
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 вересня 2019 року Чернігів Справа № 620/1909/19
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю. О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській областіпро визнання протиправною та скасування вимоги У С Т А Н О В И В:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (надалі також - ГУ ДФС у Чернігівській області, відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу № Ф-5138-17 від 05.06.2019.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 09.01.2018 року ним було подано звітність у вигляді звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб на суми нарахованого єдиного внеску та в графі перелік таблиць звіту під № 1 стоїть відмітка про подання звіту, а саме нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями. Однак, в звіті була допущена помилка. Необхідно було зазначити таблицю під № 2, а саме нарахування єдиного внеску на ЗДСС ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, оскільки позивач знаходиться на спрощеній системі оподаткування. 16.07.2018 позивачем було подано заяву на адресу керівника ГУ ДФС у Чернігівській області О. В. Барановського , у якій останній просив зняти актуальність річного звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік, вхідний № 111, від 09.01.2018 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_1 , в зв`язку з тим, що ним помилково, подано звіт з табличкою № 1, а не з відміткою на звіті табличка № 2. Але після такої заяви заборгованість, нажаль скасована не була.
Відповідач у встановлений судом строк направив на адресу суду відзив на позов, в якому зазначив, що з позовними вимогами не погоджується, в їх задоволенні просить відмовити в повному обсязі та зазначає, що позивач самостійно визначив суму єдиного внеску подаючи звіт від 09.01.2018. Відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник, тобто в нашому випадку Позивач. За таких обставин відповідач вважає, що вимога про сплату боргу є законною та обґрунтованою.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративний справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного внеску (а.с. 9-10).
З огляду на матеріали справи позивач 09.01.2018 подав до контролюючого органу Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік за формою Д 5, в якому помісячно визначив базу нарахування єдиного внеску та відповідно суму єдиного внеску, що підлягає сплаті до бюджету (а.с. 11).
Як зазначає позивач, у вказаному звіті ним помилково вказано таблицю 1, в той час як необхідно було зазначити таблицю під № 2, а саме нарахування єдиного внеску на ЗДСС ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, оскільки позивач знаходиться на спрощеній системі оподаткування.
Головним управлінням Державної фіскальної служби у Чернігівській області сформовано та надіслано ФОП ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу з єдиного внеску № Ф-5138-17 від 05.06.2019.
16.07.2018 позивачем було подано заяву на адресу керівника ГУ ДФС у Чернігівській області О. В. Барановського , у якій останній просив зняти актуальність річного звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік, вхідний № 111, від 09.01.2018 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_1 , в зв`язку з тим, що ним помилково, подано звіт з табличкою № 1, а не з відміткою на звіті табличка № 2.
Заява позивача податковим органом залишена без задоволення.
Вважаючи вимогою про сплату боргу протиправною позивач звернувся до суду за захистом свої прав та законних інтересів.
Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України від 8 липня 2010 року № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п`яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок; мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Платниками єдиного внеску згідно з ч. 4 п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Частиною 3 п. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до статті 6, пункту 9-5 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 затверджено Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 р. за № 460/26905 (далі - Порядок).
Вказаний Порядок визначає процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Звіт) до Державної фіскальної служби України, яка є центральним органом виконавчої влади, який реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, її територіальних органів (далі - органи доходів і зборів).
Згідно з пунктом 2 Розділу ІІІ Порядку фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.
Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску подається за формою № Д5 згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням типу форми "початкова".
Згідно з вимогами Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум у 2017 році для працездатних осіб становив:
з 01.01.2017- 1600 грн.,
з 01.05.2017- 1684 грн.,
з 01.12.2017 - 1762 грн. на місяць.
Отже, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску у 2017 році з розрахунку на місяць становила:
з 01.01.2017 - 1600 грн.х25=40 000 грн.,
з 01.05.2017 - 1684 грн.х25=42 100 грн.,
з 01.12.2017 - 1762 грн.х25=44 050 грн.
ФОП ОСОБА_1 за 2017 рік подано Звіт від 09.01.2018, згідно якого Позивач помісячно визначив базу нарахування єдиного внеску та відповідно суму єдиного внеску, що підлягає сплаті до бюджету. Платником визначено базу нарахування єдиного внеску в межах, визначених законодавством.
Відповідно до п. 1 та п. 2 розділу V Порядку № 435 у разі виявлення помилки у Звіті до закінчення строку подання цього Звіту страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до органу доходів і зборів за основним місцем обліку.
Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий страхувальником до закінчення строків подання звітності, визначених цим Порядком, який пройшов всі контролі при завантаженні до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб.
У разі виявлення страхувальником у Звіті після закінчення строку подання такого Звіту помилки в реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи, подаються скасовуючі документи, тобто страхувальник повинен сформувати та подати Звіт за попередній період, який містить перелік таблиць Звіту, відповідну таблицю із зазначенням типу форми "скасовуюча" з відомостями, які були помилкові, на одну або декількох застрахованих осіб та відповідну таблицю із зазначенням типу форми "початкова" із зазначеними правильними відомостями на одну або декількох застрахованих осіб, при цьому таблиця 6 додатка 4 до цього Порядку має містити дані щодо кожної застрахованої особи окремо.
Однак, виявивши помилки у поданому звіті, ОСОБА_1 не було подано контролюючому органу звіту, сформованого для виправлення помилок відповідно до Порядку № 435, а відтак відповідач за відсутності вказаного звіту правомірно обліковує зобов`язання позивача, визначені ним у поданому 09.01.2019 Звіті.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність винесеної податкової вимоги, а як наслідок, відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 .
Судові витрати відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування не підлягають.
Керуючись ст. 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39392183.
Дата складення повного рішення суду - 12.09.2019.
Суддя Ю. О. Скалозуб
Судове рішення № 84223532, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 12.09.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 620/1909/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: