Ухвала суду № 84223129, 13.09.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/2046/19

13 вересня 2019 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі судді Осташ А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Микулинецької селищної ради про визнання протиправним, нечинним та недійсним рішення Микулинецької селищної ради "Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2019 рік" на території Микулинецької селищної ради від 22.06.2018-,

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2019 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Микулинецької селищної ради про визнання недійсним та нечинним з дати його прийняття прийняте на тридцять дев`ятій сесії сьомого скликання рішення Микулинецької селищної ради "Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2019 рік" на території Микулинецької селищної ради від 22.06.2018.

Ухвалою суду від 10.09.2019 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з недотриманням позивачем вимог передбачених ст.ст.160, 161 КАС України.

12.09.2019 від позивача поступила заява про забезпечення позову, в якій він просить забезпечити позов шляхом зупинення дії рішень Микулинецької селищної ради:

- "Про викладення рішення двадцять четвертої сесії сьомого скликання №608 "Про встановлення місцевих податків та зборів на 2018 рік на території Микулинецької селищної ради" №806 від 20.12.2017;

- "Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2019 рік на території Микулинецької селищної ради" від 22.06.2018;

- "Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2019 рік на території Микулинецької селищної ради" від 22.06.2018 №1107.

Дана заява обґрунтована тим, що незупинення вищеперелічених рішень сесії Микулинецької селищної ради унеможливить ефективний захист прав позивача і призведе до порушення його прав, оскільки на підставі вищеперелічених рішень органу місцевого самоврядування, податковий орган виніс податкові повідомлення-рішення, на підставі яких слід сплачувати штрафні санкції.

Розглянувши подане клопотання, дослідивши докази наданні на його обґрунтування та надавши їм оцінку, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Заява про забезпечення позову відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, при наявності двох підстав, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення адміністративного позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Разом з тим, частиною 5 статті 151 КАС встановлено обмеження на вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Зокрема, даною нормою визначено, що зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Як видно зі змісту оскаржуваного рішення Микулинецької селищної ради "Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2019 рік" на території Микулинецької селищної ради від 22.06.2018 воно є нормативно-правовим актом. До такого висновку суд прийшов виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно офіційного тлумачення наведеного в Рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 у справі за а конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово.

Як зазначено вище, зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта.

Разом з тим, слід звернути увагу на те, що позивач в заяві про забезпечення позову ні в позовній заяві не наводить конкретних норм закону чи правових актів вищої юридичної сили, яким суперечить оскаржуване рішення.

Крім того, як зазначено вище, ухвалою суду від 10.09.2019 позовну заяву залишено без руху, з тієї причини, що позивач у позові не навів, у відповідності до вимог п.10 ч.5 ст.160 КАС, відомостей про застосування до нього особисто рішення Микулинецької селищної ради "Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2019 рік" на території Микулинецької селищної ради від 22.06.2018.

Щодо забезпечення позову, шляхом зупинення двох інших рішень Микулинецької селищної ради, то суд хоче зауважити, що дані рішення не є предметом оскарження у даній справі, оскільки заява про збільшення позовних вимог подана позивачем після того, як його позовна заява була залишена без руху і він не усунув недоліків позовної заяви.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі.

Також з аналізу ч.5 ст.151 КАС України суд приходить до висновку, що не допускається забезпечення позову у спосіб який просить позивач з підстав того, що невжиття таких заходів може ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Суд також вважає за необхідне зазначити наступне. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

В даному випадку суд враховує ту обставину, що забезпечення позову у спосіб який просить позивач, може призвести до порушення прав та інтересів ряду інших жителів які входять до територіальної громади Микулинецької селищної ради.

Керуючись статтями 150, 154, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Бутрака ОСОБА_2 Миколайовича про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч.2 ст.256 КАС з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвалу підписано та складено 13.09.2019.

Головуючий суддя Осташ А.В.

Копія вірна

Суддя Осташ А.В.