Рішення № 84221973, 13.09.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2019 року м. Київ № 320/3442/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Колеснікової І.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 25.06.2019 №167/1-Ф1 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , обчисленої з п`ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати Вишгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області з 25.04.2019 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 статті 59 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням вже виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем у червні 2019 року подано до Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області заяву про здійснення перерахунку пенсії згідно частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Втім, рішенням Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 25.06.2019 №167/1-Ф1відповідачем відмовлено у перерахунку призначеної пенсії з огляду на те, що у період ліквідації аварії позивач не проходив дійсну строкову службу, тому підстави для проведення перерахунку пенсії згідно частини третьої статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відсутні. На думку позивача, зазначена відмова є неправомірною та суперечить чинному законодавству з огляду на те, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі формування цивільної оборони та є інвалідом війни 2 групи по захворюванню, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків на ЧАЕС.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі; судом постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання; запропоновано відповідачеві подати до суду у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження у справі відзив на позовну заяву (відзив).

Відповідачем позов не визнано, 07.08.2019 до суду надійшов відзив, у якому проти задоволення позовних вимог заперечено та зазначено, що перерахунок пенсії відповідно до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачений лише особам, за наявності в них таких критеріїв: 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків лише під час проходження дійсної строкової служби.

Тобто, лише наявність зазначених критеріїв у їх сукупності обумовлюють визначення військовослужбовця як такого, що має право на отримання відповідного розміру пенсійного забезпечення. З довідки від 22.12.2006 №01-08/1275, виданої Управлінням з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації наданої позивачем, встановлено, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі невоєнізованого формування цивільної оборони Іванківської автоколони №6 автобази тресту Київводобуд та був залучений до транспортного забезпечення заходів Цивільної оборони, а тому твердження позивача про те, що до військовослужбовців прирівнюються і пенсіонери з інвалідністю з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС є помилковим та не обґрунтованим належними доказами. Разом з тим, строкову військову службу у період, який міг бути підставою для перерахунку пенсії, позивач не проходив, у зв`язку з чим не набув права на отримання пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. З огляду на викладене, представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

19.08.2019 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій викладено пояснення, аналогічні позовній заяві та додатково зазначено, що словосполучення «дійсної строкової», зазначене в частині третій статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», втратило чинність з дня ухвалення Конституційним судом України Рішення від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019, тобто з 24.05.2019 та не має зворотної сили.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 замінено первинного відповідача на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Відтак, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Іванківським РВ ГУ МВС України в Київській області 17.06.1999.

Матеріали справи свідчать, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_2 , виданим Київською обласною державною адміністрацією 06.03.2019.

Також ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для - ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджено наявною в матеріалах справи копією посвідчення інваліда війни серії НОМЕР_3 , виданого 27.12.2006.

Згідно копії довідки серії МСЕ-№121265 позивачеві з 26.04.1998 встановлено другу групу інвалідності довічно, причина інвалідності - захворювання, пов`язане з виконання службових обов`язків по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Позивач перебуває на обліку у Вишгородському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та отримує пенсію по інвалідності, розмір якої визначено відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

24.06.2019 позивачем подано до Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області заяву про проведення перерахунку пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом встановленої на 01 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 25.06.2019 №167/1-Ф1 відповідачем відмовлено у перерахунку призначеної пенсії з огляду на те, що у період ліквідації аварії позивач не проходив дійсну строкову службу, тому підстави для проведення перерахунку пенсії згідно частини третьої статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відсутні.

Не погодившись із рішенням про відмову відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Предметом доказування у даній справі є наявність/відсутність у позивача права на обчислення пенсії з 5-кратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 1 січня відповідного року з 25.04.2019.

Надаючи оцінку доводам позивача і відповідача, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру. Тобто, метою Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: - Чорнобильської катастрофи; - інших ядерних аварій та випробувань; - військових навчань із застосуванням ядерної зброї. Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою КМУ від 23.11.2011 № 1210 (далі - Порядок 1210).

Згідно Конституції України громадяни мають право на соціальний захист (частини 1 статті 46), виключно законами України визначаються, зокрема основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення (пункту 6 статті 92). Військовослужбовцям пенсії з інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків) або відповідно до статті 54 Закону № 796-XII. Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія з інвалідності обчислюється відповідно до Закону № 796-XII.

Судом встановлено, що позивач належить до першої категорії осіб учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим Київською обласною державною адміністрацією 06.03.2019.

Згідно копії довідки серії МСЕ-№121265 позивачеві з 26.04.1998 встановлено другу групу інвалідності довічно, причина інвалідності - захворювання, пов`язане з виконання службових обов`язків по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до пункту 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №40/26485, головні управління Пенсійного фонду України в областях є територіальними органами Пенсійного фонду України. Повноваження щодо призначення та перерахунку пенсії позивача належить до компетенції відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Перевіряючи правомірність рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії позивача за частиною третьою статті 59 Закону № 796-XII на відповідність критеріям частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає про таке.

Порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено розділом VIII Закону № 796-XII. Статтею 59 зазначеного Закону урегульовано порядок призначення пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Суд зазначає, що частиною 3 статті 59 Закону № 796-XII у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05.10.2006 № 231-V визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали особами з інвалідністю, пенсія з інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження. Згідно статті 54 Закону № 796 встановлено, що пенсії з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, що визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Тобто, частиною 3 статті 59 Закону № 796-XII у редакції, чинній до 01.10.2017, було визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали особою з інвалідністю. Зазначеною нормою у редакції, чинній з 01.10.2017, передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія з інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Аналіз редакцій частини третьої статті 59 Закону № 796-XII дає підстави для висновку, що Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» розширено перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Водночас незмінною залишилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період.

Згідно частини шостої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII визначено види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 №1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Позивачу призначено пенсію з інвалідності як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, особі з інвалідністю другої групи.

Суд зазначає, що частина третя статті 59 Закону №796-XII (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачала, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширювалась на осіб, які відповідають наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або 2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або 3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов: 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Тобто законодавець не пов`язує право на отримання пенсії з видом військової служби, тривалістю її проходження, військовим званням та посадою і тому згідно з нормами ч. 3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Судом встановлено, що на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач не проходив дійсну строкову службу в армії.

Згідно довідки від 22.12.2006 №01-08/1275, виданої Управлінням з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації наданої позивачем, встановлено, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі невоєнізованого формування цивільної оборони Іванківської автоколони №6 автобази тресту Київводобуд та був залучений до транспортного забезпечення заходів Цивільної оборони.

Таким чином, позивач, будучи у складі невоєнізованого формування цивільної оборони Іванківської автоколони №6 автобази тресту Київводобуд та будучи залученим до транспортного забезпечення заходів Цивільної оборони, приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, отримавши у зв`язку з цим інвалідність, а тому, на переконання суду, належить до числа осіб, на яких поширюється дія статті 59 Закону №796-ХІІ та яким, на її підставі має бути здійснений перерахунок пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Втім, за твердженням відповідача, право на перерахунок пенсії мають виключно пенсіонери з числа осіб, які на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС проходили дійсну строкову військову службу.

Статтею 10 Закону №796-ХІІ передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до примітки до вказаної статті до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Отже, в розумінні вказаної статті, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ є військовослужбовцями та прирівнюються до осіб, які перебувають на дійсній строковій військовій службі.

З огляду на те, що позивач був призваний у складі невоєнізованого формування цивільної оборони Іванківської автоколони №6 автобази тресту Київводобуд та був залучений до транспортного забезпечення заходів Цивільної оборони для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також брав там безпосередню участь, що, у свою чергу не заперечується відповідачем, суд дійшов висновку, що доводи відповідача про відсутність правових підстав для віднесення ОСОБА_1 до категорії осіб, які мають право на перерахунок пенсії згідно статті 59 Закону №796-ХІІ є необґрунтованими.

Рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», що міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону №796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюється лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ зі змінами, визнане неконституційними, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

У Рішенні Конституційного Суду України наголошується, що закріплений у Конституції України обов`язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус.

Вирішуючи порушені в конституційних скаргах питання, Конституційний Суд України зазначив, що аналіз положень статей 16, 17 Конституції України дає підстави для висновку, що особи, які під час проходження військової служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. За Конституцією України посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов`язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.

Конституційний Суд України звернув увагу, що держава може встановлювати певні відмінності щодо рівня соціального захисту вказаних категорій осіб, однак визначені законом відмінності не повинні: допускати жодних невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, містити ознак дискримінації при реалізації зазначеними особами права на соціальний захист та порушувати сутність права на соціальний захист, а обґрунтування механізму нарахування соціальних виплат має відбуватись із урахуванням критеріїв пропорційності та справедливості.

Таким чином, на думку Конституційного Суду України, законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту.

Згідно статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відтак, з 25.04.2019 у позивача виникло право на відповідний перерахунок пенсії.

Відповідач, відмовляючи 18.06.2019 (після прийняття рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019) позивачеві у здійсненні перерахунку пенсії, виходячи із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, з посиланням на ту обставину, що позивач не брав участь в роботах з ліквідації наслідків аварії на час проходження дійсної строкової служби діяв всупереч критеріям частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не у спосіб згідно чинного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Конституцією України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

В той же час, зміст принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, передбачений пунктом 4 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов`язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене та з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(ІІ)/2019 (частина 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо призначення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати поширюється на позивача з 25.04.2019), для повного забезпечення захисту прав позивача суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 25.06.2019 №167/1-Ф1 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 обчисленої з п`ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року відповідного до частини третьої статті 59 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з 25.04.2019 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням вже виплачених сум.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до частини першої статті 72 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд вважає, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірність вчинених ним дій, що оскаржується позивачем.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Відтак, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно положень статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору. Таким чином, судовий збір відшкодуванню не підлягає.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, адреса місцезнаходження: 04071, м. Київ - 71, вул. Ярославська, 40) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 25.06.2019 №167/1-Ф1 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , обчисленої з п`ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року згідно частини третьої статті 59 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з 25.04.2019 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, згідно частини третьої статті 59 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням вже виплачених сум.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 13 вересня 2019 року