформаційного центру Королівства Нідерланди. Звідси висновок, що ОСОБА_2 надав агенту з митного оформлення ОСОБА_4 документи, яких не існує, оскільки жодних правовідносин між ТОВ "Сокіл Захід" та нідерландською компанією "М. VOS V0F' ніколи і не виникало, в тому числі з приводу купівлі - продажу вживаного автотранспорту. В дійсності купляли приватні особи на території Європейського Союзу за готівку, в той час для державних органів України створювалася видимість нібито здійснення зовнішньоекономічної діяльності ТОВ "Сокіл -Захід", а насправді - легалізація в Україні ввезеного вживаного автотранспорту саме через ТОВ «Сокіл-Захід» та особистого сприяння його керівника, ОСОБА_2 . Після факту декларування декларант повинен усвідомлювати те, що відповідно до частини восьмої статті 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Звертаємо увагу на ту обставину, що питання відповідальності також було врегульовано договором про декларування. Так, згідно із положенням підпункту 4.2 пункту "Умови сплати митних платежів" вищевказаного договору зафіксовано наступну домовленість сторін: "...в разі встановлення згодом недобору митних платежів...після випуску митницею товарів у вільне використання відповідальність за їх недоплату несе Замовник...". Замовником в даному випадку (на час подання митниці необхідних документів) виступає уповноважений на роботу з митними органами директор ТОВ "СОКІЛ-ЗАХІД" ОСОБА_2 . Слід зауважити, що роль агента з митного оформлення ОСОБА_4 зводиться до виконання трудової функції, оскільки останній перебуває у трудових відносинах із митним брокером - товариством "Віта Едванс", а останнє, як це передбачено п.63 ч.1 ст.4, ч.1 ст.416 МК України, є уповноваженою особою декларанта, що надає послуги з декларування товарів. З огляду на це, ні в агента з митного оформлення, ні в митного брокера немає спеціальної мети - ухилення від сплати митних платежів (в даному випадку неправомірне зменшення їх розміру), що є обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст.485 МК України. Тому митниця дійшла висновку, що директор ТОВ "Сокіл-Захід" ОСОБА_2 умисно заявив в митній декларації № 403000010/2015/000222 неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару з метою зменшення розміру митних платежів та надав з цією ж метою органу доходів і зборів інвойс від 27.04.2015 №0037, що містив недостовірні відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, що призвело до ухилення від сплати митних платежів у сумі 12 944,99 грн. Слід зауважити, що Верховний суд у постанові від 06.06.2018, винесеній в цій справі за касаційною скаргою митниці, констатував не надання належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам та неповне встановлення фактичних обставин справи, що призвело до передчасного висновку судів нижчих інстанцій про відсутність в діях Позивача ознак порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України. Зокрема, не було досліджено належним чином лист Митного інформаційного центру Королівства Нідерланди від 13.11.2015 №РІС 2015 36537, лист Генеральної Митної Дирекції Чеської Республіки від 08.08.2016 №13160/2016 900000-313, копію митної декларації Чеської Республіки №15CZ610000295W2233 від 28.04.2015, №2001500282 від 28.04.2015. Позивач також звертає увагу на те, що передбачене ст.485 МК України правопорушення не є триваючим, а закінченим під час митного оформлення товару, а тому строк притягнення його до адміністративної відповідальності минув. Однак, позивач неправильно трактує норми матеріального права в обгрунтування своєї позиції, з огляду на таке. Системний аналіз норм права, закріплених ст.ст.269, 336, ч.І ст.467, 491 Митного кодексу України та підзаконних нормативно-правових актів з питань митної справи - в даному разі чинний Порядок направлення запитів до Державної митної служби України до митних служб іноземних держав або їх інформування, затверджений наказом Держмитслужби України від 06.07.05 № 639, дає можливість митниці прийти до висновку, що адміністративне стягнення за вчинення порушення митних правил, передбачене статтею 485 МК України може бути накладене не пізніше шести місяців з дня його виявлення.

Відповідно до ч.1 ст.467 МК України (в редакції на час розгляду справи) якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

За змістом ст.491 МК України передбачене ст.485 МК України правопорушення може бути виявлено посадовими особами органу доходів і зборів безпосередньо (під час переміщення через митний кордон чи митного оформлення товарів, тощо) або ж внаслідок офіційних письмових повідомлень про вчинення особою порушення митних правил, отриманих від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу або офіційного письмового повідомлення про вчинення порушення митних правил, отриманого від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Відповідно до п.34-1 ч.1 ст.4 МК України органом доходів і зборів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Згідно із Положенням про Міністерство фінансів України затверджене постановою Кабінету міністрів України №375 від 20.08.2014, Мінфін є головним органом в системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику. Згідно із ч.1 ст. 546 МК України митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів, а відповідно до ч.І ст.547 МК України митний пост є органом доходів і зборів, який входить до складу митниці як відокремлений структурний підрозділ і в зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів.

Статтею 490 МК України передбачено вичерпний перелік посадових осіб, уповноважених складати протоколи про порушення митних правил, а саме: 1) посадові особи, які відповідно до посадових інструкцій уповноважені здійснювати митний контроль, митне оформлення і пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України і які безпосередньо виявили порушення митних правил; 2) посадові особи органів доходів і зборів, які згідно з посадовими обов`язками мають таке право; 3) інші посадові особи, уповноважені керівником центрального органу виконавчої влади, шо забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику, або керівником митниці.

Відповідно до ч.1 ст.494 МК України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила там порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику, а згідно із ч.1 ст.493 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюють, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті, і посадові особи митниці, в зоні діяльності якої було вчинено або виявлено таке порушення. Таким чином, при розгляді справ про порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України та вирішенні питання про строк накладення адміністративного стягнення необхідно з`ясовувати питання про день коли було виявлено вказане правопорушення органом доходів і зборів. Із змісту диспозиції ст.485 МК України вбачається, що обов`язковою умовою кваліфікації дій декларанта є наявність в розпорядженні органу доходів і зборів документально підтвердженої інформації про факт ухилення від сплати митних платежів, в тому числі неправомірного їх зменшення або взагалі неправомірного звільнення від їх сплати, що є метою декларанта під час заявлення у митній декларації вказаних неправдивих відомостей чи подання документів із такими відомостями органу доходів і зборів. Із листа митного інформаційного центру Королівства Нідерланди від 13.11.2015 №DIC_2015_36537 неможливо зробити висновок чи мало місце неправомірне зменшення належних до сплати митних платежів, оскільки інформації про справжню ціну транспортного засобу надано не було. Крім того, слід звернути увагу на те, що санкція ст.485 МК України передбачає відповідальність у виді штраф в розмірі 300 відсотків від несплаченої суми митних платежів та може бути застосована за наявності факту ухилення від сплати митних платежів в тому чи іншому розмірі. В даному випадку митницею інформація про факт ухилення від сплати митних платежів гр.України ОСОБА_2 (а саме: неправомірне їх зменшення) стала відома Тернопільській митниці ДФС 26.09.2016 року, коли митниця отримала та опрацювала лист Генеральної Митної Дирекції Чеської Республіки від 08.08.2016 №13160/2016 900000-313, копію митної декларації Чеської Республіки №15CZ610000295W2233 від 28.04.2015 року, рахунок № НОМЕР_3 від 27.04.2015, їх офіційні переклади. Із вказаних документів встановлено, що справжня ціна сідельний тягач DAF XF95.430, 2006 року випуску, шасі XLRTE47XS0E722040 становить 6 000 євро (по курсу НБУ на день подання митної декларації становить 140 961,73 грн ), а не 2 400 євро (що по курсу НБУ на день подання митної декларації митниці становить 56 384,69 грн.), яка вказана в інвойсі від 27.04.2014 № 0037, нібито виданим нідерландською компанією "M.VOS VOF. Наявність в розпорядженні митниці інформації про справжню ціну вказаного транспортного засобу дало можливість виконати розрахунок митних платежів, що підлягали сплаті декларантом згідно митної декларації № 403000010/2015/000222. Вказаний розрахунок міститься у матеріалах справи. Отже, митницею винесено оскаржувану постанову відносно позивача з дотриманням передбаченого ч.1 ст.467 МК України строку притягнення до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.485 МК України. Таким чином, враховуючи вищевикладене Тернопільська митниця ДФС вважає, що винесена 20 січня 2017 року постанова в справі про порушення митних правил інші №0028/403000000/17 є законною, обгрунтованою та такою, що відповідає вимогам чинного митного законодавства. З огляду на вищенаведене та керуючись статтями 49, 71 КАС України, просимо Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області відмовити Позивачу у задоволенні його позову»

Дослідивши матеріали справи суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.4 статті 529 МК України, скарга (адміністративний позов) на постанову органу доходів і зборів у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений КУпАП. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом.

Згідно до статті 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Враховуючи, що оскаржувана постанова винесена без участі позивача і він отримав її поштою 03 лютого 2017 року, а даний адміністративний позов подав до суду 13 лютого 2017 року, суд вважає, що ОСОБА_2 пропустив строк на оскарження постанови з поважних причин, а тому його клопотання про поновлення цього строку підлягає до задоволення. Як слідує із матеріалів, досліджених у судовому засіданні, 24 січня 2017 року заступником начальника Тернопільської митниці ДФС було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.485 МК України в справі про порушення митних правил №0028/403000000/17 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 38834, 97 грн, згідно якої слідує, що 20 вересня 2014 року ТОВ «Сокіл-Захід» та компанія M.VOS VOF уклали договір №01/01/2014NL, предметом якого є купівля-продаж нових та вживаних транспортних засобів. 28 квітня 2015 року ТОВ «Сокіл-Захід» в особі керівника ОСОБА_2. подало в митницю ДФС попереднє повідомлення ЕЕ № 403000010/ 2015/100112 про намір ввезти на митну територію України товар «сідельний тягач DAF XF95.430, 2006 року випуску, шасі № НОМЕР_6 ». 30 квітня 2015 року, на виконання вказаного договору, ТОВ «Сокіл-Захід» в особі керівника ОСОБА_2 , згідно попереднього повідомлення митної декларації ЕЕ № 403000010/2015/100112, через митний пост «Мостиська» Львівської митниці ДФС ввезено на митну територію України в митному режимі імпорт вказаний сідельний тягач.

З метою завершення митного оформлення, 06 травня 2015 року ТОВ «Сокіл-Захід» в особі керівника ОСОБА_2 , згідно митної декларації № 403000010/2015/000222 Тернопільській митниці ДФС заявлено до митного контролю та митного оформлення в митному режимі імпорт товар «сідельний тягач DAF XF95.430, 2006 року випуску, шасі № НОМЕР_6 » фактурною вартістю 2'400 євро, що по курсу НБУ на день подання митної декларації митниці становило 56'384,69 грн. У графі 45 цієї декларації заявлено митну вартість товару 106'895,98 грн. 26 вересня 2016 року Тернопільською митницею ДФС отримано лист ДФС № 31184/7/99-99-20-03-17 від 21 вересня 2016 року, згідно із яким органом доходів і зборів від митної служби Республіки Чехія отримано митну декларацію № 15СZ610000295W2233 від 28 квітня 2015 року та рахунок (faktura) № НОМЕР_1 від 27 квітня 2015 року. На підставі цих документів встановлено, що вартість вказаного сідельного тягача становить 6'000 євро, що по курсу НБУ на день подання митної декларації становило 140'961,73 грн. Отже, директор ТОВ Сокіл-Захід» ОСОБА_2 заявив в митній декларації неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару з метою зменшення розміру митних платежів та надав з цією ж метою органу доходів і зборів документи, а саме invoice № 0037 від 27 квітня 2015 року, що містив недостовірні відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, що призвело до ухвалення від сплати митних платежів у сумі 12'944,99 грн.

Також, відповідно до Угоди про партнерство та співробітництво між ЄС та Україною від 14 червня 1994 року ДФС України надіслала запит № 9715/99-99-26-03-03-16 від 20 квітня 2015 року на адресу митного інформаційного центру Королівства Нідерланди. Листом від 13 листопада 2015 року № DIC_2015_36537 митний інформаційний центр Королівства Нідерланди інформував, що вищезазначений контракт № 01/01/2014 NL між ТОВ «Сокіл-Захід» та нідерландською компанією M.VOS VOF не укладався, а транспорті засоби українській компанії не продавались. 03 січня 2017 року відносно ОСОБА_2 складено протокол про порушення митних правил за статтею 485 МК України.

Частиною 1 статті 458 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості. Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Відповідно до частини першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною другою статті 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, установлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України.

Суд вважає, що матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу позивача на вчинення дій, передбачених диспозицією статті 485 МК України.

Так, договір із нідерландською компанією M.VOS VOF від 20 вересня 2014 року укладався не позивачем, а іншим керівником ТОВ «Сокіл-Захід» - ОСОБА_5 . У зв`язку із цим, та обставина, що згідно відповіді митного інформаційного центру Королівства Нідерланди даний договір не укладався, істотного значення для встановлення вини позивача у порушенні статті 485 МК України немає. При цьому стверджуючи про недійсність контракту, представник митного органу в судовому засіданні, та заступник начальника митної служби не врахували той факт, що відповідь Митного інформаційного центру Королівства Нідерландів стосувалася контракту з іншим номером. Про наведене свідчить постанова старшого слідчого ГУ ДФС Дацко А.О. від 30 вересня 2016 року по кримінальному провадженню за № 32016210000000014 від 17 лютого 2016 року, якою підтверджено перерахування коштів ТОВ « Сокіл-Захід» з банківських рахунків на банківський рахунок нідерландської компанії на виконання контракту № 01/01/2014 NL від 20.09.2014року -119650 євро.

Крім того, із матеріалів справи вбачається , що 20 вересня 2014 року ТОВ «Сокіл-Захід», в особі директора Шумського М.Б., та компанія M.VOS VOF (5334 LH Velddriel, De Tweede Geerden, 9 Netherlands) уклали договір №01/01/2014 NL, предметом якого є купівля-продаж нових та вживаних транспортних засобів, далі - Товар (п. 1.1. Договору). Сторони домовились, що товар буде поставлятись на умовах DDU-Тернопіль, відповідно до Інкотермс 2010 (п. 3.1. Договору). Датою відвантаження товару є дата рахунку (invoice). 10 жовтня 2014 року ТОВ «Віта-Едванс», як виконавець, що здійснює декларування на підставі ліцензії на право здійснення посередницької діяльності митного брокера, та ТОВ «Сокіл-Захід», в особі керівника ОСОБА_5 , як замовник, уклали договір №10/10/2014-2 про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів. Згідно даного договору замовник доручає, а виконавець зобов`язується надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів замовника, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформленню у Тернопільській митниці; дії, пов`язані з декларуванням і митним оформленням товарів замовника, здійснювати самостійно від свого імені за рахунок і за дорученням замовника в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством України (п. 1.1 Договору). Як слідує із документів, наданих митною службою, саме ТОВ «Віта-Едванс», як представник декларанта ТОВ «Сокіл-Захід», подало до митного органу попереднє повідомлення про намір ввезти на митну територію України товар. Після цього через пункт пропуску Львівської митниці Державної фіскальної служби ввезено на митну територію України в митному режимі імпорт транспортний засіб. Водієм транспортного засобу, який і подав в пункті пропуску інвойс, був представник нідерландської фірми. Завершуючи митне оформлення, ТОВ «Віта-Едванс» як представник декларанта ТОВ «Сокіл-Захід», через свого представника Максимюка подало в Тернопільську митницю Державної фіскальної служби митну декларацію, згідно якої заявлено до митного оформлення в митному режимі імпорт транспортний засіб.

Заявлена митна вартість визначена на підставі висновку експертного авто-товарознавчого дослідження , про що свідчить код МВВ 6 , зазначений в графі 43 декларації.

Під час розмитнення на пункті пропуску водій нідерландської фірми, а не ОСОБА_2 надав митним органам інвойс та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу із відмітками Львівської та Тернопільської митниць Державної фіскальної служби «під митним контролем».

Після розмитнення і випуску транспортного засобу, митним органом складено протокол про порушення митних правил за статтею 485 МК України відносно позивача та винесено постанову.

Крім того, ними не враховано, що у відповідності до ст. 458 Митного кодексу України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Позивача у справі притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення статті 485 Митного кодексу України, а саме за заявлення неправдивих відомостей.

Ч.1 ст.266 МК України визначені обов`язки декларанта та уповноваженої ним особи, серед яких, зокрема, здійснення декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.

Матеріалами доведено, що транспортний засіб розмитнено ТОВ «Віта-Едванс» (брокерська компанія), яка є представником декларанта - ТОВ «Сокіл-Захід», керівником був позивач.

Так, відповідні митні формальності, оформлення і подання митної декларації та відповідних документів на транспортний засіб (зовнішньоекономічний контракт, інвойс, свідоцтво про реєстрацію) здійснені саме брокерською компанією, відповідно до укладеного договору про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів від 10 жовтня 2014 року між ТОВ «Сокіл-Захід» (покупець) та брокерською компанією.

Таким чином, ТОВ «Віта-Едванс» уповноважене провести декларування товару від свого імені, що не враховано заступником начальника митної служби при винесені постанови та допущено невідповідність висновків матеріалам справи( одна із підстав для скасування рішення згідно до ч.1 п. 3ст.317 КАСУ), чим порушено вимоги ст.242 КАСУ з приводу обґрунтування та законності рішення.

Відповідно до частини 5 статті 266 Митного кодексу України особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Виходячи з вищезазначеної норми, митний брокер (брокерська компанія), як особа уповноважена на декларування товарів, несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Митна служба, виносячи постанову не врахувала того, що дії, передбачені диспозицією статті 485 МК України, вчинені саме брокерською компанією, яка за договором про надання відповідних послуг та за законом (ч.5 ст.266 ) відповідальна за достовірність заявлених при розмитненні товару відомостей.Таким чином, митна служба, дійшовши висновку про наявність в діях позивача як керівника ТОВ «Сокіл-Захід» (а отже як особи, відповідальної за волевиявлення юридичної особи) складу адміністративного правопорушення, пославшись при цьому лише на положення частини першої статті 293 МК (про те, що особою, на яку покладається обов`язок зі сплати митних платежів, є декларант) припустилася помилкового застосування норм матеріального права, внаслідок неправильної оцінки обставин справи.

Отже, матеріалами справи доведено, що дії, передбачені гіпотезою ст.485 МК України, вчинені саме брокерською компанією, яка за договором про надання відповідних послуг за законом відповідальна за достовірність заявлених при розмитненні товару відомостей.

Аналізуючи пояснення, яке було відібране митними органами у ОСОБА_4 , митного брокера, суд враховує його твердження про те, що він, під час проведення попередніх консультацій із спецпідрозділом Митної служби з приводу визначення митної вартості транспортних засобів узгоджував ціну транспортних засобів і лише після того надсилав електронні митні декларації на електронну поштову скриньку Тернопільської митниці для проведення відповідних процедур. Лише після цього він повідомляв « Сокіл-Захід» про завершення митного оформлення. Суд погоджується з твердженнями представника позивача про те, що ОСОБА_2 , сумніваючись в добросовісності як представників митниці - консультантів так і самого ОСОБА_6 подав заяву про проведення авто-товарознавчого дослідження для встановлення дійсної вартості товару, що об`єктивно підтверджується змістом самої експертизи. Таким чином, вказаним поясненням, наданим митною службою підтверджується , що ціну транспортних засобів визначали представник ТОВ « Віта Едванс» за погодженням із спецпідрозділом митної служби, а не ОСОБА_2 .. Даною експертизою, зверненнями ОСОБА_2 до митної служби спростовуються твердження представників митниці та відповідача про те, що він знав про неправдивість відомостей про вартість транспортного засобу. Отже умислу ОСОБА_2 на скоєння порушення митних правил не доведено.

Крім того, суд звертає увагу на суттєві протиріччя в самій постанові митної служби та протоколі про порушення митних правил з приводу суб`єкта ввезення транспортного засобу, що не кореспондується з матеріалами справи. Так, як слідує із постанови транспортний засіб було ввезено ТОВ « Сокіл-Захід» в особі директора ОСОБА_2 . В той же час, як слідує із протоколу - відправником транспортного засобу була нідерландська фірма, а отримувачем - ТОВ « Сокіл-Захід». Вказане підтверджується митними документами. Крім того, водієм , який доставляв транспортний засіб був представник нідерландської компанії. Тобто, дана частина постанова є необґрунтованою, суперечливою, і що ОСОБА_2 , інкримінуються дії, яких він не вчиняв.

Таким чином, викладені у спірній постанові висновки щодо заявлення позивачем в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару з метою зменшення розміру митних платежів та надання з цією метою органу доходів і зборів інвойс, що містив недостовірні відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, що призвело до ухилення від сплати митних є безпідставним.

За даних обставин в діях позивача відсутня суб`єктивна сторона проступку, передбаченого статтею 485 МК України, тобто прямий умисел, а тому відсутній і ознаки цього правопорушення, а тому постанову слід скасувати, а провадження закрити.

З приводу строків, на дотримання яких заступник начальника Тернопільської митниці посилається в постанові, суд вважає, що і тут вони обчислюються невірно.

Як стверджує митна служба в постанові та протоколі - про недійсність контракту їм стало відомо на підставі листа від 13.11.2015 року митного інформаційного центру Королівства Нідерландів. На момент розгляду вказаного адміністративного правопорушення митною службою шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 закінчився і відповідно до п.7 ст.247 КУпАП та ч.2 ст.467 МК України адміністративне провадження підлягало закриттю. Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем було винесено постанову з порушенням вимог вищезазначених статей законодавства України, зокрема щодо своєчасності, повноти, всебічності та об`єктивності з`ясування обставин справи, а відтак позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Також, враховуючи вимоги ст. 288 КУпАП, позивачу слід повернути 640 грн. сплаченого ним судового збору.

Керуючись ст.ст. 158-163, 185, 186, 288 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Тернопільської митниці Державної фіскальної служби України Саварина А.Л. в справі про порушення митних правил № 0028/403000000/17 від 24 січня 2017 року відносно ОСОБА_2 , а справу провадженням закрити.

Повернути ОСОБА_2 . 640 (шістсот сорок) гривень судового збору, сплаченого в публічному акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк» на р/р 31212206700002, код отримувача 37977726, МФО 838012 згідно квитанції № 0.0.721425452.1 від 09 березня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддяТ. Я. Багрій