Рішення № 84214353, 09.09.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" вересня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1653/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Орлов О.О.

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

справу №916/1653/19

за позовом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області

до відповідача Мале спортивно-оздоровче приватне підприємство «Бедбойз»

про відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки в розмірі 7 237,75 грн.

за участю представників:

від позивача: Піндюр Т.С. довіреність від 02.01.2019р. № 31-15-0.62-8/62-19

від відповідача: не з`явився

Суть спору: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Малого спортивно-оздоровчого приватного підприємства «Бедбойз» шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 7 237,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем земельного законодавства, щодо використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Ухвалою від 10.07.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач у судові засідання не з`явився, про причини свого нез`явлення суд не повідомив та не надав до суду відзив на позов.

При цьому, ухвали суду, які направлені відповідачу на адресу 67700, м. Білгород-Дністровський, вул. Калініна, 4-а, яка є його місцезнаходженням згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернуті до суду органом поштового зв`язку із відміткою “інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення – адресат відсутній”.

Водночас у матеріалах справи міститься заява представника відповідача за вх. № 15298/19 від 01.08.2019р про ознайомлення з матеріалами справи., на якій наявна відмітка, яка свідчить, що адвокат Шкрибляк М.І. з матеріалами справи ознайомилася 02.08.2019р. (а.с.66), що доводить обізнаність відповідача про призначене судове засідання на 05.08.2019р. та встановлення судом відповідачу строків для надання до суду відзиву.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 09.09.2019р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено:

13.06.2002р. між Затоківською селищною радою та Малим спортивно-оздоровчим ПП «Бедбойз» був укладений договір оренди земельної ділянки. За даним договором надавалась в оренду земельна ділянка загальною площею 17750 кв.м. для обслуговування бази відпочинку «Граніт», розташованою за адресою: м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, Центральний курортний район, Одеська обл.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.03.2012р. у справі №17/17-5098-2011 вищевказаний договір оренди земельної ділянки був розірваний, про що свідчить лист Затоківської селищної ради від 13.08.2018р. №705/01-27.

Водночас, враховуючи, що позивачем не додано до матеріалів справи зазначеного рішення суду, за власною ініціативою судом досліджено Рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2012р. по справі № 17/17-5098-2011 у системі діловодства господарських судів, та встановлено, що договір оренди земельної ділянки загальною площею 17750 кв.м., в тому числі забудовані землі площею 17750 кв.м., для експлуатації та обслуговування бази відпочинку «Граніт», що знаходиться за адресою: м. Білгоро-Дністровський, смт. Затока, Центральний курортний район, Одеська обл., укладений 13.06.2002р. між Затоківською селищною радою та Малим спортивно-оздоровчим ПП «Бедбойз» розірвано. Рішення набрало законної сили 16.05.2012р.

Відповідно до Положення «Про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області» (а.с.11-21) Головне управління Держгеокадастру в Одеській області відповідно до покладених на нього завдань, здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони усіх категорій та форм власності (п. 30 Положення).

Так, 12.07.2018р. Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, виконуючи Наказ від 07.07.18р. №519-ДК, здійснило обстеження спірної земельної ділянки, в результаті якого складено акт обстеження земельної ділянки від 12.07.2018р. №519-ДК/638/170/10/01/-18, яким встановлено, що обстежено земельну ділянку за адресою: смт. Затока, м. Білгоро-Дністровський. Одеська обл. площею 2,284 га. На земельній ділянці розташована база відпочинку «Граніт». Доступ обмежений, територія огороджена парканом. Ознак зняття та перенесення ґрунтового покрову не виявлено.

Після проведення обстеження Головне управління Держгеокадастру в Одеській області звернулося до Затоківської селищної ради щодо надання інформації по спірній земельній ділянці, а саме фактичних користувачів та підстав використання земельної ділянки. Листом від 13.08.2018р. №705/01-27, яке згадується вище, було повідомлено, що договір оренди спірної земельної ділянки, укладений 13.06.2002р. між Затоківською селищною радою та Малим спортивно-оздоровчим ПП «Бедбойз» був розірваний рішенням Господарського суду Одеської області від 06.03.2012р., та що станом на 13.08.2018р. МСО ПП «Бедбойз» не виконав рішення суду та продовжує користуватися земельною ділянкою площею 17750 кв.м. без правовстановлюючих документів.

30.08.2019р. державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель в Одеській області Танань Н.В., державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель в Біляївському, Овідіопольському районах та м. Чорноморську Одеської області Поляковим М.О., Акименко С.О. проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - спірної земельної ділянки. Актом перевірки від 30.08.2019р. № 519-ДК/562/АП/09/01-18 встановлено всі вищеперелічені обставини та те, що зазначена спірна земельна ділянка, яка за рішенням Затоківської селищної ради від 31 січня 2002 року № 1038 передана відповідачу в оренду, фактично самовільно використовується з 2012 року по сьогоднішній день МСОПП «Бедбойз» в особі керівника Чебан М.М.

Водночас, в акті від 30.08.2018р. встановлено, що відповідно до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державному реєстрі Іпотек, єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відсутня інформація щодо реєстрації права власності або користування за МСОП «Бедбойз» (ЄДРПОУ 24528059) на території смт. Затока.

У результаті проведеної перевірки, Постановою Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 13.09.2018р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративний штраф у розмірі 850 грн. (ст. 53-1 КУпАП України), яка наявна в матеріалах справи (а.с.46).

Окрім того, у матеріалах справи міститься досудова вимога позивача від 21.12.2018р., якою він вимагає відшкодувати завдану матеріальну шкоду в сумі 7 237,75 грн., внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем (а.с.51-52). Однак, на теперішній момент вказану шкоду відповідачем в добровільному порядку не відшкодовано, що і зумовило звернення позивача до господарського суду з даною позовною заявою.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних мотивів.

Як вище встановлено господарським судом, предметом спору у справі є стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 7 237,75 грн. за порушення відповідачем земельного законодавства, щодо використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Абз.16 ч.1 ст.1 Закону України ,,Про державний контроль за використанням та охороною земель” від 19.06.2003 р. № 963-IV (із змінами) передбачає, що самовільне зайняття земельної ділянки – це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Факт використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів позивач підтверджує проведеною перевіркою та складеним за результатами цієї перевірки актом від 30.08.2018р. №519 -ДК/638/170/10/01/-18, в якому з листа Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області встановлено, що самовільне використання земельної ділянки здійснюється МСОП «Бедбойз» для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Граніт”.

Водночас у вказаному акті перевірки встановлено, що відповідно до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державному реєстрі Іпотек, єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відсутня інформація щодо реєстрації права власності або користування за МСОП «Бедбойз» (ЄДРПОУ 24528059) на території смт. Затока.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Водночас в силу вимог ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням законом, судом не приймаються.

У ст.ст.78,79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.2 ст.80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Між тим, обставини щодо самовільного використання земельної ділянки, на якій розташована база відпочинку „Граніт”, саме МСОП «Бедбойз», не підтверджуються належними і допустити доказами у справі.

Більш того, самим позивачем в акті перевірки встановлені обставини відсутності у відповідача будь-яких прав на нерухоме майно - базу відпочинку «Граніт».

Щодо обставин, які встановлені позивачем в акті перевірки на підставі листа Затоківської селищної ради від 13.08.2018р. №705/01-27, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів Земельного Кодексу України, земля може перебувати у державній, комунальній та приватній власності (ч. 3 ст. 78 ЗК України). Громадяни та юридичні особи можуть набувати право користування (оренди) земельними ділянками державної та комунальної власності за рішеннями відповідних органів (ст. ст. 123,124 ЗК України). Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України).

За правилами абз.1 ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 ЗК України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.

Відповідно до вимог чинного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття.

Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об`єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Як встановлено у листі Затоківської селищної ради від 13.08.2018р. №705/01-27 земельна ділянка загальною площею 17750 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 Центральний курортний АДРЕСА_2 область використовувалася відповідачем для обслуговування бази відпочинку „ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” на підставі договору оренди земельної ділянки від 13.06.2002р., який укладений між Затоківською селищною радою та МСОП « ОСОБА_2 », та який розірвано рішенням господарського суду Одеської області від 20.12.2011р.

Тобто, обставини, які встановлені у листі Затоківської селищної ради від 13.08.2018р. №705/01-27, щодо продовження користування земельною ділянкою відповідачем після розірвання договору оренди землі, врегульовані вимогами ст.34 Закону України „Про оренду землі”, згідно з якою у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

При цьому, й сам позивач у прохальній частині позовної заяви просить суд стягнути з МСО ПП «Бедбойз» шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на користь Затоківської селищної ради.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1.Відмовити Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області у задоволенні позову.

2. Судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1921 грн. покласти на Головне управління Держгеокадастру в Одеській області /65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 39765871/.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 13 вересня 2019 р.

Суддя Г.Є. Смелянець