Рішення № 84221862, 05.09.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2019 р. справа № 300/1007/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитин Н.М.,

при секретарі судового засідання Маковійчук С.М.,

за участю: представника позивача Малетина А.Я.,

представника відповідача Бондара О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Радуга Буд" до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0010191402 від 13.12.2017, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Радуга Буд" (далі - ПП "Радуга Буд") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДФС в Івано-Франківській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0010191402 від 13.12.2017.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення положень Податкового кодексу України необґрунтовано та безпідставно зробив висновок про наявність у ПП "Радуга Буд" обов`язку щодо сплати податку на прибуток приватних підприємств та направив позивачу податкове повідомлення-рішення від 13.12.2017 №0010191402 за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 5837638,00 грн, з яких збільшено суму податкового зобов`язання в розмірі 4670110,00 грн та нараховано штрафну санкцію в розмірі 1167528,00 грн. Зазначає, що кредиторська заборгованість у розмірі 172 804 802 грн не є простроченою чи прощеною, а відповідно і не безнадійною в розумінні Податкового Кодексу України в зв`язку із чим ПП "Радуга Буд" не погоджується із винесеним податковим повідомленням-рішенням, вважає його такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України, не відповідає фактичним обставинам справи та підлягає скасуванню.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків.

30.05.2019 представником позивача зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуті, у зв`язку з чим, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.05.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.06.2019(а.с.1-2).

20.06.2019 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкладено підготовче засідання на 04.07.2019 у зв`язку із задоволенням клопотання представника позивача мотивованого неможливістю забезпечення участі представника в судове засідання.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовлено, а в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 30.07.2019 зв`язку із наданням часу сторонам для вирішення питання про примирення.

В судовому засіданні 30.07.2019 представником відповідача заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в задоволенні якого судом було відмовілено, про що винесено ухвалу.

Цього ж дня ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про призначення судової експертизи, а у підготовчому засіданні оголошено перерву до 31.07.2019 о 15:00 год., у зв`язку із задоволенням клопотання представника відповідача про надання часу для подачі доказів.

У підготовчому судовому засіданні 31.07.2019 протокольною ухвалою судом продовжено підготовче засідання на 15 днів та оголошено перерву до 12.08.2019 о 14:00 год. для надання можливості стороні позивача ознайомитись з поданими доказами.

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 закрито підготовче провадження в даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.08.2019.

29.08.2019 Івано-Франківським окружним адміністративним судом оголошено перерву до 05.09.2019 о 14:00 год., у зв`язку із витребуванням у представника відповідача оригіналів документів для огляду в судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених в адміністративному позові, просив позов задовольнити. Зверну увагу суду на те, що така заборгованість підприємством не визнана безнадійною, не списана та підлягає погашенню в повному обсязі.

Представник відповідача правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався. У судовому засіданні проти позову заперечив та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та письмових поясненнях, у зв`язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами загального позовного провадження, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд встановив таке.

На підставі направлення від 14.11.2017 №1846, відповідно до пункту 20.1 статті 20, пп.78 1.7 пункту 78.1 ст. 78. пункту 82.2 статті 82 гливи 8 Податкового кодексу України посадовими особами ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Радуга Буд" (код ЄДРПОУ 330864425) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.10.2017, відповідно до ствердженого переліку питань, документальної перевірки.

За результатами вищенаведеної перевірки складено акт №1314/09-19-14-02/33086425 від 29.11.2017, яким зафіксовано в тому числі і наступне порушення позивачем: пп. 14.1.11, пп.14.1.257 п. 14.1 сг. 14, п.44.1, 44.2 ст.44. пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134, п.135.1. пп.135.5.4 п.135 ст.135, п. 137.1 ст. 137, пп. 138.10.2 , пп. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 , пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140. пп. 153.1.3, пп.153.1.4 п.153.1 ст.153 ПКУ, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 4 670 110 грн за 2016 рік (а.с.27-50).

ГУ ДФС в Івано-Франківській області на підставі акту перевірки №1314/09-19-14-02/33086425 від 29.11.2017 винесено серед інших і податкове повідомлення-рішення від 13.12.17 №001019402 (форма Р) яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 5 837 638 гри, в тому числі за основним платежем в розмірі - 4 670 110 гри, за штрафними санкціями в розмірі - 1 167 528 грн (а.с.51-52). Інші три податкові-повідолення рішення прийняті контролюючим органом на підставі вищенаведеного акту перевірки позивачем не оскаржено.

Відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення ГУДФС в Івано-Франківській області від 13.12.17 №001019402 позивач оскаржив в адміністративному порядку до ДФС України.

Рішенням ДФС України від 30.01.2018 №3000/6/99-99-11-01-01-25 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення, та роз`яснено, що відповідно до пункту 56.10, підпункту 56.17.3 пункту 56.17 та пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, рішення ДФС України, прийняте за розглядом скарги, та податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 13.12.2017 №0010231406 не підлягають адміністративному оскарженню, але з урахуванням строків давності можуть бути оскаржені до суду у порядку, визначеному чинним законодавством України (а.с.55-58).

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України), Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до матеріалів справи, ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Радуга Буд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.10.2017, за результатами якої складено акт перевірки №1314/09-19-14-02/33086425 від 29.11.2017 (далі - акт перевірки).

В ході проведення вищенаведеної перевірки контролюючим органом встановлено та відображено в акті перевірки, що за даними бухгалтерського обліку в ПП "Радуга Буд" обліковується кредиторська заборгованість в сумі 172 804 802 грн, або 7 200 000 доларів США, за зобов`язаннями по валютному кредиту отриманому від ПАТ "Єврогазбанк" згідно кредитного договору № 661-040313 від 04.03.2013 відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію загальним лімітом 7 200 000.00 доларів США. Кредит надається на строк з 04 березня 2013 року по 25 березня 2015 року із сплатою 20% річних (п.п. 1.4.1 кредитного договору), яка станом на 31.12.2016 року не погашена внаслідок недостатності майна ПП "Радуга Буд".

В забезпечення зобов`язань позичальника за Кредитним договором, були укладені договори іпотеки, а саме:

- з TOB "ОРР "Жуляни" договір іпотеки № 1113-060313/І, від 06.03.2013, де предметом іпотеки є - нежилі приміщення № 1 по № 7 загальною площею 236,30 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ. вул. Молодогвардійська, 32. За домовленістю сторін станом на дату укладання договору іпотеки загальна заставна вартість предмету іпотеки складає 7 561 600. 00 грн.

- з ТОВ "ЕСЕНСЕ" договір іпотеки №1131-230413/І від 27.12.2013 де предметом іпотеки є: будівля спального комплексу, цегляної, позначеної на плані літерою А-4, загальною площею 2001.60 кв.м., що знаходиться за адресою - Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля. будинок 67; земельна ділянка, площею 1.0455 га. що знаходиться за адресою - Львівська область, м. Трускавець. вул. Суховоля. будинок 67, кадастровий номер 4611500000:02:001:001. Відповідно до Договору іпотеки станом на дату укладання цього договору сторони встановили загальну вартість предмета іпотеки у розмірі 95 278 409,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 у справі №911/1299/15 за позовом ПАТ "Європейський газовий банк" вирішено стягнути з ПП "Радуга Буд" на користь ПАТ "Європейський газовий банк" 7 200 000 доларів США 00 центів заборгованості по кредиту, 980 000 доларів США 00 центів заборгованості по процентах, 85 612 доларів США 93 центів пені(т.1 а.с.61-63).

Вказане рішення суду набрало законної сили 05.06.2015.

Станом на 31.12.2016 заборгованості ПП "Радуга Буд" по кредиту перед ПАТ "Єврогазбанк" становить 172804802 грн, або 7 200 000 доларів США, і надалі не погашена.

Суд бере до уваги і ту обставину, що на виконання вищевказаного рішення господарського суду вчинялись дії щодо примусового стягнення заборгованості з ПП "Радуга Буд", про що свідчить Постанова про відкриття виконавчого провадження про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.07.2015 року ВП №48011319, винесена головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Мінюсту України Назаровцем А.Т., що теж не призвело до погашення заборгованості по кредиту. Вказана обставина встановлена та зафіксована в акті перевірки, і не заперечується позивачем.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що станом на 31.12.2015 згідно даних бухгалтерського обліку на рахунку 10 "Основні засоби" обліковувались основні засоби балансовою вартістю 152903,11 грн, залишковою 13095,06 грн, які протягом 2016 року були відчужені, а станом на 31.12.2016 року згідно даних бухгалтерського обліку на ПП "Радуга Буд" відсутнє будь яке майно, яке б могло бути стягнуто в погашення заборгованості.

Також, згідно відомостей з Державного реєстру прав на нерухоме майно ПП "Радуга Буд" не володіє правом власності на майно, а протилежного позивачем не доведено.

Відповідно до пп.14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв`язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.

Отже, у разі якщо сума кредиторської заборгованості платника податку відповідає одній з таких ознак, зокрема, прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості, платник податку повинен всю суму такої непогашеної кредиторської заборгованості, з урахуванням податку на додану вартість, включити до складу доходів, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування.

Підпункт 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла з 01.01.2015) передбачає, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV встановлено, що зобов`язання це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Тобто, під "кредиторською заборгованістю" мається на увазі заборгованість підприємства перед іншими юридичним і фізичним особам, що виникла в результаті здійснених раніше дій (подій), оцінена в гривнях і щодо якої в підприємства існують зобов`язання її погашення в певний строк.

Згідно з п. 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868, зобов`язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Відповідно до п. 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.99 за №860/4153 визначено, що доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.

Пунктом 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01. 2000 № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за № 85/4306, встановлено, що зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

З метою ведення бухгалтерського обліку зобов`язання поділяються на: довгострокові та поточні (п.6 П(С)БО №11).

Поточні зобов`язання включають в тому числі поточну кредиторську заборгованість за довгостроковими зобов`язаннями, за товари, роботи, послуги, за розрахунками з бюджетом, у тому числі з податку на прибуток, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці га інші (п.11 П(С)БО №11).

В зв`язку із вищенаведеним, суд дійшов висновку, що відповідачем в ході проведення перевірки правомірно встановлено порушення ПП "Радуга Буд" щодо не включення в 2016 році до інших операційних доходів суму кредиторської заборгованості по валютному кредиту в розмірі 172 804 802 грн, як безнадійну заборгованість не погашену внаслідок недостатності майна, при чому дії виконавчого провадження з розшуку зареєстрованого за ПП "Радуга Буд" майна виявилися безрезультатними, а інше майно відсутнє, в результаті чого ПП "Радуга Буд" занижено суму задекларованих доходів у рядку 01 Декларації "дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" та в фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку рядок 2120 "Інші операційні доходи" Звіту про фінансові результати Форми № 2 за 2016 рік в сумі 172 804 802 грн.

Таким чином, під час розгляду справи суд встановив наявність належних доказів та підстав, які підтверджують не включення позивачем суми безнадійної кредиторської заборгованості у розмірі 172 804 802 грн до складу доходу за 2016 рік, заниження позивачем об`єкта оподаткування за 2015 рік на суму 172 804 802 грн в результаті чого занижено податок на прибуток за 2016 рік на загальну суму 4670110,00 грн, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення рішення є обґрунтованими та винесеним на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства.

З приводу аргументів позивача, що виконавче провадження по стягненню заборгованості не закінчено, постанова про закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого документу без виконання відсутня, а вимоги до платника податків/боржника заявлено в справі про банкрутство ПП "Радуга Буд" та як наслідок відсутність підстав для відповідача посилатися на підпункт "є" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України, суд зазначає наступне.

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено пп.14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) регулює Закон України від 02 червня 2016 року N 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон N 1404).

Підпунктами 2 та 6 п. 1 ст. 3 Закону N 1404 встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 2 та п. 7 ст. 37 Закону N 1404 виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі; боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову (п. 4 ст. 37 Закону N 1404).

Натомість пункт "є" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України не встановлює обов`язковою ознакою безнадійності заборгованості наявність постанови про провернення виконавчого документу стягувачу чи завершення виконавчого провадження, а визначальною умовою є те, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості.

При цьому, такими діями (заходами) зі стягнення заборгованості можуть бути, зокрема, надання претензій боржнику, звернення до суду, подання заяви на банкрутство боржника.

Як вже попередньо встановлено судом, між позивачем та ПАТ "Єврогазбанк" укладено кредитний договір № 661-040313 від 04.03.2013, строком погашення по 25 березня 2015 року, який виконано не було.

Саме щодо нього відповідач зазначає про наявність факту кредиторської заборгованості, яка, на думку контролюючого органу, є безнадійною.

При цьому, суд зазначає, що ПАТ "Єврогазбанк" здійснювало дії спрямовані на примусове стягнення вищезазначеної протермінованої кредиторської заборгованості про що свідчить зокрема рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 у справі №911/1299/15 за позовом ПАТ "Європейський газовий банк" про стягнення з ПП "Радуга Буд" вказаної заборгованості.

Також вказане судове рішення зверталось до примусового виконання, що підтверджується Постановою про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.07.2015 року ВП №48011319, однак не призвело до погашення заборгованості по кредиту.

Таким чином, наведені обставини свідчать про те, що дії ПАТ "Європейський газовий банк" щодо примусового стягнення майна боржника ПП "Радуга Буд" не призвели до повного погашення заборгованості по кредитному договору № 661-040313 від 04.03.2013, тому посилання сторони позивача на відсутність постанови про повернення виконавчого листа стягувачу, як неналежність застосування відповідачем підпункт "є" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України є безпідставними.

Відтак, заборгованість, належить до безнадійної заборгованості, якщо відповідні заходи з її стягнення не призвели до позитивних наслідків, тобто вжиття заходів щодо повернення коштів та відсутність позитивних наслідків внаслідок вжиття таких заходів, є обов`язковою передумовою для визнання заборгованості безнадійною.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, про помилковість твердження позивача, що кредиторська заборгованісті у розмірі 172 804 802 грн не є простроченою чи прощеною, а відповідно і не безнадійною в розумінні Податкового кодексу України, оскільки заходи з її стягнення не призвели до позитивних наслідків.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що постановою господарського суду Івано-Франківської області від 26.03.2018 ПП "Радуга Буд" визнано банкрутом, та відкрито ліквідаційну процедуру(справа №909/13/18), а ухвалою цього суду від 31.07.2018 кредиторські вимоги ПАТ "Європейський газовий банк", що виникли з кредитного договору № 661-040313 від 04.03.2013 внесено до реєстру вимог кредиторів(т.1 а.с.83-85).

Однак, факт включення вимог ПАТ "Європейський газовий банк" до реєстру вимог кредиторів 31.07.2018, не був предметом перевірки та не міг враховуватись контролюючим органом при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки відбувся поза межами періоду проведення перевірки, яка проводилась за період з 01.01.2014 по 31.10.2017.

Оскільки фактичне виконання кредитного договору № 661-040313 від 04.03.2013 є неможливим у зв`язку з відсутністю у ПП "Радуга Буд" основних засобів, майна, яке б могло бути стягнуто в погашення заборгованості, а дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості, тому, висновки податкового органу про наявність у позивача безнадійної кредиторської заборгованості відповідають вимогам чинного законодавства.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України, № 4909/04, пункт 58 зазначив, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 ЄКПЛ зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija проти Іспанії від 09.12.1994, № 303-A, пункт 29).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача та відсутність безнадійної кредиторської заборгованості за кредитним договором № 661-040313 від 04.03.2013, позивач під час розгляду справи не надав.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що при винесенні оспорюваного податкового повідомлення-рішення №0010191402 від 13.12.2017 відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України. Доводи позивача не спростовують правомірності прийняття вказаного рішення та не дають суду підстав для визнання його протиправним. Відтак у задоволенні позову належить відмовити повністю.

З урахуванням положень ст. 139 КАС України підстав для відшкодування позивачу витрат зі сплати судового збору немає.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - приватне підприємство "Радуга Буд" (код ЄДРПОУ 330864425, вул. Військових Ветеранів, 10, м. Івано-Франківськ, 76019)

відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018)

Суддя /підпис/ Микитин Н.М.

Рішення складене в повному обсязі 13 вересня 2019 р.