Вирок № 84210762, 23.08.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

__________

Справа № 490/5741/18

Провадження № 1-кп/490/962/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2019 року

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі : головуючого - судді Алєйнікова В.О.

при секретарі - Сасік Я.С.

за участі прокурора Періжка О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Гречаної Є.Й.

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Миколаєві, є українцем, громадянином України, здобув середню освіту, є одруженим, неповнолітніх дітей не має, працює на посаді водія автотранспортних засобів у ТОВ "ІБ-Актив", мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не скоював злочинів та не судився

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального Кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

1. 11 квітня 2018 року близько 08:30 годин ОСОБА_1 керував автомобілем "МАЗ 437041" /реєстраційний номер НОМЕР_1 / /надалі - НОМЕР_2 /, рухався у денний час доби по проїжджій частині вулиці Великої Морської у місті Миколаєві з боку Варварівського мосту у напрямку вулиці Нікольської зі швидкістю 32 км/годину.

Наближаючись до розташованого по ходу його руху в районі будинку № 13 по вулиці Великій Морській у місті Миколаєві регульованого пішохідного переходу та будучи в цей момент засліпленим сонячним світлом, він порушив вимоги пунктів 2.3 "б", 12.2, 12.3, 18.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, а саме - проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та, відповідно не реагував на її зміни, в умовах недостатньої видимості /засліплення/ не обрав таку швидкість, щоб мати змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкість і не зупинив транспортний засіб, щоб дати дорогу пішоходу, для якого може бути створена перешкода чи небезпека, не вжив заходів до своєчасного зменшення швидкості аж до повної зупинки керованого ним автомобіля, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , яка перетинала проїжджу частину по нерегульованому пішохідному переходу зліва направо по ходу його руху.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 спричинені тілесні ушкодження у вигляді тупої поєднаної травми у вигляді лінійного перелому кісток склепіння та основи черепа, вогнищевої травми головного мозку, ділянок крововиливів в підпавутинний простір, численних локальних переломів ребер з пошкодженням пристінкової плеври.

Внаслідок цих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 померла в лікарні 20 квітня 2018 року.

Статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, винними у вчиненні яких визнаються обвинувачені

2. Дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за частиною 2 статті 286 Кримінального Кодексу України - як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

3. Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений свою вину у вчиненні злочину за вказаних вище обставин визнав у повному обсязі.

Зокрема, він зазначав, що дійсно 11 квітня 2018 року близько 08:30 години керуючи автомобілем, рухався вулицею Великою Морською з Варварівського мосту в бік вулиці Нікольській.

Неподалік розташованого в районі будинку 13 по вулиці Великій Морській у місті Миколаєві нерегульованого пішохідного переходу його засліпило сонячне світло.

З огляду на таке він вчасно не побачив пішохода ОСОБА_4 , а коли побачив її, то різко загальмував та прийняв ліворуч. Але уникнути наїзду йому не вдалося, та він зачепив пішохода правою передньою частиною свого автомобіля.

Він одразу зупинився, попросив викликати "швидку" та поліцію, та звернувся по допомогу до військової частини, що розташована поблизу місця події. Викликані ним лікарі військової частини оглянули потерпілу, але пояснили, що не мають можливості допомогти та необхідно очікувати на "швидку допомогу". Тоді він викликав "швидку" та поліцію, а ввечері зайшов до лікарні, до якої була доставлена потерпіла, та постійно надавав необхідну фінансову допомогу у її лікуванні.

Обвинувачений також зазначав, що про вчинене шкодує, у содіяному кається.

4. Оскільки обставини та причини дорожньо-транспортної пригоди за участі обвинуваченого та ОСОБА_4 сторонами кримінального провадження не оспорюються, суд, керуючись приписами частини 3 статті 349 КПК України, з урахуванням думки учасників судового провадження про можливість такого, визнав недоцільним подальше дослідження доказів щодо цих обставин.

З огляду на наведене суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину за встановлених судом обставин доведеною.

Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

5. Як обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд враховує визнання ним своєї винуватості, його щире каяття, сприяння ним у судовому розгляді кримінального провадження, добровільне відшкодування завданого збитку, надання допомоги ОСОБА_4 безпосередньо після вчинення злочину.

6. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлені, отже - є відсутніми..

Мотиви призначення покарання.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого, суд, керуючись приписами статті 65 Кримінального Кодексу України, виходе з санкції частини 2 статті 286 Кримінального Кодексу України, враховує ступень тяжкості вчиненого ним злочину, обставини, що пом`якшують його відповідальність, а також особу винного.

7. Оцінюючи ступень тяжкості вчиненого злочину, суд відзначає, що відповідно до статті 12 Кримінального Кодексу України вчинений ним злочин є тяжким злочином. Суд враховує й наслідки вчинення цього злочину - смерть людини.

Разом із цим, суд відзначає, що вчинений ОСОБА_1 злочин є необережним.

8. Оцінка особи винного свідчить про те, що обвинувачений раніше не вчиняв злочинів та не судився, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, має стійки соціальні зв`язки.

Суд враховує також, що на момент вчинення злочину обвинувачений мав водійський стаж понад 34 роки, під час роботи водієм раніше відчутних порушень вимог правил безпеки дорожнього руху не допускав.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у межах санкції частини 2 статті 286 Кримінального Кодексу України.

Призначення основного покарання та вирішення питання про порядок його застосування.

9. Оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки.

10. При цьому враховуючи, що раніше обвинувачений істотних порушень правил безпеки руху протягом тривалого періоду не допускав, його поведінку після вчинення злочину, ту обставину, що у содіяному він покаявся, а також - висновок органу пробації про можливість такого, суд вважає, що його виправлення та перевиховання є можливим без відбуття покарання, через що на підставі статті 75 Кримінального Кодексу України вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Призначення додаткового покарання.

11. Вирішуючи питання про необхідність застосування в цьому випадку передбаченого санкцією частини 2 статті 286 Кримінального Кодексу України додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом суд враховує таке.

В цьому випадку обвинувачений виявив нездатність належним чином керувати транспортним засобом, та таке потягло тяжкі наслідки у вигляді смерті людини.

За такого подальше керування обвинуваченим транспортними засобами створює небезпеку для оточуючих.

З огляду на таке суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 2 роки.

14. Заперечення захисту проти такого не можуть бути покладеними у підґрунтя судового рішення.

Так, заперечуючи проти необхідності застосування додаткового покарання, захист посилався про те, що керування транспортним засобом є єдиним джерелом доходу для обвинуваченого.

Але необхідність доходу обвинуваченого не є домірною громадському інтересу, який в цьому випадку полягає у гарантуванні безпеки дорожнього руху.

Вирішення питання про розподіл судових витрат.

15. Матеріали справи свідчать, що під час досудового розслідування цього кримінального провадження на залучення експертів було витрачено 2.431 грн.

Відповідно до статті 124 КПК України ці витрати слід покласти на обвинуваченого.

Вирішення питання про речові докази та заходи забезпечення кримінального провадження.

18. В межах цього кримінального провадження постановою слідчого від 11 квітня 2018 року автомобіль був визнаний речовим доказом.

Оскільки в цьому випадку цей предмет використовувався законно, але лише зберіг на собі сліди злочину, на підставі пункту 1 частини 9 статті 100 КПК України його слід повернути власнику.

Цивільний позов в межах цього кримінального провадження не заявлений.

Керуючись ст.ст. 368, 373-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального Кодексу України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 4 /чотири/ років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк два роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, зокрема:

1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 у прибуток держави 2.431 грн. на відшкодування витрат на проведення експертизи.

Речовий доказ у справі - автомобілем "МАЗ 437041" /реєстраційний номер НОМЕР_1 - повернути власнику.

Вирок може бути оскарженим до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Миколаєва протягом 30 днів з моменту його проголошення.

СУДДЯ =АЛЄЙНІКОВ В.О.=

23.08.2019