Ухвала суду № 84223305, 12.09.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

12 вересня 2019 р. Справа № 820/1308/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого - судді Кухар М.Д. розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові заяву Кібірєва Юрія ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з заявою, в якій просить суд: встановити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 по справі № 820/1308/17 шляхом: зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити різницю недоплаченої пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2016 року після проведення її перерахунку відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» з урахуванням довідки ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області № 100/28914 від 25.05.2017 без обмеження граничного розміру однією сумою з урахуванням виплачених сум без використання при такій виплаті постанов Кабінету Міністрів України (від 21.02.2018 № 103, від 22.08.2018 № 649), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат.

Від позивача надійшли письмові пояснення з правовою позицією, яка тотожна доводам державного виконавця.

Суд, на підставі ч.2 ст. 378 КАС України, вважає можливим вирішити заяву у письмовому провадженні.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від03.04.2018 по справі № 820/1308/18 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Серед іншого зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2016 року відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей”, статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” з урахуванням довідки ліквідаційної комісії ГУМВС України Харківській області № 100/28914 від 25.05.2017 без обмеження граничного розміру, нарахувати і виплатити різницю недоплаченої пенсії.

Вказане рішення набрало законної сили та видано виконавчий лист.

У відповіді відповідача на заяву позивача від 05.06.2018 № 3361 /К-14 повідомлено, що головним управлінням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

В той же час необхідно зазначити, що в рішенні Харківського окружного адміністративного суду по справі № 820/1308/18 судом відхилено посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області як на обґрунтування своїх дій на положення постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103.

Не погодившись з позицією відповідача, ОСОБА_2 21.06.2018 звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області із заявою про відкриття виконавчого провадження.

25.06.2018 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області було відкрито виконавче провадження № 56653100 з примусового виконання виконавчого листа Харківського окружного адміністративного суду по справі № 820/1308/18 та відповідна постанова направлена на адресу боржника - ГУ ПФУ в Харківській області .

У зв`язку з невиконанням боржником рішення суду, 23.10.2018 державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу в сумі 5100 грн. та повторно зобов`язано виконати рішення суду протягом десяти робочих днів, а також керівник головного управління був попереджений про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.

Після ігнорування керівництвом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області і цих вимог державного виконавця, останнім на боржника накладено штраф в сумі 10200 грн. (постанова про накладення штрафу від 08.11.2018).

28 листопада 2018 року відповідно до пункту 11 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з неможливістю виконання рішення суду без участі боржника.

Таким чином, на теперішній час рішення суду від 03.04.2018 по адміністративній справі № 820/1308/18 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зобов`язання відповідача здійснити виплату різниці перерахованої пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2016 залишається не виконаним.

Таким чином, з тексту листа боржника, як вказував державний виконавець, вбачається факт невиконання рішення у повному обсязі та наявності обставин, що істотно ускладнюють своєчасне виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно ч.1-3 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч.3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Частиною 2 ст.7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", у разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Стаття 378 КАС України визнає таке право в тому числі за стягувачем.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Так, за змістом конституційних норм (ст.ст.113,116,117 Конституції України), Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

Згідно з п. 6 ч. 1ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

Судом встановлено, що жодних змін у Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з приводу особливостей виплати перерахованої пенсії пенсіонерам, які отримують пенсію за цим законом, Верховною Радою не приймались.

Вказані висновки було зазначено судом у рішенні суду, проте не були враховані відповідачем при здійсненні дій на виконання рішення суду.

Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Крім того, висновків щодо встановлення певних строків виплати позивачу пенсії на виконання певних постанов КМ України Харківським окружним адміністративним судом при розгляді справи № 820/1308/18 не викладено.

Аналізуючи встановлені судом обставини у поєднанні з наведеними нормативними положеннями, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви та її задоволення.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 294, 295, 297, 378 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Встановити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 по справі № 820/1308/18 шляхом:

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Суддя Кухар М.Д.