Рішення № 8423314, 09.06.2009, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Копія Справа №2-576/2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2009 року місто Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді – Альошиної Н.М.

при секретарі - Сахненко Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, комісійної винагороди, пені та розірвання кредитного договору,

В С Т А Н О В И В :

В березні 2009 року до Миргородського міськрайонного суду позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про дострокове розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитним договором № 78-М від 03 березня 2007 року, комісійної винагороди та пені, звернулись ВАТ Банк «Фінанси та Кредит» м. Київ в особі філії Полтавського регіонального управління ВАТ Банк «Фінанси та Кредит».

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, вказав, що із відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 78-М від 03 березня 2007 року відповідно до якого банк надав відповідачці кредит в сумі 11 000 грн. з оплатою процентної ставки 0,0001 % річних, та 1,75% щомісячної комісійної винагороди. Кредитні кошти були перераховані відповідачці ОСОБА_1 на рахунок № 4476071680180260 від 3.03.2007 року, що підтверджується меморіальним ордером № 1786470 від 3.03.2007 року. Відповідно до п. 3.3 Кредитного договору відповідачка ОСОБА_1 зобов’язана була, починаючи з наступного місяця та дати видачі кредиту, щомісячно в період з 1 до 10 числа кожного місяця перераховувати грошові кошти в сумі 498 грн.06 коп. для погашення заборгованості за кредитом та комісійної винагороди. За умовами п.3.2 Кредитного договору відповідачка ОСОБА_1 повинна була погасити кредит до 02 березня 2010 року.

Для забезпечення належного виконання позичальником ( відповідачкою ) своїх зобов’язань за кредитним договором 03 березня 2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір поруки № 78-М,за умовами п.1.1 якого ОСОБА_2 зобов’язувався перед банком в повному обсязі відповідати за невиконання боржницею ОСОБА_1 зобов’язань перед банком по погашенню одержаного кредиту по укладеному кредиту.

12 березня 2009 року банк направив відповідачам листа з пропозицією погасити заборгованість за простроченим кредитом, комісійною винагородою, який залишився ними без відповіді.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, діюча на підставі довіреності позовні вимоги підтримала в повному обсязі і просила їх задовольнити: достроково розірвати кредитний договір № 78- М від 03 березня 2007 року, стягнути з відповідачів солідарно 5787 грн.24 коп. заборгованості, яка складається з: заборгованості за кредитом – 3631,64 грн., заборгованості за простроченим кредитом –916,68 грн., заборгованості за простроченими комісійною винагородою- 577,50 грн пені за прострочення повернення кредиту, за прострочення сплати комісійної винагороди – 661,42 грн. Стягнути з відповідачів солідарно сплачений банком судовий збір та витрати на ІТЗ розгляду справи судом.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилися, причину неявки суду не сповістили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник позивача не заперечувала проти розгляду справи без участі відповідачів, на підставі наданих доказів суду з винесенням заочного рішення по справі, за правилами ст.224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в сумі, всього 5787 грн.24 коп., судових витрат пов’язаних з розглядом справи 87 грн. 87 коп. та дострокового розірвання кредитного договору № 78 -М від 03 березня 2007 року.

Установлено, що між ВАТ Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 78-М від 03 березня 2007 року відповідно до якого банк надав відповідачці кредит в сумі 11 000 грн. з оплатою процентної ставки 0,0001 % річних, та 1,75% щомісячної комісійної винагороди. Кредитні кошти були перераховані відповідачці ОСОБА_1 на рахунок № 4476071680180260 від 3.03.2007 року, що підтверджується меморіальним ордером № 1786470 від 3.03.2007 року. Відповідно до п. 3.3 Кредитного договору відповідачка ОСОБА_1 зобов’язана була, починаючи з наступного місяця та дати видачі кредиту, щомісячно в період з 1 до 10 числа кожного місяця перераховувати грошові кошти в сумі 498 грн.06 коп. для погашення заборгованості за кредитом та комісійної винагороди. За умовами п.3.2 Кредитного договору відповідачка ОСОБА_1 повинна була погасити кредит до 02 березня 2010 року. (а. с. 6-7).

Для забезпечення належного виконання позичальником ( відповідачкою ) своїх зобов’язань за кредитним договором 03 березня 2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір поруки № 78-М,за умовами п.1.1 якого ОСОБА_2 зобов’язувався перед банком в повному обсязі відповідати за невиконання боржницею ОСОБА_1 зобов’язань перед банком по погашенню одержаного кредиту по укладеному кредиту.(а.с.8-9).

Станом на 24 березня 2009 року заборгованість відповідачів перед банком по кредиту становить 5787 грн.24 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом – 916,68 грн.,

заборгованості по процентах –0 грн.,

заборгованості по комісійній винагороді – 577,50 грн.,

пені за прострочення сплати кредиту та комісійної винагороди – 661,42 грн. (а.с.10).

Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтями 610 та 623 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов’язання. Боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти, встановлені договором.

Частиною 1 ст.1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок сплати яких встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1049 ч. 1 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у такій сумі, у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ч. 1 ЦК України позичальник, який своєчасно не повернув суму позики, зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 1050 ч. 2 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокове повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Умови Договору відповідачкою ОСОБА_1. порушені, про що свідчить розрахунок, наданий ВАТ Банк «Фінанси та Кредит»( а.с. 10),а тому зазначений кредитний договір №78-М від 3.03.2007 року підлягає достроковому розірванню, заборгована сума стягненню на користь позивача.

Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

Частиною 1 ст.554 ЦК України зазначено, що в разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено субсидіарну відповідальність.

Частиною 2 ст.554 ЦК України передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки, тому поручитель – відповідач по справі ОСОБА_2 повинен нести солідарну з ОСОБА_1 відповідальність по погашенню боргу по кредитному договору №78-М.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі цього з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь ВАТ Банк «Фінанси та Кредит» солідарно понесені позивачем судові витрати в розмірі 87 грн. 87 коп., а саме : 57,87 грн. сплаченого судового збору та 30 грн. плати за інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.10, 11, 88, 209, 224-227, 294 ЦПК України, ст. 95,509,553, 554,525,526,530,629,651,1054, 1048, 1049,1050, ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовольнити вимоги Відкритого акціонерного товариства Банк «Фінанси та Кредит» м. Київ .

Достроково розірвати кредитний договір № 78-М від 03.03. 2007 року укладений між ВАТ Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої ІНФОРМАЦІЯ_3, к. 114 «б», м. Миргород .

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_4, к. 114 «б», ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_2,уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь:

• Відкритого акціонерного товариства Банк «Фінанси та Кредит» (04050 м. Київ, вул. Артема, 60) кор.рах № 32001170801, МФО 321024, ЗКПО 09807856 в ГУ НБ м. Київ заборгованість за кредитним договором № 78 –М від 03 березня 2007 року в сумі 5 787 ,24 грн. (п’ять тисяч сімсот вісімдесят сім гривень двадцять чотири копійки);

- судові витрати в сумі 87, 87 коп. (вісімдесят сім гривень ) 87 копійок , а всього 5875 грн 11 коп.

Копію рішення направити відповідачам.

Відповідачі мають право подати заяву про перегляд заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження протягом 10 днів з часу проголошення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви через Миргородський міськрайонний суд до Полтавського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя: підпис ОСОБА_4

Оригіналу відповідає

Суддя Миргородського міськрайонного суду Н.М.Альошина

В С Т А Н О В И В :

В липні 2008 року до Миргородського міськрайонного суду позовною заявою до ОСОБА_5 про дострокове розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитною угодою № МКЛМ- 120-07 від 07 серпня 2007 року в сумі 27840 грн. 08 коп., звернулись ВАТ Банк «Фінанси та Кредит» м. Київ в особі філії Полтавського регіонального управління ВАТ Банк «Фінанси та Кредит».

В ході розгляду справи у жовтні 2008 року позивачі звернулися до суду з уточненою позовною заявою, в якій просили стягнути з ОСОБА_5 31996 грн.95 коп. по кредитному договору № МКЛМ- 120-07 від 07 серпня 2007 року.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, вказав, що із відповідачем ОСОБА_5 укладено кредитний договір № МКЛМ-120-07 від 07 серпня 2007 року відповідно до якого позивач надав відповідачеві кредит в сумі 25 000 грн. з оплатою процентної ставки 29 % річних. Зазначена сума була видана відповідачеві готівкою 10 жовтня 2007 року відповідно до заяви на видачу готівки № 839615 від 07 серпня 2007 року. Відповідно до п. 3.2 Кредитного договору відповідач ОСОБА_5 зобов’язаний був починаючи з наступного місяця та дати видачі кредиту, щомісячно в період з 1 до 15 числа кожного місяця перераховувати грошові кошти для погашення нарахованих відсотків. За умовами п.1.1 Кредитного договору відповідач ОСОБА_5 повинен був погасити кредит до 06 лютого 2009 року.

Для забезпечення належного виконання позичальником ( відповідачем ) своїх зобов’язань за кредитним договором 07 серпня 2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_5 укладено договір застави № МЗМ-120-07, заставним майном якого являється автомобіль Fiat Scudo 2002 року випуску, ринкова вартість якого 27750 грн., заставна вартість – 19425 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6, діюча на підставі доручення, змінені позовні вимоги підтримала в повному обсязі і просила їх задовольнити: розірвати кредитний договір МКЛМ- 120-07 від 07 серпня 2007 року, стягнути з відповідача 31996 грн.95 коп. заборгованості, яка складається з: заборгованості за кредитом – 24901,92 грн., заборгованості за простроченим кредитом –0 грн., заборгованості за простроченими процентами – 3275,50 грн., нараховані проценти за вересень 2008 року – 591,93 грн., пеня – 3227,60 грн. Стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір та витрати на ІТЗ розгляду справи судом.

Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання не з’явився, причину неявки суду не сповістив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача не заперечує проти розгляду справи без участі відповідача, на підставі наданих доказів суду з винесенням заочного рішення по справі, за правилами ст.224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в сумі уточнени х позовних вимог, всього 31996 грн.95 коп., судових витрат пов’язаних з розглядом справи 349 грн. 97 коп. та дострокового розірвання кредитного договору МКЛМ -120-07 від 07 серпня 2007 року.

Установлено, що між ВАТ Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_7 укладено кредитний договір МКЛМ-120-07 від 07 серпня 2007 року відповідно до якого позивач надав відповідачеві кредит в сумі 25 000 грн. з оплатою процентної ставки 29 % річних. Зазначена сума була видана відповідачеві готівкою 10 жовтня 2007 року відповідно до заяви на видачу готівки №839615 від 07 серпня 2007 року. Відповідно до п. 3.2 Кредитного договору відповідач ОСОБА_5 зобов’язаний був починаючи з наступного місяця та дати видачі кредиту, щомісячно в період з 1 до 15 числа кожного місяця перераховувати грошові кошти для погашення нарахованих відсотків. За умовами п.1.1 Кредитного договору відповідач ОСОБА_5 повинен був погасити кредит до 06 лютого 2009 року (а.с. 16).

Станом на 15 жовтня 2008 року заборгованість ОСОБА_5 по кредиту становить 31996 грн.95 коп. заборгованості, яка складається з: заборгованості за кредитом – 24901,92 грн., заборгованості за простроченим кредитом –0 грн., заборгованості за простроченими процентами – 3275,50 грн., нараховані проценти за вересень 2008 року – 591,93 грн., пеня – 3227,60 грн. (а.с.58).

Відповідно до ст. 1049 ч. 1 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у такій сумі, у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ч. 1 ЦК України позичальник, який своєчасно не повернув суму позики, зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 1050 ч. 2 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокове повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти, встановлені договором.

Умови Договору відповідачем ОСОБА_5 порушені, про що свідчить розрахунок, наданий ВАТ Банк «Фінанси та Кредит»( а.с. 59)

Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтями 610 та 623 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов’язання. Боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.

Відповідно до ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі цього з ОСОБА_5 необхідно стягнути на користь ВАТ Банк «Фінанси та Кредит» понесені позивачем судові витрати в розмірі 349 грн. 97 коп., а, 1050, 1054, 1055 ЦК України саме : 319,97 грн. сплаченого судового збору та 30 грн. плати за інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.10, 11,81, 88, 209, 213-215, 218, 224, 227, 228, 294 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 543, 549, 553, 554, 610, 623, 624, 625, 1048