Рішення № 84228566, 10.09.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/149/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2019 Справа № 908/2407/18

м. Запоріжжя

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж, код ЄДРПОУ 00130926 (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Мрія”, код ЄДРПОУ 40413159 (69098, м. Запоріжжя, вул. Полякова, 13-В)

про стягнення суми 408888,24 грн.

Говуючий суддя: Боєва О.С.,

Судді: Корсун В.Л.

Топчій О.А.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю уповноважених представників сторін:

Від позивача: Кібітлевська А.Ф., довіреність № 36 від 01.01.2019;

Від відповідача: Бойко С.І., довіреність № 018-02/2190/01 від 19.12.2018

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Мрія” про стягнення суми 1515340,06 грн., яка складається з: суми 1229111,52 грн. основного боргу згідно договору про постачання електричної енергії №14421 від 01.11.2017 за спожиту активну електричну енергію за період березень липень 2018, суми 241046,29 грн. пені, суми 20697,78 грн. 3% річних, суми 24484,47 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 19.11.2018 (суддя Боєва О.С.) позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2407/18, присвоєний номер провадження 9/149/18, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 18.02.2019 справу № 908/2407/18 передано на колегіальний розгляд.

Відповідно до протоколу автоматизованого визначання складу колегії суддів від 19.02.2019 справу № 908/2407/18 передано на колегіальний розгляд у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя – Боєва О.С., судді: Зінченко Н.Г., Носівець В.В. Ухвалою суду від 25.02.2019 справу прийнято до провадження колегією суддів, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 25.03.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Склад колегії неодноразово змінювався і, внаслідок перебування у відпустці судді - члена колегії Носівець В.В. з 19.08.2019 по 13.09.2019, на підставі доповідної записки головуючого судді - Боєвої О.С., за Розпорядженням керівника апарату суду № П-418/19 від 19.08.2019, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи (замінено суддю-члена колегії). Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2019 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя – Боєва О.С., судді: Корсун В.Л., Топчій О.А.

Ухвалою суду від 19.08.2019 справу № 908/2407/18 прийнято вказаною колегією суддів до свого провадження, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 10.09.2019.

10.09.2019 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

18.01.2019 до господарського суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, згідно з якою позивач просив стягнути з відповідача суму 1187318,16 грн. основного боргу за спожиту активну електричну енергію за період квітень – серпень 2018, суму 318489,43 грн. пені, суму 27151,38 грн. 3% річних, суму 66029,34 грн. інфляційних втрат, всього - суму 1598988,31 грн. Заява про збільшення розміру позовних вимог була прийнята судом до розгляду, що відображено в ухвалі від 24.01.2019.

21.03.2019 від позивача до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в обґрунтування якої зазначено, що станом на березень 2019 відповідачем сплачено в повному обсязі заборгованість за спожиту активну електричну енергію в розмірі 1187318,16 грн. Крім того, позивач зазначив, що у розрахунках було виявлено технічну описку щодо періоду нарахування пені та 3% річних та у зв`язку із викладеним просив стягнути з відповідача загальну суму 408888,24 грн., яка складається з: суми 315931,48 грн. пені, суми 26927,42 грн. 3 % річних, суми 66029,34 грн. інфляційних втрат. Також позивач просив повернути з Державного бюджету України суму 2283,84 грн. судового збору. Вказана заява позивача про зменшення розміру позовних вимог була прийнята судом до розгляду, що відображено в ухвалі від 25.03.2019.

Таким чином, предметом спору у даній справі є підтримані позивачем наступні позовні вимоги: про стягнення з відповідача на користь позивача загальної суми 408888,24 грн., яка складається з: суми 315931,48 грн. - пені, суми 26927,42 грн. - 3 % річних та суми 66029,34 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, наступним. На виконання укладеного сторонами договору про постачання електричної енергії № 3100 від 18.11.2015 позивач в період листопад-грудень 2017, лютий – жовтень 2018 здійснював постачання електричної енергії відповідачу, виставляв відповідні рахунки на оплату, які направлялися поштою або вручалися відповідачу нарочно. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної оплати за отриману електричну енергію належним чином не виконав, оплату виставлених за вказаний період рахунків здійснив із простроченням. Рахунки, виставлені за спожиту електроенергію за період березень – жовтень 2018 оплачено відповідачем після звернення до суду з позовною заявою у даній справі. У зв`язку із порушенням термінів оплати відповідачу на підставі п. 4.2.1 договору нараховано пеню за прострочення оплати вказаних рахунків на суму 315931,48 грн., згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано суму 26927,42 грн. 3% річних та суму 66029,34 грн. інфляційних втрат. Позов обґрунтовано ст.ст. 193,230 Господарського кодексу України, ст.ст. 15, 16, 526, 530, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 57, 58 Закону України “Про ринок електричної енергії” та умовами договору про постачання електричної енергії № 14421 від 01.11.2017. Позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, зокрема, про наступне.

ПАТ «Запоріжжяобленерго» було порушено податкове зобов`язання, а саме: позивач за період з грудня 2017 по лютий 2018 не виписував та не реєстрував на адресу відповідача податкових накладних, внаслідок чого ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» втратило право на податковий кредит по договору № 14421 від 01.11.2017 та отримало збитки на загальну суму 169504,63 грн. Понесені збитки суттєво вплинули на фінансове становище та платоспроможність відповідача, що є однією з об`єктивних причин виникнення заборгованості підприємства за спожиту активну електроенергію. Правильність даних, що зазначаються позивачем у виставлених ним рахунках та їх розрахунок підлягає сумніву, адже ПАТ «Запоріжжобленерго» не приймає до уваги дані, які зазначаються відповідачем у Акті про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію, які кожного місяця надає ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» згідно з п. 4 Додатку № 4 договору. З метою проведення звірки та встановлення фактичних обсягів спожитої електричної енергії ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» було надіслано «Акт звірки спожитої електричної енергії, яка витрачається в багатоквартирних будинках та гуртожитках на технічні цілі (роботу ліфтів, насосів та замково-переговорних пристроїв, що належать власникам квартир багатоквартирного будинку на прав спільної власності) за період з листопада 2017 року по грудень 2018 року» із зазначенням фактичних обсягів спожитої електроенергії. Станом на 08.02.2019 відповіді на Акт звірки або зустрічного Акту звірки не отримано. Здійснити контроль за розрахунками, зняттям показань та об`ємами технічних втрат не має можливості, адже позивач здійснює дані розрахунки самостійно, інформації щодо таких даних і методики їх розрахунків не надає. Позивач всупереч умовам договору, з 01.05.2018 змінив форму рахунку на оплату за активну електроенергію, надаючи відповідачу тільки загальні обсяги проданої електроенергії за тарифними групами без деталізації за кожною комерційною точкою обліку кожного суб`єкта електропостачання. Позивач здійснює розрахунок обсягу спожитої електроенергії відповідачу шляхом зняття показань з засобу обліку, який знаходиться на трансформаторній підстанції, віднімаючи від цих даних показання, що надають мешканці даних будинків – побутові споживачі та субспоживачі, виставляючи різницю відповідачу. Тобто, усі технологічні втрати, не облікові підключення покладаються на відповідача. Складені відповідачем розрахунки обсягів споживання електроенергії не приймалися позивачем до уваги. При розрахунку сум оплати електроенергії, спожитої відповідачем, не враховуються обсяги електроенергії, спожитої Інтернет-провайдерами, тому ПАТ «Запоріжжяобленерго» отримує подвійну плату. Кількість точок обліку, що зазначаються у додатках до договорів, не співпадає з кількістю реально підключених точок до електричних мереж багатоквартирних будинків відповідача, що, на думку відповідача, унеможливлює встановлення правильності та обґрунтованості виставлених позивачем рахунків. Дані порушення договірних відносин з боку позивача призвели до порушення бухгалтерського обліку витрат на закупівлю електроенергії для кожного окремого багатоквартирного будинку, що обслуговує ТОВ «Керуюча компанія «Мрія». Позивач, зазначаючи у виставлених рахунках кінцеву дату оплати, порушує умови договору у частині порядку розрахунків та як наслідок неправомірно здійснює нарахування пені за прострочення оплати за період часу, що бере свій початок не з дати отримання рахунку на оплату. На підставі викладеного, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

21.03.2019 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, яка залишена судом без розгляду (ухвала від 25.03.2019).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2017 між Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (Постачальник електричної енергії, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» від імені співвласників, керуючись укладеними договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, відповідно до Додатку №11 (Споживач, відповідач у справі) укладено договір про постачання електричної енергії № 14421, відповідно до умов якого (розділ 1), Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача згідно додатка № 5 з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу”, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 “Точки продажу електричної енергії споживачу”.

Згідно з п. 3.1.1 цього договору Постачальник має право отримати від Споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором.

Відповідно до п.п. 2.3.1, 2.3.4 договору Споживач зобов`язався виконувати умови цього договору; оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка №4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію” та додатка № 5 “Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії”.

Відповідно до пункту 1 додатку до договору № 4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію” розрахунковим вважається період з 00 годи першого числа до 24 годин останнього числа поточного місяця. Розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на рахунок Постачальника, вказаний в п.10 Договору. За дату оплати приймається дата, на яку були зараховані кошти на рахунок Постачальника електричної енергії.

В пункті 4 додатку № 4 до договору встановлено, що Споживач не пізніше 14-00 годин 3-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для подання у 2 примірниках, підписаних уповноваженою особою Споживача та скріплених його печаткою:

- “Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” за формою Додатка № 5.1.;

- “Акта звірки обсягу споживання електроенергії, відпущеної Постачальником електричної енергії за тарифами, диференційованими за періодами часу” за формою додатка № 5.4. (у випадку розрахунку за спожиту електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу).

Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає Споживачу.

Відповідно до пункту 6 додатку № 4 до договору за підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого споживачем “Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача.

Згідно з пунктом 9 додатку № 4 до договору рахунки направляються Постачальником електричної енергії Споживачу поштою рекомендованим листом, нарочним або віддаються уповноваженому представнику споживача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою Постачальника електричної енергії журналі. При направленні рахунка або платіжної вимоги-доручення Споживачу нарочним Постачальника електричної енергії Споживач зобов`язаний під розпис на супровідному листі прийняти рахунок.

Відповідно до пункту 10 додатку № 4 до договору Споживач зобов`язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка, здійснити оплату рахунка, що направляється йому Постачальником електричної енергії.

Датою отримання рахунка вважається:

- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення , що підтверджує відправлення. З урахуванням поштового пробігу документа (по місту – 3 дні, по області – 5 днів, по України – 7 днів);

- у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги-доручення уповноваженому представнику Споживача під розпис в журналі, дата зазначена в журналі;

- при направленні нарочним – дата вручення Споживачу.

Рахунки, виставлені Постачальником електричної енергії відповідно до умов договору (для попередньої оплати, планових платежів, остаточного розрахунку, інше) отримує представник Споживача одночасно із підписаними зі сторони Постачальника електричної енергії «Актом про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» та «Актом звірки обсягу споживання електроенергії, відпущеної Постачальником електричної енергії за тарифами, диференційованими за періодами часу» відповідно до умов п. 4 цього додатку. У разі неотримання представником Споживача рахунків для здійснення передбачених умовами договору платежів, відповідні рахунки направляють Споживачу поштою або нарочним згідно умов цього пункту.

Згідно з п. 9.5. договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2017, а в частині проведення розрахунків – до повного виконання сторонами своїх грошових зобов`язань.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В частині 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем виставлялися рахунки на оплату за електричну енергію, спожиту у листопаді – грудні 2017, лютому-жовтні 2018, частина з яких (рахунки за листопад 2017, лютий, березень 2018) вручалася представнику Споживача нарочним під розпис в журналі (із зазначенням у рахунках відповідної дати вручення), інша частина (рахунки за грудень 2017, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2018) направлялася поштою, що підтверджується копіями реєстрів відправлених листів з відбитками поштових штемпелів та поштових фіскальних чеків до них, які містяться в матеріалах справи.

Як слідує із заяв позивача по суті спору (позовна заява, заяви про збільшення та зменшення розміру позовних вимог) та наданих ним доказів, які містяться в матеріалах справи, в порушення умов договору оплата за спожиту активну електричну згідно з виставленими за вказаний період рахунками здійснена відповідачем з порушенням кінцевих термінів для розрахунків. Часткові оплати здійснювалися шляхом перерахування відповідачем грошових коштів на рахунок позивача, що підтверджується відповідними копіями виписок по рахунку ПАТ «Запоріжжяобленерго» та платіжних доручень із вказівкою у призначенні платежів періодів (місяців) за які здійснювалася оплата (т.1 а.с. 27, 29, 104, 110, 116; т. 2 а.с. 95, 97-102), а також шляхом зарахування проведення погашення заборгованості за 2017 рік по субсидіям на електроенергію за рахунок бюджету (т. 1 а.с. 30).

Згідно з заявою про зменшення розміру позовних вимог (т. 2 а.с.82), яка прийнята судом до розгляду, позивач зазначив, що станом на березень 2019 відповідачем було у повному обсязі сплачено заборгованість за спожиту у спірний період активну електричну енергію, внаслідок чого позивач зменшив заявлений до стягнення розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача пеню за прострочення оплати вказаних рахунків в розмірі 315931,48 грн., а також суму 26927,42 грн. 3% річних та суму 660298,34 грн. втрат від інфляції.

Відповідач позов не визнав, у відзиві, зокрема, зазначив про неправильність, на його думку, визначення позивачем обсягу спожитої активної електроенергії та, відповідно, ставить під сумнів правильність здійснених позивачем розмірів нарахувань у виставлених ним рахунках.

В пункті 4 додатку № 4 до договору встановлено обов`язок Споживача кожного місяця, наступного за розрахунковим надавати Постачальнику електричної енергії для підписання «Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» за встановленою формою.

Згідно з пунктом 6 Додатку № 4 сума платежу при остаточному розрахунку визначається виходячи з тарифів за активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого Споживачем «Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію».

У матеріалах справи містяться складені відповідачем акти про спожиту електроенергію за березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2018.

Із наданого позивачем розрахунку суми боргу (т. 1 а.с.92) вбачається, що обсяг електроенергії за вищевказані місяці визначено згідно актів про спожиту електроенергію, за травень 2018 – відповідно до розрахунку згідно п. 6.39 ПКЕЕ.

Так, в пункті 11 Додатку № 4 до договору визначено: якщо Споживач не надав Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію в обумовлений термін, постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електричної енергії та надає Споживачу рахунок для сплати, виходячи з середньодобового обсягу споживання електричної енергії за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання споживачем даних про використану електричну енергію протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії не перевищує один розрахунковий період, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється Постачальником за величиною дозволеної потужності струймоприймачів та кількістю годин їх використання визначених згідно п. 6 Додатку № 5 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» без подальшого перерахунку.

Відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, в якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Крім того, відповідно до п. 2.35 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою від 14.03.2018 р. № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у разі виникнення у споживача сумніву у правильності показів розрахункових засобів вимірювальної техніки або визначення суми у пред`явленому до оплати документі щодо оплати за постачання або розподіл (передачу) електричної енергії споживач подає про це заяву учаснику роздрібного ринку, який надав розрахунковий документ. Учасник ринку протягом 5 робочих днів від дня одержання заяви перевіряє документ (рахунок) щодо оплати електричної енергії, послуг з розподілу (передачі), комерційного обліку електричної енергії, компенсації перетікань реактивної електричної енергії тощо, у разі необхідності звертається в установленому Кодексом комерційного обліку порядку щодо перевірки даних комерційного обліку. На підставі отриманих за результатами перевірки даних комерційного обліку електропостачальник, оператор системи та постачальник послуг комерційного обліку за необхідності проводять відповідні коригування. За результатами перевірки учасник роздрібного ринку повідомляє споживача.

Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач додав до відзиву копію листа вих. №019-02/76 від 29.01.2019 про направлення на адресу ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких МЕМ Акту звірки спожитої активної електричної енергії за період з листопада 2017 по грудень 2018, в тому числі за договором № 14421. Проте, зазначений акт було складено та направлено позивачу лише після подання позивачем до суду позову (14.11.2018), за яким відкрито провадження у даній справі.

Належних доказів звернення до постачальника електричної енергії з приводу неправильного зазначення обсягів спожитої електроенергії у спірний період та незгоди зі здійсненими позивачем нарахуваннями за спожиту відповідачем електроенергію згідно рахунків, які стосуються предмету розгляду у цій справі, до звернення позивача до суду, відповідачем не надано.

Надана представником відповідача копія контррозрахунку обсягів спожитої електричної енергії за договором № 14421 (т. 2 а.с.71) не приймається судом до уваги, оскільки цей документ не підписаний уповноваженою посадовою особою відповідача, а підписаний адвокатом, який представляє інтереси відповідача в суді, тому не є належним доказом у справі.

Таким чином, вищезазначені заперечення не є підставою для звільнення від виконання договірних зобов`язань з оплати виставлених позивачем рахунків. Посилання відповідача на порушення з боку ПАТ «Запоріжжяобленерго» податкового зобов`язання з реєстрації податкових накладних за період з грудня 2017 по лютий 2018 також не впливає на правовідносини сторін і не може бути підставою для односторонньої відмови відповідача від виконання своїх зобов`язань.

За таких обставин, суд вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, викладені у відзиві доводи відповідача. При цьому, суд також враховує той факт, що на момент розгляду даної справи основний борг за спожиту активну електричну енергію за виставленими рахунками відповідачем сплачено в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Із змісту п. 4.2.1 укладеного сторонами договору слідує, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 10 додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію») Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов`язання по сплаті, в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Із змісту наданого позивачем розрахунку вбачається, що у зв`язку із порушенням відповідачем строків оплати, позивачем на підставі п. 4.2.1 договору нараховано пеню по кожному з вищевказаних рахунків (за листопад, грудень 2017, лютий – жовтень 2018), з урахування кількості днів прострочення по день фактичної оплати, в розмірі 315931,48 грн. за загальний період з 19.12.2017 по 10.12.2018.

Факт порушення грошового зобов`язання підтверджується матеріалами справи та визнаний судом доведеним.

Посилання відповідача на необґрунтованість наданого позивачем розрахунку пені у зв`язку із тим, що позивачем у виставлених рахунках, що направлялися поштою, попередньо зазначалися кінцеві терміни їх сплати та дати отримання рахунків, що не є днями фактичного отримання відповідачем цих рахунків, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 10 додатку № 4 до договору Споживач зобов`язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка, здійснити оплату рахунка, що направляється йому Постачальником електричної енергії.

Як вставлено судом вище, рахунки на оплату електричної енергії за листопад 2017, лютий, березень 2018 вручалася представнику Споживача нарочним під розпис в журналі із зазначенням у рахунках відповідної дати отримання, рахунки за грудень 2017, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2018 направлялися рекомендованим листом, датою отримання яких згідно з умовами договору є дата, зазначена у фінансовому чеку поштового відділення з урахуванням поштового пробігу по місту – 3 дні.

Отже, вказані у рахунках, що направлялися поштою, дати отримання та кінцеві терміни сплати в повній мірі відповідають визначеному у договорі порядку розрахунків. Відповідальність за негативні наслідки, пов`язані із фактичним отриманням рекомендованих листів на пошті (за минуванням декількох днів з дати їх доставки у точку видачі) несе відповідач.

Здійснивши докладну перевірку наданого позивачем розрахунку пені, суд дійшов до висновку, що розрахунок здійснений вірно, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 315931,48 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача суми 26927,42 грн. - 3% річних за загальний період з 19.12.2017 по 10.12.2018 (за рахунками за листопад, грудень 2017, лютий –жовтень 2018) та суми 66029,34 грн. інфляційних витрат за загальний період з квітня по листопад 2018 включно (за рахунками за лютий – серпень 2018).

Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт неналежного виконання відповідачем грошових зобов`язань, суд перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних (доданий позивачем до заяви про зменшення розміру позовних вимог) та втрат від інфляції річних (доданий позивачем до заяви про збільшення розміру позовних вимог) за заявлені позивачем періоди, дійшов до висновку, що їх здійснено вірно, з урахуванням надходження оплат, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом п.1 ч.1, ч. 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір» в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми. Сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Позивачем при зверненні до суду згідно з платіжними дорученням № 90869 від 12.10.2018 сплачено судовий збір в розмірі 26268,66 грн. Враховуючи ціну заявленого позову з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог (1598988,31 грн.), а також зважаючи на зменшення в подальшому їх розміру (408888,24 грн.), розмір судового збору за розгляд даної позовної заяви складає 6133,32 грн. (1,5% від ціни позову). Враховуючи викладене, позивачу слід повернути з Державного бюджету суму 20135,34 грн. сплаченого судового збору, що буде здійснено за ухвалою суду за відповідним клопотанням позивача.

При цьому, суд звертає увагу, що в клопотанні позивача, яке викладене в заяві про зменшення розміру позовних вимог, а саме: про повернення судового збору, розмір судового збору, який позивач просить повернути з Державного бюджету не відповідає розміру зазначеному судом вище. У зв`язку з чим, судовий збір може бути повернутий позивачу за ухвалою суду на підставі відповідного клопотання в якому буде враховане зазначене судом вище.

Відповідно до статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору в розмірі 6133,32 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Мрія”, код ЄДРПОУ 40413159 (69098, м. Запоріжжя, вул. Полякова, 13-В) на користь Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж, код ЄДРПОУ 00130926 (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25) суму 315 931 (триста п`ятнадцять тисяч дев`ятсот тридцять одну) грн. 48 коп. пені, суму 26927 (двадцять шість тисяч дев`ятсот двадцять сім) грн. 42 коп. – 3% річних, суму 66029 (шістдесят шість тисяч двадцять дев`ять) грн. 34 коп. інфляційних втрат, суму 6133 (шість тисяч сто тридцять три) грн. 32 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 13.09.2019.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.С. Боєва

Суддя В.Л. Корсун

Суддя О.А.Топчій