Ухвала суду № 84223485, 13.09.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 вересня 2019 року справа № 580/2778/19

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюк В.О., перевіривши матеріали адміністративного позову Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення штрафу,

встановив:

Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавські області (далі – Головне управління, позивач) подало позов в якому просить:

- стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , відповідач) до Державного бюджету України (код ЄДРПОУ: 38019510 УК у м. Полтаві, р/р 31110106016002, МФО:899998, код 21081100, одержувач платежу УК у м. Полтаві, призначення платежу – оплата штрафу) штраф у розмірі 1700,00 грн;

- стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету України (код ЄДРПОУ: 38019510 УК у м. Полтаві, р/р 31110106016002, МФО:899998, код 21081100, одержувач платежу УК у м. Полтаві, призначення платежу – оплата штрафу) штраф у розмірі 250,00 грн.

Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 цього Кодексу в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з частинами 1-4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Аналіз вищенаведених положень дає підстави для висновку, що суб`єкт владних повноважень може бути позивачем у адміністративному процесі лише в тому випадку, якщо така можливість передбачена законом і при цьому в законі має бути чітко визначене право суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з конкретними позовними вимогами.

У позовній заяві без зазначення номера та дати (вхідний номер Черкаського окружного адміністративного суду № 21168/19 від 09.09.2019) позивач заявляє вимогу про стягнення штрафу, однак суддя вважає, що зазначений спосіб захисту не відповідає Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем у позовній заяві не зазначено законодавчих норм, які дають йому право на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Так, ані Закон України “Про рекламу” від 3 липня 1996 року № 270/96-ВР, ані Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693, на які позивач посилається у позовній заяві, не містять положень про наявність, зокрема, у територіального управління Держпродспоживслужби права на звернення до суду з позовом про стягнення штрафів за порушення законодавства про рекламу.

Отже, позивачеві необхідно максимально чітко і зрозуміло сформулювати позовні вимоги, які відповідатимуть статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначивши при цьому конкретні положення закону, які передбачають можливість звернення позивача до адміністративного суду з такими вимогами.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 122, 123, 160, 169, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

ухвалив:

Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті вказані вище недоліки шляхом подання до Черкаського окружного адміністративного суду нової редакції позовної заяви з посиланням на конкретні положення закону, які передбачають можливість звернення позивача до адміністративного суду з вимогами про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу та надання копій приведеної у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України позовної заяви відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили після її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя В.О. Гаврилюк