Рішення № 84220671, 20.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2019 року Справа № 160/6089/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов обґрунтовано протиправністю дій Пенсійного органу, які на думку позивача, полягали у безпідставній відмові у переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника та не зарахуванні перелічених періодів роботи до пільгового стажу померлого годувальника.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Тією ж ухвалою суду відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

Відповідач скористався наданим правом і надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки вважає, що відмовляючи позивачу у переведенні позивача з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника діяв у спосіб, передбачений законодавством України з огляду на те, що у разі вчинення таких дій розмір пенсії позивача не збільшився, а навпаки - зменшився. Також зазначив про відсутність підстав для зарахування вище перелічених періодів роботи до пільгового стажу померлого годувальника з огляду на наявність у трудовій книжки померлого чоловіка позивача певних недоліків.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із таких міркувань.

Судом встановлено та не є спірним, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача з 10.06.2005 року та отримує пенсію за віком згідно із Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.10.2018 року у справі № 185/7369/18, серед іншого, встановлено факт родинних відносин, а саме, факт того, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 .

У грудні 2018 року позивач звернувся до Пенсійного органу із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника за померлого ОСОБА_2 .

Листом відповідача «Про відмову в переведенні на пенсію у зв`язку з втратою годувальника» від 28.12.2018 року № 106/3.22-19 з посиланням на те, що періоди роботи померлого годувальника з 30.09.1955 по 02.07.1956 року прохідником ш.21 в Чернухинському ш/у тресту "Ворошиловградміствугілля"; з 13.07.1956 по 29.05.1957 року на посаді наваловідбійника підземного в Чернухинському ш/у 3-4-5 тресту "Ворошиловградміствугілля"; з 10.07.1957 по 15.07.1958 року підземним прохідником в Чернухинському ш/у тресту "Ворошиловградміствугілля"; підземним запальником ш.21 з 15.07.1958 року по 01.07.1959 року; з 01.07.1959 року по 30.12.1959 навчався на курсах майстрів-взривників; з 01.01.1960 по 25.02.1960 майстром взривником підземним; в Чернухинському шахтоуправлінні з 26.02.1960 по 06.02.1961 року; з 23.02.1961 року по 03.03.1961 прохідником з повним робочим днем під землею в ш/у Привольнянське-Южне тресту «Лисичанськвугілля; з 04.03.1961 по 10.05.1961 майстром-взривником з повним робочим днем; в Чорнухинському шахтоуправлінні тресту "Ворошиловвуплля з 18.05.1961 по 12.08.1961 підземним газовимірювальником; підземним газовимірювальником з повним робочим днем під землею з 13.08.1961 по 01.01.1967 роки; з 02.01.1967 по 05.07.1967 роки підземним учнем прохідника з повним робочим днем під землею, з 06.07.1968 року по 07.07.1969 підземним прохідником з повним робочим днем під землею; Шахтобудівельному управлінні №11 з 11.08.1969 по 31.12.1970 роки прохідником шб/42 повним робочим днем в шахті; в Шахтобудівельному управлінні №2 комбінату "Дніпрошахтобуд" підземним прохідником 5 розряду з повним робочим днем в шахті з 01.01.1971 по 26.02.1974; на шахті "Самарська" тресту "Павлоградвугілля" з 11.03.1974 року по 15.07.1976 року; в Павлоградському ШСУ об"єднання "Павлоградвугілля" з 19.07.1976 по 23.10.1977 прохідником підземним з повним робочим днем в шахті по 5 розряду; в Шахтопрохіднидькому управлінні ПОПДУ "Павлоградвугілля"з 24.10.1977 по 20.06.1979 підземним прохідником п`ятого розряду з повним робочим днем в шахті неможливо зарахувати до його пільгового стажу у зв`язку з наявністю у трудовій книзі напроти вказаних записів певних недоліків та відповідно у нього відсутнє право на пенсію за нормами Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а відтак у разі переведення на пенсію по втраті годувальника, її (пенсії) розмір зменшиться.

Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд виходить із того, що Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV(надалі - Закон №1058-IV) законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно із ст.24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

16.09.2008 року набрав чинності Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року № 345, статті 1 якого передбачає, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Відповідно до статті 8 цього ж Закону, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до абз. 3 п.1 статті 28 Закон №1058-IV, мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Як вже встановлено судом, відповідачем відмовлено позивачу у переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, з огляду на відсутність у померлого чоловіка позивача необхідного пільгового стажу, що б давав йому право на пенсію на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з підстав того, що періоди роботи останнього з 30.09.1955 по 02.07.1956 року, з 13.07.1956 по 29.05.1957 року, з 10.07.1957 по 15.07.1958 року, з 15.07.1958 року по 01.07.1959 року; з 01.07.1959 року по 30.12.1959 року, з 01.01.1960 по 25.02.1960 року, з 26.02.1960 по 06.02.1961 року, з 23.02.1961 року по 03.03.1961 року, з 04.03.1961 по 10.05.1961 року, з 18.05.1961 по 12.08.1961 року, з 13.08.1961 по 01.01.1967 року, з 02.01.1967 по 05.07.1967 року, з 06.07.1968 року по 07.07.1969 року, з 11.08.1969 по 31.12.1970 року, з 01.01.1971 по 26.02.1974 року, з 11.03.1974 року по 15.07.1976 року; з 19.07.1976 по 23.10.1977 року, з 24.10.1977 по 20.06.1979 року не зараховані до пільгового стажу у зв`язку з наявністю у трудовій книзі напроти вказаних записів певних недоліків та відсутності у уточнюючих довідок (наданих позивачем) записів про правонаступництва відповідних підприємств, установ, організацій.

Надаючи оцінку вказаним доводам Пенсійного органу суд входить із того, що Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» трудова книжка є основним документом, що підтверджує загальний стаж роботи. Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України.

Так, пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637, передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Тобто, відповідно до вказаних приписів законодавства, обов`язок щодо підтвердження трудового стажу на підставі відповідних довідок, покладається на особу, яке звертається із заявою про призначення пенсії, у разу відсутності у неї (особи) трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи.

Суд, досліджуючи копію трудової книжки померлого чоловіка позивача відмічає, що напроти періодів його роботи з 30.09.1955 по 02.07.1956 року, з 13.07.1956 по 29.05.1957 року, з 10.07.1957 по 15.07.1958 року, з 15.07.1958 року по 01.07.1959 року; з 01.07.1959 року по 30.12.1959 року, з 01.01.1960 по 25.02.1960 року, з 26.02.1960 по 06.02.1961 року, з 23.02.1961 року по 03.03.1961 року, з 04.03.1961 по 10.05.1961 року, з 18.05.1961 по 12.08.1961 року, з 13.08.1961 по 01.01.1967 року, з 02.01.1967 по 05.07.1967 року, з 06.07.1968 року по 07.07.1969 року, з 11.08.1969 по 31.12.1970 року, з 01.01.1971 по 26.02.1974 року, з 11.03.1974 року по 15.07.1976 року; з 19.07.1976 по 23.10.1977 року, з 24.10.1977 по 20.06.1979 року наявні усі необхідні записи, які є належними та допустимими доказами підтвердження пільгового стажу, а тому доводи відповідача щодо надання позивачем підтверджуючих довідок з відсутністю певної інформації суд знаходить необґрунтованими.

Більш того, суд враховує правову позицію Верховного Суду у постановах від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії. А відтак, суд дійшов висновку, що періоди роботи ОСОБА_2 (годувальника) з 30.09.1955 по 02.07.1956 року, з 13.07.1956 по 29.05.1957 року, з 10.07.1957 по 15.07.1958 року, з 15.07.1958 року по 01.07.1959 року; з 01.07.1959 року по 30.12.1959 року, з 01.01.1960 по 25.02.1960 року, з 26.02.1960 по 06.02.1961 року, з 23.02.1961 року по 03.03.1961 року, з 04.03.1961 по 10.05.1961 року, з 18.05.1961 по 12.08.1961 року, з 13.08.1961 по 01.01.1967 року, з 02.01.1967 по 05.07.1967 року, з 06.07.1968 року по 07.07.1969 року, з 11.08.1969 по 31.12.1970 року, з 01.01.1971 по 26.02.1974 року, з 11.03.1974 року по 15.07.1976 року; з 19.07.1976 по 23.10.1977 року, з 24.10.1977 по 20.06.1979 року підлягають зарахуванню до його пільгового стажу - за Списком № 1, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 36 Закону України № 1058-ІV, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були утриманні. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у звязку з втратою годувальника.

Непрацездатними членами сім`ї вважаються:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченогостаттею 26 цього Закону;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.10.2018 року у справі № 185/7369/18, серед іншого, встановлено факт родинних відносин, а саме, факт того, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 .

Згідно ч. 1 ст. 37 Закону № 1058 пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

За таких обставин, враховуючи, що відмова Пенсійного органу у переведенні позивача на пенсію по втраті годувальника стосувалася обставин не врахування відповідачем пільгового годувальника та як наслідок розрахованої суми пенсії у меншому розмірі аніж стажу отриманою на день звернення із відповідною заявою, а також зважаючи на, що такі обставини спростовані вищенаведеними висновками суду, суд задля того, щоб однозначно упевнитись, що спір між учасниками буде остаточно вирішним, вважає за необхідне зобов`язати Пенсійний орган перевести та виплатити ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника з розрахунку 50 відсотків пенсії померлого годувальника - ОСОБА_2 , розраховану відповідно до статей 1, 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та статті 36 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, як особі, яка має право на пенсію на пільгових умовах - за Списком № 1 та виплатити її з часу звернення з 18.12.2018 року, тобто із датою звернення з відповідною заявою.

Щодо ж до вимоги про зобов`язання відповідача виплачувати позивачу пенсії у зв`язку з втратою годувальника задоволенню не підлягає, оскільки є вимогою на майбутнє.

Щодо негайного виконання, відповідно до ч.1 п.1 ст.371 Кодексу адміністративного судочинства, негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за місяць.

У даному випадку суд не стягує відповідні суми, тому відмовляє у цій частині позовних вимог.

Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплату судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати періоди роботи з 30.09.1955 по 02.07.1956 року, з 13.07.1956 по 29.05.1957 року, з 10.07.1957 по 15.07.1958 року, з 15.07.1958 року по 01.07.1959 року; з 01.07.1959 року по 30.12.1959 року, з 01.01.1960 по 25.02.1960 року, з 26.02.1960 по 06.02.1961 року, з 23.02.1961 року по 03.03.1961 року, з 04.03.1961 по 10.05.1961 року, з 18.05.1961 по 12.08.1961 року, з 13.08.1961 по 01.01.1967 року, з 02.01.1967 по 05.07.1967 року, з 06.07.1968 року по 07.07.1969 року, з 11.08.1969 по 31.12.1970 року, з 01.01.1971 по 26.02.1974 року, з 11.03.1974 року по 15.07.1976 року; з 19.07.1976 по 23.10.1977 року, з 24.10.1977 по 20.06.1979 року до пільгового стажу за Списком № 1 померлого годувальника - ОСОБА_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника з розрахунку 50 відсотків пенсії померлого годувальника - ОСОБА_2 , розраховану відповідно до статей 1, 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та статті 36 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, як особі, яка має право на пенсію на пільгових умовах - за Списком № 1 та здійснити її виплату з 18.12.2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1536,00 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна