Ухвала суду № 84227307, 11.09.2019, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1302/19

Провадження № 2/288/530/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року смт. Попільня

Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області Рудник М. І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

До Попільнянського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про поділ майна подружжя.

Одночасно з позовом заявлено клопотання про зменшення розміру судового збору за звернення до суду з даним позовом до 768 гривень 40 копійок та відстрочення його сплати до ухвалення судового рішення у справі, з тих підстав, що позивач ніде не працює, проживає разом з матір`ю пенсіонером, вже тривалий час хворіє, вирішує питання про встановлення йому інвалідності, за попередній - 2018 рік у нього доходів не було, на обліку в центрі зайнятості не перебуває.

Ознайомившись зі змістом клопотання та доданих документів, доходжу висновку про відмову в задоволенні клопотання про зменшення та відстрочення сплати судового збору з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється нормами Цивільного процесуального кодексу України та Законом України «Про судовий збір».

Так, відповідно до вимог статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналогічне положення містить статті 136 Цивільного процесуального кодексу України.

За змістом наведених правових норм, підставою зменшення розміру судового збору є такий майновий стан сторони, що утруднює виконання обов`язку сплатити судовий збір в повному обсязі. Суд вправі постановити ухвалу про зменшення розміру судового збору та відстрочення його сплати, враховуючи незадовільний майновий (матеріальний) стан сторони і остання повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази.

Аргументи позивача щодо зменшення розміру судового збору є те, що він не працює, проживає разом з матір`ю пенсіонером та вже тривалий час хворіє.

Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (із змінами від 25.09.2015 року) роз`яснено, що відповідно до ст. 8 Закону № 3674-VI та ст. 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Для висновку про майновий стан позивача, що може бути підставою зменшення розміру судового збору, можуть слугувати дані, які дають можливість суду перевірити співмірність понесених витрат особи її доходам.

Між тим, доказів на підтвердження цього суду не надано.

Відповідно до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика, у тому числі у справах проти інших держав, має застосовуватись органами державної влади, зокрема судами. Згідно з рекомендацією Комітету міністрів Ради Європи від 14 травня 1981 року № R (81)7 щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, та сталої практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя, а попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів.

Також Європейський суд з прав людини виходить з того, що судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що може бути сплачений заявником. Адже невиправдано великий розмір, який не враховує фінансового становища заявників, а обчислюється на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя, про що свідчить рішення Європейського суду з прав людини в справі ФК «Мретебі» проти Грузії.

При розгляді справ Європейський суд з прав людини установлює, чи був дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи та правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді.

З урахуванням наведеного, підстав для висновку про порушення балансу між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи та правом позивача на доступ до правосуддя не вбачається. Клопотання про зменшення розміру судового збору та відстрочення його сплати, суд вважає необґрунтованим.

Оскільки суд відмовляє ОСОБА_1 у зменшенні розміру судового збору та відстрочення його сплати, позовна заява не відповідає вимогам статті 177 ЦПК України, та має бути залишена без руху.

Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі пред`явлення позову з вимогою майнового характеру, яка подана фізичною особою, підлягає сплаті судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки ціна позову становить 500000 гривень, позивач має сплатити судовий збір у розмірі 5000 гривень.

Реквізити для сплати судового збору: Призначення платежу*;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Попільнянський районний суд Житомирської області (назва суду, де розглядається справа); Отримувач коштів: УК у Попільнян.р-н/Попiльн.рн/22030101 ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37720533; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) ; Код банку отримувача (МФО): 899998 ; Рахунок отримувача: 31215206006486; Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною другою вказаної статті встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За наведених обставин позивачу слід надати термін для виправлення недоліків позовної заяви, шляхом подачі позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог Цивільного процесуального Кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185,260,261,353 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його клопотання про зменшення розміру судового збору за звернення до суду з даним позовом та відстрочення його сплати до ухвалення судового рішення у справі.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя – залишити без руху та надати позивачу строк для виправлення недоліків, не більше як 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала суду в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник