Рішення № 84223554, 13.09.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/2060/19

Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Чернігівської міської ради про: визнання протиправним та скасування пункту 25 рішення Чернігівської міської ради від 30.05.2019 №42/VII-16 «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянам - учасникам АТО, учасникам бойових дій, ветеранам війни та членам сімей загиблих учасників АТО для індивідуального дачного будівництва, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального садівництва, будівництва індивідуальних гаражів та городництва»; зобов`язання Чернігівської міської ради розглянути повторно на першому пленарному засіданні, що відбудеться після набрання законної сили рішенням суду, заяву ОСОБА_1 від 17.10.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0100 га, по АДРЕСА_1 (згідно з доданою схемою), для будівництва індивідуальних гаражів, та прийняти вмотивоване рішення.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що оскаржуване рішення не містить мотивованої відмови, а саме підстави з вичерпного переліку підстав для відмови, передбаченого статтею 118 Земельного кодексу України, у зв`язку з чим вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 19.07.2019 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову.

Відповідачем, у встановлений судом строк, подано до суду відзив на позов, в якому останній не погоджується з позовними вимогами, просить суд відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що спірне рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, згідно з дискреційними повноваженнями Чернігівської міської ради, на підставі частини 7 статті 118 Земельного Кодексу України. На виконання рішення суду Чернігівська міська рада повторно направила заяву позивача до Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради для надання інформації щодо відповідності, зазначеного в заяві цільового призначення земельної ділянки, містобудівній документації м. Чернігова та можливості надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,0100 га, для будівництва індивідуальних гаражів.

Листом від 15.05.2019 року №01-09/44-вн Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради повідомило, що згідно з планом зонування Тимчасового порядку використання території м. Чернігова вказана ділянка відповідає зоні В-1-р «Комунально-складська та виробнича зона з підприємствами V класу санітарної шкідливості виробництва з обмеженнями висоти споруд по умовах зон регулювання забудови». Щодо плану дії обмежень за умовами охорони культурної спадщини земельна ділянка відноситься до зони регулювання забудови з граничною висотою споруд не більше 25 м. Відповідно до плану дії обмежень за екологічними умовами входить в зону підтоплення ґрунтовими водами та санітарно-захисну зону промислових та комунально-складських підприємств, сільгоспвиробництв. Згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель (далі КВЦПЗ), затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 №548, земельні ділянки з цільовим призначенням для будівництва індивідуальних гаражів відносяться до земель житлової забудови (розділ 02 секції В КВЦПЗ). Території зони В-1-р плану зонування відносяться до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (секції і КВЦПЗ). Таким чином, дозволені для будівництва в зоні В-1-р гаражі та автостоянки для постійного зберігання автомобілів використано в розумінні цієї функціональної зони, тобто для потреб підприємств і організацій.

Також, управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради зазначає, що згідно з планом використання і забудови територій, який є складовою Генерального плану м. Чернігова, затвердженого рішенням міської ради від 25.12.2003 (10 сесія 4 (24) скликання), вищезазначена територія є озелененою територією спеціального призначення (насадження транспортних магістралей і вулиць; на ділянках санітарно-захисних зон довкола промислових підприємств; виставок, кладовищ і крематоріїв, ліній електропередач високої напруги; лісомеліоративні, водоохоронні, вітрозахисні, протиерозійні, насадження розсадників, квітникарських господарств, пришляхові насадження в межах населених пунктів). Законом України «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах» зміна цільового призначення земельних ділянок зайнятих під зеленими зонами та насадженнями заборонена. Відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно- територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Тобто, відсутні правові підстави для надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_1 (згідно з наданою схемою), орієнтовною площею 0,0100 га, для будівництва індивідуальних гаражів, оскільки цільове призначення спірної земельної ділянки не відповідає містобудівній документації.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що посилання відповідача у відзиві на адміністративний позов на той факт, що дозволені для будівництва в зоні В-1-р гаражі та автостоянки для постійного зберігання автомобілів використано в розумінні для потреб підприємств і організацій є формальним, надуманим виправданням незаконної відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Відповідач не бере до уваги, що у вказаній зоні розміщені житлові будинки (приватизовані), гаражі, господарські споруди, огороди. Також згідно Тимчасового порядком використання території м. Чернігова в зоні В-1-р дозволені види забудови та використання, які супутні переважним видам: - сквери, бульвари, озеленені території СЗЗ; - виставкові зали; -офіси, представництва фірм, організацій, компаній; -відкриті автостоянки короткочасного зберігання автомобілів; - відділення банків; - поштові відділення; - аптеки; -пункти першої медичної допомоги; -технічні бібліотеки; - кафе, їдальні; -магазини товарів повсякденного і періодичного попиту; -готелі; - будинки культури, клуби; -спортивні комплекси; -підприємства побутового обслуговування; -громадські вбиральні. Ніде не зазначено, що вищевказані види забудови використані в розумінні для потреб підприємств і організацій. Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, на який посилається відповідач, направлений для роботи Голові Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, начальникам головних управлінь Держкомзему в областях, містах Києві та Севастополі, керівникам підприємств, що належать до сфери управління Держкомзему. У даному випадку відповідач при прийнятті рішення повинен керуватись, зокрема, затвердженим ним Тимчасовим порядком використання території м. Чернігова. Тим більше до секція КВЦПЗ, на яку посилається відповідач, відносяться землі промисловості, транспорту зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Таким чином, відсутня заборона використання вказаних земель для будівництва гаражів. Бажана земельна ділянка по АДРЕСА_1 перебуває у занедбаному стані вже 20 років. На ній ростуть лише бур`яни, сухостійні дерева, самосійні занедбані дерева та гори сміття, про що свідчать фотокопії земельної ділянки.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.10.2018 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0100 га, що розташована по АДРЕСА_1 (згідно з доданою схемою), для будівництва індивідуальних гаражів (а.с.44-45).

Рішенням Чернігівської міської ради від 20.12.2018 №37/VII-16 позивачу відмовлено у наданні такого дозволу (а.с.17).

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 по справі 3620/741/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту рішення та зобов`язання вчинити певні дії, визнано протиправним і скасовано пункт 36 рішення Чернігівської міської ради від 20.12.2018 №37/VII-16 «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянам - учасникам АТО, учасникам бойових дій, ветеранам війни та членам сімей загиблих учасників АТО для індивідуального садівництва, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) для індивідуального дачного будівництва, індивідуального садівництва, будівництва індивідуальних гаражів» та зобов`язано Чернігівську міську раду повторно розглянути на першому пленарному засіданні, що відбудеться після набрання законної сили рішенням суду, заяву ОСОБА_1 від 17.10.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів, орієнтовною площею 0,0100 га, що розташована по АДРЕСА_1 (згідно з доданою схемою), та винести з даного питання мотивоване рішення, з урахування правової оцінки, наданої судом у рішенні.

На звернення Чернігівської міської ради від 25.04.2019 №114/2019/2-08 Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради листом від 15.05.2019 №01-09/44-вн повідомило Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради, що згідно з планом зонування Тимчасового порядку використання території м. Чернігова земельна ділянка по вул . Загородній відповідає зоні В-1-р «Комунально- складська та виробнича зона з підприємствами V класу санітарної шкідливості виробництва з обмеженнями висоти споруд по умовах зон регулювання забудови», одним з переважних видів забудови та використання територій якої є гаражі та автостоянки для постійного зберігання автомобілів. Щодо плану дії обмежень за умовами охорони культурної спадщини земельна ділянка відноситься до зони регулювання забудови з граничною висотою споруд не більше 25 м. Відповідно до плану дії обмежень за екологічними умовами входить в зону підтоплення ґрунтовими водами та санітарно-захисну зону промислових та комунально-складських підприємств, сільгоспвиробництв. Згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ), затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 №548, земельні ділянки з цільовим призначенням для будівництва індивідуальних гаражів відносяться до земель житлової забудови (розділ 02 секції В КВЦПЗ). Території зони В-1-р плану зонування відносяться до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (секції і КВЦПЗ). Таким чином, дозволені для будівництва в зоні В-1-р гаражі та автостоянки для постійного зберігання автомобілів використано в розумінні цієї функціональної зони, тобто для потреб підприємств і організацій.

Пунктом 25 рішення Чернігівської міської ради від 30.05.2019 №42/VII-16 «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянам - учасникам АТО, учасникам бойових дій, ветеранам війни та членам сімей загиблих учасників АТО для індивідуального дачного будівництва, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального садівництва, будівництва індивідуальних гаражів та городництва», враховуючи інформацію Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради, відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0100 га, по АДРЕСА_1 (згідно з доданою схемою), для будівництва індивідуальних гаражів.

Вважаючи оскаржуваний пункт рішення протиправним, позивач звернувся до суду за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР) визначено, що питання регулювання земельних відносин відповідно до закону вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до статті 59 Закону №280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

За приписами частини 10 вказаної статті акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

У свою чергу правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовані Земельним кодексом України від 25.01.2001 №2768-III (далі - ЗК України).

Статтею 3 ЗК України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Пунктом «в» частини 3 статті 116 ЗК України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема, для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Частиною 1 статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з частиною 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина 7 статті 118 ЗК України).

З вищевказаних правових норм ЗК України вбачається, що підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою.

Виходячи з аналізу вищевказаних законодавчих положень у системному їх зв`язку, суд дійшов висновку, що перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

При цьому про виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки прямо зазначено в ухвалі Конституційного Суду України від 29.09.2015 №44-у/2015 «Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України» (Справа №2-40/2015).

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду України від 19.01.2016 (справа №824/167/15-а/21-3690а15).

Як випливає зі змісту рішення відповідача від 30.05.2019 №42/VII-16, Чернігівська міська рада, відмовляючи ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,01 га, для будівництва індивідуального гаражу, керувалася частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України та інформацією Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради. Відповідач, як на підставу для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаражу послався на ту обставину, що згідно з планом зонування Тимчасового порядку використання території м. Чернігова, затвердженого рішенням Чернігівської міської ради від 28.12.2011, вказана земельна ділянка знаходиться в зоні В-1-р «Комунально- складська та виробнича зона з підприємствами V класу санітарної шкідливості виробництва з обмеженнями висоти споруд по умовах зон регулювання забудови».

Як випливає з Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1011/18306 (далі - Класифікація видів цільового призначення земель), земельні ділянки для будівництва індивідуальних гаражів відносяться до землі житлової та громадської забудови (розділ Секція B, 02, підрозділ 02.05).

Проте спірна земельна ділянка знаходиться в зоні В-1-р «Комунально-складська та виробнича зона з підприємствами V класу санітарної шкідливості виробництва з обмеженнями висоти споруд по умовах зон регулювання забудови», яка відноситься до Розділу секція J «Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення» Класифікації видів цільового призначення земель.

Водночас зі змісту Розділу секція J «Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення» Класифікації видів цільового призначення земель такий вид цільового призначення земель як для будівництва індивідуальних гаражів відсутній.

За таких обставин суд погоджується з доводами відповідача, що спірна земельна ділянка розташована в зоні В-1-р «Комунально-складська та виробнича зона з підприємствами V класу санітарної шкідливості виробництва з обмеженнями висоти споруд по умовах зон регулювання забудови» Тимчасового порядку використання території м. Чернігова, затвердженого рішенням Чернігівської міської ради від 28.12.2011, та відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення Класифікації видів цільового призначення земель, а отже і не може бути надана для будівництва індивідуального гаражу.

Суд відхиляє посилання позивача на ту обставину, що згідно з Тимчасовим порядком використання території м. Чернігова, затвердженим рішенням Чернігівської міської ради від 28.12.2011 в зоні В-1-р, переважними видами забудови та використання земельних ділянок є гаражі та автостоянки для постійного зберігання автомобілів, оскільки дозволені для будівництва в зоні В-1-р гаражі та автостоянки для постійного зберігання автомобілів використано в розумінні цієї функціональної зони, тобто для потреб промислових підприємств, а не для індивідуальних потреб.

З системного аналізу вимог чинного законодавства та матеріалів справи суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваного рішення Чернігівської міської ради та відсутність правових підстав для надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_1 (згідно з наданою схемою), орієнтовною площею 0,0100 га, для будівництва індивідуальних гаражів, оскільки цільове призначення спірної земельної ділянки не відповідає містобудівній документації.

У відповідності до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень довів правомірність оскаржуваного рішення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина 1 статті 90 КАС України).

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат, у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, через Чернігівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач: Чернігівська міська рада, вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 34339125.

Суддя В.В. Падій