Рішення № 84227211, 09.09.2019, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/692/19

Провадження № 2/288/374/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2019 року смт Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

з участю секретаря судових засідань – Добрянської В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «Державний Ощадний банк України» в особі філії – Головного управління по місту Києву та Київської області АТ «Ощадбанк» (далі - позивач) та ОСОБА_1 (далі - відповідач) 26 січня 2018 року укладено Договір у вигляді заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (надалі – Договір/Договір ДКБО).

Згідно п. п. 3.1. та 3.4 Заяви про приєднання – шляхом підписання цієї заяви клієнт беззастережно приєднується до ДКБО фізичних осіб та банк, на підставі наданих клієнтом, відповідно до чинного законодавства України документів, відкриває клієнту поточний рахунок за тарифним пакетом «Мій комфорт».

Відкривається поточний рахунок № НОМЕР_1 на умовах тарифного пакету «Мій комфорт», Тарифів за користування платіжною карткою, розміщених на сайті банку та на інформаційних стендах (п. п. 3.4.1 заяви про приєднання).

Банк встановив клієнту кредит у сумі 14500 гривень 00 копійок. Процентна ставка за кредитом є фіксованою і складає 38 % річних за користування кредитними коштами (п. 6.6 заяви).

Позивач виконав свої зобов`язання за Договором, надавши відповідачу кредит у встановленому Договором розмірі. Проте, з боку відповідача умови Договору не виконуються своєчасно та в повному обсязі, по картковому рахунку відповідача відсутні належні суми зарахування грошових коштів, що призвело до виникнення заборгованості, яка відповідно до зобов`язання в добровільному порядку відповідачем не погашається.

Позивач просить, стягнути з відповідача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» код ЄДРПОУ 00032129 в особі філії – Головне управління по місту Києву та Київської області АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 09322277, 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 27, суму кредитної заборгованості в розмірі 10289 (десяти тисяч двісті вісімдесяти дев`яти) гривень 88 копійок та судовий збір в розмірі 1921 (одної тисячі дев`ятсот двадцяти одної) гривні.

Ухвалою суду від 03 травня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився надіслав на адресу суду заяву про слухання справи без участі їх представника за наявними в матеріалах справи доказами. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі, не заперечують проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, відповідно до пункту 2 частини 7 статті 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі письмових доказів.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, відповідно до пункту 2 частини 7 статті 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі письмових доказів.

Відповідно до поштового повідомлення направленого за адресою: АДРЕСА_2 , судову повістку вручено особисто матері ОСОБА_1 – ОСОБА_2 в порядку частини третьої статті 130 ЦПК України, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

Відповідно до пункту 2 частини 7 статті 128 ЦПК України судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до Судових викликів № 288/692/19/5441 від 21 червня 2019 року та № 288/692/19/6232 розміщених на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, відповідач ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою представника позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надійшло, відповідно до положень частини п`ятої статті 279 ЦПК України, тому суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів.

Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з вимогами статтями 274-279 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого без балансового відділення № 10026/830 філії – Головного управління по місту Києву та Київської області (надалі - Банк) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник та/або Клієнт, окремо - Сторона, а разом - Сторони) 26 січня 2018 року було укладено договір у вигляді заяви про приєднання № 423688811 (надалі - Заява про приєднання, або Заява) до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (надалі - Договір/Договір ДКБО).

Згідно п. 3.1. шляхом підписання цієї Заяви про приєднання, до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку, клієнт беззастережно приєднується до ДКБО фізичних осіб.

За умовами п. 3.4. Заяви про приєднання, Банк, на підставі наданих Клієнтом, відповідно до вимог чинного законодавства України документів, відкриває Клієнту картковий рахунок за тарифним пакетом «Зарплатний».

Згідно п. п 3.4.1. Клієнту відкривається поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривнях України (далі - Рахунок) на умовах тарифного пакету «Мій комфорт», Тарифів за користування платіжною карткою, розміщених на сайті банку та на інформаційних стендах, що знаходяться у приміщеннях установ Банку.

Банк надає Клієнту Платіжну картку типу MasterCard Debit Standard та персональний ідентифікаційний код (надалі - ПІН-код).

Банк встановив Клієнту кредит в розмірі 14500 гривень.

Згідно пункту 6.6 процентна ставка за Кредитом є фіксованою і складає 38 (тридцять вісім ) процентів річних за користування кредитними коштами.

Згідно Додатку № 1 до основного Договору, плата за перевищення витратного ліміту по поточному рахунку )овердрафт) становить 40 відсотків на рік.

Між сторонами погоджено, що Договір набирає чинності з дати підписання його сторонами та діє до моменту повного виконання сторонами своїх обов`язків, встановлених Договором, правилами. Тарифами та закриття рахунку.

За невиконання або несвоєчасне виконання, не в повному обсязі виконання клієнтом будь – якого грошового зобов`язання перед банком у розмірі та в строки, передбачені Договором, Банк має право нараховувати на суми прострочених платежів та стягувати пеню за кожен день прострочення, починаючи з дня, коли відповідна сума мала бути сплачена, до дати фактичної її сплати, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, якщо інше не передбачено Договором ( п. 9.1 Договору).

Відповідно до договору Банк має право вимагати дострокового повернення Кредиту та сплати всіх платежів, вимагати від відповідача відшкодовування всіх витрат, в тому числі процентів, штрафів, пені та сплати заборгованості відповідно до умов Договору.

Зі сторони Банка відповідач належним чином був повідомлений та ознайомлений з усіма наявними в установі АТ «Ощадбанк» умовами кредитування, з коротким описом відмінностей між ними, вартістю сукупних витрат, пов`язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, отримав всі необхідні роз`яснення (п. 6.11).

В подальшому, у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором, позивачем на адресу відповідача було направлено лист – вимога №93380/180/1018-18 від 04 жовтня 2018 року, яким боржника повідомлялось про наявну заборгованість та про вимогу погасити заборгованість перед Банком не пізніше 30 календарних днів з дати отримання цього листа – вимоги.

Однак відповідач не виконав вимог зазначених у листі-вимозі у встановлений термін.

Сума заборгованості відповідача за Договором згідно розрахунку заборгованості, звіту щодо розрахунку сум інфляційних втрат та 3 % річних від прострочених сум заборгованості за кредитом станом на 28 грудня 2018 року становить 10289 (десять тисяч двісті вісімдесят дев`ять) гривень 88 копійок, що складається з: 9283 гривень 65 копійок – загальної суми основної заборгованості; 601 гривні 48 копійок - загальної суми заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом; 0,00 гривень - загальної суми заборгованості за розрахунково – касове обслуговування; 298 гривень 72 копійок – загальної суми нарахованої пені; 54 гривні 97 копійок – суми втрат від інфляції на суму простроченого кредиту; 22 гривень 49 копійок – суми втрат на суму нарахованих та несплачених процентів; 23 гривень 38 копійок – розміру 3 % річних на суму простроченого кредиту; 5 гривень 19 копійок – 3 % річних на суму нарахованих та несплачених процентів.

В частині першій статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

А тому грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Отже, у разі неповернення позичальником суми позики своєчасно його борг складатиме: суму позики з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання; проценти за позикою, якщо інше не встановлено договором або законом, нараховані відповідно до договору позики або облікової ставки НБУ за весь строк користування позиченими коштами; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

При цьому індекс інфляції, 3% річних від простроченої суми (стаття 625 ЦК України) та проценти за позикою (стаття 1048 ЦК України) підлягають сплаті до моменту фактичного повернення боргу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а відтак відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами, що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні 3 % річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановленими договором.

Враховуючи зазначене, 3 % річних, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, підлягають застосуванню до порушеного грошового зобов`язання, складовою якого, зокрема, є також нараховані проценти за користування кредитними коштами, строки сплати яких передбачено договором.

Викладене узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року справа № 6-2129цс16, а також у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року справа № 686/21962/15-ц.

Відповідно статей 526, 527, 530, 1054 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до статті 549 ЦК України вбачається, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (статтею 611 ЦК України).

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Враховуючи, що відповідач допустив неналежне виконання зобов`язання, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та задовольняє позов.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем витрати по оплаті судового збору.

Керуючись статями 3, 509, 525-527, 530, 549, 598-599, 610 - 612, 615, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України; статями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 211, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми кредитної заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» код ЄДРПОУ 00032129 в особі філії – Головне управління по місту Києву та Київської області АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 09322277, 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 27, суму кредитної заборгованості за договором у вигляді заяви про приєднання № 423688811 до комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу від 26 січня 2018 року в розмірі 10289 (десяти тисяч двісті вісімдесяти дев`яти) гривень 88 копійок та судовий збір в розмірі 1921 (одної тисячі дев`ятсот двадцяти одної) гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник