Ухвала суду № 84215754, 09.09.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/8872/18

Провадження № 4-с/127/69/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2019 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,

за участю секретаря Кравчук Т.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

головного державного виконавця Макушинського Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Макушинського Юрія Івановича,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Макушинського Юрія Івановича, мотивуючи її тим, що рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 04.10.2018 року зобов`язано КП «ВТК» розглянути скаргу ОСОБА_1 від 14.04.2017 року із його запрошенням на засідання відповідного органу, що розглядає його скаргу. За вказаним рішенням 05.11.2018 року Вінницьким міським судом Вінницької області було видано виконавчий лист № 127/8872/18.

22.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до боржника, в особі гендиректора КП «ВТК» Луценка М., з пропозицією виконати рішення суду у справі №127/8872/18 добровільно, розглянувши його скаргу за його участі. Проте, 23.11.2018 року на електронну пошту ОСОБА_1 надійшло електронне повідомлення у формі сканованого листа, про розгляд скарги 28.11.2018 року о 08.00 год., без ЕЦП, без заголовку до тексту, назви документа, без зазначення реєстраційного індексу й дати вхідного документа на який надсилається лист, що суперечить вимогам діловодства.

28.11.2018 року о 01:16 год. ОСОБА_1 повідомив гендиректора КП «ВТК» електронною поштою про неможливість бути присутнім під час розгляду скарги та просив розгляд скарги відкласти на інший день. Проте відповідь надана не була. Таким чином, розгляд скарги не відбувся за його участі, рішення суду не виконано належно.

Заявник зазначає, що не вчинивши більше жодних виконавчих дій спрямованих на належне виконання рішення суду, 03.07.2019 року державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, яку він отримав простим листом. Підставою для закінчення виконавчого провадження стало добровільне повне фактичне виконання боржником рішення суду. Виходячи з вказаного вище, заявник звернувся до суду з даною скаргою та просив:

- визнати дії Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області в особі державного виконавця Макушинського Юрія Івановича по винесенню постанови про закриття ВП №59367153 від 03.07.2019 – протиправними;

- скасувати постанову про закриття ВП №59367153 від 03.07.2019 як протиправну;

- зобов`язати Центральний відділ державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області відновити ВП №59367153.

В судовому засіданні заявник скаргу підтримав та просив суд її задовольнити у повному обсязі, з підстав викладених в ній. Також додав, що прохальна частина містить описку, а саме постанова про "закінчення" виконавчого провадження, а не "закриття". Крім того, додатково пояснив, що державний виконавець не перевірив достовірність отримання ним повідомлень від боржника та закінчив виконавче провадження. Доказів виконання рішення суду немає.

Головний державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Макушинський Ю.І. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення заяви ОСОБА_1 , надав відзив та пояснив, що строк подачі скарги пропущений. На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження, 25.06.2019 року надійшла заява КП «Вінницька транспортна компанія» про повне фактичне виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження, до якої додано копії листів від 22.11.2018 року та 28.11.2018 року з копіями відповідних скріншотів про їх надсилання та отримання стягувачем. З огляду на це, державним виконавцем складено акт про виконання рішення суду та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, в зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення. Оскаржувана постанова була надіслана стягувачу на його електронну адресу та отримана ним. Закон України «Про виконавче провадження» не забороняє направляти кореспонденцію з приватного ресурсу. Просив скаргу залишити без розгляду із-за пропуску строку для звернення до суду, або в разі розгляду справи по суті – прийняти ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Представник боржника КП «Вінницька транспортна компанія» в судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений судом належним чином про час, дату і місце розгляду скарги, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі та дослідивши матеріали скарги, суд дійшов висновку, що скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно виконавчого листа № 127/8872/18, виданого 05.11.2018 року Вінницьким міським судом Вінницької області, комунальне підприємство «Вінницька транспортна компанія» було зобов`язано розглянути скаргу ОСОБА_1 від 14 квітня 2017 року із його запрошенням на засідання відповідного органу, що розглядає його скаргу (а.с. 13).

22.10.2018 року ОСОБА_1 в електронному вигляді надіслав гендиректоруКП «ВТК» заяву про виконання рішення суду, в якій зазначив, що у зв`язку із набуттям чинності рішення Апеляційного суду Вінницької області в справі №127/8872/18 пропонує добровільно виконати постанову суду від 04.10.2018 року та розглянути його скаргу від 14.04.2017 року належно, за його участі, для чого офіційно завчасно запросити на її розгляд (а.с. 5).

22.11.2018 року КП «Вінницька транспортна компанія» було адресовано стягувачу лист, в якому повідомлялось, що розгляд його скарги від 14.04.2017 року відбудеться 28.11.18 року о 08:00 год. у приміщенні Управління КП «ВТК». Для участі у розгляді скарги необхідно завчасно прибути у фойє центральної прохідної, повідомити про свою присутність за внутрішнім телефонним номером 126. Також зазначено, що відсутність скаржника не перешкоджає розгляду скарги (а.с. 4). Слід відзначити, що даний лист було надіслано 23.11.2018 року електронною поштою, що підтверджується скриншотом (а.с. 40).

Внаслідок отримання вказаного вище листа, 28.11.2018 року ОСОБА_1 на адресу боржника було надіслано клопотання про відкладення розгляду скарги на іншу дату в другій половині дня (а.с. 6).

Разом з тим, 28.11.2018 року скарга ОСОБА_1 була розглянута та не задоволена, про що стягувачу на електронну пошту надіслано лист (а.с. 38). Скріншот про надіслання даного листа суд не приймає до уваги, оскільки з його змісту не можливо встановити факт його надіслання та отримання стягувачем.

За заявою стягувача, 18.06.2019 року головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Макушинським Ю.І. було відкрито виконавче провадження № 59367153 з виконання виконавчого листа № 127/8872/18 (а.с. 32, 33-34).

Слід відзначити, що постанова про відкриття виконавчого провадження, в супереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження» не була надіслана боржнику рекомендованим повідомленням.

25.06.2019 року на адресу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області надійшов лист від КП «Вінницька транспортна компанія», в якому вказано, що рішення Вінницького апеляційного суду Вінницької області від 04 жовтня 2018 року по справі № 127/8872/18 боржником добровільно виконано в повному обсязі 28.11.2018 року. Також зазначено, що 22.11.2018 року листом №1207 з використанням засобів електронного зв`язку (електронної пошти) було завчасно повідомлено ОСОБА_1 про розгляд скарги від 14.04.2017 року. Зазначена скарга 28.11.2019 року була розглянута по суті, про результат чого було повідомлено скаржника з використанням засобів електронного зв`язку (електронної пошти) листом №1214 у день розгляду (а.с. 37).

На підставі отримання вказаного вище листа, головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Макушинським Ю.І. було складено 03.07.2019 року акт державного виконавця про виконання рішення суду боржником в повному обсязі (а.с. 43).

З постанови головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Макушинського Юрія Івановича від 03.07.2019 року ВП № 59367153 вбачається, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №127/8872/18, виданого 05.11.2018 року Вінницьким міським судом Вінницької області, було закінчене, в результаті повного фактичного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження з наданням відповідних підтверджуючих копій (а.с. 9-10).

В судовому засіданні головний державний виконавець пояснив, що копію оскаржуваної постанови було надіслано стягувачу 04.07.2019 року на його електронну пошту, що підтверджується скріншотом (а.с. 46).

Суд не приймає до уваги твердження головного державного виконавця про пропуск ОСОБА_1 строку для звернення до суду із скаргою, оскільки жодного письмового доказу на підтвердження пропуску строку, суду надано не було. Оскаржувана постанова була надіслана стягувачу електронною поштою, а доказів отримання її, до матеріалів відзиву не долучено. З огляду на це, суд вважає, що строк на оскарження слід рахувати з дати отримання оскаржуваної постанови стягувачем – 20.08.2019 року, яка була надіслана простим листом (а.с. 7). Таким чином, строк на оскарження стягувачем дій головного державного виконавця заявником не пропущений.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

За змістом п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор, як учасник виконавчого провадження, мають право, зокрема, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, та користуватися іншими правами, наданими законом.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частинами 1, 2 ст. 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Отже, гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно із ч.1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За змістом ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Судом встановлено, що головним державним виконавцем не було надано суду належних доказів надіслання та отримання стягувачем постанов державного виконавця. Зокрема, надані скріншоти, суд не приймає до уваги, оскільки з них не можливо встановити факт дійсного надіслання та отримання адресатом документів. Крім того, дані листи не мали ЕЦП. Слід відзначити, що в заяві про прийняття виконавчого листа до примусового виконання стягувач зазначив, що про вчинення виконавчих дій, прийняття рішень у виконавчому провадженні його слід повідомляти, в тому числі на електронну скриньку. Тобто його слід повідомляти і поштою, і на електронну скриньку.

За змістом ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Щодо здійснення переписки між сторонами виконавчого провадження під час добровільного виконання рішення суду, то слід зазначити, що в своїй заяві від 22.10.2018 року ОСОБА_1 не висловлював прохання повідомляти його через електронну скриньку.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу на ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» в якій зазначено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Так, головному державному виконавцю стало відомо про добровільне виконання рішення суду 25.06.2019 року з листа боржника адресованого ДВС (а.с. 37). Отже, саме 25.06.2019 року державному виконавцю стало відомо про виконання рішення та він зобов`язаний був винести постанову в цей же день. Однак, в супереч вимогам даної статті головний державний виконавець виніс оскаржувану постанову лише 03.07.2019 року, хоча жодних дій щодо перевірки факту добровільного виконання рішення суду ним вчинено не було.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку, що головний державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Макушинський Ю.І. при винесенні постанови від 03.07.2019 року про закінчення виконання виконавчого документа діяв неправомірно та з порушенням вимог Законом України «Про виконавче провадження». З огляду на це, оскаржувана постанова є протиправною. Враховуючи викладене вище, суд вважає, що права, свободи та інтереси ОСОБА_1 головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Макушинським Ю ОСОБА_2 . при вчиненні виконавчих дій порушено, а тому скарга є частково обґрунтованою та підлягає частково до задоволення.

Вимога щодо зобов`язання Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області відновити ВП №59367153 не підлягає до задоволення, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Згідно із ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Також п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» визначено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 210, 213, 387 ЦПК. Виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав. При цьому суд не має права зобов`язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

З огляду на вказане вище, вимога про зобов`язання відновити виконавче провадження задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 129-1 Конституції України, ст.ст. 5, 18, 28, 39 Закону України «Про виконавче провадження», п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», ст.ст. 18, 447-451 ЦПК, суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Макушинського Юрія Івановича - задовольнити частково.

Визнати дії Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області в особі державного виконавця Макушинського Юрія Івановича по винесенню постанови про закінчення ВП №59367153 від 03.07.2019 – протиправними.

Скасувати постанову про закінчення ВП №59367153 від 03.07.2019 як протиправну.

В задоволенні решти вимог скарги - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області - протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складений 13.09.2019 року.

Суддя: