Рішення № 84214658, 11.09.2019, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

_____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2019 року Справа № 923/604/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д.. за участі секретаря Литвиненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Каховської міської ради Херсонської області, вул. Велика Куликовська, 103, м. Каховка, Херсонська область, ідентифікаційний код 26433050,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Голд", вул. Зелена, 44, м. Львів, Львівська область, ідентифікаційний код 40325733,

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати,

за участю представників сторін:

від позивача: Коваль В.С., довіреність № 02-13/367 від 17.01.2019;

від відповідача: Чуприна О.О., довіреність від 11.09.2019;

в с т а н о в и в:

Каховська міська рада Херсонської області звернулася до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Голд", відповідно до якого, просить стягнути з ТОВ "Сіріус Голд" на користь Каховської міської ради Херсонської області безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності в сумі 200 751,75 грн. Ухвалою суду від 24.07.2019 року: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; призначене перше засідання по справі на 27.08.2019 року.

До суду 07.08.2019 надійшов відзив на позов ТОВ «Сіріус Голд», відповідно до якого, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує і просить у їх задоволенні відмовити повністю.

До суду 19.08.2019 від Каховської міської ради Херсонської області надійшов відповідь на відзив ТОВ "Сіріус Голд" від 02.08.2019 року.

За результатами судового засідання 27.08.2019 суд задовольнив клопотання представника позивача, оголосив перерву в судовому засіданні до 11.09.2019 для надання учасниками справи додаткових документів.

І. Стислий виклад позиції позивача:

У судовому засіданні 11.09.2019 представник позивача Каховської міської ради Херсонської області позовну заяву підтримала та просила її задовольнити з таких підстав.

Представник позивача зазначила, що в якості внеску в статутний капітал ТОВ “Сіріус Голд” передане нерухоме майно - комплекс, будівлі автозаправочної станції №31, яка знаходиться за адресою: Херсонська область, місто Каховка, Чаплинське шоссе, буд. 14, а саме : літ. А - операторська, загальною площею 33,0 кв. м.; літ. А - ганок, літ. Б - туалет; літ. Г - навіс; літ. 1, 3-13 - споруди, а також все інше невідокремлене від цього нерухомого майна приналежне майно необхідне для функціонування зазначеного об`єкту нерухомості.

Як пояснила представник позивача, даний об`єкт нерухомого майна, який є приватною власністю відповідача, знаходиться на земельній ділянці комунальної власності територіальної громади м. Каховка, кадастровий номер: 6510400000:06:003:0040, площею - 0,3888 га, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вид використання земельної ділянки: для обслуговування автозаправної станції, місцезнаходження земельної ділянки: Херсонська область, м. Каховка, шоссе Чаплинське, 14.

Договір оренди вказаної земельної ділянки між відповідачем та позивачем не укладався.

Представник позивача вказав, що плата за землю (володіння і користування земельною ділянкою) відповідачем на користь позивача внесена за періоди: з 16.03.2017 по 31.12.2017 в розмірі 52 872,95 грн.; з 01.01.2018 по 31.12.2018 за 2018. в розмірі 66 673,69 грн., з 01.01.2019 по 31.05.2019 на суму 8428,92грн. – отже, сплачена частково.

Правові підстави, як зазначає представник позивача, для одержання відповідачем вказаної земельної ділянки безоплатно у власність або у користування у зазначений період - відсутні. Підстави для звільнення (відстрочення, розстрочення) від сплати орендної плати і збереження (заощадження) її відповідачем також відсутні. Земельна ділянка використовувалась відповідачем без належного оформлення документів. Відсутність договору оренди земельної ділянки мало фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації у повному обсязі. Наразі має місце збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати позивачеві коштів у розмірі 200 751,75 грн. у вигляді орендної плати, котра згідно встановлених законодавчих приписів повинна сплачуватися за дану земельну ділянку.

Представник позивача вказала, що такі обставини порушують інтереси позивача і є підставою для їх захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми вартості належного позивачеві майна збереженого (заощадженого) відповідачем без достатніх правових підстав.

Правовими підставами позову є ст.ст. 1212-1214 ЦК України. Посилаючись на ці норми позивач стверджує, що між ним та відповідачами виникли зобов`язання в силу яких позивач як власник майна вправі вимагати, а відповідач, котрий власником майна не є, але зберіг його у себе без достатніх правових підстав, зобов`язаний відшкодувати позивачеві вартість цього майна.

ІІ. Стисла позиція відповідача:

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила, просила у їх задоволенні відмовити повністю з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, суду пояснила таке.

Представник відповідача зазначила, що, виходячи з положень ст.288.1. Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку с договір оренди такої земельної ділянки, а, відповідно до п.269.1.2 ст.269 Податкового кодексу України, платниками земельного податку є землекористувачі.

Отже, як вказує представник відповідача, землекористувач зобов`язаний сплачувати земельний податок до укладання договору оренди, а після укладання договору оренди землі - орендну плату.

Представник відповідача вказала, що, відповідно до ст.274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше З відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Як зазначила представник відповідача, ТОВ «СІРІУС ГОЛД» за 2017р. та 2018р. було нараховано та сплачено земельний податок за земельну ділянку з кадастровим номером 6510400000:06:003:0040: за 2017р. в розмірі 52 872,95 грн.; за 2018р. в розмірі 66 673,69 грн.

З урахуванням викладеного, ТОВ «СІРІУС ГОЛД» сплачено плату за користування земельною ділянкою у відповідності до Податкового кодексу України, а посилання про заподіяні збитки, на думку відповідача, є безпідставними.

Представник відповідача вказала, що ТОВ «СІРІУС ГОЛД» подавало письмовий запит до Каховської міської ради про надання в оренду зазначеної земельної ділянки, але по теперішній час так і не отримало від позивача договору оренди земельної ділянки для підписання та оформлення.

Крім того, ТОВ «СІРІУС ГОЛД» вважає, що Каховська міська рада є неналежним позивачем щодо стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за землю в сумі 200 751,75 грн., з огляду на те, що зобов`язання орендаря є податковим зобов`язанням, а тому його адміністрування має здійснюватися відповідно до вимог ПК України.

Обов`язок зі сплати за землю, як вказує представник відповідача, виникає у нового власника нерухомості з моменту переоформлення ним права на земельну ділянку, тобто з моменту держаної реєстрації прав на земельну ділянку, яка здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у зв`язку з чим, відповідач вважає відсутніми правові підстави щодо стягнення з ТОВ «СІРІУС ГОЛД» на користь Каховської міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності в сумі 200 751,75 грн.

Правовими підставами заперечень ТОВ "Сіріус Голд" є ст. 14, п.41.2 ст.41 Податкового кодексу України, ст. 21 Закону України «Про оренду землі», ст. 125 Земельного кодексу України.

ІII. Мотивувальна частина рішення:

Відповідач, ТОВ «СІРІУС ГОЛД» є власником нерухомого майна - комплексу будівлі автозаправочної станції № 31, загальною площею - 33 кв. м. який розташований за адресою: Херсонська область, місто Каховка, Чаплинське шоссе, буд. 14 (а.с. 16-19).

Даний об`єкт нерухомого майна знаходиться на земельній ділянці комунальної власності територіальної громади м. Каховка, кадастровий номер: 6510400000:06:003:0040, площею - 0,3888 га, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вид використання земельної ділянки: для обслуговування автозаправної станції, місцезнаходження земельної ділянки: Херсонська область, м. Каховка, шоссе Чаплинське, 14 (а.с. 16-20).

Право користування (оренди) чи інші речові права за ТОВ «СІРІУС ГОЛД» на земельну ділянку по Чаплинському шоссе, 14, площею 0,3888 га, кадастровий номер: 6510400000:06:003:0040, на якій розташований вказаний об`єкт нерухомого майна - не зареєстровано (а.с. 16-19).

Речові права відповідача на земельну ділянку: Херсонська область, м. Каховка, шоссе Чаплинське, 14, у період з 16.03.2017 по теперішній час не зареєстровано, тобто у даний період земельна ділянка площею 0,3888 га перебуває у власності територіальної громади міста Каховка.

Таким чином, ТОВ «СІРІУС ГОЛД», набувши право власності на об`єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, у період з 16.03.2017 по теперішній час належним чином не оформив правовідносин щодо користування земельною ділянкою.

Відповідач у період з 16.03.2017 по 31.05.2019 сплачено на користь Позивача кошти за такі періоди: з 16.03.2017 по 31.12.2017 в розмірі 52 872,95 грн.; з 01.01.2018 по 31.12.2018 за 2018. в розмірі 66 673,69 грн., з 01.01.2019 по 31.05.2019 на суму 8428,92грн.

Сума невнесеної плати за землю у розмірі орендної плати становить 200 751,75грн.

Зазначенні обставини стали підставою для звернення Каховської міської ради Херсонської області до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Частина перша статті 1166 ЦК України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. А згідно з пунктом «д» частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних приписів ЦК України та ЗК України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювана шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Судом встановлено, що відповідач є власником нерухомого майна, яке розміщене на земельних ділянках, що перебувають у комунальній власності (власність територіальної громади м. Каховка Херсонської області).

Рішення Каховської міської ради Херсонської області про надання ТОВ «СІРІУС ГОЛД» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок несільськогосподарського призначення в користування на умовах оренди не приймалося, договір оренди між сторонами не укладений.

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 ЗК України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний сплатити ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Факт відсутності між сторонами договору оренди вказаної земельної ділянки створює для відповідача ситуацію правової невизначеності як у земельних відносинах так і в цивільних відносинах, оскільки він юридично не є, по-перше, суб`єктом оподаткування, а, по-друге, - не є суб`єктом сплати орендної плати. Ця обставина використовується відповідачем для безоплатного користування земельною ділянкою. Така правова поведінка відповідача приводить до неотримання місцевою громадою, як власником земельної ділянки комунальної власності, доходів, які визначені законом як плата за землю (орендна плата).

Правової підстави для несплати платежів за користування земельною ділянкою відповідачем немає, отже відповідачем у такий спосіб «збережено» кошти через порушення права місцевої громади, нездійснення плати за користування земельною ділянкою.

Суд зазначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до приписів ст. 13 ЦК України Стаття 13 (Межі здійснення цивільних прав), цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Суд зазначає, що у зв`язку з відсутністю у відповідача правових підстав для збереження майна (коштів) через несплату за користування земельною ділянкою, у селищної ради як позивача правомірно виникло право на застосування до спірних правовідносин статей 22 та 1212 ЦК України, як один з ефективних способів захисту права держави та місцевого самоврядування.

Висновки господарського суду у цій справі ґрунтуються на правових позиціях Верховного Суду, викладених у постановах від 23 травня 2018 року Справа № 629/4628/16-ц Провадження № 14- 77цс18, від 27 червня 2018 року Справа № 749/230/15-ц Провадження № 14-214цс18, від 12 червня 2018 року Справа № 922/3204/17 Провадження № 12-133гс18, від 03 жовтня 2018 року Справа № 904/1182/17 Провадження № 12-195гс18.

Оцінюючи аргументи ТОВ «СІРІУС ГОЛД», наведені товариством щодо відсутності підстав для задоволення позову, суд виходить, зокрема, із такого.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на необхідність сплати за користування земельною ділянкою саме земельного податку до укладення договору оренди, а після укладення такого - орендної плати, а також аргументації щодо неналежності сторони позивача, оскільки адміністрування (у т.ч. і стягнення) зазначеного податку (орендної плати) має здійснюватись контролюючим податковим органом (ДФС) як органом стягнення у публічно-правовому спорі, виходячи з таких підстав.

За приписами статей 12, 189 Земельного кодексу України, повноваження щодо здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства покладено на сільські, селищні, міські, районні та обласні ради.

Відповідно до положень ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

В силу статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з підпунктами 269.1,1 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (підпункт 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (підпункт 286.1 статті 286 ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу), а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

За вимогами пункту 287.1 статті 287 ПК України власники та землекористувачі земельних ділянок сплачують плату за землю (в т.ч. земельний податок) з дня виникнення права власності, користування земельною ділянкою.

Згідно п. 288.1. ст. 288 ПК України - підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (288.2.).

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (288.3.).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (288.4.).

Як вже зазначалося вище, право власності, право постійного користування земельною ділянкою, право оренди не зареєстровано за ТОВ «СІРІУС ГОЛД».

Згідно з пунктом 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до статті 19 ПК України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків, звертаються до суду у випадках, передбачених законом. Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов`язань (підпункт 20.1.36 пункту 20.1 статті 20 ПК України).

Отже, стягнення безпідставно збережених коштів за статтею 1212 ЦК України та земельний податок є різними за правовою природою зобов`язаннями. Обов`язок особи відшкодувати безпідставно збережені кошти виникає з кондикційних правовідносин, за якими не вимагається вчинення особою будь-якого правопорушення. Натомість земельний податок - це плата за землю у складі податку на майно, обов`язок сплатити який виникає поза межами кондикційних правовідносин - у межах існуючих податкових зобов`язань, які прямо передбачені Законом та виникають унаслідок виникнення в особи права власності, права постійного користування земельною ділянкою.

У власника, користувача земельної ділянки обов`язок сплатити земельний податок та відповідно податкові правовідносини виникають лише після реєстрації за такою особою права власності, користування земельною ділянкою.

Оскільки за відповідачем будь-яке право на спірну земельну ділянку не зареєстровано у встановленому законодавством порядку, у контролюючого органу в силу вимог вище вказаного пункту 287.1 ст. 287 ПК України відсутні обов`язки та, відповідно, повноваження на стягнення у судовому порядку податкових зобов`язань.

Законодавством України, зокрема ПК України, розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем зазначеної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі", визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України.

Спір між сторонами є приватноправовим та відноситься до юрисдикції господарських судів. Предметом даного позову є стягнення орендної плати, що належить до сфери приватноправових відносин, за суб`єктним складом спір також є приватноправовим, оскільки сторонами спору є суб`єкт господарювання та орган місцевого самоврядування (Каховська міська рада), який діє як представник власника (територіальної громади м. Каховки) земельної ділянки комунальної власності у приватноправових земельних відносинах, а не як суб`єкт владних повноважень.

Щодо посилання ТОВ «СІРІУС ГОЛД» на те, що за 2017. та 2018 ним було нараховано та сплачено земельний податок за земельну ділянку з кадастровим номером 6510400000:06:003:0040: за 2017 в розмірі 52 872,95 грн.; за 2018 в розмірі 66 673,69 грн., то суд виходить з такого.

Як вже було зазначене вище, оскільки за відповідачем будь-яке право на спірну земельну ділянку не зареєстровано у встановленому законодавством порядку, то у ТОВ «СІРІУС ГОЛД» були відсутні правові підстави щодо сплати земельного податку за вказану земельну ділянку.

Факт добровільної сплати земельного податку відповідачем (а.с. 27) суд розцінює як розуміння ТОВ «СІРІУС ГОЛД» положень ст. 206 Земельного кодексу України про те, використання землі в Україні є платним. Окрім того, виходячи з того, що сплачений відповідачем земельний податок відноситься до місцевих податків, а, отже, кошти від нього поступали до бюджету м. Каховка, суд прийшов до висновку, що відповідачем здійснено часткову плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6510400000:06:003:0040.

Отже, Позивачем правомірно та справедливо зараховано внесені Відповідачем кошти до місцевого бюджету у рахунок часткової сплати за 2017-2019 роки на користь місцевої громади суми коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності, що належить громаді.

Щодо розміру позовних вимог, то суд виходить з такого.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. 14.1.36, 14.1.125, 288.5 ПК України).

Розмір збережених у себе відповідачем без достатньої правової підстави коштів позивачем був розрахований як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується та сплачуються за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Пунктом 3 Рішення Каховської міської ради Херсонської області від 30.01.2008 № 455/31 «Про затвердження ставки оренди землі від нормативної грошової оцінки на території м. Каховки» встановлено, що земельні ділянки, які за своїм цільовим призначенням відносяться до земель для будівництва та обслуговування будівель торгівлі - автозаправочних та газонаповнюючих станцій встановлюється ставка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 12 % (а.с. 26).

Згідно із витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.02.2019 № 18-21-0.181-4947/0/209-19, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6510400000:06:003:0040 становить 1 264 335, 67 грн. (а.с. 28).

Як вже зазначалося вище, відповідно до листа ГУ ДФС у Херсонській області від 18.06.2019 № 6964/9/21-22-50-12 (а.с. 27), ТОВ «СІРІУС ГОЛД» за період з 16.03.2017 по 31.12.2017 нараховано та сплачено 52 872, 96 грн.

Відповідно до розрахунку наданого позивачем (а.с. 29), та перевіреного судом, сума несплаченої відповідачем плати за користування земельною ділянкою становить 200 751, 75 грн.

Суд вважає, що розрахунок суми втрат бюджету позивача є обґрунтованим, а правові підстави для його стягнення - наявними.

Земельна ділянка з кадастровим номером 6510400000:06:003:0040 була сформована з присвоєнням їй вказаного кадастрового номеру (а.с. 83), вона могла бути здана в оренду у порядку визначеному земельним законодавством, а місцевий бюджет м. Каховки отримувати доходи від здачі її в оренду. Натомість відповідач не здійснює належним чином плати за користування вказаною земельною ділянкою, а своєю поведінкою, яка проявляється у бездіяльності щодо оформлення та державної реєстрації права користування/власності земельною ділянкою, завдає шкоди інтересам місцевого самоврядування, умисно не вносячи до бюджету належного розміру плату за користування землею на території м. Каховка Херсонської області, без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статті 125 ЗК України, використовує земельну ділянку для здійснення господарської діяльності.

Отже, за результатами судового розгляду знайшли своє підтвердження обставини, на які посилається Каховська міська рада Херсонської області, як на підтвердження порушення своїх прав з боку відповідача ТОВ «СІРІУС ГОЛД».

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, позовні вимоги Каховської міської ради Херсонської області підлягають задоволенню повністю.

IV. Розподіл судових витрат:

Згідно із платіжним дорученням № 400 від 24.06.2019 (а.с. 14), Каховською міською радою за подачу позовної заяви до суду сплачено 3 011, 28 грн.

Відповідно до ст.129 ГПК України, судові зазначені витрати суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 237, 238, 240 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Сіріус Голд” (код ЄДРПОУ 40325733, юридична адреса: вул. Зелена, 44, м. Львів, Львівська область, поштовий індекс 79017) на користь стягувача Каховської міської ради Херсонської області (Код ЄДРПОУ 26433050, юридична адреса: вул. Велика Куликовська, 103, м. Каховка, Херсонська область, поштовий індекс 74800) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності в сумі 200751,75 грн. (двісті тисяч сімсот п`ятдесят одна гривня сімдесят п`ять копійок).

3. Судові витрати покласти на відповідача.

4. Стягнути з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Сіріус Голд” (код ЄДРПОУ 40325733, юридична адреса: вул. Зелена, 44, м. Львів, Львівська область, поштовий індекс 79017) на користь стягувача Каховської міської ради (Код ЄДРПОУ 26433050, юридична адреса: вул. Велика Куликовська, 103, м. Каховка, Херсонська область, поштовий індекс 74800) судові витрати у розмірі 3011,28 грн (три тисячі одинадцять гривень двадцять вісім копійок).

Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено і підписано 13.09.2019

Суддя П.Д. Пригуза