Рішення № 84213354, 04.09.2019, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" вересня 2019 р. м. Вінниця Cправа № 902/305/19

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.

при секретарі Незамай Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у справі № 902/305/19

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Вінниця

до: Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради, м. Могилів-Подільський, Вінницька область

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Могилів-Подільська міська рада, Департамент фінансів Вінницької обласної державної адміністрації, м.Вінниця та Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, м.Вінниця.

про стягнення 126 798, 83 грн

за участю представників:

позивача: Бойко Юлія Олександрівна, довіреність № 4225 від 15.01.2019, посвідчення № 000288 від 20.09.2018

ОСОБА_1 , довіреність № 3747 від 06.12.2018 , посвідчення № 049 від 27.01.2014

відповідача та третіх осіб (Могилів-Подільської міської ради, Департаменту фінансів Вінницької обласної державної адміністрації та Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області ): не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/305/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради про стягнення 126 798, 83 грн заборгованості по компенсації пільг на телекомунікаційні послуги.

Ухвалою суду від 15.04.2019 (суддя Банасько О.О.) відкрито провадження у справі №902/305/19 у порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду по суті на 10.05.2019.

Ухвалою суду від 10.05.2019 справу №902/305/19 прийнято до свого провадження суддею Міліціановим Р.В. та призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 10.05.2019.

В судовому засіданні 10.05.2019 судом постановлено ухвалу про оголошення перерви у розгляді справи до 03.06.2019, на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України, яка занесена до протоколу судового засідання від 10.05.2019.

31.05.2019 до суду від представника позивача надійшов супровідний лист №08-221 від 30.05.2019 з додатками на виконання вимог ухвали суду від 13.05.2019.

03.06.2019 до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення №01-03/970 від 28.05.2019 до відзиву на позовну заяву та супровідний лист №01-03/971 від 28.05.2019 з додатками на виконання вимог ухвали суду від 13.05.2019.

В судовому засідання 03.06.2019 судом постановлено ухвалу про перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 11.07.2019. Ухвалу занесено до протоколу судового засідання від 03.06.2019.

Ухвалою суду від 05.06.2019 повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

03.07.2019 до суду від третьої особи (Департаменту фінансів Вінницької обласної державної адміністрації) надійшов відзив на позовну заяву № 04-2-27/1645-08-07 від 02.07.2019. З поміж іншого у відзиві останній просить суд проводити розгляд справи без участі представника Департаменту фінансів Вінницької облдержадміністрації.

10.07.2019 на електронну адресу суду від третьої особи надійшов лист № 05-04/73 від 05.07.2019, щодо проведення судового засідання без участі представника Могилів-Подільської міської ради.

11.07.2019 на адресу суду від відповідача на виконання вимог ухвали суду надійшов лист № 01-03/1139 від 08.07.2019, додатком до якого додано ряд документів.

В судовому засіданні 11.07.2019 судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/305/19 на 05.08.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 15.07.2019 повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

01.08.2019 до суду від представника позивача надійшов лист № 08-237 від 01.08.2019 про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

Крім того, 01.08.2019 на адресу суду від третьої особи (Департаменту фінансів Вінницької обласної державної адміністрації) надійшов відзив на позовну заяву № 04-2-27/2074-08-07 від 31.07.2019. З поміж іншого у відзиві останній просить суд проводити розгляд справи за відсутності представника Департаменту фінансів Вінницької обласної державної адміністрації.

02.08.2019 від представника третьої особи (Могилів-Подільської міської ради) на електронну адресу суду надійшов лист № 05-04/77 від 02.08.2019 про проведення судового засідання за його відсутності.

05.08.2019 на електронну адресу суду від відповідача (Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради) надійшов лист № 01-03/1180 від 22.07.2019, щодо виконання вимог ухвали суду від 15.07.2019.

Також, 05.08.2019 року від відповідача на електронну адресу суду надійшов лист № 01-03/1242 від 01.08.2019, про проведення судового засідання без участі представника Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради.

В судовому засіданні 05.08.2019 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи №902/305/19 до судового розгляду по суті на 04.09.2019, про що постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

05.08.2019 до суду від представника відповідача надійшов лист № 01-03/1242 від 01.08.2019, в якому останній просить суд провести судове засідання 05.08.2019 без участь уповноваженого представника Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради.

Ухвалою суду від 07.08.2019 повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

На визначену судом дату з`явились представники позивача. Представники відповідача та третіх осіб (Могилів-Подільської міської ради, Департаменту фінансів Вінницької обласної державної адміністрації та Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області) правом участі в судовому засідання не скористались, хоча про дату час та місце судового засідання повідомлялись належним чином ухвалою суду від 07.08.2019.

При цьому, обізнаність відповідача та третіх осіб про дату судового засідання підтверджується поштовими повідомленнями № 2400002137980 (Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради), № 2101802270630 (Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області), № 2400002137734 (Могилів-Подільська міська рада), № 2102801409479 (Департамент фінансів Вінницької обласної державної адміністрації), які наявні в матеріалах справи.

Крім того, судом враховується клопотання Департаменту фінансів Вінницької обласної державної адміністрації викладене у відзиві на позовну заяву № 04-2-27/2074-08-07 від 31.07.2019, про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

Зважаючи на вищевикладене, судом в зв`язку з неявкою відповідача та третіх осіб судом враховано наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обов`язок щодо внесення змін про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, з поміж іншого і стосовно місцезнаходження, покладається на останню.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвали Господарського суду Вінницької області у справі № 902/503/19 були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому сторони та треті особи не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ними у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів – організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представників відповідача та третіх осіб.

При цьому суд констатує, що відповідачем та третіми особами не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні своїх представників.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 ним було надано послуг зв`язку пільговим категоріям населення в м. Могилів-Подільський, Вінницька область вартість яких підлягає відшкодуванню на загальну суму 126 798, 83 грн, які відповідачем не відшкодовані.

В якості правової підстави позову позивач, з поміж іншого, зазначає ст.ст. 3, 13 Конституції України, ст.ст. 11, 318, 525, 526, 601 ЦК України, ст.ст. 8, 10, 193 ГК України, ст.ст. 48, 89, 102 БК України, ст.ст. 1, 12, 61, 64, 82 ГПК України, ст. 63 Закону України "Про телекомунікації", постанову Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002.

Департамент фінансів Вінницької обласної державної адміністрації у відзиві на позовну заяву № 04-2-27/1150-08-07 від 18.04.2019 посилається на такі обставини:

- Законом України № 1780-VIII від 20.12.2016 р. внесено зміни до статті 102 Бюджетного кодексу України та відмінено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв`язку, інших передбачених законодавством пільг;

- вказаним Законом ч.1 ст.91 Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 20-4 згідно якого пільги з послуг зв`язку віднесено до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів;

- п. 3 ч.1 ст. 7 Бюджетного кодексу України визначено, що місцеві бюджети є самостійними. Тому місцеві органи виконавчої влади, які володіють ситуацією на місцях та можуть оперативно впливати на її зміну, мають можливість передбачати вищезазначені видатки у місцевому бюджеті в складі асигнувань на місцеві програми соціального захисту та соціального забезпечення відповідно до підпункту "б" пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України (а.с.117-118, т.1).

Управління праці і соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради у відзиві на позовну заяву № 01-03/790 від 02.05.2019 проти позову заперечує, зазначаючи:

- відповідно до ст. 48 БК України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років;

- у ЗУ "Про Державний бюджет України на 2018 рік" не затверджено видатків за відповідною субвенцією, що призвело до відсутності бюджетних асигнувань для відшкодування вартості послуг наданих позивачем пільговим категоріям громадян;

- управління є виконавцем розпоряджень в компетенцію якого не входить формування видатків Державного бюджету України (а.с. 124, т. 1).

У відповіді на відзив позивач вважає заперечення відповідача, наведені у відзиві безпідставними та необґрунтованими та просить суд задоволити позов повністю (а.с. 133-134, т. 1).

У письмових поясненнях третя особа (Могилів-Подільська міська рада Вінницької області) № 05-04/49 від 08.05.2019 в яких останній заперечує проти позову та зазначає, що рішенням Могилів-Подільської міської ради "Про затвердження бюджету міста на 2018 рік" № 566 від 12.12.2017 не були передбачені видатки з місцевого бюджету на надання пільг з оплати телекомунікаційних послуг, інших передбачених законодавством пільг окремих категорій громадян та компенсація зазначених пільг підлягає виключно за рахунок коштів державного бюджету (а.с. 151-153, т. 1).

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (позивач), відокремленим підрозділом якого є Вінницька філія ПАТ "Укртелеком", є оператором з надання телекомунікаційних послуг споживачам.

В свою чергу Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради (відповідач) є головним розпорядником коштів районного бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення.

У період з 01 січня по 31 грудня 2018 позивачем надано послуги зв`язку споживачам, які проживають на території м. Могилів-Подільський Вінницької області та які згідно із нормами чинного законодавства належать до пільгових категорій громадян, що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за період з січня 2018 по грудень 2018 за формою № 2 пільга, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 535 від 04.10.2007 р. (а.с. 13-62, т. 1).

Крім того, позивачем складено акти звіряння за надані населенню послуги, на які надаються пільги та останній неодноразово звертався до відповідача з листами про необхідність проведення звіряння розрахунків по загальній кількості пільговиків та розміру заборгованості відповідно до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право пільги, затвердженого наказом Мінпраці України від 28.03.2003 № 83 (а.с. 63-74, т. 1).

На підставі вищевикладених розрахунків та актів звіряння внаслідок надання послуг зв`язку пільговим категоріям населення в період з 01 січня по 31 грудня 2018 позивач поніс витрати в сумі 126 798 грн 83 коп., які відповідач не відшкодував, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Відповідачем витрати ПАТ "Укртелеком", пов`язані з виконанням зобов`язань по наданню послуг на пільгових умовах не відшкодовано, що стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

З урахуванням встановлених обставин суд враховує наступні норми законодавства.

Порядок компенсації витрат по пільгам з оплати за послуги зв`язку визначено у Бюджетному кодексі України, Законах України "Про телекомунікації", Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства", Законі України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", Положенні про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" та постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2002 р. № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі - Порядок), постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій".

Згідно зі ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів регулюються Бюджетним кодексом України.

Згідно зі ст. 2 Бюджетного кодексу України (БК України) видатки бюджету - кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування.

Головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків з бюджету.

Субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

Відповідно до ст.ст. 21, 23 БК України для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно зі ст. 30 БК України видатки Державного бюджету України включають бюджетні призначення, встановлені законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, що пов`язані з реалізацією державних програм, перелік яких визначено статтею 87 цього Кодексу.

Відповідно до п. 9 ст. 87 БК України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, в тому числі на державні програми соціальної допомоги, державну підтримку громадських організацій інвалідів і ветеранів.

У п.п. "б" п. 4 ч. 1 ст. 89 БК України встановлено, що до видатків, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення: республіканські Автономної Республіки Крим та обласні програми і заходи з реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім`ї, в тому числі утримання та програми республіканського Автономної Республіки Крим і обласних центрів соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді.

Згідно із ч. 1 ст. 102 БК України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок та механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. року № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету".

Згідно із п. 2-4 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов`язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Щомісячні суми субвенцій перераховуються на рахунки місцевих бюджетів, відкриті Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій у відповідних органах Державної казначейської служби, пропорційно обсягам субвенцій, передбаченим у державному бюджеті для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів м. Києва та Севастополя.

Відповідно до п. 5 ч. 3 даного Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) до 22 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, пільг з послуг зв`язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування). Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01. 2005 р. № 20.

Пункт 6 вказаного Порядку визначає, що фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі.

За змістом п. 8 згаданого Порядку, отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п`ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло- водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; допомоги сім`ям з дітьми, малозабезпеченим сім`ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям; компенсації особам, які згідно із статтями 43 і 48 Гірничого закону України мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення; компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян; пільг з послуг зв`язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування).

Згідно із п. 12 Порядку суми субвенцій, не використані головним розпорядником коштів за призначенням протягом бюджетного року, перераховуються органами Державної казначейської служби до державного бюджету в останній робочий день бюджетного року.

Відповідно до пункту 1 Положення про Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 24.10.2017 року № 503, Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради є структурним підрозділом міської ради, який створений Могилів-Подільською міською радою на підставі ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" на базі реорганізованого управління соціального захисту населення міської ради, відповідно до рішення 18 сесії міської ради ІІІ скликання від 10.08.2000 року, з метою забезпечення впровадження норм загальнодержавної соціальної політики, соціального захисту населення міста та соціального забезпечення соціально-вразливих верств населення.

Основними завданнями Управління є, зокрема забезпечення призначення та виплати соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством, надання населенню субсидій для відшкодування витрат житлово-комунальних послуг, тощо; розроблення та організація виконання комплексних програм поліпшення соціального обслуговування інвалідів, пенсіонерів, поодиноких непрацездатних громадян похилого віку та всебічне сприяння в отриманні ними соціального обслуговування та соціальних послуг за місцем їх проживання (п.п. 3.1.2, 3.1.4, п. 3 Положення про Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради).

Таким чином, до компетенції відповідача належить забезпечення реалізації на території міста Могилів-Подільський державної політики у сфері соціального захисту населення, і саме відповідач як головний розпорядник коштів на фінансування державних соціальних програм зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.

При цьому, чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов`язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із Законів України (постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 р. у справі № 927/291/17 та від 17.04.2018 р. у справі № 906/621/17).

Згідно із ч.ч. 1, 2 509 ЦК України, ч.ч. 3, 4 ст. 11 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Позивач є суб`єктом господарювання, який надає телекомунікаційні послуги споживачам, метою діяльності позивача як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку відповідно до частини другої статті 3 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

З огляду на вищевказані норми законодавства, у ПАТ "Укртелеком" виникло цивільне право на відшкодування фактичних витрат, що виникли у зв`язку з наданням послуг зв`язку особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а в Управління як органу, через який діє держава у цивільних відносинах, - цивільний обов`язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: по-перше, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина 1 статті 167 ЦК України); по-друге, держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України).

Отже, відповідач зобов`язаний здійснити розрахунки з позивачем на підставі поданих ним щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, у період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року, а зазначені ним обставин щодо відсутності бюджетних призначень на відповідні видатки в 2018 році не є підставами для звільнення останнього від виконання встановленого чинним законодавством зобов`язання.

Право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих ним своїм абонентам - пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" видатків на ці потреби не було передбачено, оскільки фінансові зобов`язання держави виникли не з наведеного Закону, а з законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним в цьому законодавстві особам, а також з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з постачальниками, зокрема, телекомунікаційних послуг таким категоріям споживачів.

Аналогічні висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 р. у справі № 927/291/17, від 17.04.2018 р. у справі № 911/4249/16 та від 17.04.2018 р. у справі № 906/621/17.

Частиною другою статті 218 Господарського кодексу України та статтею 617 Цивільного кодексу України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 р. № 5-рп/2002, від 17.03.2004 р. № 7-рп/2004, від 01.12.2004 р. № 20-рп/2004, від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007).

Зокрема, у п.п. 3.2. рішення від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 Конституційним Судом України вказано на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. Інакше всі негативні наслідки відсутності такого механізму покладаються на державу.

З огляду на зміст статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейський суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00) зауважено, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23).

При цьому, у пункті 26 цього рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Згідно із п. 48 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2004 р. у справі "Бакалов проти України" та п. 40 рішення від 18.10.2005 р. у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Враховуючи викладене, судом відхиляються твердження відповідача про відсутність в Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради обов`язку здійснити розрахунок з позивачем за надані особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, телекомунікаційні послуги у період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року через те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" не було передбачено кошти на ці видатки, оскільки в особи виникає право, а в держави - відповідне цьому праву фінансове зобов`язання не із закону про Державний бюджет України та похідних від нього актів (бюджетний розпис, кошторис тощо), а з нормативно-правових актів, що регулюють відносини між особою та державою в певній сфері суспільних відносин.

Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання викладено в постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 р. у справі № 3-77гс17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 р. у справах № 925/246/17, № 925/974/17, від 30.07.2018 р. у справі № 906/657/17а також у вищевказаних постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 р. у справі № 927/291/17, від 17.04.2018 р. у справі № 911/4249/16 та від 17.04.2018 р. у справі № 906/621/17.

Отже, суд вважає доведеним факт порушення майнових прав позивача, які підлягають судовому захисту.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При визначенні суми, яка підлягає стягненню з відповідача суд враховує лист № 01-03/1180 від 22.07.2019, додатком до якого долучено розрахунок визначеної суми пільг окремо по кожній категорії.

У вказаному розрахунку відповідачем зазначено про розбіжності в сумі 6 479,34 грн. (5 691,10 грн. (суми пільг відносно осіб, які були зняті з обліку в зв`язку зі смертю) + 788,24 грн. (суми пільг відносно осіб, які були зняті з обліку в зв`язку зі зміною місця проживання) в переліку пільговиків, які зняті з обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільгу.

В силу п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України (далі - пільговики), отримують соціальні стипендії, державну допомогу постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей.

Реєстр складається з баз даних Мінсоцполітики, Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

Питання обліку пільговиків, внесення відомостей до вказаного реєстру або їх виключення чи зміна, адміністрування реєстру віднесені до компетенції структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та м. Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 117).

На підставі п. 4 даної Постанови, розголошення отриманої уповноваженими органами інформації про пільговика без його згоди забороняється, крім випадків, передбачених законодавством.

Таким чином, доступ ПАТ "Укртелеком" до відомостей Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги обмежений.

Саме відповідач є володільцем актуальної інформації про осіб, котрі мають право на отримання пільг за надання послуг телефонного зв`язку, зокрема, відомостей щодо припинення таких прав.

Оскільки, позивачем не спростовано надані Управлінням праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради відомості стосовно осіб які зняті з обліку, відповідачем розраховано суму розбіжностей на підставі відомостей з Єдиного державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, то суд вважає надані докази достовірними.

Водночас, у матеріалах справи наявні розрахунки визначеної суми пільг відносно осіб, які перебувають на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги на оплату житлово-комунальних послуг (за відшкодуванням пільги на телекомунікаційні послуги дані особи не звертались) та осіб, які не перебувають на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги на оплату житлово-комунальних послуг.

Суд критично оцінює вказані заперечення відповідача, оскільки відсутність відомостей про окремих осіб у Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги на оплату житлово-комунальних послуг не виключає можливості звернення таких осіб безпосередньо до ПАТ "Укртелеком" з відповідними заявами та документами, які підтверджують право на отримання відповідних пільг.

Факти звернення до позивача безпосередньо споживачами підтверджено наданими доказами (том. 2 а.с. 17 -35), що підтверджує обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Суд виходить з того, що предметом спору є компенсація вартості витрат позивача на надання послуг зв`язку на пільгових умовах з посиланням на зобов`язання відповідача, які виникли з положень бюджетного законодавства, на основі державного механізму відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям населення.

Підстави позову засновані не неможливості ухилення від здійснення розрахунків за відсутності бюджетних призначень на вказані цілі.

Тобто, позивач фактично вимагає перерахування коштів, які повинні передбачатися розпорядниками бюджетних коштів в якості компенсації втрат за надані послуги громадянам, котрі мають право на отримання пільг.

Отже, розмір заборгованості з компенсації пільг за послуги зв`язку залежить від наявності фактичних підстав їх отримання, статусу відповідних осіб та віднесення їх надання саме до відання Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради.

Виключення особи з відповідного реєстру, припинення права на отримання відповідної пільги позбавляє відповідача обов`язку здійснювати бюджетні призначення відносно таких осіб, що прямо пропорційно залежить від зобов`язання перед позивачем з компенсації витрат на послуги зв`язку, надані пільговим категоріям населення.

Тому, суд відмовляє у задоволенні вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 6 479,34 грн. з компенсації витрат на надання послуг зв`язку на пільгових умовах відносно осіб, відомості про яких було виключено з Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, оскільки бюджетні асигнування на компенсацію пільг у такому випадку обмежуються моментом припинення права на отримання відповідної пільги.

При цьому, суд вважає за необхідне зауважити, що вимоги про покладення на Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради витрат, пов`язаних з фактичним наданням послуг даним особам, інформація про виключення яких з реєстру була відсутня у ПАТ "Укртелеком", має іншу правову природу.

Фактично вказані витрати спричинені протиправними діями відповідача стосовно не проведення звіряння інформації, яка містить у Реєстрі, з відомостями ПАТ "Укртелеком", та не направлення інформації про наявність відповідних розбіжностей, як передбачено пп. 1 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" (доказів направлення відомостей про розбіжності відповідачем не надано).

Однак, підстави позову не містять вимог про відшкодування збитків, завданих вказаними діями відповідача,

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в сумі 120 319,49 грн., з врахуванням вищевикладених мотивів щодо відмови у стягненні 6 479,34 грн. боргу по компенсації витрат на надання послуг зв`язку на пільгових умовах, як заявлених безпідставно.

Враховуючи, що пред`явленню позову передували не правильні дії відповідача, що було встановлено в ході розгляду справи, судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, ст.ст.232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради (вул. Василя Стуса, буд. 56, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000, код - 03198600) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (бул. Т. Шевченка, 18, м. Київ, 01601, код 21560766) – 120 319 грн. 49 коп. - заборгованості з компенсації витрат на надання послуг зв`язку на пільгових умовах за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року, 1 921 грн. 00 коп. - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення - 6 479 грн. 34 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повний текст судового рішення складено 13 вересня 2019 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. 7 прим.:

1 - до справи

2, 3 - позивачу - бул. Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 01601; вул. Соборна, 8, м. Вінниця, 21050.

4 - відповідачу -вул. Василя Стуса, буд. 56, м. АДРЕСА_1 -Подільський, Вінницька область, 24000.

5 - Могилів-Подільській міській раді - пл. Шевченка 6/16, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000.

6 - Головному управлінню Державної казначейської служби України у Вінницькій області - вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018.

7 - Департаменту фінансів Вінницької обласної державної адміністрації - вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036.