Ухвала суду № 84228204, 09.09.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову в задоволенні скарги

09.09.2019м. ДніпроСправа № 904/1146/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Ковтун А.В.

та представників:

стягувача - Яковлєва А.В., адвокат;

боржника - Полях С.В., адвокат;

приватного виконавця - Дєлов В.В., адвокат

розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу від 14.08.2019 Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Дніпро

на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжели Геннадіївни

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Синтез", м. Дніпро

до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Дніпро

про стягнення 6 885 806,55 грн. основного боргу, 49 430,80 грн. 3% річних, 758 735,51 грн. штрафу

Колісник І.І.

Ковтун А.В .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Синтез" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення основного боргу за договором поставки нафтопродуктів № НКН-700020 від 20.07.2017 у розмірі 7 765 979,48 грн., 3% річних у розмірі 49 430,80 грн. та штрафу у розмірі 836 050,10 грн.

Рішенням суду від 25.07.2018 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Синтез" 6 203 582,23 грн. основного боргу, 758 603,65 грн. штрафу, 48 519,98 грн. 3% річних, 112 660,58 грн. витрат по сплаті судового збору. У частині позовних вимог на суму 182 356,18 грн. відмовлено. У частині позовних вимог на суму 500000,00 грн. провадження у справі закрито.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.2019 рішення суду від 25.07.2018 змінено. Присуджено до стягнення з Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Синтез" 3 730 469,82 грн. основного боргу, 479 606,62 грн. штрафу, 49 430,80 грн. 3% річних.

26.06.2019 на виконання зазначеної постанови апеляційного суду було видано наказ.

05.08.2019 приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжела Геннадіївна в межах виконавчого провадження № 59493834 на виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2019 у справі №904/1146/18 винесла постанову про розшук майна боржника - Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України», а саме 100 одиниць транспортних засобів (а.с. 149 - 154 том 4).

14.08.2019 від Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" надійшла скарга на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжели Геннадіївни.

Скаржник просить:

- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжели Геннадіївни щодо винесення постанови про розшук майна боржника у виконавчому провадженні № 59493834 від 05.08.2019;

- визнати протиправною та скасувати постанову про розшук майна боржника ВП №59493834 від 05.08.2019.

В обґрунтування зазначеної скарги скаржник посилається на таке.

Постановою від 08.07.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжелою Геннадіївною відкрито виконавче провадження № 59493834.

У межах відкритого виконавчого провадження приватним виконавцем було прийнято постанову про розшук майна боржника від 05.08.2019.

Зазначена постанова була отримана боржником засобами поштового зв`язку 07.08.2019.

Як стверджує боржник, дочірнє підприємство відповідно до положень статуту є підприємством державної форми власності, однією з функцій якого є утримання та ремонт автодоріг.

Відповідно до пунктів 2, 6, 11 частини другої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім: рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету; рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності; інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Боржник зазначає, що при відкритті виконавчого провадження приватним виконавцем було порушено зазначені положення Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з чим постанова про розшук майна боржника від 05.08.2019 є протиправною та підлягає скасуванню.

Крім того, боржник посилається на те, що прийняття постанови про розшук майна загрожує ефективній роботі боржника як державного підприємства.

27.08.2019 через канцелярію суду приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжела Геннадіївна подала відзив на скаргу, в якій вона просить відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на таке.

Акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» було засновано державою, від імені якої діяв відповідний орган державної влади - Державна служба автомобільних доріг України. Діяльність акціонерного товариства регулюється законом України «Про господарські товариства» та Законом України «Про акціонерні товариства». Формування статутного капіталу акціонерного товариства (компанії) здійснювалось державою шляхом внесення відповідного майна у статутний капітал. Після внесення майна до статутного капіталу компанії, власником такого майна стала саме компанія, що підтверджується статутом компанії та положенням пункту 1 частини першої статті 115 Цивільного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 85 Господарського кодексу України та пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про господарські товариства». Передаючи майно до статутного фонду акціонерного товариства, держава в особі уповноваженого органу втратила право на володіння, користування і розпорядження таким майном, натомість здобула державні корпоративні права й управляє ними на підставі Закону України "Про управління об`єктами державної власності".

Приватний виконавець зазначає, що боржник - Дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" є юридичною особою від дня його державної реєстрації та відповідно до пункту 3.3 розділу 3 статуту боржника його засновником є Публічне акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Дочірнє підприємство є юридичною особою, яка мас відокремлене майно, самостійний баланс та рахунки в банках та діє на підставі статуту. Створення дочірнього підприємства - боржника Відкритим акціонерним товариством "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" свідчить виключно про те, що боржник є унітарним підприємством. При цьому сама назва боржника "Дочірнє підприємство" вказує на те, що між боржником та його засновником існує вирішальна залежність від останнього в управлінні.

Також приватний виконавець зауважує на тому, що дочірнє підприємство - боржник не є державним підприємством, оскільки його створено не органом державної влади, а господарським товариством, зокрема акціонерним товариством й не у розпорядчому порядку, так як назва боржника не містить слова «державне».

Заснування боржника Відкритим акціонерним товариством "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" не підтверджує належності державі певної частки статутного капіталу боржника. Навпаки, спростовує це твердження, оскільки від імені та в інтересах держави право державної власності реалізується державою через уповноважені органи державної влади.

Приватний виконавець зазначає, що боржник на будь-якому етапі примусового виконання судового рішення має право фактично виконати в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, що є підставою для закінчення виконавчого провадження.

На підтвердження висновку про те, що дочірнє підприємство не є державним підприємством із часткою держави у його статутному капіталі до відзиву на скаргу приватний виконавець долучив скріншот результатів пошуку станом на 01.04.2019 Переліку суб`єктів господарювання державного сектору економіки (державних підприємств, їх об`єднань, дочірніх підприємств та господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків) (а.с. 3 - 83 том 5).

21.08.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Синтез" подало до суду відзив на скаргу на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжели Геннадіївни.

Аналізуючи чинне законодавство, посилаючись на положення статутів як дочірнього підприємства, так і його засновника, стягувач зазначає, що Дочірнє підприємство «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України" не є державним підприємством чи підприємством державного сектора економіки, а тому не відноситься до категорії юридичних осіб, частка держави в яких перевищує 25% (а.с. 209 - 225 том 4).

Ухвалою суду від 19.08.2019 (суддя Ніколенко М.О.) зазначену скаргу було прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні на 27.08.2019.

Судове засідання не відбулось.

Розпорядженням керівника апарату суду № 1432 від 27.08.2019 було призначено повторний автоматизований розподіл скарги на дії приватного виконавця у справі №904/1146/18 у зв`язку з перебуванням судді Ніколенка М.О. у відпустці.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2019 скаргу на дії приватного виконавця у справі № 904/1146/18 передано на розгляд судді Коліснику І.І.

Ухвалою суду від 28.08.2019 (суддя Колісник І.І.) зазначену скаргу прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні на 09.09.2019 (а.с. 84, 86 том 5).

У судовому засіданні учасники справи надали пояснення, аналогічні за змістом своїх заяв по суті скарги.

У судовому засіданні 09.09.2019 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД, МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно з частиною першою статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

За змістом статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 327 цього Кодексу встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який є виконавчим документом.

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За частинами другою, третьою статті 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Рішення, що підлягають примусовому виконанню, визначені статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до пунктів 2, 6, 11 частини другої статті 5 зазначеного Закону приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім:

рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;

рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;

інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією.

Суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка в статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів (частина другою статті 22 Господарського кодексу України).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Частиною першою статті 56 цього Кодексу встановлено, що суб`єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або повноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.

Поняття «підприємство» наведене у статті 62 Господарського кодексу України згідно з якою підприємство - це самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту (частина третя статті 62 Господарського кодексу України).

Стаття 63 Господарського кодексу України визначає види та організаційні форми підприємств залежно від форм власності:

приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб`єкта господарювання (юридичної особи);

підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

державне підприємство, що діє на основі державної власності;

підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об`єднання майна різних форм власності);

спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами - суб`єктами співробітництва.

За змістом статей 73 - 77 Господарського кодексу України до кола державних підприємств відносяться державні унітарні підприємства, державні комерційні підприємства та казенні підприємства.

При цьому державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління (частина перша статті 73 Господарського кодексу України).

За змістом частини першої статті 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником, серед іншого, майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Відповідно до частини першої статті 141 Господарського кодексу України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб`єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності.

Стаття 326 Цивільного кодексу України визначає, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Згідно з пунктом 1.1 статуту Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - статут, статут акціонерного товариства) Акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - акціонерне товариство, компанія) створено рішенням Державного агентства автомобільних доріг України (наказ Укравтодору від 05 серпня 2002 року № 93) на виконання Указу Президента України від 08 листопада 2001 року № 1056 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України", відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 221 "Про утворення відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та інших законодавчих актів України.

Пунктами 2, 3 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 221 встановлено, що засновником Компанії є держава в особі Державної служби автомобільних доріг, яку було зобов`язано в місячний термін передати до статутного фонду Компанії майно державних підприємств, які належать до сфери управління Державної служби автомобільних доріг, з наступним перетворенням їх у дочірні підприємства.

Згідно з пунктом 1.2 цього статуту засновником Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" є Державне агентство автомобільних доріг України, яке відповідно до Указу Президента України від 13 квітня 2011 року № 456/2011 "Про Положення про Державне агентство автомобільних доріг України" є правонаступником Державної служби автомобільних доріг України та виконує повноваження вищого органу управління Акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" як акціонера.

У пункті 5.1 статуту визначено, що засновником Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" є держава в особі Державного агентства автомобільних доріг України.

Компанія є правонаступником майна, інших активів та майнових прав державних дорожніх підприємств, майно яких передано до статутного капіталу компанії (пункт 6.1 розділу 6 статуту).

Майно компанії складається з основних засобів, обігових коштів, сукупності речей, майнових прав, інших активів та цінностей, вартість яких відображена в балансі компанії, а також майна, що перебуває в інших осіб, за умови, що власником такого майна є компанія (пункт 6.2 статуту).

Відповідно до абзацу першого пункту 6.4 статуту компанія є власником різних видів майна, серед якого - майно, передане засновником до її статутного капіталу у власність.

Статутний капітал компанії становить 1 266 140 698,90 грн. (пункт 7.1 статуту).

Статутний капітал поділено на 1 272 887 простих іменних акцій номінальною вартістю 994,70 грн. кожна (пункт 7.2 статуту).

Згідно з пунктом 1.4 статуту компанія є акціонерним товариством, 100 відсотків акцій якого належать державі.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про акціонерні товариства» акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 2 цього Закону корпоративні права - це сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Отже, Акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" є державним підприємством, частка держави (в особі Державної служби автомобільних доріг) у статутному капіталі якого становить 100 відсотків. Майно державних підприємств, які належать до сфери управління Державної служби автомобільних доріг, що передане до статутного капіталу акціонерного товариства, є власністю останнього. Держава, як єдиний акціонер Компанії, сформувавши його статутний капітал за рахунок майна державних підприємств, лишилось права власності на це майно,отримавши натомість корпоративні права.

Відповідно до пункту 1.1 статуту Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - статут дочірнього підприємства) Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - дочірнє підприємство) створене відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України № 156 від 09.04.2002 на власності Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", яке відповідно Закону України «Про акціонерні товариства» та наказу Державної служби автомобільних доріг України № 73 від 16.03.2011 визначається за типом публічним акціонерним товариством, що зазначено в його найменуванні та статуті.

Засновником дочірнього підприємства є Публічне акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (пункт 3.3 статуту).

Пунктом 3.6 статуту передбачено, що підприємство має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових прав і нести обов`язки, бути позивачем та відповідачем у суді, в тому числі в третейському суді.

Статутний фонд підприємства становить 102 790 733,06 грн. (пункт 4.1 статуту).

Майно підприємства складається з сукупності речей, майнових прав, інших цінностей, вартість яких відображається на самостійному балансі підприємства, яке передається засновником підприємству в господарське відання та іншого майна, набутого підприємством на засадах, не заборонених чинним законодавством і цим статутом. Власником майна, переданого до господарського відання підприємства засновником, залишається засновник, проте підприємство має вчиняти передбачені законодавством заходи задля захисту такого майна (пункт 4.2 статуту).

Частиною першою статті 136 Господарського кодексу України передбачено, що право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Отже, передане акціонерним товариством дочірньому підприємству державне майно на праві господарського відання, залишається власністю державної акціонерної компанії, а не держави. У статутному капіталі дочірнього підприємства наявна частка саме державного акціонерного товариства, а не держави в особі уповноваженого нею органа.

Відтак застереження щодо виконання рішень, передбачених пунктом 2 частини другої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», на приватного виконавця стосовно дочірнього підприємства - боржника у цій справі не розповсюджуються.

Судове рішення, на виконання якого приватний виконавець виніс оскаржувану постанову від 05.08.2019, передбачає стягнення грошових коштів саме боржника на користь стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Синтез".

Судове рішення не передбачає вчинення дій щодо майна саме державної чи комунальної власності.

У разі вчинення таких дій щодо державного майна зацікавлена особа (дочірнє підприємство чи то його засновник акціонерне товариство) мають право захищати своє право у визначений законом спосіб, що може бути окремим судовим розглядом.

Тому, застереження щодо виконання рішень, передбачених пунктом 6 частини другої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», на приватного виконавця стосовно дочірнього підприємства - боржника у цій справі також не розповсюджуються.

Інші випадки, передбачені Законом «Про виконавче провадження» та Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", які можуть бути забороною приватному виконавцю здійснювати розшук майна боржника за оскаржуваною постановою приватного виконавця від 05.08.2019, скаржник на зазначив, а тому посилання його на пункт 11 частини другої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» як на підставу скарги є безпідставним.

Крім того, правові основи управління об`єктами державної власності визначено Законом України № 185-V від 21.09.2006 (із змін. та доп.) "Про управління об`єктами державної власності" (далі - Закон № 185).

За частиною першою статті 3 цього Закону об`єктами управління державної власності є, зокрема, корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій (далі - корпоративні права держави).

За змістом статті 7 Закону № 185 Фонд державного майна України відповідно до законодавства щодо корпоративних прав держави: а) здійснює управління корпоративними правами держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; б) створює і веде реєстр корпоративних прав держави, який є складовою Єдиного реєстру об`єктів державної власності, відповідно до законодавства; г) встановлює наявність та визначає розмір корпоративних прав держави в майні господарських організацій, а також у майні громадських організацій колишнього СРСР, розташованих на території України; и) призначає відповідно до законодавства представників держави в органи управління господарських організацій, корпоративні права держави яких перебувають у його управлінні, визначає кандидатури незалежних членів наглядової ради, що пропонуються до обрання до складу наглядових рад господарських товариств, корпоративні права держави яких перебувають у його управлінні; ї) здійснює контроль за виконанням умов контрактів керівниками виконавчих органів господарських організацій, які перебувають у його управлінні; л) виконує інші передбачені законодавством функції з управління корпоративними правами держави.

Відповідно до пункту 1 Положення про Реєстр корпоративних прав держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1679 від 29.10.2003 (далі - Положення), Реєстр корпоративних прав держави є автоматизованою інформаційно-довідковою системою збирання та обліку відомостей про акції, частки, паї, що належать державі у статутному капіталі господарських товариств та інших суб`єктів господарювання (далі - господарські товариства) і утворюється для оперативного обліку зазначених акцій, часток, паїв, забезпечення ефективного здійснення корпоративних прав держави, а також забезпечення гласності та відкритості інформації про державну власність, у межах, установлених законодавством.

Згідно з пунктом 5 Положення до Реєстру включаються відомості про акції, паї, частки, що належать державі у статутному капіталі господарських товариств - резидентів та нерезидентів.

Пунктами 7, 8 Положення передбачено, що у разі виникнення нових корпоративних прав держави міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, які виступають засновниками господарських товариств або на які покладено функції з управління корпоративними правами держави в господарських товариствах, у місячний строк з моменту державної реєстрації цих товариств подають відомості Фондові державного майна за встановленими формами в електронному та паперовому вигляді. Фонд державного майна у десятиденний строк вносить відомості до Реєстру.

У разі потреби внесення змін до Реєстру міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, які виступають засновниками господарських товариств або на які покладено функції управління корпоративними правами держави в господарських товариствах, у тижневий строк після одержання відповідних документів подають відомості Фондові державного майна за встановленими формами в електронному та паперовому вигляді. Фонд державного майна у триденний строк вносить зміни до Реєстру.

На офіційному сайті Фонду державного майна України у Реєстрі корпоративних прав держави дочірнє підприємство - боржник у цій справі як господарюючий суб`єкт із часткою держави у статутному капіталі відсутній.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Скаржник не довів належними та допустимими доказами неправомірність дій приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжели Геннадіївни щодо винесення нею постанови від 05.08.2019 про розшук майна боржника.

За таких обставин правові підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 343, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" від 14.08.2019 на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжели Геннадіївни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 09.09.2019 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу.

Повний текст ухвали складено 13.09.2019.

Суддя І.І. Колісник