Рішення № 84225761, 10.09.2019, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/3078/17

Провадження № 2/459/83/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2019 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Новосада М.Д.

з участю секретаря Шульган Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді за правилами спрощеного провадження справу за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача 15628,86 грн. кредитної заборгованості. В обґрунтування позову послався на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 14.09.2010 р. відповідачка отримала кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, проте умов укладеного договору належним чином не виконала. У зв`язку з цим утворилася заборгованість за кредитом. Також стверджує, що при підписанні анкети-заяви відповідачка ознайомилась та погодилась із Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які разом становлять між ними договір про надання банківських послуг.

Ухвалою від 03.04.2018 р. судом у складі головуючого судді Рудакова Д.І. було скасовано заочне рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 26.01.2018 року у даній справі, справу було призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд на 05.06.2018 р. на 11.30 год. в залі судового засідання Червоноградського міського суду Львівської області.

05.06.2018 року судове засідання не відбулось у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Рудакова Д.І..

12.06.2018 року представник позивача подав відзив на заяву про перегляд заочного рішення.

12.07.2018 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позовні вимоги позивача вважає безпідставними, оскільки із заяви від 14.09.2010 року не вбачається який тип кредитної картки обрано при укладенні договору, строк дії цієї картки, який кредитний ліміт встановлено чи будь-які інші умови. Вважає, що позивачем не надано Належні докази на підтвердження видачі кредитної картки, пам`ятки клієнта, відкриття рахунку на ім`я відповідача, зняття останнім коштів. Вказав, що умови у правила надання банківських послуг є загальними і не містять істотних умов договору, які укладені саме з відповідачем. Тому, на його думку, позивачем не доведено наявність укладеного між сторонами договору.

06.08.2018 року представник позивача через електронну пошту суду подав відповідь на відзив.

17.08.2018 року винесено ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

28.09.2018 року до суду поштою надійшла відповідь на відзив від 06.08.2019 року та клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача.

28.09.2018 року розгляд справи відкладався за клопотанням представника відповідача.

09.11.2018 року справа передана від судді Рудакова Д.І. шляхом повторного авторозподілу.

09.04.2019 року розгляд справи відкладався за клопотанням відповідачки.

У відповідності положень ст.247, ч.5 ст.279 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши докази і письмові пояснення, що викладені у заявах по суті справи, суд прийшов до такого висновку.

Сторони уклали кредитний договір у вигляді заяви-анкети, згідно з яким банк надав відповідачці кредит у розмірі 300 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

У вказаній вище заяві-анкеті зазначено, що відповідачка згідна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася з даним договором до його підписання і погодилася з його умовами.

До кредитного договору позивач додав: 1) довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна»; 2) витяг з Умов та правил надання банківських послуг банку ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». При цьому, позивач стверджує, що вони є невід`ємними частинами спірного договору.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача складається із: 597,65 грн. заборгованості за кредитом; 10910,79 грн. заборгованість по процентам за користуванням кредитом; 2900 грн. – заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн. штрафу (фіксована частина); 720,42 грн. штраф (процентна складова).

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Тарифи та витяг з Умов розуміла відповідачка та ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та у зазначеному банком розмірах і порядках нарахування.

Разом з цим, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої – договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, неодноразово змінювалися самим позивачем в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом та на даний час, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів та витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з ст. 81 ЦПК України доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку – в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Суд вважає, що довідка про умови кредитування з використання кредитки «Універсальна» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг, що містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг – це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Вище викладені висновки й міркування відповідають позиції Великої Палат Верховного Суду, що викладена у постанові від 03.07.2019 р. по справі № 342/1807/17 (провадження № 14-131цс19).

У даній справі відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем позивач дотримав вимог законодавства про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону – споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Також суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд – шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

За таких обставин та міркувань суд вважає, що наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту.

Поряд з цим, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом та штрафів за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань у зв`язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов`язку відповідача по їх сплаті банку у анкеті-заяві, тому що витяги з Тарифів (довідка про умови кредитування) обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умов та правил надання банківських послуг не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача у користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 61,18 грн..

Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (14360570, вул.Грушевського,1Д, м.Київ) заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.09.2010 року у сумі 597 (п`ятсот дев`яносто сім) грн. 65 коп., що становить суму непогашеного тіла кредиту.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» понесені судові витрати у сумі 61 (шістдесят одна) грн. 18 коп..

У решті вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга через Червоноградський міський суд Львівської області до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12.09.2019 р.

Суддя: М. Д. Новосад