
Справа № 560/2747/19
УХВАЛА
13 вересня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, в якій просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області від 14 серпня 2019 року за №413370000 та № 412920000 про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Шахриханського району Андижанської області Республіки Узбекистан, паспорт громадянина Республіки Узбекистан серії НОМЕР_1 виданий Шахриханським районним ВВС ОСОБА_3 області 13 серпня 2014 року та гр. ОСОБА_2 , уродженці м. Шахрихан Андижанської області Республіки Узбекистан, паспорт громадянки Республіки Узбекистан серії НОМЕР_2 виданий Шахриханським районним ВВС Андижанської області 24 лютого 2019 року прийняті Управлінням Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 37864148, вул. Миколи Мазура, буд. 4, м. Хмельницький, 29000;
зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 37864148, вул. Миколи Мазура, буд. 4, м. Хмельницький, 29000, надати дозволи на міграцію в Україну гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Шахриханського району Андижанської області Республіки Узбекистан, паспорт громадянина Республіки Узбекистан серії НОМЕР_1 виданий Шахриханським районним ВВС ОСОБА_3 області 13 серпня 2014 року та гр. ОСОБА_2 , уродженці м. Шахрихан Андижанської області Республіки Узбекистан, паспорт громадянки Республіки Узбекистан серії НОМЕР_2 виданий Шахриханським районним ВВС ОСОБА_3 області 24 лютого 2019 року;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 37864148, вул. Миколи Мазура, буд. 4, м. Хмельницький, 29000 на користь гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Шахриханського району Андижанської області Республіки Узбекистан, паспорт громадянина Республіки Узбекистан серії НОМЕР_1 виданий Шахриханським районним ВВС ОСОБА_3 області 13 серпня 2014 року та гр. ОСОБА_2 , уродженки м. Шахрихан Андижанської області Республіки Узбекистан, паспорт громадянки Республіки Узбекистан серії НОМЕР_2 виданий Шахриханським районним ВВС ОСОБА_3 області 24 лютого 2019 року здійснені ними судові витрати на оплату судового збору та витрати на надання правової допомоги, шляхом безспірного списання.
12 вересня 2019 року представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подав до суду заяву про забезпечення позову в обґрунтування якої зазначив, що у зв`язку з тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких він звернувся, а також очевидними є ознаки протиправності рішення відповідача та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням що в подальшому ускладнить відновлення порушених прав та інтересів позивачів, що виразиться у відмові та/або не продовженні відповідачем строку перебування позивачів на території України із послідуючим їх примусовим видворенням з України, тому просить суд зобов`язати відповідача зупинити дію оскаржуваних рішень та продовжити позивачам строк перебування на території України.
Згідно з ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справу.
Дослідивши заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованою та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з-власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, гак і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 КАС України).
Отже, процесуальним законом встановлені виключні обставини, які можуть бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до п. 17 абз. 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Суд, при розгляді заяви про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених ст. 150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При прийнятті рішення судом враховується пов`язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.
Представник позивачів у поданій заяві вказує на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких він звернувся, а також очевидними є ознаки протиправності рішення відповідача та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.
Проте, із поданої заяви про забезпечення адміністративного позову не вбачається підставності для вжиття таких заходів. Також, заявником у поданій заяві не наведено суду істотних обставин та не надано жодних доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення у зв`язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.
Судом такі підстави також не встановлені.
Крім цього, відсутні підстави для застосування заходів забезпечення позову відповідно до п.2 ч.2 ст. 150 КАС України, оскільки до розгляду справи по суті неможливо зробити висновок про протиправність вказаних рішень суб`єкта владних повноважень, оскільки вирішення вказаного питання на стадії здійснення підготовки справи до судового розгляду фактично є свідченням розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів, та відсутні підстави вважати оскаржені рішення Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області такими, що мають очевидні ознаки протиправності на даній стадії розгляду справи, суд дійшов висновку, що заява представника позивачів про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя П.І. Салюк
Судове рішення № 84223411, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 13.09.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 560/2747/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: