Ухвала суду № 84214889, 13.09.2019, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/849/2019

125/1038/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2019 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Заярний А.М., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 -огля, треті особи: Підлісноялтушківська сільська рада, ОСОБА_3 , приватний нотаріус Барського міського нотаріального округу Мельник О.М. про визнання спадкоємицею, визнання права власності на спадкове майно, визнання заповіту недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

20.08.2019 з Барського районного суду Вінницької області на підставі ч. 4 ст. 31 ЦПК України до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області надійшла вищевказані матеріали цивільної справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Заярному А.М.

14.05.2019 провадження у справі було відкрито ухвалою судді Барського районного суду Вінницької області Хитруком В.М.. Справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

При вирішенні питання про прийняття справи до свого провадження та продовження розгляду було встановлена, що дана позовна заява не відповідала ст. 175 і 177 ЦПК України.

Так, ухвалою судді від 22.08.2019 позовну заяву залишено без руху, з підстав того, що позивачем не було дотримано загальні вимоги до форми та змісту позовної заяви; не зазначено ціну позову; не сплачено суму судового збору при поданні позовної заяви, що містить в собі вимоги майнового та немайнового характеру; підстави звільнення від сплати судового збору; не зазначено та не додано доказів. Додані письмові докази належним чином не завірені.

Позивачу встановлено строк для усунення недоліків – п`ять днів з дня отримання копії ухвали суду, визначено спосіб усунення недоліків:

- подання позовної заяви в новій редакції, яка за формою та змістом відповідатиме вимогам статей 175 і 177 ЦПК України у відповідності до кількості сторін у справі та надання належним чином засвідчених копій доказів (в порядку, встановленому чинним законодавством) із зазначенням на кожній з них про підтвердження відповідності копії поданого письмового доказу відповідному оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення у відповідності до кількості сторін у справі.

- сплати судового збору у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі із зазначенням ціни позову та обґрунтуванням її розрахунку, про що надати суду документ про сплату судового збору.

12.09.2019 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків. Позивач зазначає: що звернулась до суду з позовною заявою про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок злочину, а позовна заява про витребування майна є нічим іншим як завданою їй шкодою, звертала увагу суду на те, що являється пенсіонером за віком та особою, яка має інвалідність, відповідна сплата судового збору позбавить її засобів існування, також зазначила, що Верховний суд у складі Касаційного суду своєю ухвалою звільнив її від сплати судового збору, на підтвердження чого надала до заяви копію вищевказаної ухвали; підтверджувала, що нею не поданого іншого позову до того ж відповідача із тих самих підстав; повідомила про попередній розрахунок суми судових витрат, що можуть складати витрати в якості судового збору. Надала належним чином завірені копії документів. Інших доказів не подавала.

З заяви вбачається, що недоліки, зазначені в ухвалі судді від 22.08.2019 вона не усунула, адже до заяви про усунення недоліків додала позовної заяви в новій редакції, яка за формою та змістом відповідатиме вимогам статей 175 і 177 ЦПК України.

Окрім того, позивачем не було додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Додано до заяви копію ухвали Верховного суд у складі Касаційного суду про звільнення від сплати судового збору, зазначено, що позивач є пенсіонером та інвалідом, сплата судового збору позбавить її засобів для існування і як наслідок в заяві просила звільнити її від його сплати. Однак клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони у справі, може звільнити її від сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. Підстави звільнення від судового збору визначені ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 8 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» 1. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. 2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Всупереч положенням наведених норм права позивач усуваючи недоліки вказані в ухвалі судді не довела належними та допустимими доказами свою неможливість (відсутність коштів) сплати судового збору у зв`язку з скрутним матеріальним становищем.

При цьому, конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення п. 1 ст. 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим, при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Надана до суду Любарської Л.В. ухвала Верховного суд у складі Касаційного суду не є доказом неможливості сплати нею судового збору за подачу до суду позовної заяви, значного перевищення розміру судового збору по відношенню до доходів позивача.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ процедурні гарантії, закріплені статтею 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань (справа «Ґолдер проти Сполученого Королівства», рішення від 21 лютого 1975 р., серія А № 18, п. 28-36). Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Відповідно до ч. 12 ст. 33 ЦПК України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Відповідно до частин 11, 12, 13 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Оскільки вимоги ухвали судді від 22.08.2019 щодо усунення зазначених судом недоліків позовної заяви у визначений суддею спосіб та сплати судового збору позивачем не виконано, а тому суддя прийшов до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 -огля, треті особи: Підлісноялтушківська сільська рада, ОСОБА_3 , приватний нотаріус Барського міського нотаріального округу Мельник О.М. про визнання спадкоємицею, визнання права власності на спадкове майно, визнання заповіту недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння слід залишити без розгляду, роз`яснивши при цьому право останнього на повторне звернення із даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , суд також враховує практику Європейський суд з прав людини, що права на суд можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (п. 59 рішення «Де Жуфр де ла Прадель проти Франції», п. 28 рішення «Станєв проти Болгарії та ін.»). Тобто, реалізація права на суд однією із сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони.

Одночасно роз`яснюю позивачу, що відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 259, 260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 -огля, треті особи: Підлісноялтушківська сільська рада, ОСОБА_3 , приватний нотаріус Барського міського нотаріального округу Мельник О.М. про визнання спадкоємицею, визнання права власності на спадкове майно, визнання заповіту недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння – залишити без розгляду.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з моменту її підписання.

Суддя: А.М. Заярний

Ухвала підписана 13.09.2019