Рішення № 84220519, 10.09.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

10 вересня 2019 р. Справа № 120/2405/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - Позивачка) до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця (далі - Пенсійний фонд, Відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною відповідь управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця №1565/Б-10, щодо відмови у призначенні Позивачці пенсії за віком, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця нарахувати і виплачувати Позивачці з 29.05.2019 р. року пенсію за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в порядку, визначеному ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_1 у позові зазначила, що з жовтня 1996 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Вінниця та отримувала пенсію зі зниженням пенсійного віку, призначену на пільгових умовах по Списку №2 у відповідності до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". З 29.05.2018 року Позивачка набула право на пенсію за віком на загальних підставах у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у результаті чого, звернулась до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця із заявою про призначення пенсії за віком у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ст. 29 та ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Листом №1565/Б-10 від 05.07.2019 року Відповідач повідомив, що Позивачка не має право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №2.

Ухвалою суду від 30.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу 15 - денний термін з дня отримання ухвали про відкриття провадження для написання відзиву, з поясненнями по суті заявлених позовних вимог та доданням підтверджуючих документів.

Ухвалою суду від 09.09.2019 замінено первинного відповідача - управління Пенсійного фонду України у місті Вінниця на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Також відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що з 10.01.1996 року Позивачка отримує пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на пільгових умовах (Список №2). Пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 01.12.2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» збільшений на 79 гривень. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року проведено осучаснення призначених раніше пенсій за єдиними правилами обрахунку, із використанням, при визначення заробітної плати для обчислення пенсії, показника середньої заробітної плати за останній три роки (2014, 2015, 2016) у розмірі 3764,40 та зміненої з 1,35% на 1% величини оцінки останнього року страхового стажу. Оскільки позивач перебуває на обліку як особа, якій вже призначена пенсія за віком, то відсутні правові підстави для застосування середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 роки. З урахуванням викладеного, просив відмовити у задоволенні позову.

Згідно частини 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 2 статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 з 1996 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах (Список №2, відповідно ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

У жовтні 2017 року, через зміни у законодавстві про пенсійне забезпечення в Україні, позивачці перераховано пенсію з урахуванням норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

29.05.2018 ОСОБА_1 звернулась до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця із заявою про призначення пенсії за віком у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ст. 29 та ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом №1565/Б-10 від 05.07.2019 відповідач повідомив, що позивачка не має право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №2.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного

Згідно з частиною першою ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно ст. 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.

Тобто, Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено такі пенсійні виплати, як пенсію за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та визначено порядок переведення між цими видами пенсії.

Таким чином, законодавцем встановлено чіткий перелік видів пенсії, що призначаються за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для окремих категорій громадян законами України можуть встановлюватися умови, норми і порядок їх пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і недержавного пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

При цьому, суд звертає увагу на те, що отримувана позивачкою пільгова пенсія зі зниженням пенсійного віку відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - це спеціальна пенсія для конкретно визначеного кола осіб, а загально визначена пенсія для усіх категорій осіб - пенсія за віком.

Суд вважає, що оскільки позивачка у1996 році реалізувала своє право виходу на пенсію за віком на пільгових умовах (Список №2, відповідно до приписів Закону України «Про пенсійне забезпечення»), то відсутні правові підстави для призначення пенсії за віком у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Звернення позивача із заявою про призначення пенсії за віком у 2018 році не може вважатись відстроченням виходу на пенсію за віком, оскільки з 1996 року по 2018 рік вона отримувала пенсію за віком на пільгових умовах і продовжує отримувати пенсію до теперішнього часу. Протилежного позивачем не доведено.

Аналогічне застосування норм права відображено у постановах Верховного Суду: від 03.07.2018 у справі №336/613/16-а (2-а/336/76/2016) (яке набрало законної сили 03.07.2018); від 18.09.2018 у справі №336/4385/17 (К/9901/2275/18) (яке набрало законної сили 18.09.2018).

Так, у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №336/613/16-а (2-а/336/76/2016) колегія суддів дійшла висновку, що такий самий вид пенсії не може бути призначений повторно на підставі положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а тому і не може бути застосований при обчисленні пенсії новий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.

У постанові Верховного Суду від 18.09.2018 у справі №336/4385/17 (К/9901/2275/18) колегія суддів дійшла висновку, що для підвищення пенсії на підставі ч. 1 ст.29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» необхідна наявність наступних умов: звернення за призначенням пенсії за віком з більш пізнього віку, ніж передбачено абз.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; не одержання жодного виду пенсії після досягнення пенсійного віку; наявність страхового стажу після досягнення пенсійного віку, передбаченого абз.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію Позивачки, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вулиця Хмельницьке шосе, 7, місто Вінниця, 21100, ЄДРПОУ - 13322403).

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар