Рішення № 84222401, 04.09.2019, Львівський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
04.09.2019
Номер справи
1.380.2019.000734
Номер документу
84222401
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №1.380.2019.000734

04 вересня 2019 року

зал судових засідань № 10

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Ходань Н.С.,

за участю:

представника позивача Бєлановського В.П.,

представника відповідача Іванського В.І.,

розглянув у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ-ЕС КОСМЕТІКС УКРАЇНА» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІ-ЕС КОСМЕТІКС УКРАЇНА» (місцезнаходження: 79019, м.Львів, вул. Б.Хмельницького, 121) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження:79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0014881401 від 10.09.2018 та №0019631401 від 22.11.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки в акті перевірки ТзОВ «БІ-ЕС КОСМЕТІКС УКРАЇНА» містять відомості про виявлені порушення, факт існування яких не підтверджений належними доказами, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені всупереч законодавству, що регулює спірні правовідносини. На думку позивача, відповідач при перевірці товариства мав встановити чи були товари, про які йдеться в акті (щодо яких відповідачем було нараховане позивачу податкові зобов`язання з ПДВ) придбані/виготовлені позивачем з податком на додану вартість або чи під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту. Проте, даний факт перевірений відповідачем не був. Крім цього, також зазначив, що вказані товари, не були придбані/виготовлені з податком на додану вартість та під час такого придбання/виготовлення суми податку не були включені до складу податкового кредиту, у зв`язку з тим, що ці товари взагалі не були придбані та не виготовлялись позивачем, оскільки вони з`явились у бухгалтерському обліку позивача внаслідок технічної помилки (помилкового внесення їх у бухгалтерський облік). Внаслідок вказаної інвентаризації ця помилка щодо товарів була виявлена. Відтак, відповідним списанням вказаних товарів бухгалтерський облік позивача приводився у належний стан, що відображає реальну відсутність товарів у позивача. Вважає, що податкові зобов`язання з ПДВ відповідно до п.п.198.5 ст.198 ПК України під час здійснення вказаних операцій щодо списання не існуючих в позивача товарів не нараховуються, відтак порушень, п.п.198.5 ст.198 ПК України позивач не вчинив. Позивач також посилається на те, що за результатами перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), зокрема відповідно до ЄРПН за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 відсутні зареєстровані ТзОВ «БІ-ЕС КОСМЕТІКС УКРАЇНА» податкові накладні всього у сумі 384863,02грн. Позивач також стверджує, що по жодній з операцій, щодо яких було збільшено податкове зобов`язання з ПДВ по оскарженому рішенні №0019631401 від 22.11.2018, як такого постачання ( у розумінні п.п.14.1.191 та п.п.14.1.185 п.14.1 ст. 14 ПК України) не відбулося. Вважає, що покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень висновків за актом перевірки є необґрунтованими, у зв`язку із чим зазначені податкові повідомлення-рішення неправомірними та підлягає скасуванню.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, висновки якого стали підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень. Вважає, оспорювані рішення правомірними та такими, що прийняті в межах повноважень, наданих чинним законодавством. Тому, доводи позивача про протиправність рішень не відповідають дійсності. Крім цього, відповідач зазначив, що позивач посилається на листи ДФС України в яких зазначено про те, що вартість товарів (послуг), придбаних/виготовлених для проведення маркетингових/рекламних заходів (у т.ч. для безоплатного розповсюдження) безпосередньо заявником або через інших осіб, включається до собівартості продажу готової продукції (товарів/послуг), яка використовується в оподаткованих операціях, пов`язаних з отриманням доходів. Однак в даному випадку позивач відніс вартість пробників до витрат на збут, а не на собівартість реалізованої продукції, як це зазначено в листах. Просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому просить суд позов задовольнити в повному обсязі. Додатково пояснивши, що у вказаних листах ДФС України зазначило наступне: «У разі якщо вартість товарів (послуг), придбаних/виготовлених для проведення маркетингових/рекламних заходів (у т. ч. для безоплатного розповсюдження) безпосередньо заявником або через інших осіб, включається до вартості продажу готової продукції (товарів/послуг), які використовуються в оподатковуваних операціях, пов`язаних з отриманням доходів, то вважається, що такі товари (послуги) призначаються для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку, а тому податкові зобов`язання з ПДВ під час здійснення операцій з безоплатного розповсюдження товарів (послуг) маркетингового/рекламного призначення відповідно до п.185.1 ст.185 та п.198.5 ст.198 ПК України не нараховуються». Згідно з вказаними листами, маркетингові/рекламні заходу є операціями у межах господарської діяльності платника податку. Тому, у даних листах ДФС України використовується термін «вартість продажу готової продукції (товарів/послуг), які використовуються в оподатковуваних операціях, пов`язаних з отриманням доходів». На думку представника позивача, саме виходячи з вартості продажу готової продукції (товарів/послуг), які використовуються в оподатковуваних операціях, пов`язаних з отриманням доходів, а не собівартості, визначається база оподаткування ПДВ, у розумінні ст. 188 ПК України. Так, у п. 188.1 ст. 188 ПК України зазначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. Окрім того, у абз. 1 та п. 188.2 ст. 188 ПК України, вказано: «До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку». Вважає, що термін вартість продажу готової продукції (товарів/послуг), які використовуються в оподатковуваних операціях, пов`язаних з отриманням доходів, що використовується у зазначених листах ДФС України є вартість (договірну (контрактну) вартість) товарів, до якої включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг (ст. 188 ПК України), відтак ці два терміни є тотожними. Тому, поняття «вартості», що зазначається у листах ДФС України та ст.188 ПК України, включає у себе, у тому числі, поняття «собівартість», але є набагато ширшим ніж поняття «собівартість».

Відповідач подав до суду додаткові пояснення на відповідь на відзив на позовну заяву. З цих пояснень видно, що ТзОВ «БІ-ЕС КОСМЕТІКС УКРАЇНА» з метою реклами власної продукції на території України у періоді з 01.01.2015 по 31.03.2018 списано на витрати на рекламу безоплатно роздані взірців новинок та тестери парфумерної продукції, які були ввезені на митну територію України на виконання умов Контракту купівлі-продажу від 15.01.2009 №1-ЗЕН укладеного з фірмою URODA POLSKA Sp. z о. о. (Польща). Вартість безоплатно розданих взірців новинок та тестерів парфумерної продукції склала 479504,11грн. Вартість безкоштовно розданих товарів включена до складу витрат на збут у 2015 році - в сумі 59273,92грн., у 2016 році - в сумі 258531,71грн., у 2017 році - в сумі 121557,80грн., у І кварталі 2018 року - в сумі 40140,71грн. Списання вартості безоплатно розданих товарів за даними бухгалтерського обліку відображено наступними проведеннями: Дт 84 «Інші операційні витрати»; Кт 281 «Товари на складі»; Бт 93 «Витрати на збут»; Кт 84 «Інші операційні витрати»; ДТ791 «Фінансові результати»; Кт93 «Витрати на збут» - списано на фінансовий результат витрати на рекламу (взірці) на суму 479504,11грн. Позивачем на підтвердження своєї позиції, що вартість пробників увійшла до вартості реалізованих товарів надано накази щодо формування ціни товару і калькуляції по періодах. Однак, в даних наказах не зазначено, по яких саме має бути проведена калькуляція вартості реалізованих товарів так і в самих довідках про проведення калькуляції не зазначено, по якому саме товару відбувається калькуляція, хоча підприємство торгує великим асортиментом товару. А тому з даних наказів і бухгалтерських довідок неможливо встановити, до яких саме товарів відноситься дана калькуляція і чи вартість пробників увійшла до вартості реалізованої продукції.

Представник позивача подав до суду пояснення на додаткові пояснення відповідача, а саме щодо посилання відповідача на те, що з наданих наказів і бухгалтерських довідок неможливо встановити до яких саме товарів відноситься дана калькуляція і чи вартість пробників увійшла до вартості реалізованої продукції. З огляду на вказане, зазначає , що факт включення вартості взірців новинок, тестерів парфумерної продукції, а також парфумерної продукції не придатної для продажу, що використовувалась для проведення маркетингових/рекламних заходів (далі - товари маркетингового/рекламного призначення), до вартості продажу товарів, які використовуються в оподатковуваних операціях, пов`язаних з отриманням доходів, взагалі не досліджувався під час податкової перевірки позивача.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву та додаткових пояснень, просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ТзОВ «БІ-ЕС КОСМЕТІКС УКРАЇНА» зареєстроване 22.11.2008 Львівським міським управлінням юстиції за №14151020000021282, код ЄДРПОУ: 36248873, місцезнаходження суб`єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 79019, м.Львів, вул. Б.Хмельницького, 121.

На підставі направлення, виданого ГУ ДФС у Львівській області від 03.07.2018 №№6379, 6380, 6381, 6382, проведена документальна планова виїзна перевірка ТзОВ «БІ-ЕС КОСМЕТІКС УКРАЇНА» податкового законодавства за період роботи з 01.01.2015 по 31.03.2018, валютного - за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.03.2018.

За результатами перевірки складено акт від 20.08.2018 «Про результати документальної планової виїзної перевірки перевірка ТзОВ «БІ-ЕС КОСМЕТІКС УКРАЇНА» податкового законодавства за період роботи з 01.01.2015 по 31.03.2018, валютного - за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.03.2018) (далі-акт перевірки).

В акті перевірки встановлено, що позивач порушив:

-методичні рекомендацій №433; наказу №897; п.п.140.4.2 п.140.4 ст.140 ПК України, в результаті чого підприємством завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за 2016 рік - у сумі 57512,00грн., за 2017 рік - 55498,00грн. та за І квартал 2018 року - у сумі 255498,00грн.;

- п.185.1 ст.185; п.187.1 ст.187; п.188.1 ст.188; п.189.1 ст.189; п.п.192.1.1 п.192.1 п.192.3 ст.192; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст.198; п. 198.5 «г»; п.198.6, ст.198; п.200.1, ст.200 ПК України, в результаті чого підприємством за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до Державного бюджету України, всього у сумі 475473,60грн., в тому числі за вересень 2015року - у сумі 28,20грн., за жовтень 2015 року - у сумі 99,05грн., за жовтень 2016 року - у сумі 82668,32грн., за листопад 2016 року - у сумі 3702,23 грн., за грудень 2016року - у сумі 4906,82грн., за січень 2017 року - у сумі 29735,16грн., за березень 2017 року - у сумі 9475,51грн., за травень 2017 року - у сумі 14548,5 грн., за червень 2017 року - у сумі 4774,02грн., за липень 2017 року - у сумі 3684,09грн., за серпень 2017року - у сумі 3709,08грн., за вересень 2017року - у сумі 4901,64грн., за листопад 2017року - у сумі 192872,40грн., за грудень 2017 року - у сумі 41812,52грн., за січень 2018року - у сумі 61595,28грн., за лютий 2018 року - у сумі 16 960,71грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2018 року у сумі 3891,12грн.;

- п.201.10 ст.201 ПК України - підприємством не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні всього у сумі 384863,02 грн., в тому числі за січень 2017 року - у сумі 29735,16грн., за лютий 2017 року - у сумі 2017року 5346,97 грн., за березень 2017 року - у сумі 4128,54грн., за квітень 2017 року - у сумі 7749,22 грн., за травень 2017 року - у сумі 4015,28грн., за червень 2017 року - у сумі 4774,02грн., за липень 2017 року - у сумі 3684,09 грн., за серпень 2017 року - у сумі 3709,08грн., за вересень 2017 року - у сумі 4901,64 грн., за жовтень 2017 року - у сумі 77191,14грн., за листопад 2017 року - у сумі 115377,01грн., за грудень 2017 року - у сумі 41812,52 грн., за січень 2018 року - у сумі 61595,28грн., за лютий 2018 року - у сумі 16955,37 грн., за березень 2018 року - у сумі 3887,70грн.;

-п.п.39.2.1.1, п.п.39.2.1.4, п.п.39.2.1.7 п.п.39.2.1, п.39.2 ст.39 ПК України -підприємством не задекларовано в повному обсязі у звіті про КО за 2016рік - проведення контрольованих операцій з URODA POLSKA Sp. z о.о. у сумі 319826,90грн.;

-п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14; п.п. 164.2.17 «г» п.164.2 ст.164; п.167.1 ст.167; п.п.168.1.1, п.п. 168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст. 68; п.171.2 ст.171; п. 176.2 «а» ст.176 ПК України, в результаті підприємством за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 не утримано і не сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 4026,04грн. з додаткового блага (продаж автомобіля за ціною, нижчою від залишкової вартості), наданого гр. ОСОБА_1 ;

-п.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 ПК України п.п.1.5 п.п.1.6 п.161 підр.10 ХХ Перехідних положень ПК України - підприємством не нараховано та несплачено до бюджету військовий збір в сумі 80,36грн. з додаткового блага (продаж автомобіля за ціною, нижчою від залишкової вартості), наданого гр. ОСОБА_1 ;

-п.51.1 ст.51; абз. «б» п.176.2 ст.176 ПК України - підприємством за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 в Податковому розрахунку за формою 1ДФ відомості за ознакою доходу « 101», « 157» відображено з помилками та не відображено відомості про суми доходів за ознакою доходу « 126».

До таких висновків відповідач дійшов, аналізуючи фінансово - господарські відносини позивача з ТзОВ «ГундТрейд» (код ЄДРПОУ 41375738) та ТзОВ «Грейнсід» (код ЄДРПОУ 41461753).

Зокрема, перевіркою встановлено, що що ТОВ «ГундТрейд» перебуває на податковому обліку в КовельськійДПІ ТУ ДФС у Волинській області (м. Ковель) з 04.04.2018, попереднє місце обліку Маріупольська ОДПІ ТУ ДФС у Донецькій області, стан 0 - платник податків за основним місцем обліку, основний вид діяльності - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту. Дата державної реєстрації 06.06.2017 . Кількість працівників - 1 особа.

Також, в акті перевірки зазначено, що:

- в проваджені СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області у стадії досудового розслідування перебуває кримінальне провадження від 01.06.2017 №42017040000000645 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України. В ході досудового розслідування аналізом господарської діяльності ТОВ «ГундТрейд» встановлено, що підприємство здійснює діяльність транзитно-формуючого підприємства, яке шляхом заміни номенклатури товару в податкових накладних здійснює створення незаконної податкової вигоди для підприємств реального сектору економіки.

- в проваджені СВ ФР ДПІ у Новокадацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області у стадії досудового розслідування перебуває кримінальне провадження 11.10.2017 №32017040650000060 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України. В ході слідства встановлено проведення фінансово-господарських операцій по нібито реалізації товару підприємствам з ознаками «фіктивності», зокрема ТОВ «ГундТрейд».

Відповідно до вищенаведених фактів перевіркою не встановлено реалізації ТОВ «БІ-ЕС КОСМЕТІК УКРАЇНА» ТМЦ для вищезазначених контрагентів-покупців, а лише, оформлення первинних документів. Отже, товарно-матеріальні цінності, які відсутні на залишках ТзОВ «БІ-ЕС КОСМЕТІКС УКРАЇНА» станом на 31.03.2018, використані не в господарській діяльності підприємства.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення від 10.09.2018:

- №0014861401 на суму 475473,60грн. податку на додану вартість і 118868,40грн. штрафних санкцій4

-№0014871401 щодо завищення від`ємного значення по податку на додану вартість на суму 3891,00грн.;

- №0014881401 про завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 255498,00грн.;

-№0014891401 на суму 192431,51грн. штрафних санкцій.

26.09.2018 позивач подав скаргу за вих.№54799/6 про перегляд податкових повідомлень-рішень від 10.09.2018 №0014861401, №0014871401, №0014881401, №0014891401 до ДФС України.

Рішенням ДФС України від 16.11.2018 №37303/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги, скаргу ТзОВ «БІ-ЕС КОСМЕТІКС УКРАЇНА» задоволено частково, податкові повідомлення-рішення від 10.09.2018 №0014861401, №0014871401 в частині взаємовідносин скаржника з ТОВ «ГундТрейд» та ТОВ «Грейнсід» скасовано, а в іншій частині зазначені повідомлення-рішення №0014891401 та №0014881401, яким згідно з ст.120-1 ПК України, застосовано до позивача штраф у сумі 192431,51грн., тобто 50% від суми 384863,02грн. залишено без змін.

Також на підставі акта перевірки та Рішення ДФС України від 16.11.2018 №37303/6/99-99-11-01-01-25 відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0019631401 від 22.11.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем на ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму грошового зобов`язання 272838,75грн., а саме: за податковими зобов`язаннями, збільшено на 218271,00грн.та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 54567,75грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач в акті перевірки від 16.11.2018 №37303/6/99-99-11-01-01-25 зробив висновок про заниження ТзОВ «БІ-ЕС КОСМЕТІКС УКРАЇНА» податку на додану вартість, що підлягає сплаті до Державного бюджету України, всього у сумі 475473,60грн. за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, в тому числі за вересень 2015року - у сумі 28,20грн., за жовтень 2015 року - у сумі 99,05грн., за жовтень 2016 року - у сумі 82668,32грн., за листопад 2016 року - у сумі 3702,23 грн., за грудень 2016року - у сумі 4906,82грн., за січень 2017 року - у сумі 29735,16грн., за березень 2017 року - у сумі 9475,51грн., за травень 2017 року - у сумі 14548,5 грн., за червень 2017 року - у сумі 4774,02грн., за липень 2017 року - у сумі 3684,09грн., за серпень 2017року - у сумі 3709,08грн., за вересень 2017року - у сумі 4901,64грн., за листопад 2017року - у сумі 192872,40грн., за грудень 2017 року - у сумі 41812,52грн., за січень 2018року - у сумі 61595,28грн., за лютий 2018 року - у сумі 16 960,71грн. та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2018 року у сумі 3891,12грн. за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, внаслідок того, що підприємством безпідставно сформувано податковий кредит по ПДВ за результатами правовідносин з ТзОВ «ГундТрейд» та ТзОВ «Грейнсід».

26.09.2018 позивач подав скаргу за вих.№54799/6 про перегляд податкових повідомлень-рішень від 10.09.2018 №0014861401, №0014871401, №0014881401, №0014891401 до ДФС України.

Рішенням ДФС України від 16.11.2018 №37303/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги, скаргу ТзОВ «БІ-ЕС КОСМЕТІКС УКРАЇНА» задоволено частково, податкові повідомлення-рішення від 10.09.2018 №0014861401, №0014871401 в частині встановлених актом перевірки порушень щодо взаємовідносин скаржника з ТОВ «ГундТрейд» та ТОВ «Грейнсід» скасовано, а в іншій частині зазначені повідомлення-рішення №0014891401 та №0014881401, яким згідно з ст.120-1 ПК України, застосовано до позивача штраф у сумі 192431,51грн., тобто 50% від суми 384863,02грн. залишено без змін.

Однак, як видно з матеріалів справи, а саме з розрахунку фінансових санкцій (Т.2, а.с.68), всупереч зазначеному Рішенню ДФС від 16.11.2018, сума штрафної санкції за податковим повідомленням-рішенням від 10.09.2018 №0014881401 в розмірі 128601,34грн. не була скасована відповідачем.

Відповідачем на обгрунтування заперечень в цій частині пояснень та доказів подано не було.

Тому, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10.09.2018 №0014881401 в частині штрафної санкції в сумі 128601,34грн. є протиправним і підлягає скасуванню.

На підставі акта перевірки та Рішення ДФС України від 16.11.2018 №37303/6/99-99-11-01-01-25 відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0019631401 від 22.11.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем на ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму грошового зобов`язання 272838,75грн., а саме: за податковими зобов`язаннями, збільшено на 218271,00грн.та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 54567,75грн.

Суд встановив, що ТзОВ «БІ-ЕС КОСМЕТІКС УКРАЇНА» з метою реклами власної продукції на території України у періоді з 01.01.2015 по 31.03.2018 списано на витрати на рекламу безоплатно роздані взірці новинок та тестери парфумерної продукції, які були ввезені на митну територію України на виконання умов Контракту купівлі- продажу від 15.01.2009 №1-ЗЕН, укладеного з фірмою URODA POLSKA Sp. z о. о. Польща).

Вартість безоплатно розданих взірців новинок та тестерів парфумерної продукції склала 481063,64грн.

Вартість безкоштовно розданих взірців новинок та тестери парфумерної продукції включена до складу витрат на збут у 2015 році - у сумі 59273,92грн., у 2016 році - у сумі 258531,73грн., у 2017 році - у сумі 123073,44грн., у І кварталі 2018 року - у сумі 40184,55грн.

Списання вартості безоплатно розданих товарів за даними бухгалтерського обліку відображено наступними проведеннями: Дт 84 «Інші операційні витрати» Кт 281 «Товари на складі», Бт 93 «Витрати на збут» Кт 84 «Інші операційні витрати», ДТ 791 «Фінансові результати», ДТ 791 «Фінансові результати» Кт93 «Витрати на збут» - списано на фінансовий результат витрати на рекламу (взірці) на суму 481063,64грн.

Згідно з ст.1 Закону України від 03.07.1996 №270/96-ВР (зі змінами та доповненнями) «Про рекламу» рекламою є інформація про особу чи товар, поширена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати чи підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо такої особи чи товару; заходами рекламного характеру - є заходи з розповсюдження реклами, які передбачають безоплатне розповсюдження зразків товарів, що рекламуються, та/або їх обмін споживачам однієї кількості чи одного виду товарів, що рекламуються, на інший; споживачі реклами - це невизначене коло осіб, на яких спрямовується така реклама, а товар - будь- який предмет господарського обігу, в тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об`єкти права та інтелектуальної власності, щодо яких така реклама надається.

У разі якщо вартість товарів (послуг), придбаних/виготовлених для проведення маркетингових/рекламних заходів (у т. ч. для безоплатного розповсюдження) безпосередньо заявником або через інших осіб, включається до вартості продажу готової продукції (товарів/послуг), які використовуються в оподатковуваних операціях, пов`язаних з отриманням доходів, то вважається, що такі товари (послуги) призначаються для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку, а тому податкові зобов`язання з ПДВ під час здійснення операцій з безоплатного розповсюдження товарів (послуг) маркетингового/рекламного призначення відповідно до п.185.1 ст.185 та п.198.5 ст.198ПК України (листи ДФС від 12.09.2106 №19612/6/99-99-15-03-02-15, від 01.02.2018 №391/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 22.03.2018 №1162/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Згідно із зазначеним вище, маркетингові/рекламні заходи є операціями у межах господарської діяльності платника податків, при цьому ДФС використовується термін «вартість продажу готової продукції (товарів/послуг), які використовуються в оподатковуваних операціях, пов`язаних з отриманням доходів»

Крім того, відповідно до абз. 1 та п. 188.2 ст. 188 ПК України, до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.»

Отже, термін вартість продажу готової продукції (товарів/послуг), які використовуються в оподатковуваних операціях, пов`язаних з отриманням доходів, слід розуміти, як вартість (договірну (контрактну) вартість) товарів, до якої включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг (ст. 188 ПК України), відтак ці два терміни є тотожними.

Таким чином, поняття «вартості», що використовується у листах ДФС та ст. 188 ПК України, включає у себе, у тому числі поняття «собівартість», однак є набагато ширшим ніж поняття «собівартість».

Суд зазначає, що саме виходячи з вартості продажу готової продукції (товарів/послуг), які використовуються в оподатковуваних операціях, пов`язаних з отриманням доходів, а не собівартості, як вважає відповідач, визначається база оподаткування ПДВ, у розумінні ст. 188 ПК України. Так, у п. 188.1 ст. 188 ПК України зазначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Крім цього, згідно з підпунктом 2 статті 3.8 п. 23 Методичних рекомендацій з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності, що затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 22.05.2002 N145 витрати щодо вартості зразків товарів (продукції), які передані безпосередньо покупцям або посередницьким організаціям відповідно до контрактів і угод безоплатно і які не підлягають поверненню, відносяться до витрат на проведення маркетингових заходів, а витрати на проведення маркетингових заходів, відповідно, згідно з п. 23 Методичних рекомендацій, - відносяться до витрат на збут.

Окрім того, згідно п. 19 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 N 318, витратами на збут є витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг).

Зважаючи на викладене, суд вважає безпідставним покликання відповідача на те, що позивач відніс вартість пробників до витрат на збут, а не на собівартість продукції.

Відповідач, заперечуючи позовні вимоги посилається на підпункт 14.1.191 п. 14.1. ст. 14 ПК України, стверджуючи, що при проведенні маркетингових/рекламних заходів позивачем здійснювалося постачання товарів (у розумінні вказаної норми ПК України), використаних для проведення даних маркетингових/рекламних заходів.

Судом встановлено, що тестери парфумерної продукції та пробники використовувались при проведенні маркетингових/рекламних заходів, а саме презентацій, демонстрованих показів та інших ознайомчих заходів, через працівників позивача без передачі даного товару покупцю (Т.1, а.с.198-232).

Отже, відповідачем не доведено, що відбулося постачання спірних товарів, відтак посилання відповідача у відзиві на підпункт 14.1.191 п. 14.1. ст. 14 ПК України не спростовує аргументів позивача.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 10.09.2018 №0014881401 в частині штрафної санкції на суму 16169,30грн. за порушення щодо реєстрації податкових накладних в господарських операціях щодо безкоштовної роздачі взірців новинок та тестерів парфумерної продукції є протиправним та підлягає скасуванню, рівно ж як і податкове повідомлення-рішення від 22.11.2018 №0019631401 за порушення щодо безкоштовної роздачі взірців новинок та тестерів парфумерної продукції на суму за основним платежем 94553,0грн та штрафними санкціями 23638,37грн.(Т.2,а.с.68-69).

Щодо встановленого відповідачем порушення про ненарахування позивачем податкових зобов`язань на суму перевищення балансової вартості автомобіля над фактичною ціною його постачання, то суд зазначає таке.

В цій частині судом встановлено, що ТОВ «БІ-ЕС КОСМЕТІК Україна» (Продавець) укладено з фізично особою ОСОБА_1 (покупець) договір купівлі-продажу транспортного засобу від 20.09.2016 №4641/2016/080115 на виконання умов вищевказаного договору ТОВ «БІ-ЕС КОСМЕТІК Україна» виписано для ОСОБА_1 видаткові та податкові накладні.

Згідно з актом перевірки, ТОВ «БІ-ЕС КОСМЕТІК Україна» не виписано та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на суму перевищення балансової (залишкової) вартості автомобіля над фактичною ціною його постачання та податкові зобов`язання не нараховано.

Таким чином, на порушення вимог п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст.189 Податкового кодексу України, ТОВ «БІ-ЕС КОСМЕТІК Україна» внаслідок не нарахування податкових зобов`язань на суму перевищення балансової (залишкової) вартості автомобіля над фактичною ціною його постачання, занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за вересень 2016 року на суму 892,92грн.

В судовому засіданні представник позивача в цій частині щодо заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість за вересень 2016 року на суму 892,92грн. не заперечив.

ТзОВ «БІ-ЕС КОСМЕТІК Україна» (замовник) укладено із ТОВ «Райз Логістик» (Експедитор) договір про надання послуг з організації перевезення відправлень від 16.03.2015 № 70932.

Судом встановлено, що у березні 2017 року ТОВ «БІ-ЕС КОСМЕТІК Україна» здійснено поставку парфумерної продукції для ТОВ «Райз Логістик» на суму 274478,74 грн, в тому числі ПДВ 45747,96 грн. У травні 2017 року та липні 2017 року ТОВ «Райз Логістик» повернуто ТОВ «БІ-ЕС КОСМЕТІК Україна» придбаний у березні 2017 року товар на загальну суму 43424,70грн, в тому числі ПДВ 7 237,45 грн. Податкові накладні на поставку товару ТОВ «Райз Логістик» у березні 2017 року та розрахунки коригування до даних податкових накладних у зв`язку із поверненням товару зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних (сума коригування ПЗ за основною ставкою (-) (+)7237,45 грн).

ТзОВ «БІ-ЕС КОСМЕТІК Україна» у Розрахунку коригування сум податку на додану вартість (Д1) до декларації з податку на додану вартість за травень 2017 році (вх. від 20.06.201 7JV: НОМЕР_1 ) відображено коригування податкових зобов`язань по податкових накладних березня 2017року, виписаних для ТОВ «Райз Логістик» на загальну суму 44401,25грн, з них ПДВ 8880,25 грн.

Згідно з даними Системи автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів ІС «Податковий блок» наявні розбіжність по заниженню податкового зобов`язання ТзОВ «БІ-ЕС КОСМЕТІК Україна» по взаємовідносинах з ТОВ «Райз Логістик» за березень 2017 року в сумі 2784,06грн.

Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині порушень щодо розбіжностей згідно з даними системи автоматизованого співставлення ІС «Податковий блок» (завищення податкового кредиту на суму 1146,0грн. та заниження податкового зобов`язання на суму 2784,0 грн.) є правомірним.

Судом встановлено, що позивачем в періоді, за який проводилася перевірка, відбулася інвентаризація товарно-матеріальних цінностей.

Як видно з акта перевірки і не оспорюється сторонами, на підставі розпорядчого документа позивача від 25.12.2015 №1-Ін виконано зняття фактичних залишків запасів, які обліковуються на субрахунках 281 (товари на складі) та зберігаються на складі станом на 31.12.2015.

За результатами інвентаризації встановлено надлишки та нестачі та складені відповідні акти, а саме:

-оприбуткування товарів №47 від 31.12.2015 всього найменувань 201, кількість - 5079 шт., сума 106 203,26 грн.;

-акт про списання товарів № 151 від 31.12.2015 всього найменувань 268, кількість - 8492 шт., сума 128 068,23 грн.;

На підставі розпорядчого документа від 25.12.2016 №1-Ін виконано зняття фактичних залишків запасів, які обліковуються на субрахунках 281 (товари на складі) та зберігаються на складі станом на 03.01.2017.

Представником позивача долучено до матеріалів справи інвентаризаційний опис запасів станом на 03.01.2018 . За результатами інвентаризації встановлено надлишки та нестачі та складені відповідні акти (Т.1, а.с.233-251)

Як видно з акта перевірки, виявлені при інвентаризації ТМЦ надлишки зараховані на баланс підприємства з одночасним відображенням доходів та у бухгалтерському обліку відображені наступним бухгалтерським проведенням: ДТ 281 Кт 719 - на суму 450 341,40грн.

Встановлені за наслідками проведених інвентаризацій недостачі у бухгалтерському обліку відображені наступними бухгалтерськими проведеннями: Дт 84 «Інші операційні витрати» Кт 281 «Товари на складі»; Дт947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» Кт 84 «Інші операційні витрати»; ДТ 791 «Фінансовий результат» Кт 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» списано на фінансовий результат суму нестач, виявлені при проведенні інвентаризації на суму 364191,10грн.,Дт949 «Інші витрати операційної діяльності» Кт 281 «Товари на складі»; ДТ 791 «Фінансовий результат» Кт 949 «Інші витрати операційної діяльності фінансовий результат суму нестач, виявлені при проведенні інвентаризації на суму 54518,60грн.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуг л та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного.

Одночасно п. «г`п. 198.5 ст.198 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 ст.189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарі в/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а)в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б)в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п.197.1.28 п.197.1 ста.197 цього Кодексу та операцій, передбачених п. 197.11 ст. 197 цього Кодексу);

в)в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г)в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п.189.9 ст.189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

-придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; -придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з пп. 189.1 ст.189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до п.198.5 ст.198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Таким чином, у разі якщо підприємством здійснюється списання нестач, в зв`язку з чим така продукція не може бути реалізована покупцям та визнається такою, яка не може бути використана в межах господарської діяльності платника ПДВ, то на підставі п.198.5 ст. 198 ПК України не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається її списання, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст.189 ПК України. На суму таких податкових зобов`язань платник повинен скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Податковим кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг. необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), які визнані такими, що використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Суд звертає увагу на те, що податкові зобов`язання повинні бути нараховані на реально існуючий товар, а оскільки недоїмка виникла (як вказує позивач) внаслідок помилки ведення бухгалтерського обліку, то такі зобов`язання не нараховуються (бо товару насправді не існувало). Однак, зазначене позивачем суперечить іншому його аргументу, а саме, що на складі були надлишки товару, котрі були оприбутковані підприємством.

Крім того, суд погоджується із запереченнями відповідача, які обгрунтовані тим, що якщо нестача на складі позивача мала місце лише через неточності в бухгалтерському обліку, то чому така нестача була списана на витрати підприємства, внаслідок чого підприємство зменшило об`єкт оподаткування податку на прибуток. Позивачем зазначене не спростовано.

Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення про нарахування за результатами перевірки в частині встановлених порушень щодо списання нестач товарів за результатами проведеної інвентаризації ТМЦ та щодо списання протермінованої та бракованої продукції є правомірними.

Решта доводів та аргументів сторін висновків суду не спростовують та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 22.11.2018 №0019631401 в частині суми грошового зобов`язання за податковим зобов`язанням на суму 94553,00грн. та за штрафними санкціями на 23638,37грн.; про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 10.09.2018 №0014881401 в частині суми штрафних санкцій в сумі 144770,64грн.(128601,34+16169,30)

Таким чином, за результатами судового розгляду суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Зважаючи на часткове задоволення позову, на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір у сумі 3944,43грн. (262962,01*6979,06)/(192431,51+272838,75) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 10.09.2018 №0014881401 в частині штрафних санкцій на суму 144770,64грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 22.11.2018 №0019631401 в частині суми грошового зобов`язання за податковим зобов`язанням на суму 94553,00грн. та за штрафними санкціями на суму 23638,37грн.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ-ЕС КОСМЕТІКС УКРАЇНА» (місцезнаходження: 79019, м.Львів, вул. Б.Хмельницького, 121, код ЄДРПОУ 36248873) судовий збір в сумі 3944 (три тисячі дев`ятсот сорок чотири)грн.43коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.09.2019.

Суддя Лунь З.І.

Часті запитання

Який тип судового документу № 84222401 ?

Документ № 84222401 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 84222401 ?

Дата ухвалення - 04.09.2019

Яка форма судочинства по судовому документу № 84222401 ?

Форма судочинства - Адміністративне

В якому cуді було засідання по документу № 84222401 ?

В Львівський окружний адміністративний суд
Попередній документ : 84222400
Наступний документ : 84222402