Рішення № 84214194, 12.09.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.09.2019 Справа № 920/324/19

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

за участю секретаря судового засідання Мудрицької С.Ю.,

Розглядається в порядку загального позовного провадження справа № 920/324/19

за позовом Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (вул. Іллінська, буд. 2, м. Суми, 40030),

до відповідача Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради (вул. Перемоги, буд. 1, м. Охтирка, Сумська область, 42700),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Охтирської міської ради (вул. Незалежності, 11, м. Охтирка, Сумська область, 42700),

про стягнення 166283,73 грн. заборгованості по витратах, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах,

за участю представників:

Від позивача – Коротенко М.М. (довіреність № 4281 від 05.02.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія СМ № 000566 від 15.01.2019);

Від відповідача – не з`явився;

Від третьої особи - не з`явився;

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 166283,73 грн., в тому числі 165684,55 грн. заборгованості по витратах, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, 599 грн. 18 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 02.04.2019 задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 920/324/19 в порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 25.04.2019.

15.04.2019 позивач подав обґрунтування (вх. № 1065 к від 15.04.2019) необхідності залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Охтирської міської ради.

16.04.2019 відповідач подав заперечення (вх. № 1067 к від 16.04.2019), в якому просить суд розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

16.04.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 2981 від 16.04.2019), в якому позовні вимоги не визнає, зазначає, що Охтирською міською радою при формуванні бюджету міста на 2018 рік в недостатньому обсязі виділено кошти на фінансування пільг з послуг зв`язку на 2018 рік; закони України, які визначають право громадян на пільги приймаються на державному рівні, тому фінансування на їх виконання повинно здійснюватись за кошти державного бюджету. Відповідач вказує на те, що позивачем безпідставно надано пільг на суму 1 866 грн. 16 коп.; в розрахунки включені надані послуги особам, які вибули, померли, втратили статус; посилання позивача на постанову КМУ від 29.01.2003 № 117 “Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги” як на нормативний документ, є безпідставним, оскільки Постановою № 117 не передбачено обов`язку управління соціального захисту населення проводити розрахунки за надані пільги з послуг зв`язку. Нормативними документами не визначено, що саме управління соціального захисту населення є головним розпорядником коштів на відшкодування витрат за надані послуги зв`язку, а договірні відносини між відповідачем та позивачем відсутні.

22.04.2019 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 3189 від 22.04.2019), в якій зазначає, що оскільки послуги зв`язку на пільгових умовах ПАТ “Укртелеком” надано не з власної ініціативи, а на виконання імперативних законодавчих вказівок, Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради, як головний розпорядник коштів бюджетного фінансування, в силу закону має відшкодувати заборгованість за телекомунікаційні послуги, надані позивачем на пільгових умовах громадянам м. Охтирки в сумі 165684 грн. 55 коп., а також сплатити 3% річних від простроченої суми, що становить 599 грн.18 коп.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.04.2019 у справі № 920/324/19 (суддя Спиридонова Н.О.) залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Охтирську міську раду, відкладено судове засідання на 28.05.2019.

20.05.2019 третя особа подала пояснення (вх. № 3859 від 20.05.2019), в яких заперечує проти позову та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, оскільки зважаючи на обмежені фінансові можливості міського бюджету додаткових коштів на 2018 рік на відшкодування за надані пільги з послуг зв`язку не виділялось; закони України, які визначають право громадян на пільги приймаються на державному рівні, тому фінансування на їх виконання повинно здійснюватись за кошти державного бюджету.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 28.05.2019 у справі № 920/324/19 (суддя Спиридонова Н.О.) вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче засідання на 27.06.2019 на 12:00 з повідомленням учасників справи; зобов`язано позивача подати суду письмові пояснення в обґрунтування позиції у справі з урахуванням письмових пояснень третьої особи.

13.06.2019 позивач подав пояснення (вх. № 4745 від 13.06.2019), в яких зазначає, що відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність органу державної влади чи місцевого самоврядування та не є підставою для невиконання зобов`язань; обов`язок відповідача здійснювати розрахунки з постачальником телекомунікаційних послуг, наданих на пільгових умовах є грошовим зобов`язанням, що прямо передбачені нормами чинного законодавства. Вказана відповідачем розбіжність заборгованості в сумі 1 866 грн. 16 коп. за нараховані пільги громадянам, які померли чи змінили місце реєстрації, виникла з вини відповідача. Інформація про осіб, що втратили право на пільгу за період травень-грудень 2018 року відповідачем не подавалась, тому перерахунок здійснено позивачем у квітні 2019 року. Позивач підтримує свої позовні вимоги та просить суд задовольнити їх повністю.

Згідно з розпорядженням від 27.06.2019, у зв`язку з відрядженням судді Спиридонової Н.О. понад чотирнадцять календарних днів, призначений повторний автоматичний розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2019, справу № 920/324/19 призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 27.06.2019 призначено підготовче засідання на 22.07.2019, 12 год. 30 хв.

11.07.2019 третя особа подала заяву (вх. № 5589 від 11.07.2019), в якій заперечує проти позову, просить відмовити в його задоволенні та розглядати справу без участі її представника.

Позивач подав доповнення до відповіді на відзив (вх. № 5826 від 18.07.2019), в якому зазначає, що у позивача відсутнє право зворотнього корегування списків пільговиків за травень-грудень 2018 року; позивач здійснив перерахунок шляхом корегування списків пільговиків у квітні 2019 року, у зв`язку з чим бюджетні нарахування вже зменшені на суми перерахунку в 2019 році. Позивач підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити їх повністю.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 22.07.2019 продовжений строк підготовчого провадження на тридцять днів до 25.09.2019, відкладене підготовче засідання на 04.09.2019, 11:00.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 04.09.2019 закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті з повідомленням сторін на 12.09.2019, 11:30.

Позивач підтримує позовні вимоги.

Відповідач подав заяву (вх. № 7388 від 12.09.2019), в якій просить суд проводити розгляд справи без участі представника відповідача та відмовити у задоволенні позову.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.63 Закону України “Про телекомунікації” та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Статтею 87, пп.б п.4 ч.1 ст.89, ст.97 та ст.102 Бюджетного кодексу України визначено, що видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. Видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 (далі – Постанова №256), де встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету. Зокрема, п. 2 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Відповідно до п. 3 Постанови №256, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Отже, розпорядником коштів бюджетного фінансування соціальних пільг в м. Охтирка Сумської області є Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради, яке здійснює відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян за рахунок державних субвенцій.

Судом встановлено, що протягом травня-грудня 2018 року ПАТ “Укртелеком” в особі Сумської філії надало телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам м. Охтирка Сумської області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги згідно чинного законодавства України на загальну суму 165684 грн. 55 коп.

У даній справі між сторонами виникли правовідносини з надання послуг зв`язку окремим категоріям населення на пільговій основі, у яких відповідач як розпорядник відповідних коштів зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.

Надання телекомунікаційних послуг підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг у період з травня по грудень 2018 року (а.с.19-73).

На виконання п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 за №117, позивач щомісячно подавав на паперових та електронних носіях відповідачеві розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за формою « 2-пільга», що підтверджується супровідними листами від 04.06.2018, від 05.07.2018, від 06.08.2018, від 06.09.2018, від 08.10.2018, від 05.11.2018, від 07.12.2018, від 08.01.2019, копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, скріншотами екрану з зазначенням змісту вкладення до електронного листа (а.с. 19-94).

31.01.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією №59-000/12-2, в якій обґрунтував вимогу про сплату 165684 грн. 55 коп. боргу (а.с.95-96). Претензія отримана відповідачем 05.02.2019, про що свідчить інформація з сайту Укрпошта щодо відстеження поштового відправлення (а.с. 97).

Докази надання відповіді на претензію, докази відшкодування відповідачем витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян в матеріалах справи відсутні.

У статті 19 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” закріплено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Пунктом 19 частини першої статті 12, пунктом 10 частини першої статті 13, пунктом 18 частини першої статті 14, пунктом 20 частини першої статті 15 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу”, пунктом 16 статті 64 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”, пунктом 11 статті 20, статті 21 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, пунктом 6 частини першої статті 6, частини третьої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”, частини п`ятої статті 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та пунктом 4 частини третьої статті 13 Закону України “Про охорону дитинства” передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв`язку (телекомунікаційні послуги).

Норми цих законів спрямовані на реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов`язку оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати вартість таких пільг.

Згідно з п. 20-4 ст. 91 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування витрат за пільговий зв`язок окремим категорій віднесено до видатків місцевих бюджетів.

Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради є розпорядником коштів бюджетного фінансування соціальних пільг в м. Охтирка Сумської області та здійснює відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян за рахунок державних субвенцій.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст.525, 526 ЦК України).

Частиною 1 ст. 96 ЦК України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання (ч.2 ст.218 ГК України та ст. 617 ЦК України).

Законодавством не встановлено залежності відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів із виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій із державного бюджету.

За приписами ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України “Про визнання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” та в рішенні від 30.11.2004 у справі “Бакалов проти України” зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

З огляду на вказане, доводи відповідача про неможливість сплатити за надані послуги через відсутність бюджетних асигнувань є безпідставними, оскільки фінансові зобов`язання держави виникли з законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним законодавчо особам, а також з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з постачальниками, зокрема, телекомунікаційних послуг, пільговим категоріям споживачів.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 за № 256, відповідач повинен був щомісяця звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі з отриманою від позивача інформацією, та здійснювати розрахунки з постачальником послуг на підставі поданих ним щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги, однак відповідач порушив свої зобов`язання та не розрахувався з позивачем.

Обов`язковість проведення розрахунків з позивачем на відшкодування витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян підтверджується також наступним.

Згідно з частиною шостою статті 48 Бюджетного кодексу України, бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із Законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частини першої четвертої статті 48 Бюджетного кодексу України.

Таким чином, зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Оскільки послуги зв`язку на пільгових умовах ПАТ “Укртелеком” в особі Сумської філії ПАТ “Укртелеком” надано не з власної ініціативи, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього, то у результаті уповноважений на те державою орган – відповідач у справі – у силу закону має відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних коштів понесені ним витрати.

На противагу твердженням відповідача про відсутність між сторонами договірних відносин, слід зазначити, що чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов`язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України.

Стосовно посилань відповідача на безпідставне надання позивачем пільг на суму 1866 грн. 16 коп., суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, з метою удосконалення обліку осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, саме відповідач як уповноважений орган, щомісяця повинен:

1) звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не проводити розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації;

2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складати:

- реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають пільги, згідно з формою “ 5-пільга” та реєстр розрахунків згідно з формою “7-пільга”;

- акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою “З- пільга”.

На виконання п.10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, позивачем щомісячно направлялись відповідачу, як уповноваженому органу, розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам, згідно з формою “ 2-пільга”.

В порушення норм чинного законодавства, відповідач не проводив щомісячного звіряння інформації, що міститься в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги. Відповідачем не надано жодних доказів щомісячного направлення позивачу інформації, яка могла б стати підставою для коригування при нарахуванні телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, які втратили право на пільги з будь-яких причин.

З матеріалів справи вбачається, що тільки 16.04.2019 листом № 2710-С відповідач надіслав позивачу список таких, що втратили статус, вибувших та померлих пільговиків, які мали бути зняті з обліку у 2018 році (а.с. 171-172).

На лист відповідача, позивач листом від 23.04.2019 № 20-28/1381 надав інформацію про перерахунки згідно з наданим відповідачем списком. Загальна сума перерахунків у квітні 2019 року складає 3347 грн. 68 коп., в тому числі за 2018 рік – 2264 грн. 81 коп.

Оскільки припинення права на пільги здійснюється на підставі наданої відповідачем інформації, корегування по пільговому нарахуванню по абонентам, що втратили право на пільгу відбувається в тому місяці, коли була надана інформація, а список осіб, що втратили право на пільгу був наданий відповідачем позивачу тільки у квітні 2019 року, сума боргу за період з травня по грудень 2018 року зменшенню не підлягає.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що у ПАТ "Укртелеком" в особі Сумської філії виникло цивільне право на відшкодування вартості послуг зв`язку, наданих особам, які мають право на соціальні пільги, а в Управління – цивільний обов`язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин та набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 923/1292/16 і від 20.03.2018 у справі № 921/7/17-г/17, від 12.04.2018 у справі №922/2872/17 та від 05.07.2018 у справі №904/7478/17.

Позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 165684 грн. 55 коп. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 599 грн. 18 коп. за період з 12.02.2019 по 28.03.2019, виходячи з суми боргу в розмірі 165 684 грн. 55 коп.

У статті 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дана стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотки річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

У господарських відносинах грошові зобов`язання найчастіше виникають з господарських договорів та інших угод, передбачених законом, або з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України). Однак оскільки господарський договір (угода) є не єдиною підставою виникнення відповідного зобов`язання, то сама лише відсутність між сторонами спірних правовідносин такого договору (угоди) або незазначення в останньому умов (пунктів) щодо відповідальності за порушення грошового зобов`язання не перешкоджає застосуванню даної відповідальності, але тільки у разі якщо підстави такого застосування і розмір відповідальності передбачено актами законодавства.

Грошовим зобов`язанням є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 ЦК України (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14).

Таким чином, обов`язок відповідача здійснювати розрахунки з постачальниками телекомунікаційних послуг, наданих на пільгових умовах є грошовим зобов`язанням, що прямо передбачено нормами чинного законодавства (п.п. 2,8 Постанови №256), а тому нарахування 3% річних є обґрунтованим.

31.01.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією №59-000/12-2 про сплату 165684 грн. 55 коп. боргу, яка отримана відповідачем 05.02.2019.

Таким чином, з урахуванням приписів ст. 530 Цивільного кодексу України прострочення грошового зобов`язання з відшкодування вартості послуг зв`язку, наданих особам, які мають право на соціальні пільги почалося з 13.02.2019.

Судом встановлено, що фактично 3% річних у розмірі 599 грн. 18 коп., розраховані позивачем за 44 дні з 13.02.2019 по 28.03.2019.

На підставі викладеного, перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 599 грн. 18 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради (вул. Перемоги, буд. 1, м. Охтирка, Сумська область, 42700, код ЄДРПОУ 23294808) на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (вул. Іллінська, буд. 2, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 23825401) 165684 грн. 55 коп. заборгованості по витратах, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, 599 грн. 18 коп. 3 % річних, 2494 грн. 26 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Відповідно до пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 13.09.2019

Суддя Є.А. Жерьобкіна