Ухвала суду № 84220771, 13.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 вересня 2019 р. Справа № 199/6137/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського районного у м.Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про внесення змін в актовий запис, -

ВСТАНОВИВ:

08.07.2019 року ОСОБА_1 звернулася до Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська з позовною заявою до Амур-Нижньодніпровського районного у м.Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якій просила суд її ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є німкеня за національністю (за походженням), з внесенням змін :

- в актовий запис №1333 про шлюб від 05 листопада 1988 року складений Амур -Нижньодніпровський районним у м.Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального реєстраційного управління юстиції у Дніпропетровській області в графі національність з «росіянка» змінити на «німкеня»;

- в актовий запис №1603 від 11 грудня 1967 року складений відділом РАГС м.Ленінська -Кузнецька Кемеровської області РФ в графі національність з «росіянка» змінити на «німкеня»;

- в актовий запис №132 від 10 березня 1999 року про розірвання шлюбу складений відділом реєстрації актів громадського стану виконкому Бабушкінської районної ради м.Дніпропетровська в графі національність з «росіянка» змінити на «німкеня»;

- в актовий запис №872 від 11 липня 2008 року про одруження шлюбу складений відділом РАГС Індустріального районного управління юстиції м.Дніпропетровська в графі національність з «росіянка» змінити на «німкеня»;

- в атів запис №306 від 11 липня 2008 року про розірвання шлюбу складений відділом РАГС Індустріального районного управління юстиції м.Дніпропетровська в графі національність з «росіянка» змінити на «німкеня»;

- в актовий запис №993 від 05 грудня 2014 року про реєстрацію шлюбу складений Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції в графі національність з «росіянка» змінити на «німкеня».

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 30.07.2019 року справу було передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

09.09.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла справа №199/6137/19 та передана на розгляд судді Д.В. Сидоренко.

Відповідно до пунктів 3, 4, 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Підстави відмови у відкритті провадження в адміністративній справі передбачені ч.1 ст.170 КАС України, зокрема: суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про те, що дану позовну заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Тобто, з контексту наведених норм видно, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

З даним позовом ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами про внесення змін в актові записи, в яких просить в графі національність з «росіянка» змінити на «німкеня», мотивуючи подану заяву тим, що батько мати позивача по національності був уродженим німцем.

Письмових доказів щодо звернення позивачем до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального реєстраційного управління юстиції із заявами щодо внесення змін в актові записи, до позову ОСОБА_1 не подала. Жодних рішень суб`єктів владних повноважень щодо відмови внести зміни в актові записи, також до суду не подала. У позові мотивів звернення до суду не вказала.

З огляду на викладене справа не містить ознак публічно-правового спору.

Відповідно до частин 1-4 ст.9 Закону України від 01 липня 2010 року № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі - Закон № 2398-VI), державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації.

Згідно з частинами 1-4 ст.22 Закону №2398-VI, внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою, зокрема, особи, щодо якої складено актовий запис. Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису.

Згідно з ч.5 ст.9 Закону №2398-VI, правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

Відповідно до п.1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (далі - Правила) внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п.2.1 Правил, заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб при пред`явленні паспорта або паспортного документа.

За п.2.6 Правил, разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Відповідно до п.2.7 Правил №96/5, на підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому.

За змістом п.2.13 Порядку, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: 2.13.1 рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.12. Порядку, внесення змін до актових записів цивільного стану можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України.

Велика Палата Верховного Суду у справі №807/45/17, фактичні обставини якої подібні до цієї, висловила правову позицію щодо підсудності справ цієї категорії.

З посиланням на наведені норми законодавства, а також на ч.ч.1, 2 ст.16 Цивільного кодексу України, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23 січня 2019 року №11-927апп18 зазначила, що позов про зобов`язання внести зміни до актового запису спрямований на захист права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права (частина перша статті 273 Цивільного кодексу України) на відображення в актовому записі щодо свого народження інформації про належність батька до польської національності, а не для оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.

За змістом правового висновку Великої Палати Верховного Суду, ураховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у справі, а також з огляду на те, що позивач, подавши цей позов, має намір вирішити питання про внесення змін щодо своєї національності в уже існуючий актовий запис, то спір у цій справі не має ознак публічно-правового та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Аналогічну правову позицію викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 425/2737/17 та Верховний Суд у постанові від 03 липня 2019 року у справі №822/1824/16 (провадження №К/9901/29497/18).

Юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших справ, порядок здійснення цивільного судочинства визначено Цивільним процесуальним кодексом України від 18.03.2004 №1618-IV.

Відповідно до ч.1 ст.2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із суб`єктного складу сторін та предмету спору, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду місцевими загальними судами у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

Отже, суд доходить висновку, що захист прав ОСОБА_1 повинен здійснюватися у порядку цивільного судочинства за нормами Цивільного процесуального кодексу України, а відтак у відкритті провадження у адміністративній справі слід відмовити.

Згідно з ч.2 ст.170 КАС України, про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п`яти днів з дня надходження позовної заяви.

Керуючись статтями 4, 19, 170, 171, 241, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі №199/6137/19 за позовом ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського районного у м.Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про внесення змін в актовий запис.

Роз`яснити позивачу, що вирішення даного спору здійснюється в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко