Рішення № 84220688, 10.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 року Справа № 160/3859/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмову провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Покровської районної в місті ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Покровської районної в місті ради, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Покровської районної в місті ради щодо невиплати позивачу щомісячної адресної допомоги з жовтня 2018 року по березень 2019 року включно;

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Покровської районної в місті ради про відмову у призначенні соціальної допомоги за заявою ОСОБА_1 від 30.01.2018 року;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Покровської районної в місті ради призначити та виплатити позивачу щомісячну адресну допомогу, передбачену постановою КМУ від 01.10.2014 року №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» за період з жовтня 2018 року по березень 2019 року включно з розрахунку 1000 грн. адресної допомоги на календарний місяць на загальну суму 6000 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що він є пенсіонером, внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується відповідною довідкою, яка діє безстроково. Позивач також зазначає, що згідно Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 (далі - Порядок №505) для осіб, які отримують пенсію, розмір допомоги становить 1000 грн. на одну особу (члена сім`ї).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

До суду 15.07.2019 від відповідача надійшов письмовий відзив на позов, в якому зазначено, що для призначення щомісячної адресної допомоги позивачем надано посвідчення Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради управління соціального захисту населення від 28.04.2016 №650548 щодо призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату. Відповідач наголошує на тому, що позивачу було призначено не пенсію, а тимчасову державну соціальну допомогу, що стало підставою для відмови у призначенні допомоги.

Одночасно з поданням відзиву відповідачем подано клопотання про витребування доказів, яке обгрунтовано необхідністю з`ясування питання про отримання позивачем пенсії за віком в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 клопотання відповідача задоволено, провадження у справі зупинено до моменту надходження до суду витребуваних доказів.

У зв`язку із надходженням 07.08.2019 витребуваних судом документів, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 провадження у справі №160/3859/19 поновлено.

У зв`язку із перебуванням судді Маковської О.В. у відпустці справа розглянута 10.09.2019.

Судом встановлено наступні обставини справи.

ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 10.04.2018 №0000498989.

В жовтні 2018 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги, проте Рішенням від 11.01.2019 відповідач відмовив у наданні допомоги.

Листом Управління праці та соціального захисту населення від 14.02.2019 «Про розгляд звернення» позивача повідомлено про те, що останній не отримує пенсію, а отримує державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, у зв`язку з чим у відповідача відсутні законні підстави для призначення щомісячної адресною допомоги.

Отримання позивачем саме державної соціальної допомоги, а не пенсії, також підтверджується копію посвідчення № НОМЕР_1 , виданого Управлінням соціального захисту 28.04.2016 про призначення державної соціальної допомоги, яке додано позивачем до позову.

Крім того, від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшов лист від 26.07.2019 №15440/04-01/26 «Про перебування на обліку» в якому зазначено, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

Надаючи правову оцінку відносинам та приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач отримує тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючий особі, яка досягла пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, яка проводиться відповідно до Порядку затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2017 №1098 (далі - Порядок №1098).

Так, згідно пунктів 1 та 2 Порядку №1098 цей Порядок визначає механізм призначення у період з 1 січня 2018 р. по 31 грудня 2020 р. тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», але не набула права на пенсійну виплату у зв`язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого нормами зазначеної статті (далі - тимчасова допомога), за наявності в неї не менш як 15 років страхового стажу, та її виплати.

Призначення тимчасової допомоги особі проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) (крім мм. Києва та Севастополя) рад, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань соціального захисту населення, виконавчими органами рад об`єднаних територіальних громад (далі - органи соціального захисту населення) з урахуванням її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу.

Тимчасова допомога перераховується особі кожні шість місяців з урахуванням змін її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу і виплачується до досягнення такою особою віку, з якого вона набуває право на пенсійну виплату.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1098 тимчасова допомога не призначається у разі, зокрема, коли особа одержує пенсію.

Згідно пункту 14 Порядку №1098 визначено, що розмір тимчасової допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, і середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не може перевищувати 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Пунктом 16 Порядку №1098 визначені випадки, коли виплата тимчасової допомоги припиняється, зокрема, у разі призначення пенсії виплата припиняється з дати її призначення.

Фінансування тимчасової допомоги здійснюється відповідно до Порядку №1098, пунктом 22 якого передбачено, що виплата тимчасової допомоги і відшкодування витрат на її доставку проводяться за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначається Порядком №505 (застосовується в редакції чинній на момент виникнення спірних взаємовідносин).

Так, пунктом 2 Порядку №505 визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Відповідно до пункту 3 Порядку №505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї, зокрема, для осіб, які отримують пенсію в розмірі 1000 гривень на одну особу (члена сім`ї).

Тобто, право на призначення грошової допомоги має особа, яка, зокрема, отримує пенсію.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано нормами Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

Так, відповідно до статті 1 Закону №1058 пенсіонером визнається особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом. Пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Пенсійною виплатою, відповідно до статті 1 Закону №1058, визнаються грошові виплати в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати.

Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону №1058, частинами 1 та 4 якої визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 отримує тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючий особі, яка досягла пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату. Означена допомога призначена відповідно до Порядку №1098 та не є пенсією за віком в розумінні положень Закону №1058. Тому, суд критично ставиться до тверджень позивача про те, що він є пенсіонером та йому призначено пенсію за віком, що підтверджується, на його думку, копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 .

Суд вважає за неохідне зазначити, що відповідно до наданої позивачем копії посвідчення №650548, позивачу призначено державну соціальну допомогу особам, які досягли пенсійного віку, що не є тотожним поняттю «пенсія», як того вимагають положення Порядку №505, адже саме отримання «пенсії» є необхідною умовою призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Відтак, суд приходить до висновку, що станом на дату звернення позивача з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги (станом на 30.10.2018) у відповідача були відсутні підстави для її призначення.

Згідно з частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Водночас, відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення, а тому позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.9, 243-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Покровської районної в місті ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) О.В. Маковська

Рішення не набрало законної сили

Суддя О.В. Маковська

Згідно з оригіналом

Помічник судді О.А.Зінкевич