Рішення № 84228188, 13.09.2019, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2091/19

Провадження № 2/345/953/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.09.2019 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого – судді Миговича О.М.

секретаря – Бабійчук Л.В.

розглянувши у заочному відритому судовому засіданні в залі суду в місті Калуші справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про припинення частки у майні, що знаходиться у спільній частковій власності, суд –

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду із вищенаведеним позовом.

Позовні вимоги мотивує тим, що позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками трьохкімнатної квартири по АДРЕСА_1 . 15.01.1997 року дана квартира була приватизована на 4-ох осіб – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , кожному відповідно по ј частці. Після смерті ОСОБА_4 27.12.2007 року, спадкоємцем його частки стала його дружина ОСОБА_5 , після чого вона стала власником 2/4 часток квартири. Після смерті ОСОБА_5 12.05.2015 року спадкоємцем 3/8 частки спірної квартири став ОСОБА_7 , а 1/8 частки ОСОБА_2 .

Відповідно на даний час квартира по АДРЕСА_1 належить співвласникам в таких частках: ОСОБА_1 належить 2/8 частки, ОСОБА_7 належить 5/8 часток, ОСОБА_2 належить 1/8 частка.

Відповідно до звіту про оцінку нерухомого майна від 08.01.2019 року, вартість спільної власності становить 328 000,00 грн. Вартість частки позивачки становить 82 000,00 грн., вартість частки ОСОБА_3 становить 205 000,00 грн., вартість частки ОСОБА_2 становить 41 000,00 грн.

Згідно технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_2 , вказана квартира складається із трьох кімнат житловою площею 44,6 кв.м., кухні площею 5,8 кв.м., ванної кімнати площею 2,0 кв.м., вбиральні площею 1,1 кв.м., коридору площею 6,7 кв.м., вбудованої шафи 0,9 кв.м. З даного слідує, що у квартирі наявні місця загального користування, а тому виділити частку відповідача в натурі, яка становить лише 1/8 частини квартири між співвласниками із збереженням функціонального призначення даної квартири як житла, неможливо.

Тому з даним позовом позивачка звернулася до суду.

У судове засідання представник позивачки не з`явилася, подала суду заяву, де просить справу розглянути в її відсутності, позов підтримує та просить його задоволити, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач повторно не з`явився у судове засідання, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки у судове засідання суду не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справи.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 та членам його сім`ї: дружині – ОСОБА_5 , дочці – ОСОБА_1 , внуку – ОСОБА_8 в рівних долях кожному, про що свідчить копія (дублікат) свідоцтва на право власності від 15.01.1997 року, виданого відділом приватизації житла Калуського концерну «Оріана» - (а.с.13).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, спадкоємцем його частки стала його дружина ОСОБА_5 , після чого вона стала власником 2/4 часток квартири. Після смерті ОСОБА_5 12.05.2015 року спадкоємцем 3/8 частки спірної квартири став ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом – (а.с.16, 17-19), а 1/8 частки даної квартири належить ОСОБА_2 .

Виходяич із наведеного на даний час квартира по АДРЕСА_1 належить співвласникам в таких частках: ОСОБА_1 належить 2/8 частки, ОСОБА_7 належить 5/8 часток, ОСОБА_2 належить 1/8 частка.

Відповідно до звіту про оцінку нерухомого майна від 08.01.2019 року, вартість спільної власності становить 328 000,00 грн. – (а.с.9). Вартість частки позивачки ОСОБА_1 становить 82 000,00 грн., вартість частки ОСОБА_3 становить 205 000,00 грн., вартість частки ОСОБА_2 становить 41 000,00 грн.

Згідно технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_2 , вказана квартира складається із трьох кімнат житловою площею 44,6 кв.м., кухні площею 5,8 кв.м., ванної кімнати площею 2,0 кв.м., вбиральні площею 1,1 кв.м., коридору площею 6,7 кв.м., вбудованої шафи 0,9 кв.м. – (а.с.7-8).

Як видно з копій квитанцій № 0.0.1318776447.1 від 08.04.2019року, № 0.0.1318790768.1 від 08.04.2019 року, №0.0.1318751255 від 08.04.2019 року ОСОБА_1 поклала на судовий депозит 41000,00 грн.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у ст.317 ЦК України.

Стаття 321ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст.41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Поняття спільної часткової власності викладено в ч.1 ст.356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дрібному виразі.

Відповідно до ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Частиною 1 статті 346ЦК України наведено перелік випадків, за наявності яких право власності може бути припинено. Виходячи зі змісту частини 2 цієї статті, даний перелік не є вичерпним та право власності може бути припиненим і в інших випадках, встановлених законом.

Один з таких випадків наведено в ст.365 ЦК України, яка регулює підстави та умови припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. Зокрема, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі: 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Верховний Суд України під час розгляду справи № 6-37цс13 від 15.05.2013 року висловив правову позицію, згідно з якою прийшов до висновку, що для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Також, і під час розгляду іншої справи № 6-68цс14, Верховний Суд України також сформулював правову позицію від 02.07.2014 року, якою роз`яснив, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

З постанови Верховного Суду України випливає, що для ухвалення рішення про припинення права на частку в спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої з обставин, передбаченої п.1-3 ч. 1 ст.365 ЦК України, яка обов`язково повинна бути в сукупності з обставиною, передбаченою п.4 ч.1 цієї статті.

Виходячи з викладеного вище, беручи до уваги те, що у квартирі наявні місця загального користування, а тому виділити частку відповідача в натурі, яка становить лише 1/8 частини квартири між співвласниками із збереженням функціонального призначення даної квартири як житла, неможливо, суд вважає, що в даних правовідносинах є встановленими і доведеними всі умови, передбачені ч.1 ст.365 ЦК України, які дають право суду ухвалити рішення про припинення права відповідача на 1/8 частку в спільному майні, а саме: в квартирі АДРЕСА_2 , із виплатою ОСОБА_2 грошової компенсації за таку частку та визнання за ОСОБА_1 права власності на цю частку квартири.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 263-265, 268, 273 ЦПК України,суд,-

р і ш и в :

Позов задоволити.

Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/8 частину квартири АДРЕСА_2 .

Грошову суму у розмірі 41000,00 грн., згідно квитанцій - № 0.0.1318776447.1 від 08.04.2019 року, № 0.0.1318790768.1 від 08.04.2019 року, №0.0.1318751255.1 від 08.04.2019 року, яка знаходиться на рахунку отримувача 37312032002265, код отримувача 26289647, банк отримувача 820172, після набрання чинності судовим рішенням видати ОСОБА_2 , як компенсацію вартості 1/8 частини квартири, що за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частину трьохкімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Головуючий :