Рішення № 84214261, 12.09.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2019 справа № 914/1047/19

Господарський суд Львівської області в складі:

судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судових засідань Демчук А.П.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “АБМ -ТРЕЙД”, смт. Локачі,

Локачинський район, Волинська область,

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

“Літинське”, с.Літня, Дрогобицький район, Львівська область,

про стягнення 22 571,33грн.

За участю представників:

від позивача: не з`явився.

від відповідача: Ісканін М.С.

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю “АБМ -ТРЕЙД” звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Літинське” про стягнення 103 734,27грн.

Ухвалою від 05 червня 2019 року Господарський суд Львівської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Суд вирішив здійснювати за розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін.

Ухвалою від 26.07.2019р. суд перейшов від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №914/1047/19 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження, та призначив підготовче засідання на 03 вересня 2019 року.

В підготовче засідання 03.09.2019р. з`явилися представники сторін. Представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог в якій позивач фактично зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 11 228,97 грн пені, 9 424,73 грн процентів річних та 1 917,63 грн інфляційних втрат. Всього 22 571,33грн.

Розглянувши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд прийняв її до розгляду.

Представник відповідача просив суд відкласти розгляд справи для надання йому можливості ознайомитись із заявою позивача про зменшення розміру позовних вимог, провести перерахунок штрафних санкцій та надати додаткові пояснення з врахуванням відповідної заяви.

З метою повного та всестороннього з`ясування обставин справи, для надання відповідачу можливості подати додаткові пояснення із врахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд відклав підготовче засідання на 12.09.2019р.

В підготовче засідання 12.09.2019р. з`явився представник відповідача. Представник позивача в підготовче засідання не з`явився, подав заяву в якій просив суд проводити підготовче засідання без його участі та не заперечив проти призначення справи до розгляду по суті. Надав докази в підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Представник відповідача подав письмову заяву про надання згоди на розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Су д закрив підготовче провадження у справі та перейшов до розгляду справи по суті в цьому ж судовому засіданні.

Представник відповідача надав пояснення в яких не заперечив вимоги позивача щодо стягнення 11 228,97 грн пені, 9 424,73 грн процентів річних та 1 917,63 грн інфляційних втрат. Всього 22 571,33грн.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він на виконання умов укладеного 14.08.2017р. з відповідачем договору поставки №235, поставив відповідачу товар на загальну суму 128 238,30грн, який відповідач прийняв та повинен був оплатити протягом 14 календарних днів з моменту отримання.

Однак відповідач в порушення умов договору, оплатив тільки частину товару та з порушенням строків оплат, а саме на суму 49 029,10грн, у зв`язку із чим в нього виникла заборгованість в сумі 79 209,20грн.

Станом на дату подання позовної заяви заборгованість Відповідача перед Позивачем не погашена та складає 79 209,20 грн.

За неналежне виконання договірних зобов`язань, позивач нарахував відповідачу:

- 11 228,97 грн пені;

- 11 253,48 грн 30% річних;

- 2 042,63 грн інфляційних втрат;

Після подання позову до суду СГ ТОВ «Літинське» було повністю погашено основну заборгованість в сумі 79 209,20грн.

В ході розгляду справи позивачем було подано заяву про зменшення (уточнення) позовних вимог згідно якої, з позовних вимог було виключено основну заборгованість в сумі 79 209,20грн, зменшено суму інфляційних втрат до 1 917,63грн та 30% річних до 9 424,73грн.

Загалом позивач просить суд стягнути з відповідача 11 228,97 грн пені, 9 424,73 грн процентів річних та 1 917,63 грн інфляційних втрат. Всього 22 571,33грн.

Заперечення відповідач проти позову.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд закрити провадження у справі в частині стягнення 79209,20грн основного боргу, оскільки на момент звернення позивача з даним позовом до суду, за відповідачем числилась заборгованість в сумі 70 000,00грн, а не 79 209,20 гри., як помилково стверджує Позивач, і станом на 03.06.2019р. дана заборгованість була погашена в повному обсязі.

Щодо нарахованих позивачем штрафних санкцій, то відповідач вважає їх безпідставними, оскільки з моменту здійснення першої поставки до моменту звернення з позовом до суду, позивач не пред`являв жодних претензій щодо погашення боргу, хоча умовами договору передбачено вирішення спорів шляхом переговорів. Також відповідач зазначає, що він в усному порядку погодився на пропозицію позивача про замовлення більшої партії товару, а позивач в свою чергу погодив можливість розтермінування оплати вартості такої поставки.

Після подання позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог, представник відповідача в судовому засіданні зазначила, що нею проведено перевірку правильності нарахування позивачем пені в сумі 11 228,97грн, процентів річних в сумі 9 424,73 грн та інфляційних втрат в сумі 1 917,63 грн., такі проведені вірно і проти їх задоволення вона не заперечує.

Також представник відповідача погодилась із розміром понесених позивачем витрат на правову допомогу адвоката.

Відповідь позивача на відзив.

Позивачем подано додаткові письмові пояснення щодо тверджень відповідача викладених у відзиві на позовну заяву.

Зокрема позивач звертає увагу на те, що відповідно до п. 7.1. договору поставки №235 від 14.08.2017 сторони погодили, що застосування заходів досудового (претензійного) врегулювання в частині спорів щодо виконання зобов`язань покупцем не є обов`язковим. Постачальник може скористатися правом направити претензію покупцю.

Також позивач звертає увагу на пункти 6.2.1. та 6.2.2. договору в яких визначено, що покупець за договором несе перед постачальником відповідальність за неоплату та або несвоєчасну оплату за договором та сплачує: штрафну неустойку(пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення); суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 %річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Окрім того позивачем надано пояснення щодо судових витрат понесених ним у зв`язку із розглядом даної справи, та надано докази в підтвердження їх понесення.

Суд, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, повно, всебічно і об`єктивно оцінивши докази, дійшов висновку, що зменшені позовні вимоги слід задовольнити повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, в тому числі, є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що 14 серпня 2017 року між ТОВ «АБМ-ТРЕЙД» (постачальник) та СГ ТОВ «Літинське» (покупець) було укладено договір поставки №235, за умовами якого постачальник зобов`язався передавати у власність покупця товар згідно накладних відповідно до заявок (замовлень) покупця, а покупець зобов`язався приймати та оплачувати товар на умовах договору.

Відповідно до п.9.5 договору, сторони визначили, що договір діє до 31.12.2017, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, що випливають з договору.

Разом з цим, відповідно до п. 9.6 договору, сторони визначили, що договір вважається автоматично пролонгованим кожний раз на аналогічний термін, якщо до кінця дії договору від жодної Сторони не надійде повідомлення про його розірвання або не укладено нового договору.

Оскільки, жодною із сторін не надано суду доказів направлення іншій повідомлення про розірвання договору, суд дійшов висновку, що договір неодноразово пролонговувався та є чинним.

Відповідно до п.2.6 договору, обов`язок постачальника передати товар покупцеві вважається виконаним у момент видачі (оформлення) видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної

Товар вважається прийнятим за якістю та кількістю без зауважень і застережень з моменту підписання покупцем відповідних видаткових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 128 238,30грн. Факт поставки підтверджується долученими до справи видатковими накладними:

- № ЦБ 1184 від 17.08.2017 р. на суму 2 130,00 грн.;

- № ЦБ 1334 від 12.09.2017 р. на суму 790,80 грн.;

- № ЦБ 2687 від 17.12.2018 р. на суму 20 317,50 грн.

- № ЦБ 3 від 02.01.2019 р. на суму 105 000,00 грн.

Також в матеріалах справи наявні товарно-транспортна накладна РЦБ 2687 від 17.12.2018р. щодо поставки товару згідно накладної №ЦБ 2687 від 17.12.2018 р., та товарно-транспортна накладна РЦБ3 від 02.02.019р. щодо поставки товару згідно видаткової накладної № 3 від 02.01.2019 р.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.4.2 договору сторони погодили, що за кожну окрему поставлену позивачем партію товару, покупець зобов`язаний здійснити оплату протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту виконання обов`язку постачальника передати товар (п. 2.6 договору).

Оскільки згідно п. 2.6 договору, обов`язок постачальника передати товар покупцеві вважається виконаним у момент видачі (оформлення) видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної, обов`язок відповідача щодо оплати товару по кожній з накладних виник у наступні строки:

- за накладною № ЦБ 1184 від 17.08.2017 р. на суму 2 130,00 грн - 31.08.2017р.;

- за накладною № ЦБ 1334 від 12.09.2017 р. на суму 790,80 грн - 26.09.2017р.;

- за накладною № ЦБ 2687 від 17.12.2018 р. на суму 20317,25 грн -31.12.2018р.;

- за накладною № ЦБ 3 від 02.01.2019 р. на суму 105 000,00 грн -16.01.2019

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач стверджує, що відповідач в порушення умов договору, оплатив тільки частину товару та з порушенням строків оплат, а саме на суму 49 029,10грн, у зв`язку із чим в нього виникла заборгованість, яка на дату подання позову до суду становила 79 209,20грн.

Після подання позову до суду, відповідачем була погашення заборгованість в сумі 79 209,20грн в повному обсязі, у зв`язку із чим позивачем було зменшено розмір позовних вимог, зокрема з ціни позову було виключено основний борг в сумі 79 209,20грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За умовами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як уже зазначалося судом, відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі здійснено оплати обумовлені договором, а відтак порушено взяті на себе договірні зобов`язання.

Відповідно до п.6.2.1. та 6.2.2. договору сторони погодили, що покупець за договором несе перед постачальником відповідальність за неоплату та або несвоєчасну оплату за договором та сплачує: штрафну неустойку(пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення); суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 %річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Відповідно до положень ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання договірних зобов`язань, позивач нарахував відповідачу:

- 11 228,97 грн пені;

- 9 424,73 грн 30% річних;

- 1 917,63 грн інфляційних втрат;

Судом проведено перевірку правильності здійснених позивачем розрахунків. Здійснені позивачем нарахування пені, 30% річних та інфляційних втрат, відповідачем не заперечуються.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що зменшені позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення в повному обсязі в сумі 22571,33грн, з яких:

- 11 228,97 грн пені;

- 9 424,73 грн 30% річних;

- 1 917,63 грн інфляційних втрат;

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 1 921,00грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 1 921,00 грн.

Також позивач просить суд покласти на відповідача понесені ним витрати на правову допомогу адвоката в сумі 5000,00 грн.

Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 травня 2019 року між ТзОВ «АБМ-Трейд» та адвокатом Мартинюк Ольгою Ігорівною було укладено договір про надання правничої допомоги за умовами якого адвокат приймає доручення клієнта щодо підготовки та складенення процесуальних документів , розрахунків штрафних санкцій, інфляційних втрат та процентів річних належних до сплати Сільськогосподарським ТзОВ «Літинське», за порушення зобовязань по оплаті товару, а також надає правову допомогу в рамках господарської справи про стягнення заборгованості, штрафних санкцій, інфляційних втрат і процентів річних з Сільськогосподарського ТзОВ «Літинське»

Повноваження Мартинюк О.І., як адвоката підтверджені копією ордеру №1001112 та витягом з Єдиного державного реєстру адвокатів України.

Відповідно до п. 4.2 даного договору, сторони погодили, що винагорода (гонорар) адвоката за надання правової допомоги становить 5000,00грн.

Позивачем долучено до матеріалів справи акт від 12.07.2019р. приймання-передачі наданих послуг у справі №914/1047/19 та довідку розрахунок кількості часу затраченого адвокатом на правничу допомогу у звязку із веденням даної справи.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Позивачем долучено до справи копію розрахункової квитанції від 12.07.2019р., згідно якої ТзОВ «АБМ-Трейд» перерахувало адвокату Мартинюк О.І. кошти в сумі 5000,00грн в якості оплати за надання правничої допомоги згідно договору від 24.05.2019р.

З огляду на викладені обставини, враховуючи подання позивачем доказів в підтвердження розміру витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката, відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру цих витрат, суд, враховуючи також положення ч..4 ст.129 ГПК України - дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

“Літинське” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АБМ -ТРЕЙД” - 5000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

“Літинське” (82133,Львівська область, Дрогобицький район, село Літиня, ідентифікаційний код 03762348) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АБМ -ТРЕЙД” (45500, Волинська область, Локачинський район, смт. Локачі, вул. Горєлова,1, ідентифікаційний код 35580267) – 11 228,97 грн пені, 9 424,73 грн 30% річних, 1 917,63 грн інфляційних втрат, 1921,00 грн судового збору та 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повне рішення складено 13.09.2019р.

Суддя Запотічняк О.Д.