Рішення № 84222855, 13.09.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9353/18

Провадження № 2/185/1130/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2019 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого – судді Врони А.О., за участю секретаря судового засідання – Чернишової К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу ЄУ № 185/9353/18 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

05.11.2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просив з урахуванням уточнення позовних вимог від 17 серпня 2019 року поновити на роботі у Приватному акціонерному товаристві “Національна енергетична компанія “Укренерго”, як правонаступнику роботодавця, визнати незаконним наказ № 1050-к від 08 жовтня 2018 року Відокремленого підрозділу “Державна інспекція енергетичного нагляду України” Державного підприємства «Національна енергетична компанія “УКРЕНЕРГО” про звільнення ОСОБА_1 за п.1 ст.40 КЗпП України, скасувати наказ № 1050-к від 08 жовтня 2018 року Відокремленого підрозділу “Державна інспекція енергетичного нагляду України” Державного підприємства “Національна енергетична компанія “УКРЕНЕРГО” про звільнення ОСОБА_1 за п.1 ст.40 КЗпП України, стягнути з відповідача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, стягнути моральну шкоду в розмірі 145806,11 грн, яка дорівнює заробітку за один календарний рік.

Позовна заява мотивована тим, що позивача незаконно було звільнено з роботи 08.10.2018 року згідно п.1 ст.40 КЗпП України, 25.06.2018 року було повідомлено про те, що він підлягає звільненню згідно п.1 ст.40 КЗпП України, запропоновано ознайомитись з переліком вакантних посад, у разі відмови продовжувати роботу на запропонованих посадах або неможливості подальшого працевлаштування на підприємстві він буде звільнений з займаної посади старшого державного інспектора з енергетичного нагляду групи 1 відділу енергетичного нагляду Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Дніпропетровській області Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Дніпровському регіоні Відокремленого підрозділу “Державна інспекція енергетичного нагляду України» Державного підприємства “Національна енергетична компанія “УКРЕНЕРГО”. Але позивачу так і не було надано для ознайомлення переліку вакантних посад, а ті документи, що були надані, не відповідали вимогам Національного стандарту України “Вимоги до оформлювання документів”. При заповненні трудової книжки відповідач допустив порушення в частині зазначення дати звільнення, внаслідок чого Дніпровським міським центром зайнятості Державної служби зайнятості позивачу було відмовлено у наданні статусу безробітного.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволенні позову, вказав, що при звільненні позивача було дотримано норми трудового законодавства, крім того на даний час підприємство було реорганізовано, Відокремлений підрозділ “Державна інспекція енергетичного нагляду України” ліквідована. У відзиві на позов відповідач посилався на те, що причиною скорочення штату та чисельності працівників у Держенергонагляді стали зміни в організації виробництва і праці, що були викликані затвердженням нової граничної чисельності працівників Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії згідно з Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.05.2018 №266 “Про внесення змін до Наказу Мінпаливенерго від 30.05.2002 №323”, враховуючи прийняття Закону України “Про ринок електричної енергії” та втрату з 11.06.2018 чинності статтею 9 Закону України “Про електроенергетику”, що регулювала діяльність Держенергонагляду, а також зменшення обсягів здійснення заходів державного енергетичного нагляду (контролю) в умовах дії мораторію до 31.12.2018 на проведення перевірок суб`єктів господарювання, встановленого Законом України “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”. Підставою для зазначеного скорочення став Наказ Держенергонагляду від 21.05.2018 №51 “Про скорочення штату та чисельності працівників”, на виконання якого, та враховуючи вимоги частин першої, третьої статті 492 КЗпП України, всіх працівників, посади яких підлягали скороченню з 03.09.2018, було попереджено про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці Відповідачем було запропоновано позивачу перелік вакантних посад по ДП “НЕК “Укренерго” 02.07.2018 року, що підтверджується листом ознайомлення персоналу інспекції Держенергонагляду у Дніпропетровській області з наказом Держенергонагляду від 21.05.2018 №51 «Про скорочення штату та чисельності працівників» та Попередженням від 25.06.2018 року. У разі наявності сумнівів у достовірності Переліку вакантних посад, наданому ОСОБА_1 для ознайомлення 02.07.2018, він міг звернутися до роботодавця, з метою отримання уточнюючої інформації щодо наявних вакансій на підприємстві. Однак, починаючи з 02.07.2018 (дата ознайомлення з Переліком вакантних посад) до 08.10.2018 (дата звільнення), позивач цим правом не скористався. Тобто, Перелік вакантних посад, з яким ОСОБА_1 було ознайомлено 02.07.2018, сприймався останнім як належний. Після спливу двохмісячного строку попередження позивача про скорочення його посади з 03.09.2018, використання ОСОБА_1 права на відпустку, а також закінчення періоду його непрацездатності, за результатами розгляду відповідно до статті 43 КЗпП України подання директора Держенергонагляду від 29.09.2018, профспілковим комітетом Первинної профспілкової організації Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії 02.10.2018 надано згоду на розірвання трудового договору на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України зі старшим державним інспектором з енергетичного нагляду групи 1 відділу енергетичного нагляду інспекції Держенергонагляду у Дніпропетровській області інспекції Держенергонагляду у Дніпровському регіоні ОСОБА_1 з наданням йому гарантій і компенсацій, передбачених чинним законодавством України. 08.10.2018, з дотриманням вимог чинного трудового законодавства. Позивача було звільнено з роботи відповідно до Наказу Держенергонагляду №1050-К. 01.11.2018 року позивач отримав поштою від відповідача дооформлену трудову книжку в межах строків відкладення виплати допомоги по безробіттю.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.08.2019 року залучено до участі у даній цивільній справі правонаступника відповідача Державного підприємства “Національна енергетична компанія “УКРЕНЕРГО” в особі Відокремленого підрозділу “Державна інспекція енергетичного нагляду України” - Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго”.

