Рішення № 84220554, 13.09.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 вересня 2019 р. Справа № 120/2212/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7) про визнання протиправною та скасування вимоги

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7) про визнання протиправною та скасування вимоги.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що вона є фізичною - особою підприємцем, що обрала спрощену систему оподаткування. 12.06.2019 Головним управлінням ДФС у Вінницькій області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-10761-17 на суму 10125,72 грн. Позивач зазначає щодо наявності у неї пільгового статусу, оскільки вона є дружиною померлого громадянина із числа ліквідарів першої категорії, смерть якого пов`язана із Чорнобильською катастрофою, а тому, має право на пенсію після досягнення 50 років.

Крім того, позивач отримуючи пенсію по втраті годувальника зверталась до територіального органу Пенсійного фонду України для з`ясування можливості отримувати пенсію за віком, враховуючи пільговий статус. У відповідь на звернення Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило про те, що позивач має право на призначення пенсії за віком, проте, її переоформлення є економічно недоцільним.

Вважаючи протиправною вимогу про сплату (боргу) недоїмки №Ф-10761-17 від 12.06.2019, позивач звернулась до суду.

Ухвалою від 15.07.2019 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до положень ст. 262 КАС України. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

На виконання вимог ухвали суду від 15.07.2019 та відповідно до положень ст. 162 КАС України, стороною відповідача подано до суду відзив щодо заявлених позовних вимог, з якого слідує, що відповідач заперечує щодо задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.

Платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, а також особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську діяльність), іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Вказані платники звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, зазначеною нормою визначено дві умови звільнення платника від сплати єдиного внеску: наявність у особи статусу пенсіонера за віком або інваліда та факт отримання відповідно до закону пенсії або соціальної допомоги.

Згідно реєстраційних даних в ІТС "Податковий блок", ФОП ОСОБА_1 здійснює свою діяльність, як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, тому їй нараховано єдиний внесок: за 1 квартал 2018 року - 2457,18 грн., термін сплати 19.04.2018; за 2 квартал 2018 року - 2457,18 грн., термін сплати -19.07.2018; за 3 квартал 2018 року - 2457,18 грн., термін сплати 19.10.2018; за 4 квартал 2018 року - 2457,18 грн., термін сплати 21.01.2019; за 1 квартал 2019 року - 2457,18 грн., термін сплати 19.04.2019; за 2 квартал 2019 року - 2457,18 грн., термін сплати 19.07.2019.

Оскільки, позивач є фізичною особою-підприємцем на спрощеній системі оподаткування та не звільнена від сплати за себе єдиного внеску, то оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) прийнята в межах повноважень, в порядку та у спосіб, передбаченим чинним законодавством, тому просить у задоволенні позову відмовити повністю.

08.08.2019 на адресу суду надійшла відповідь на відзив від позивача, в якій остання виклала свої аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення.

Ухвалою суду від 29.08.2019 відмовлено в задоволенні клопотання представника Головного управління ДФС у Вінницькій області про розгляд справи у судовому засіданні з викликом учасників справи.

В силу положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що інших заяв по суті та документів не надходило, суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Дослідивши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 19.01.2016 та здійснює діяльність за видами: 96.02 надання послуг перукарнями та салонами краси; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Позивач з 19.06.2016 перебуває на обліку у Вінницькій ДПІ (м. Вінниця), Вінницьке управління, Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Крім того, позивач є пенсіонером за вислугою років, що підтверджується пенсійним посвідченням від 06.02.2005. Довідкою №2610 від 21.09.2018 Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, підтверджується те, що позивач з 16.08.2018 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області отримує пенсію в разі втрати годувальника за померлого чоловіка інваліда війни з числа ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Листом за №8506/Ч/02-32-50-02 від 14.09.2018 Головне управління ДФС у Вінницькій області розглянуло заяву ОСОБА_1 щодо звільнення від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 17.08.2018 та вказало, що фізичні-особи підприємці, яким призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262, не є пенсіонерами за віком і повинні нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальних підставах.

Листом за №684/Ч-12 від 11.04.2019 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області розглянуло звернення ОСОБА_1 щодо визначення права на призначення пенсії за віком та повідомило те, що позивач має право на призначення пенсії за віком до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", однак переоформлення пенсії по втраті годувальника, яку позивач отримує зараз, на пенсію за віком є не доцільним.

12.06.2019 Головним управлінням ДФС у Вінницькі області винесено вимогу про сплату (боргу) недоїмки №Ф-10761-17 на суму 10125,72 грн.

Не погоджуючись із винесеною вимогою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464- VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI та підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5, визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Разом з цим, відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI (в редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 07.07.2011 № 3609, який набув чинності з 06.08.2011) особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз даної норми свідчить про те, що звільнення фізичної особи-підприємця від сплати єдиного внеску можливе при наявності двох умов: по-перше, така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або інваліда або досягти віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (60 років), по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Положеннями статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з абзацами першим та другим пункту 16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено виключний перелік трудових пенсій, які призначаються за цим Законом (за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років).

Загальні умови призначення пенсій за віком визначені статтею 12, 13 цього Закону та частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Суд вважає помилковим посилання позивача на положення частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI, як підставу для звільнення її від сплати єдиного внеску з огляду на те, що в силу приписів ст. 26 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 1 січня 2018 року на призначення пенсії за віком мають право особи після досягнення віку 60 років. На відміну від цього, позивач не досягла віку 60 років, що підтверджується матеріалами адміністративної справи.

Отже, аналізуючи наведене, суд зауважує, що фізичні особи-підприємці, яким призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII і які не досягли пенсійного віку, не звільняються від сплати за себе єдиного внеску на підставі частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VІ, оскільки від сплати за себе єдиного внеску звільняються лише ті фізичні особи-підприємці, які є пенсіонерами за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Аналогічна правова позиція у подібній категорії спорів висловлена Верховним Судом у постанові від 10.04.2018 у справі №826/28012/15.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Вінницькій області та є пенсіонером за вислугою років, згідно із посвідченням від 06.02.2005.

Особи, які мають право на отримання різних видів пенсійного забезпечення, можуть отримувати лише один вид пенсії за своїм вибором. Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 11.04.2019 підтверджено той факт, що позивач може мати право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", натомість ОСОБА_1 самостійно обрала пенсію за вислугою років.

Водночас, згідно інформації наданої ГУ ДФС у Вінницькій області ФОП Чернецька К.М. перебуває на податковому обліку у Вінницькій ДПІ (м. Вінниця), Вінницьке управління, Головного управління ДФС у Вінницькій області з 19.01.2016.

З приводу посилань позивача на рішення ВОАС №802/2000/18 та рішення РОАС №1740/1876/18, то суд зазначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, що передбачено положення статті 242 КАС України. Натомість в силу частини 7 статті 78 КАС України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

На підставі вищенаведеного, суд відхиляє аргументи позивача на судові рішення як на судову практику. Крім того, обставини у вказаних справах не є аналогічними обставинам у цій справі.

Отже, беручи до уваги, що ФОП ОСОБА_1 отримує пенсію саме за вислугу років та не досягла 60 річного віку, суд доходить висновку, що вона не звільнена від сплати єдиного соціального внеску. Відтак, в контексті наведених вище норм, відсутні правові підстави вважати, що спірна вимога є протиправною та, відповідно, відсутні підстави для її скасування.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а тому, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН - НОМЕР_1 ); Головне управління ДФС у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ - 39402165).

Повний текст рішення складений: 13.09.2019

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна