Рішення № 84228291, 09.09.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/105/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2019 Справа № 908/1804/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді - Корсун В.Л., при секретарі судових засідань - Юсубовій Д.В., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою: концерну "Міські теплові мережі",

юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137;

поштова адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 79а

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Інжекон", 69035, м. Запоріжжя, вул. Л. Жаботинського, 47

про стягнення 73 110,19 грн.

у судовому засіданні приймали участь:

від позивача: Шикун О.Ф., довіреність № 473/20-19 від 15.01.2019.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

22.07.19 до господарського суду Запорізької області від концерну "Міські теплові мережі" (далі концерн "МТМ") надійшла позовна заява за вих. від 10.06.19 № 670/юр про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Інжекон" (надалі ТОВ "Інжекон") 73110,19 грн. основного боргу за теплопостачання за період з листопада 2018 по квітень 2019 років включно.

В обґрунтування позову позивач посилається на бездоговірне споживання відповідачем теплової енергії по об`єкту - нежитлове приміщення підвалу та 1 поверх Літ А-5, загальною площею 812,0 кв.м., яке розташоване у житловому будинку № 163 по вул. Гоголя у м. Запоріжжя, яке орендує останній та на положення ст. 11, 15, 16, 258, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 193, 276 ГК України, Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.05 за № 2633-IV, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.07 за № 1198.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 908/1804/19 між суддями від 22.07.19, вказану позовну заяву передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою суду від 25.07.19 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1804/19 за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 13.08.19.

Ухвалою від 13.08.19 судом розгляд справи відкладено на 09.09.19.

Представник позивача у судовому засіданні 09.09.19 підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач у судові засіданні у цій справі жодного разу не з`явився, відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Про дату, час та місце судових засідань та розгляд справи № 908/1804/19 відповідача повідомлено належним чином.

А саме, судом на юридичну адресу відповідача (69035, м. Запоріжжя, вул. Л . Жаботинського , 47 ), яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в порядку визначеному ГПК України направлялись копії ухвал господарського суду Запорізької області у справі № 908/1804/19 (станом на час відкриття провадження у цій справі та на дату, коли судове засідання було відкладено).

Однак, копія ухвали від 25.07.19 (про відкриття провадження) та від 13.08.19 по цій справі, які надсилались на юридичну адресу відповідача повернулась до суду з відміткою відповідного поштового відділення про наступну причини повернення зазначених поштових відправлень: «організація вибула».

Положеннями п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України закріплено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні, зокрема, відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, ухвали суду у цій справі, які надсилалась за належною адресою відповідача слід вважати врученими відповідачу на підставі п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною 8 ст. 252 ГПК України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

З огляду на викладене, враховуючи, що судом вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи № 908/1813/19, суд дійшов висновку, що неявка відповідача у даному випадку відповідно до ст. 202 ГПК України не перешкоджає розгляду справи за наявними у матеріалах справи документами (доказами).

У засіданні суду 09.09.19, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику позивача повідомлено коли буде складено повне рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Концерн "Міські теплові мережі" є юридичною особою, яка відповідно до п. 2.2 Статуту здійснює виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут тощо.

На виконання своєї мети Концерн "Міські теплові мережі" здійснює постачання теплової енергії до нежитлового приміщення підвалу та 1 поверху літ. А-5, загальною площею 812 кв.м., що розташовані у житловому будинку № 163 по вул. Гоголя у м. Запоріжжі.

Згідно з договором оперативної оренди від 03.10.16 №Г.163 (копія якого міститься в матеріалах справи), який укладено між ТОВ «ТРЕЙД-ЗП ЛТД» та ТОВ "Інжекон", нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 163, загальною площею 812 кв.м., передано в оренду ТОВ "Інжекон". Строк дії договору закінчується не раніше 31.12.25 (п. 11.2 договору).

Як вказує позивач у позовній заяві, відповідач у період з листопада 2018 р. по квітень 2019 р. без укладеного договору спожив теплову енергію у вигляді централізованого опалення зазначеного вище нежитлового приміщення.

У зв`язку із чим, позивачем за спірний період складені акти приймання-передачі теплової енергії відповідачу та виставлені відповідні рахунки на їх оплату, які направлялись на юридичну адресу відповідача для їх підписання та оплати, що підтверджується реєстрами на відправку та поштовими квитанціями, які містяться в матеріалах справи.

Також, позивачем на юридичну адресу ТОВ "Інжекон" надіслано вимогу від 29.05.19 № 587/04 про сплату 73 110,19 грн. боргу за період з листопада 2018 р. по квітень 2019 р за постачання теплової енергії на опалення на об`єкт - нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 163, загальною площею 812 кв.м., який знаходиться в оренді у відповідача.

Однак, відповідач вимогу позивача від 29.05.19 № 587/04 про сплату 73 110,19 грн. боргу за постачання теплової енергії на опалення не задовольнив, кошти на рахунок позивача у сумі 73 110,19 грн. не перерахував, що стало підставою для звернення концерну "МТМ" до суду з цим позовом.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача вартості спожитої без договору теплової енергії, суд виходить з того, що на спірні правовідносини сторін поширюються положення Цивільного кодекс України, Господарського кодексу України, Законів України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про теплопостачання", Правил користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.07 № 1198.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

За змістом ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з визначеннями наведеними у ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин): постачання теплової енергії (теплопостачання) це господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг; система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об`єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

А відповідно до п. 3 Правил користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.07 № 1198 (далі Правила), споживач теплової енергії це фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Частинами 1, 2 та 4 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" закріплено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Частиною 3 ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцями цих послуг.

Приписами ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що основним обов`язком споживача теплової енергії є, зокрема, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником (п. 4 Правил).

Таким чином, до обов`язків споживача теплової енергії належить своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з п. 20 Правил, облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 23 Правил, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Як свідчить зміст позовної заяви, відповідач здійснює бездоговірне споживання теплової енергії по об`єкту - нежитлове приміщення підвалу та 1 поверх Літ А-5, загальною площею 812,0 кв.м., яке розташоване у житловому будинку № 163 по вул. Гоголя у м. Запоріжжя , який орендує за договором оперативної оренди від 03.10.16 №Г.163 (укладений до 31.12.25).

Згідно із поясненнями позивача, які викладені у позовній заяві система теплоспоживання нежитлового приміщення підвалу та 1 поверху літ. А-5, загальною площею 812 кв.м., що розташовані у житловому будинку № 163 по вул. Гоголя у м. Запоріжжі - об`єкту теплопостачання є спільною із системою теплопостачання житлового будинку та складається з чавунних секційних радіаторів в кількості 57 секцій, чавунних колончастих радіаторів у кількості 8 шт.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується постачання позивачем у період з листопада 2018 р. по квітень 2019 р. включно на об`єкт, який використовує відповідач за договором оперативної оренди від 03.10.16 №Г.163 теплової енергії на загальну суму 73 110,19 грн.

Розрахунок теплового навантаження на теплопостачання по спірному об`єкту, на підставі якого здійснено розрахунки за спожиту теплову енергію у спірний період відповідачем долучено до позовної заяви.

Отже, сукупністю наданих позивачем доказів підтверджують кількість та вартість спожитої відповідачем без договору теплової енергії за спірний період.

Відповідачем вказана обставина не спростована (доказів зворотнього матеріали справи не містять).

Споживаючи теплову енергію у без договору у період з листопада 2018 р по квітень 2019 р. у вигляді централізованого опалення, відповідач без достатніх правових підстав набув майно позивача (теплову енергію) на загальну суму 73 110,19 грн.

Частина 1 ст. 1212 ЦК України передбачає, що особа, яка набула майно за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Згідно ч. 1 ст. 1213 ЦК України безпідставно набуте майно повертається потерпілому в натурі.

Частиною 2 ст. 1213 ЦК України передбачено, що в разі неможливості повернути потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість.

Враховуючи, що теплова енергія - це вид товару, який має такі властивості, що призводять до неможливості його повернення в натурі, то вартість останньої має бути відшкодована позивачу.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 73 110,19 грн. боргу (вартості теплової енергії) є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у сумі 1921,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11-15, 24, 129, 202, 233, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інжекон" (69035, м. Запоріжжя, вул. Л. Жаботинського, 47; код ЄДРПОУ 40814846) на користь концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 79а; код ЄДРПОУ 32121458; п/р зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) - 73 110 (сімдесят три тисячі сто десять) грн. 19 коп. боргу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інжекон" (69035, м. Запоріжжя, вул. Л. Жаботинського, 47; код ЄДРПОУ 40814846) на користь концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 79а; код ЄДРПОУ 32121458; п/р № НОМЕР_2 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) - 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та пп. 17.5. п. 1 Розділу XI "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" ГПК України.

Повне рішення складено 13.09.19.

Суддя В.Л. Корсун