Керуючись принципом верховенства права, 19.08.2019 року в судовому засіданні прийнято до розгляду уточнені позовні вимоги позивача у зв`язку з залученням правонаступника відповідача у справі, враховуючи характер спірних правовідносин, пов`язаних із вирішенням спору з приводу порушення в сфері трудових правовідносин, зважаючи на пояснення позивача, надані в судовому засіданні, згідно яких він вважав, що вимога про поновлення на посаді вважається заявленою у зв`язку зі скасуванням наказу про звільнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 01.10.2015 року позивач був прийнятий на роботу до Відокремленого підрозділу “Державна інспекція енергетичного нагляду України” Державного підприємства “Національна енергетична компанія “УКРЕНЕРГО” з урахуванням перейменування підприємства 04.07.2016 року на посаду старшого державного інспектора з енергетичного нагляду групи 1 відділу енергетичного нагляду Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Дніпропетровській області Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Дніпровському регіоні (а.с.12-16 т.1).

24.05.2018 року позивача було ознайомлено з Наказом Держенергонагляду від 21.05.2018 №51 “Про скорочення штату та чисельності працівників”, що підтверджується його підписом у листі-ознайомлення (а.с.48 т.1).

02.07.2018 року позивача було ознайомлено з попередженням від 25.06.2018 року про наступне звільнення згідно п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку з затвердженням нової граничної чисельності працівників Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії та на виконання наказів Держенергонагляду від 21.05.2018 №51 «Про скорочення штату та чисельності працівників», від 23.05.2018 року №52 “Про введення в дію штатного розпису Відокремленого підрозділу «Державна інспекція енергетичного нагляду України”, від 23.05.2018 року №53 “Про заходи у зв`язку із скорочення штату та чисельності працівників”. Вказане попередження містить зазначення, що позивач ознайомлений з переліком вакантних посад 02.07.2018 року (а.с.49 т.1).

02.10.2018 року позивач був присутній на засіданні профспілкового комітету ППО Держенергонагляд, на засіданні було погоджено розірвання трудового договору з позивачем на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, на засіданні позивачу запропонували ознайомитись з переліком вакантних посад станом на 01.10.2018 року, зазначивши, що в Дніпровському регіоні вакантних посад не має, на що він відмовився від ознайомлення, вказав, що йому важливо не переїжджати в інший регіон (а.с.50-57 т.1, а.с.28 т.3).

02.10.2018 року позивача, згідно з наказом № 1050-к, звільнено у зв`язку зі скороченням чисельності працівників, за п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 9 т.1).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності та штату працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Інші переваги в залишенні на роботі, передбачені частиною 2 даної статті, враховуються при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації.

Згідно ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Частинами 1-3 ст. 49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Згідно до ч. 1, 2 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», з відповідними змінами та доповненнями, роз`яснено, що розглядаючи трудові спори, пов`язані із звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівників, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.05.2018 року №51 “Про скорочення штату та чисельності працівників” згідно з наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.05.2018 №266 «Про внесення змін до Наказу Мінпаливенерго від 30.05.2002 №323», враховуючи прийняття Закону України «Про ринок електричної енергії» та майбутню втрату з 11.06.2018 чинності статтею 9 Закону України «Про електроенергетику», що регулювала діяльність Держенергонагляду, зменшення обсягів здійснення заходів державного енергетичного нагляду (контролю) в умовах дії мораторію до 31.12.2018 на проведення перевірок суб`єктів господарювання, встановленого Законом України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» було вирішено розробити штатний розпис з урахуванням граничної чисельності працівників 670 осіб.

Виходячи з приписів КЗпП України, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

За загальним правилом, що відповідає положенням ст. 9 Конвенції Міжнародної організації праці № 158 від 22 червня 1982 року "Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця" під час розгляду судами спорів про поновлення на роботі обов`язок доказування законності звільнення покладається на роботодавця (відповідача) (постанова ВС від 02 серпня 2018 року, справа № 465/2454/16-ц, провадження № 61-902св18).

Положеннями Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1,5 ст.81 ЦПК України).

В частині 3 статті 12 ЦПК України вказано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто нормами Цивільного процесуального кодексу України передбачено обов`язок позивача довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог, шляхом подання до суду належних та допустимих доказів.

Однак відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в підтвердження з переліком яких конретних посад позивач був ознайомлений 02.07.2018 року, в попередженні від 25.06.2018 року посилання на перелік не має, вказане попередження додатків не містить, підпису ознайомлення позивачем з переліком вакантних посад відповідач не надав суду.

Позивач в судовому засіданні пояснював, що в кінці липня перед відпусткою йому було надано перелік посад від 25.06.2018 року, який не містив посадових окладів та містить загальний характер (а.с.133 т.2). Наданий в судовому засіданні представником відповідача перелік посад по Відокремленому підрозділу «Державна інспекція енергетичного нагляду України» від 02.07.2018 року бачить перший раз, такий перелік йому не надавався (а.с.157-161 т.3).

Наказом Міністерства фінансів України № 321 від 29.07.2019 року ”Про деякі питання створення приватного акціонерного товариства ”Національна енергетична компанія “Укренерго”, створено приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія “Укренерго” шляхом перетворення державного підприємства “Національна енергетична компанія ”Укренерго”.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державне підприємство “Національна енергетична компанія ”Укренерго” припинено, за кодом юридичної особи 00100227 значиться приватне акціонерне товариство ”Національна енергетична компанія ”Укренерго”, Державна інспекція енергетичного нагляду України не значиться в переліку відокремлених підрозділів.

За змістом ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, у разі незаконного звільнення працівника, середній заробіток підлягає стягненню незалежно від наявності у штатному розписі посаду, яку займав працівник до звільнення. Наступне скорочення посади незаконного звільненого працівника не впливає на відновлення його трудових прав, передбачених ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 235 цього Кодексу.

Тлумачення змісту ч. 7 ст. 235 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов`язок полягає у тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.

Такий правовий висновок сформульований у постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 760/9521/15-ц (провадження № 61-24060св18).

Враховуючи, що приватне акціонерне товариство ”Національна енергетична компанія ”Укренерго” є правонаступником всіх прав та обов`язків державного підприємства “Національна енергетична компанія ”Укренерго” внаслідок реорганізації, суд приходить до висновку про поновлення позивача на попередній посаді у приватному акціонерному товаристві ”Національна енергетична компанія ”Укренерго”.

Враховуючи, що позивач був звільнений без законних підстав наказ № 1050-к від 08 жовтня 2018 року Відокремленого підрозділу «Державна інспекція енергетичного нагляду України» Державного підприємства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» про звільнення ОСОБА_1 за п.1 ст.40 КЗпП України є незаконним. Вимога позивача про скасування вказаного наказу про звільнення задоволенню не підлягає, оскільки скасування наказу про звільнення відноситься до повноважень роботодавця.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).

Як для обрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу, так і для обрахунку середнього заробітку за основу береться середньомісячна заробітна плата, яка обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. (абз. 3,4 п. 2 Порядку).

Виплати, які включаються у розрахунок середньої заробітної плати, а також виплати, які не враховуються, передбачені в п.п. 3 та 4 Порядку.

Згідно із п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Позивач за останні 2 календарні місяці роботи перед звільненням (серпень, вересень) перебував у відпустці та на лікарняному, відповідно для розрахунку береться попередні 2 календарні місяці (червень, липень), що встановлено п.2 Порядку (а.с.141-142 т.3). При цьому, судом не враховані виплати, які позивач отримав у зв`язку з відпусткою в липні 2018 року, що відповідає Розділу 3 Порядку.

Середньоденна заробітна плата позивача складає 668,40 грн (12649,60 грн (заробітна плата за червень 2018 року) + 15423 грн (заробітна плата за липень 2018 року) / 42 (число відпрацьованих робочих днів) (а.с.141 т.3).

Середній заробіток за час вимушеного прогулу складає суму 153063,60 грн (668,40 грн х 229 робочих днів за період з 09.10.2018 року по 09.09.2019 року включно) з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів, що відповідно до ст. 14.1.180, ст. 18, ст. 162.1.3, ст. 168 Податкового кодексу України є обов`язком податкового агента, яким є відповідач.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Виходячи з вимог розумності та справедливості, враховуючи незаконне звільнення позивача з посади, суд вважає за необхідне стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, з відповідача на користь держави підлягає сплаті судовий збір в розмірі 1580,64 грн виходячи зі задоволення вимог майнового характеру про стягнення моральної шкоди та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та судовий збір в розмірі 1409,60 грн виходячи зі задоволення вимог немайнового характеру про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі (1580,64 грн + 1409,60 грн = 2990,24 грн).

Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 430 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО», код ЄДРПОУ: 00100227, місцезнаходження зареєстровано за адресою: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.25, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.

Визнати незаконним наказ № 1050-к від 08 жовтня 2018 року Відокремленого підрозділу «Державна інспекція енергетичного нагляду України» Державного підприємства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» про звільнення ОСОБА_1 за п.1 ст.40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого державного інспектора з енергетичного нагляду групи 1 відділу енергетичного нагляду Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Дніпропетровській області Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Дніпровському регіоні Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» з 08 жовтня 2018 року.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 153063 (сто п`ятдесят три тисячі шістдесят три) грн 60 коп. з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» на користь держави судовий збір (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, р/р31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) у розмірі - 2990 (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто) грн 24 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заборгованості по заробітній платі у межах суми платежу за один місяць в розмірі 14036 (чотирнадцять тисяч тридцять шість) грн 40 коп. з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Рішення у повному обсязі складено 13 вересня 2019 року.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. О. Врона