Ухвала суду № 84221590, 10.09.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5137/19

Провадження № 2/202/2045/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

10 вересня 2019 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Марченко Н.Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товарної біржі «Катеринославська», третя особа – державний нотаріус П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори Бутова Алла Генрихівна, провизнання недійсним договору дарування, скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, витребування майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника звернулася до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська з позовом, в якому просить визнати недійсним договір дарування серія та номер 002/612-Н, виданий 30.03.1998 року Товарною біржею "Катеринославська", скасувати рішення державного реєстратора П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори Бутової А.Г. від 11.01.2019 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 45024414 від 11.01.2019 року, на підставі якого за ОСОБА_2 зареєстроване право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , витребувати вказану квартиру із незаконного володіння ОСОБА_2 .

Дана справа підсудна Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.

Однак при зверненні до суду позивачем не було сплачено судовий збір.

У позові позивач просить звільнити її від сплати судового збору на підставі пункту 6 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Підстави та порядок звільнення від сплати судового збору визначені статтею 136 ЦПК України та статтею 8 Закону України "Про судовий збір", відповідно до яких, враховуючи майновий стан сторони, суд у порядку, передбаченому законом, може звільнити від сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Натомість цього статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначені пільги щодо сплати судового збору.

Зокрема, пунктом 6 частини 1 статті 5 зазначеної статті, на який посилається позивач, передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Між тим, вирок чи інше рішення суду, яке свідчить про вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого позивачу ОСОБА_1 завдано збитків, не надано.

Крім того, позов ОСОБА_1 не містить таких вимог як відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, позивач відповідно до закону не звільнена від сплати судового збору.

Будь-яких інших підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем у позові не наведено та доказів про це суду не надано.

Відтак, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відсутні.

Згідно з частиною 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви мають бути додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено дві позовні вимоги, а саме визнання недійсним договору дарування та скасування рішення державного реєстратора (нотаріуса) про реєстрацію права власності; витребування майна з чужого незаконного володіння.

Тобто позивачем у позовній заяві об`єднано позовні вимоги майнового та немайнового характеру.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою судовий збір сплачується за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з Законом України «Про Державний бюджет на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено в розмірі 1921,00 грн.

При цьому розмір судового збору за подання позовної заяви про витребування майна має визначатися з урахуванням вартості спірного майна.

Таким чином, судовий збір за подання дійсного позову має складати: 768,40 грн. - за позовну вимогу немайнового характеру та 7829,00 грн. - за позовну вимогу майнового характеру, виходячи з вартості спірного майна згідно з оцінкою, наданої позивачем, 782900,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху, встановивши позивачу строк для сплати судового збору за наступними реквізитами: р/р 31211206004006, МФО: 899998, код ЄДРПОУ: 37989295, код бюджетної класифікації: 22030101 «Судовий збір», одержувач: УК в Індустріальному районі м. Дніпра, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП) та надання суду оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

У звільненні ОСОБА_1 від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товарної біржі «Катеринославська», третя особа – державний нотаріус П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори Бутова Алла Генрихівна, провизнання недійсним договору дарування, скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, витребування майна, залишити без руху.

Встановити позивачу строк для сплати судового збору протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, в іншому разі згідно з частиною 3 статті 185 ЦПК України позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.Ю. Марченко