Ухвала суду № 84212240, 07.09.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/15269/19

Провадження № 1-кс/234/6800/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

07 вересня 2019 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

слідчого судді Сухоручко Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Сторчай А.Д.,

за участю прокурора Альоша А.В.

підозрюваної ОСОБА_1

захисників Шурхно К.А., Усової К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Медведєва К.І., погодженого прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні управління процесуального керівництва військової прокуратури об`єднаних сил Альошою А.В., в межах кримінального провадження № 42019051110000022 від 21.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Луганськ, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянки України, начальниці Управління землеустрою та охорони земель Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, розучена, неповнолітніх дітей не має,

підозрюваної у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Клопотання надійшло до суду 07.09.2019 року.

Суд перевірив надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши прокурора, підозрювану, захисників,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділом Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42019051110000022 від 21.03.2019 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадасру у Луганській області № 131-к від 31.05.2018 ОСОБА_1 з 01.06.2018 призначено на посаду начальника Управління землеустрою та охорони земель Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (далі – Управління).

Відповідно до положення про Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, затвердженого Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 308 (далі – Положення), Головне управління відповідно до покладених на нього завдань (пункт 4): організовує виконання на території Луганської області робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру; розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Луганської області; погоджує у межах повноважень, передбачених законом, документацію із землеустрою; здійснює Державний нагляд у сфері землеустрою.

Відповідно до посадової інструкції начальника Управління, затвердженої Наказом ГУ Держгеокадастру у Луганській області 09.12.2016 за № 139 (далі – Інструкція), ОСОБА_1 , як начальник Управління, наділена наступними повноваженнями: організовує роботу Управління, забезпечує виконання покладених на Управління завдань; здійснює керівництво Управлінням, несе персональну відповідальність за організацію роботи та результати його діяльності; розподіляє обов`язки між начальниками Відділів, що входять до складу Управління; контролює якісний розгляд працівниками Управління заяв громадян та юридичних осіб з питань землеустрою, охорони земель, вилучення та надання земельних ділянок; здійснює координацію робіт з підготовки проектів наказів про надання у власність або користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Луганської області та інших наказів щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності.

Перебуваючи на посаді начальника Управління, ОСОБА_1 постійно виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції і згідно Примітки 1 до ст. 364 КК України є службовою особою.

Крім цього, працюючи на посаді начальника Управління, ОСОБА_1 відповідно до Примітки 2 ст. 368 КК України та п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу», є службовою особою яка займає відповідальне становище.

Перебуваючи на посаді начальника, ОСОБА_1 , відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу», зобов`язана: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності, а також виконувати інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України «Про державну службу», на державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом України «Про запобігання корупції».

Відповідно до підпункту «в», п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Згідно з ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», особам, зазначеним в ч. 1 ст. 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Відповідно до ст. ст. 23, 24 Закону України «Про запобігання корупції», особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої ст. 3 вказаного Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Незважаючи на свою обізнаність з вимогами вищевказаних нормативно-правових актів, будучи попередженою про обмеження, передбачені Законами України «Про державну службу» та «Про запобігання корупції», які спрямовані на запобігання корупційним правопорушенням під час перебування на державній службі, ОСОБА_1 використала свої службові повноваження у злочинних цілях за наступних обставин.

Встановлено, що начальник управління землеустрою та охорони земель Головного управління Держгеокадастру у Луганській області ОСОБА_1 та співробітник Комунального підприємства «Землеупорядник» Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_2 організували протиправну схему вимагання та одержання неправомірної вигоди від сертифікованих інженерів землевпорядників за безперешкодне здійснення підприємницької діяльності.

Так, ОСОБА_1 , використовуючи своє службове становище, під час особистих зустрічей з інженерами-землеупорядниками, які здійснюють свою діяльність на території Луганської області пояснювала їм, що виготовлена ними технічна документація із землеустрою буде позитивно реєструватися та погоджуватися в Управлінні Держгеокадастру Луганської області лише у разі надання ними неправомірної вигоди із розрахунку 100 гривень за кожну технічну документацію із землеустрою та 300 гривень за проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. В противному випадку, документація із землеустрою та проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки, які надійшла для відповідної реєстрації та погодження, будуть повертатися на формальних підставах із подальшим ініціювання питання щодо позбавлення сертифікованих інженерів-землевпорядників, які відмовилися надавати неправомірну вигоду, кваліфікаційного сертифікату.

До вказаної злочинної діяльності ОСОБА_1 залучила у якості пособника співробітника Комунального підприємства «Землеупорядник» Сєвєродонецької міської ради (ЄДРПОУ 32830884), сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_2 , який під виглядом укладення із сертифікованими інженерами-землевпорядниками договорів про надання консультативних послуг повинен особисто, кожний місяць одержувати від них неправомірну вигоду, яку в подальшому передавати ОСОБА_1

Так, 12.07.2019 до військової прокуратури об`єднаних сил із заявою про вчинення кримінального правопорушення звернувся сертифікований інженер-землевпорядник ОСОБА_3 , який повідомив, що ОСОБА_1 , діючи спільно з ОСОБА_2 починаючи з січня 2019 року вимагає від нього неправомірну вигоду у спосіб вказаний вище.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на протиправне збагачення, ОСОБА_1 , наприкінці липня 2019 року більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, діючи умисно, повідомила ОСОБА_2 розрахунок кількості поданої для узгодження до Управління Держгеокадастру у Луганській області ОСОБА_4 .М. технічної документації.

29.07.2019 ОСОБА_2 , діючи згідно відведеної йому ролі, отримавши від ОСОБА_1 розрахунок кількості поданої для узгодження ОСОБА_3 технічної документації із землеустрою, відправив на електронну адресу ОСОБА_3 повідомлення, в якому зазначив кількість направленої останнім для погодження до Управління Держгеокадастру у Луганській області технічної документації із землеустрою та проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розрахунок розміру неправомірної вигоди, яку ОСОБА_3 повинен надати, а саме: 2800 грн. за 28 технічних документацій із землеустрою, кожна по 100 грн. та 5100 грн. за 17 проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кожний по 300 грн. на загальну суму 7900 грн.

ОСОБА_3 , в свою чергу, виконуючи незаконні вимоги ОСОБА_2 , який діяв спільно з ОСОБА_1 , 06.08.2019, близько 12 год. 30 хв., зустрівся з ОСОБА_2 на перехресті вулиць Танкістів та Гагаріна у м. Сєвєродонецьку Луганської області та передав йому грошові кошти в сумі 7900 грн. у якості неправомірної вигоди за погодження виготовленої ним технічної документації із землеустрою та проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, які останній в подальшому 13.08.2019, приблизно о 15 год. 30 хв., передав ОСОБА_1 у її службовому кабінеті, що розташований за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, проспект Центральний, б. 17.

Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, спрямований на протиправне збагачення, ОСОБА_1 , наприкінці серпня 2019 року більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, діючи умисно, повідомила ОСОБА_2 розрахунок кількості поданої для узгодження до Управління Держгеокадастру у Луганській області ОСОБА_3 . технічної документації.

ОСОБА_2 , в свою чергу, діючи умисно, згідно відведеної йому ролі, відправив на електронну адресу ОСОБА_3 повідомлення, в якому зазначив кількість направленої останнім для погодження до Управління Держгеокадастру у Луганській області документації із землеустрою та проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розрахунок розміру неправомірної вигоди, яку ОСОБА_3 повинен надати, а саме: 4800 грн. за 48 технічних документацій із землеустрою, кожна по 100 грн. та 1800 грн. за 6 проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кожний по 300 грн. на загальну суму 6600 грн.

В подальшому, 05.09.2019, приблизно о 11 год. 00 хв. ОСОБА_3 , виконуючи незаконні вимоги ОСОБА_2 , який діяв спільно з ОСОБА_1 , зустрівся з ОСОБА_2 у його службовому кабінеті, що розташований у будівлі за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, б. 32а та передав йому грошові кошти в сумі 6600 грн. у якості неправомірної вигоди за погодження виготовленої ним технічної документації із землеустрою та проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, які останній того ж дня, приблизно о 17 год. 30 хв. передав ОСОБА_1 у її службовому кабінеті, що розташований за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, проспект Центральний, б. 17.

Після одержання неправомірної вигоди ОСОБА_1 була затримана уповноваженими співробітниками правоохоронного органу в порядку ст. 208 КПК України, у зв`язку із чим її злочинна діяльність була припинена.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто у одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди.

06 вересня 2019 року у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повідомлено про підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Діяння ОСОБА_1 кваліфікується за ознаками кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України – одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: повідомленням про кримінальне правопорушення від 20.03.2019, заявою Білокобильського від 12.07.2019, показаннями свідка ОСОБА_3 ; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 06.08.2019, протоколом огляду та вручення грошових коштів від 05.09.2019, протоколом обшуку службового кабінету ОСОБА_1 від 05.09.2019, протоколом обшуку квартири, в якій проживає ОСОБА_5 , від 06.09.2019, показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.

При цьому ОСОБА_1 , відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом, згідно санкції ч. 3 ст. 368 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Необхідність обрання стосовно підозрюваної ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Метою та підставами застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити вищезазначені дії.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Так, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується, тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину за який, передбачено понесення винною особою безальтернативного покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років із конфіскацією майна, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість покарання, у разі визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні інкримінованого злочину, остання може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення понесення покарання. Зазначений ризик, окрім іншого підтверджується тим, що ОСОБА_1 є жителем території, яка наближена до тимчасово окупованої території України де тимчасово не діють органи державної влади та правоохоронні органи, та відповідно у разі виїзду останньої до тимчасово окупованої території - це унеможливить притягнення останньої до кримінальної відповідальності, враховуючи продовження на даний час на території Донецької та Луганської областей збройного конфлікту між Збройними Силами України та незаконними військовими формуваннями, які тимчасово окупували частину території Донецької та Луганської областей, яка є непідконтрольною правоохоронним та іншим органам влади України, а відтак, перебуваючи на волі, з метою ухилитися від слідства та суду, ОСОБА_1 зможе виїхати на тимчасово окуповану частину території Донецької та Луганської областей.

Разом з тим, встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована в м. Луганськ, має у власності квартиру, що знаходиться у м. Луганськ, який відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085-р відноситься до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, що дозволить останній виїхати до указаного міста з метою уникнення понесення покарання, та безперешкодно перебувати там зважаючи на наявність нерухомого майна, та наявність достатнього майнового стану підозрюваної ОСОБА_1

Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що остання може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовується, тим, що підозрювана ОСОБА_1 на даний час перебуває на посаді – начальниці Управління землеустрою та охорони земель Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, що надає можливість підозрюваній знищити, сховати або спотворити документи, які мають значення для встановлення обставин даного кримінального провадження.

Зокрема документації, складеної стосовно ОСОБА_3 , а саме документації із землеустрою та проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також чорнових записів, блокнотів, нотатків та інших рукописних і друкованих носіїв, на яких збереглись сліди вчинення злочину, а також інших джерел, що мають суттєве значення для з`ясування обставин злочину, його повного, об`єктивного та неупередженого розслідування. Також необхідно враховувати, що на даний час, у зв`язку із початковим етапом досудового розслідування даного кримінального провадження, вищевказані документи та чорнові записи в повному обсязі вилучити не виявилося можливим.

Разом з тим, досудове розслідування триває, розуміючи це ОСОБА_1 може вчинити дії з приховування та знищення іншої документації, яка підтверджує її протиправну, корупційну діяльність.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що остання може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні підтверджується тим, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді – начальника Управління, ОСОБА_1 постійно виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції та може використати своє службове становище та пов`язані з цим можливості, при здійсненні впливу на інших свідків її протиправної діяльності, які ще не були допитані у кримінальному провадженні, з метою змусити останніх надавати неправдиві показання у кримінальному провадженні. Крім того, необхідно враховувати, що в період вимагання неправомірної вигоди заявнику ОСОБА_3 погрожували створенням в подальшому проблем з реєстрацією документації із землеустрою та проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, які надходитимуть для відповідної реєстрації та погодження, а саме повернення на формальних підставах даних документів із подальшим ініціюванням питання щодо позбавлення кваліфікаційного сертифікату.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 відповідає суспільному інтересу.

Так, обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останньої, виконання нею процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення ОСОБА_1 інших кримінальних правопорушень.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинила тяжкий злочин, являється начальницею Управління землеустрою та охорони земель Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 покладених на неї обов`язків, беручи до уваги, що вчинене останньою кримінального корупційного правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя, безкарності та хабарництва у системі органів державної влади у господарської діяльності, а саме в очах громадян, які результатами своєї господарської діяльності намагаються стабілізувати економічний добробут прифронтової Луганської області, забезпечити місцевому населенню можливість праці та отримання доходу, реалізовувати своє право на отримання прибутку від законної господарської діяльності, орган досудового розслідування вважає, що діяння вчинене ОСОБА_1 при обранні запобіжного заходу є винятковим випадком, зважаючи на значний суспільний резонанс, який викликаний вчиненим злочином.

За таких обставин, ОСОБА_1 необхідно визначити заставу у розмірі, що не є меншою 80 (вісімдесят) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, при цьому, визначити необхідність виконання нею наступних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду, не відлучатися з міста Сєвєродонецьк, Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого нею кримінального правопорушення, здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон, у разі наявності.

Такий розмір застави є цілком співрозмірним майновому стану підозрюваної ОСОБА_1 у зв`язку із тим, що згідно декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави розмір заробітної плати отриманої останньою за основним місцем роботи за 2018 рік склала 463 959 (чотириста шістдесят три тисячі дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень.

Все вищезазначене дає органу досудового розслідування достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_1 при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у подальшому може переховуватись від слідства та суду, знищити, спотворити або змінити документи, які мають значення для кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі підозрюваного настільки, що його неможливо відвернути не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Всі вищезазначені обставини, з урахуванням тяжкості злочину, вчиненого підозрюваним ОСОБА_1 , особи підозрюваного, з метою запобігання ризикам, передбаченим с. 177 КПК України, вимагають вжиття дієвого та ґрунтовного запобіжного заходу відносно підозрюваного.

З метою ефективності у розслідуванні даного кримінального провадження, з дотриманням вимог ст. 2 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, яке карається позбавленням волі на строк до десяти років вбачається за доцільне обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останній.

У даному випадку інший, більш м`який запобіжний захід унеможливить забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на неї процесуальних обов`язків.

Таким чином, враховуючи обґрунтовану підозру у вчиненні кримінального правопорушення, ризики передбачені ст. 177 КПК України, неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити мотивуючи тим, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного із позбавленням волі, підозрювана перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підозрювана ОСОБА_1 в судовому засіданні відмовилася від показів, але просила застосувати до неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисники Шурхно К.А. та Усова К.В. заперечували проти задоволення даного клопотання, оскільки прокурором не доведені ризики передбачені ст. 177 КПК України, а також зазначили , що застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів є не спів розмірною з матеріальним станом підозрюваної, оскільки під час ошуку у неї вилучені усі грошові кошти , що знаходились у неї на зберіганні. А також просили взяти до уваги, що у підозрюваної у власності є тільки квартира у м. Луганську.

Заслухавши прокурора, підозрювану, захисників, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд дійшов висновку, що зазначене клопотання підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів клопотання, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

Надані прокурором докази, а саме:

повідомленням про кримінальне правопорушення від 20.03.2019, заявою Білокобильського від 12.07.2019, показаннями свідка ОСОБА_3 ; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 06.08.2019, протоколом огляду та вручення грошових коштів від 05.09.2019, протоколом обшуку службового кабінету ОСОБА_1 від 05.09.2019, протоколом обшуку квартири, в якій проживає ОСОБА_5 , від 06.09.2019, показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які дослідженні під час судового засідання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри за вказаним кримінальним правопорушенням.

Санкція ст. 368 ч. 3 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк до десяти років, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

06 вересня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Суд також вважає, що органом досудового розслідування у клопотанні та прокурором у судовому засіданні обґрунтовано наведений перелік ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:1) підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, враховуючи тяжкість покарання, яке їй загрожує у разі визнання винною, 2) підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, користуючись своїм службовим становищем, 3) незаконно вплинути на свідків, оскільки підозрювана, перебуваючи на посаді – начальника Управління, постійно виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції та може використати своє службове становище та пов`язані з цим можливості, при здійсненні впливу на інших свідків.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі – Браво проти Італії», затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликали підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

В інших рішеннях «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001, «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Згідно з правовою позицію, яка закріплена у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення від 28.10.1994), факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини та наведені норми Кримінального процесуального кодексу України, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, її вік, стан здоров`я, сімейний стан (розлучена), майновий стан (працює), особу підозрюваної, вагомість наведених доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, та приходить до висновку про те, що є всі підстави вважати, що застосування підозрюваній більш м`якого, в тому числі домашнього арешту, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. За наведених вище обставин інший, враховуючи інтереси суспільства у відношенні суспільної безпеки більш м`який запобіжний захід застосований бути не може; саме такий запобіжний захід сприятиме забезпеченню виконанню підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, з урахуванням викладеного та зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне, клопотання слідчого про застосування підозрюваній запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

При вирішені питання про застосування запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою підозрюваній, слідчий суддя враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії досудового розслідування, з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, наявні по справі реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає над принципом поваги до особистої свободи підозрюваного.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваної, наявних ризиків, майнового стану підозрюваної, яка отримує заробітну плату у розмірі від 18 000 до 20 000грн. у місяць, має із нерухомого майна, лише квартиру у м. Луганськ, грошових коштів да депозитах у банківських установах - не має, слідчий суддя вважає за доцільним визначити ОСОБА_1 , розмір застави, що складає 30 (тридцять )розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 30 х 1921,00 = 57 630,00 грн., з покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатньою мірою гарантувати виконання ОСОБА_1 покладених на неї обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду,

-не відлучатися з міста Сєвєродонецьк Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду,

-утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого нею кримінального правопорушення,

-здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194, 196, 309, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Медведєва К.І., погодженого прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні управління процесуального керівництва військової прокуратури об`єднаних сил Альошою А.В., в межах кримінального провадження № 42019051110000022 від 21.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Арештному дому Державна установа «Бахмутська установа виконання покарань №6», відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для розслідування кримінального провадження № 42019051110000022 від 21.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, на строк шістдесят днів, тобто з 05 вересня 2019 року до 03 листопада 2019 року включно.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить шістдесят днів.

Ухвала втрачає силу 04 листопада 2019 року о 00 год. 00 хв, якщо строк тримання під вартою не буде продовжено.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 57630,00 грн. (п`ятдесят сім тисяч шістсот тридцять гривень 00 копійок), яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, розрахунковий рахунок 37311047011792, банк отримувача – Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку – 820172, код ЄДРПОУ 26288796.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_1 наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду,

-не відлучатися з міста Сєвєродонецьк Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду,

-утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого нею кримінального правопорушення,

-здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення грошових коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі арештного дому ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа арештного дому ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Медведєва К.І., прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні управління процесуального керівництва військової прокуратури об`єднаних сил Альошу А.В., та слідчого суддю Краматорського міського суду Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваній негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити в арештний дім ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

В судовому засіданні 07 вересня 2019 року оголошено вступну та резолютивну частину ухвали, повний текст, у відповідності до ст. 376 КПК України, виготовлено та оголошено 07 вересня 2019 року о 17 год. 00 хв.

Слідчий суддя Краматорського

міського суду Ю.О. Сухоручко