Рішення № 84214517, 09.09.2019, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

09 вересня 2019 року. м. Чернігівсправа № 927/556/19 Господарський суд Чернігівської області у складі

судді Федоренко Ю.В.

секретаря судового засідання Ткач І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Енергозбут» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівінвест»

Про стягнення 125914,13 грн

Представники сторін:

Від позивача: Миколаєнко Д.Л., довіреність від 21.08.2019, Паталаха С.А., довіреність від 21.08.2019.

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 125914,13 грн заборгованості за поставлену електроенергію відповідно до укладеного між сторонами договору про постачання електроенергії від 25.04.2014.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання електроенергії №ПЗ/ЕЕ-142222/6691/НЮ від 25.04.2014.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 08.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 927/556/19 у порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 25.07.2019, встановлено сторонам строки подання відзиву на позов, відповіді на відзив.

У поданому відповідачем до першого судового засідання відзиві на позов №32 від 23.07.2019 (а.с. 81-85) останній проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач у відзиві вказує, що відповідно до норм Правил користування електричною енергією, що затверджено Постановою НКРЕ від 31.07.96 №28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 № 910), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», та договору вбачається, що в спірних правовідносинах первинними документами, на підставі яких можливо встановити обсяг господарської операції, є акт про використану електричну енергію (акт про прийняття-передавання товарної продукції), акт результатів замірів електричної потужності, відомості про покази технічних (контрольних) засобів обліку, розрахунок електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду. Відповідач зазначив, що позивачем не надано жодних первинних документів відповідачу, які б містили відомості про зміст та обсяг господарської операції (а саме продаж електроенергії). Проте позивачем було надано лише розрахункові документи - рахунки за спожиту електричну енергію.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.07.2019 у справі №927/556/19 розгляд справи було відкладено на 05.09.2019. Вказаною ухвалою зобов`язано позивача надати первинні документи на підтвердження заявленого позову.

До початку судового засідання від позивача надійшла відповідь на відзив від 22.08.2019, у якій позивач вказав, що відповідачем у відзиві на позовну заяву не наведено заперечень щодо факту споживання електричної енергії, яка постачалась позивачем, заперечень щодо вартості та обсягів спожитої електричної енергії (у тому числі реактивної електричної енергії), а також факт не виконання відповідачем власних зобов?язань щодо оплати за спожиту електричну енергію та за перетікання електричної енергії. Позивач послався на п. 3 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» відповідно до якої електропостачальник має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладеного договору. Позивач вказав, що відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» останнім було надіслано відповідачу акти про використану електричну енергію (акт про прийняття-передавання товарної продукції) та бухгалтерські розрахунки тощо.

До відповіді на відзив позивачем додано додаткові докази, які судом долучені до матеріалів справи.

05.09.2019 на адресу суду від відповідача надійшли письмові заперечення №42 від 04.09.2019 у яких відповідач щодо позовних вимог заперечував з тих же підстав, які викладені у відзиві на позовну заяву №32 від 23.07.2019, нагалосивши про те, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Клопотанням від 06.09.2019 позивач на виконання ухвали суду надав додаткові докази які судом долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 05.09.2019 судом оголошено перерву у справі №927/556/19 до 09.09.2019.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання 09.09.2019 не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлений належним чином шляхом надсилання за його належною юридичною адресою ухвали суду від 05.09.2019.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Фактичні обставини справи.

За інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 04.02.2019 в ньому зареєстровано юридичну особу – Акціонерне товариство «Українська залізниця» організаційно-правовою формою якого є приватне акціонерне товариство.

Згідно з Положенням про філію «Енергозбут» Акціонерного товариства «Українська залізниця» вказана Філія є відокремленим підрозділом Товариства, який не має статусу юридичної особи. Філія діє від імені Товариства та в його інтересах, здійснює делеговані Товариством функції відповідно до мети, завдань та предмету діяльності Товариства (п.2.1 Положення). Філія має право від імені Товариства відповідно до наданих повноважень та довіреності, зокрема: вчиняти правочини, укладати цивільні та господарські договори; представляти інтереси Товариства у судах в межах своїх повноважень (п.2.8 Положення).

25.04.2014 між Державним територіально-галузевим об`єднанням «Південно-Західна залізниця» в особі Структурного підрозділу «Енергозбут» ДТГО «Південно-Західна залізниця» (позивач, постачальник), що здійснює діяльність на підставі ліцензії №1057 від 20.02.2002, та Товариством з обмеженою відповідальністю «РАСТ» (відповідач, споживач), було укладено договір про постачання електричної енергії №ПЗ/ЕЕ-142222/6691/НЮ (далі за текстом - Договір), відповідно до умов п. 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 154 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної ененргії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору. Точка продажу електричної енергії встановлюється на межі балансової належності згідно додатку-№5.

01.03.2016 сторонами укладено додаткову угоду №1 до Договору за якою правонаступником всіх зобов`язань (прав і обов`язків) виробничого підрозділу Енергосбут регіональної філії «Південно-Західна залізниця « ПАТ «Укрзалізниця» за Договором є публічне акціонерне товариство «Українська залізниця». У тексті Договору та в усіх додатках до нього повне найменування виробничого підрозділу Енергосбут регіональної філії «Південно-Західна залізниця» замінено відповідно на Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця».

05.04.2018 між ПАТ «Українська залізниця», що здійснює діяльність на підставі ліцензії про постачання електричної енергії за регульованим тарифом від 19.02.2016, в особі філії «Енергозбут» та ТОВ «Чернігівінвест» укладено додаткову угоду №3 до Договору відповідано до якої сторни дійшли згоди та внесли зміни до договору та змінити найменування TOB «РАСТ» за договором на ТОВ “Чернігівінвест» (код 32729175) у відповідних відмінках (а.с. 61-62).

Пунктом 2.1 договору встановлено, під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Відповідно до п. 2.2.2 Договору постачальник зобов?язується постачати споживачу електроенергію як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"); згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

Відповідно до п. 2.3.1 Договору споживач зобов?язаний виконувати умови цього договору.

Пунктом 2.3.3 Договору передбачено, що споживач зобов?язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до п. 2.3.4 Договору споживач повинен здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Відповідно до п. 7.1 Договору облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником шляхом розрахунку згідно з вимогами додатка "Порядок розрахунків".

Пунктом 7.5 Договору сторони передбачили, що на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" оформлюються такі документи:

акт про використану електричну енергію (акт про прийняття-передавання товарної продукції);

акт результатів замірів електричної потужності.

За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку.

Відповідно до додатку 2А до Договору (Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживача) (а.с. 44) сторонами узгоджено, зокрема:

1.Розрахунковий період починається з 0 год.00 хв 25 числа кожного місяця та закінчується о 0 год. 00 хв.числа наступного місяця.

2.Споживач знімає показання лічильників 25 числа кожного місяця згідно з додатком №2 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

3. Період між датами зняття показань засобів обліку прирівнюється до розрахункового періоду, тариф якого застосовується для розрахунків вартості електричної енергії.

4. Оплата електричної енергії здійснюється у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

5. Щомісяця 25 числа споживач зобов`язується направляти свого представника до постачальника електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 для надання звіту про використану електроенергію. На основі звіту про обсяги спожитої електроенергії споживачу виписується рахунок з урахуванням виконаних проміжних платежів (попередньої оплати).

6. Споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня отримання рахунку-фактури. Кількість спожитої споживачем електричної енергії визначається як різниця між загальним обсягом споживання споживача та субспоживачів за наявності у останніх договору з постачальником електричної енергії. Постачальник електричної енергії може самостійно знімати показання електролічильників як візуально, так і за допомогою комп`ютерної техніки та видавати споживачу платіжні документи для оплати електроенергії.

7. У разі неподання споживачем звіту про використану електроенергію в зазначений термін або якщо зняття показань постачальником електричної енергії є неможливим, визначення обсягу використаної електроенергії здійснюється за середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду. Період розрахунку за середньодобовим споживанням електроенергії не може перевищувати один місяць. Після цього розрахунок спожитої електроенергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання до надання споживачем показань електролічильників (або до зняття показань електролічильників постачальником електричної енергії) без подальшого перерахунку.

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2014. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України (п. 9.4 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу електричну енергію, що підтверджено звітами про використану активну (реактивну) електроенергію за січень, лютий, березень квітень 2018 року, підписані повноважним представником відповідача (споживача) та позивача (постачальника (а.с. 63-66).

За доводами позивача, у порушення умов п. 5 додатку №2А до договору відповідач належних дій щодо складання щомісячного звіту про використану електроенергію здійснив частково, у зв?зку з чим позивачем було вчинені дії на виконання умов п. 6 додатку 2А до договору (Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживача) щодо самостійного знімання показань електролічильників як візуально, так і за допомогою комп`ютерної техніки.

Доказів на спростування вказаного відповідачем не надано в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови додатку №2 до Договору за яким він зобов`язався протягом вказаного у графіку робочого дня передавати звіти за використану електроенергію за зазначеною у додатку адресою.

На підставі п.7.5 Договору позивачем оформлено акти прийому-передачі товарної продукції за період з грудня 2017 по грудень 2018 року якими визначено обсяги поставленої відповідачу електроенергії. Вказані акти відповідачем не були підписані.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки №6691 від 31.01.2018 на суму 46566,95 грн, №6691 від 28.02.2018 на суму 62618,90, №6691 від 30.04.2018 на суму 79128,11 грн, №6691 від 31.05.2018 на суму 84163,55 грн, №6691 від 30.06.2018 на суму 85774,11 грн, №6691 від 31.07.2018 на суму 93005,11 грн, №6691 від 28.09.2019 на суму 117110,26 грн, №6691 від 30.11.2018 на суму 147253,33 грн, №6691 від 30.03.2018 на суму 67172,23 грн, №6691 від 31.08.2018 на суму 110000,10 грн, №6691 від 31.10.2018 на суму 132089,99 грн, №6691 від31.12.2018 на суму 139058,43 грн.

У підтвердження отримання відповідачем вищезазначених рахунків позивачем до матеріалів справи додані виписки по рахунку позивача, у яких у графі «призначення» вказано: за спожиту електричну енергію в липні згідно рахунку №6691 від 30.11.2018, за спожиту електричну енергію в липні згідно рахунку №6691 від 31.10.2018, за спожиту електричну енергію у вересні згідно рахунку №6691 від 30.09.2018, за спожиту електричну енергію в липні згідно рахунку №6691 від 31.08.2017, за спожиту електричну енергію в липні згідно рахунку №6691 від 31.07.2018, за спожиту електричну енергію в червні згідно рахунку №6691 від 30.05.2018, за спожиту електричну енергію в травні згідно рахунку №6691 від 31.05.2018, за спожиту електричну енергію в квітні 2018 згідно рахунку №6691 від 27.04.2018, за спожиту електричну енергію в березні згідно рахунку №6691 від 30.03.2018, за спожиту електричну енергію в лютому згідно рахунку №6691 від 28.02.2018, за спожиту електричну енергію в січні згідно рахунку №6691 від 31.01.2018.

Як зазначив позивач, рахунок №6691 від 27.04.2018 за спожиту активну електричну енергію у квітні 2018 року на суму 79128,11 грн, було отримано відповідачем 02.05.2018, про що свідчить його підпис на зазначеному рахунку (а.с. 67).

У зв?язку з ненаданням тривалого часу відповідачем звітів про використану електроенергію, 05.01.2019 позивачем на адресу відповідача було направлено листом рахунок №6691/1218А від 31.12.2018 на суму 139058,43 грн. Докази відправлення наявні у матеріалах справи (а.с. 69).

Згідно з актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.06.2019, сума заборгованості за спожиту електричну енергію складає 125914,13 грн.

Вказаний Акт звірки розрахунків був направлений відповідачу, що підтверджено наявним у матеріалах справи фіскальним чеком від 05.09.2019 та описам вкладення у цінний лист 05.09.2019. Акт звірки відповідачем не було підписано.

Відповідач у порушення умов договору за спожиту за спожиту електричну енергію у встановлений строк не розрахувався, заборгованість склала 125914,13 грн.

Під час розгляду справи відповідач щодо позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», які позивачем відповідачу надані небули. Позивачем було надано лише розрахункові документи - рахунки за спожиту електричну енергію.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконувались належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюється законами України “Про засади функціонування ринку електричної енергії України” та “Про електроенергетику”.

Статтею 276 Господарського кодексу України передбачено, що загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту.

Згідно зі ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” постачання електроенергії для забезпечення потреб споживачів здійснюється на підставі договору на постачання електроенергії, що укладається між споживачем та електропостачальною організацією.

Частинами 6,7 ст.276 Господарського кодексу України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Як встановлено судом, додатком 2А до договору передбачено щомісяця 25 числа споживач зобов`язується направляти свого представника до постачальника електричної енергії для надання звіту про використану електроенергію. На основі звіту про обсяги спожитої електроенергії споживачу виписується рахунок з урахуванням виконаних проміжних платежів (попередньої оплати).

Відповідно до п.6.36 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за N 417/1442, які були чинними у спірний період з січня по 14.03.2018, у разі виникнення у споживача сумніву в правильності показів розрахункових засобів обліку або визначення суми в пред`явленому до оплати документі щодо оплати електричної енергії споживач подає про це заяву постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації). Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має протягом 5 робочих днів від дня одержання заяви перевірити рахунок на оплату, а в разі потреби протягом 20 днів провести технічну перевірку та/або експертизу розрахункових засобів обліку відповідно до встановленого цими Правилами порядку та повідомити споживача про результати.

Відповідно і пунктом 2.3.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14 березня 2018 року N 312, у чинній на час спірних відносин редакції, у разі виникнення у споживача сумніву у правильності показів розрахункових засобів вимірювальної техніки або визначення суми у пред`явленому до оплати документі щодо оплати за постачання або розподіл (передачу) електричної енергії споживач подає про це заяву учаснику роздрібного ринку, який надав розрахунковий документ.

Отримання рахунків відповідачем не заперечується, однак матеріали справи не містять доказів про те, що відповідач звертався до позивача з заявою про неправильне визначення обсягу спожитої електроенергії в отриманих ним рахунках.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт поставки позивачем, на виконання умов договору та додатків до нього, відповідачу електричної енергії, що підтверджено звітами про використану активну (реактивну) електроенергію за січень, лютий, березень квітень 2018 року, які підписані повноважним представником відповідача (споживача) та позивача (постачальника). На виконання п. 7.5 Договору позивачем складено акти приймання-передачі товарної продукції, якими підтверджено обсяг спожитою електричної енергії відповідачем.

Матеріалами справи також підтверджується факт, що відповідач частково виконав умови п. 5 додатку №2А до договору, склавши лише 4 щомісячних звітів про використану електроенергію (за січень, лютий, березень квітень 2018 року) (а.с. 63-66), що відповідачем не спростовано.

Відповідно до п. 6 додатку 2А до договору (Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживача) (а.с. 33) постачальник електричної енергії може самостійно знімати показання електролічильників як візуально, так і за допомогою комп`ютерної техніки та видавати споживачу платіжні документи для оплати електроенергії.

Як свідчать матеріали справи, у зв?язку з неналежним виконанням відповідачем умов п. 5 додатку №2А до договору, позивачем, на виконання п. 6 додатку 2А до договору (Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживача), було здійснено розрахунок електричної енергії самостійно шляхом знімання показань електролічильників як візуально, так і за допомогою комп`ютерної техніки та виставлено відповідачу рахунки для оплати спожитої електроенергії №6691 від 31.01.2018 на суму 46566,95 грн, №6691 від 28.02.2018 на суму 62618,90, №6691 від 30.04.2018 на суму 79128,11 грн, №6691 від 31.05.2018 на суму 84163,55 грн, №6691 від 30.06.2018 на суму 85774,11 грн, №6691 від 31.07.2018 на суму 93005,11 грн, №6691 від 28.09.2019 на суму 117110,26 грн, №6691 від 30.11.2018 на суму 147253,33 грн, №6691 від 30.03.2018 на суму 67172,23 грн, №6691 від 31.08.2018 на суму 110000,10 грн, №6691 від 31.10.2018 на суму 132089,99 грн, №6691 від31.12.2018 на суму 139058,43 грн., які були отримані відповідачам, що підтверджено вищезазначеними виписки по рахунку позивача у яких у графі «призначення» вказано: за спожиту електричну енергію в липні згідно рахунку №6691 від 30.11.2018, за спожиту електричну енергію в липні згідно рахунку №6691 від 31.10.2018, за спожиту електричну енергію у вересні згідно рахунку №6691 від 30.09.2018, за спожиту електричну енергію в липні згідно рахунку №6691 від 31.08.2017, за спожиту електричну енергію в липні згідно рахунку №6691 від 31.07.2018, за спожиту електричну енергію в червні згідно рахунку №6691 від 30.05.2018, за спожиту електричну енергію в травні згідно рахунку №6691 від 31.05.2018, за спожиту електричну енергію в квітні 2018 згідно рахунку №6691 від 27.04.2018, за спожиту електричну енергію в березні згідно рахунку №6691 від 30.03.2018, за спожиту електричну енергію в лютому згідно рахунку №6691 від 28.02.2018, за спожиту електричну енергію в січні згідно рахунку №6691 від 31.01.2018.

Крім того, факт неотримання вказаних рахунків відповідачем під час розгляду справи не заперечувався.

Заперечень щодо суми боргу у розмірі 125914,13 грн відповідачем не надано.

Посилання відповідача на відсутність первинних документів, оформлені відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» спростовуються наявними у матеріалах справи звітами про використану активну (реактивну) електроенергію за січень, лютий, березень квітень 2018 року, оформленими позивачем актами приймання-передачі товарної продукції у відповідності до умов Договору.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.3 ст.74 ГПК України).

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача по стягненню 125914 грн є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 1921 грн.

Керуючись ст.129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю і стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівінвест», вул. Чернишевського, 33, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 32729175, на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Енергозбут» Акціонерного товариства «Українська залізниця», вул. Жилянська, 97, м. Київ, код ЄДРПОУ 40150221, 125 914,13 грн боргу та 1 921 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 13.09.2019

Суддя Ю.В. Федоренко