Рішення № 84205964, 03.09.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9589/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Міроненко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Київської міської ради з вимогою визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1 , що є предметом позову.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду, позивач посилається на наступне, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , чоловік позивача, після його смерті відкрилася спадщина до складу якої входить об`єкт нерухомого майна - квартира АДРЕСА_1 . Крім позивача, спадкоємцем першої черги на дану квартиру є їхня спільна донька ОСОБА_3 , однак остання відмовилась від прийняття спадщини заявою від 21.06.2018 року. 29 травня 2018 року, позивач, як спадкоємець першої черги за законом, звернулась до Першої київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини щодо майна померлого чоловіка, однак, приватним нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки, як з`ясувалось, за життя спадкодавець ОСОБА_4 , будучи членом Житлово - будівельного кооперативу «Поліграфіст», повністю сплатив пайові внески за вищезазначену квартиру, що підтверджується довідкою кооперативу, тобто набув у встановленому порядку право власності на кооперативну квартиру, однак не зареєстрував право власності на цей об`єкт нерухомого майна, що унеможливлює вирішити питання про отримання свідоцтва про право власності на спадкове майно, тому позивач, як єдиний спадкоємець за законом, змушена звернутись до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

19 червня 2019 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження за правилами загального позовного провадження.

03 вересня 2019 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва підготовче провадження у справі закрито та призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - Київської міської ради, в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, процесуальним правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Представник третьої особи - Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутність, просить ухвалити рішення відповідно до законодавства України за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст.7 Закону СРСР „Про власність в СРСР", що набрав чинності з 1 липня 1990 року, ст.ст. 15, 16 Закону України „Про власність", що набрав чинності з 15 квітня 1991 року та втратив чинність з 20 червня 2007 року, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Згідно ЖДБК «Поліграфіст» від 08 грудня 1992 року, № 40, виданої на ім`я ОСОБА_4 , ОСОБА_4 є власником кооперативної квартири АДРЕСА_1 , яким повністю сплачено паєнакопичення у розмірі 4691 руб. 16 коп.. ОСОБА_4 є членом ЖБК «Поліграфіст» з 04 листопада 1972 року (а. с. 23).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть. (а.с. 9)

Позивачка є дружиною померлого, що підтверджується копією свідоцтва шлюб (а.с. 14). Отже позивачка має право на спадкування майна померлого в першу чергу.

21 червня 2018 року ОСОБА_3 , донька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулась до Першої київської нотаріальної контори з заявою про відмову від прийняття спадщини, яка залишилась після смерті її батька на користь позивача. (а. с. 74)

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

За нормою частини першої статті 1258 Цивільного кодексу України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Зазначені дії, що свідчать про намір спадкоємця прийняти спадщину, повинні бути вчиненні протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. (ст.1270 Цивільного кодексу України)

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.

16 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Першої київської державної нотаріальної контори з заявою видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, щодо майна померлого чоловіка - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а. с. 106)

16 квітня 2018 року державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Дубенко А. О. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, на підставі якої відмовила ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.111).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до ст.1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Відповідно до положень частини першої, третьої та п`ятої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Фактичний вступив управління або володіння будь-якою частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадкової маси.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов`язок спадкоємців, а їх право.

Відповідно до частини першої та другої статті 1296 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Згідно положень статті 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Як передбачено у п.216 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, провадиться нотаріусом після подання оригіналів правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцю.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 19-1 Закону України "Про кооперацію" член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - розпорядження квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. В разі викупу квартири, дачі, гаража споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про власність», який розповсюджувався на правовідносини, що виникли між ОСОБА_4 та ЖБК «Поліграфіст», знайшли законодавче закріплення з прийняттям Закону УРСР «Про власність» у 07.02.1991 року і підлягає застосуванню до правовідносин, які виникли на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 , член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Таким чином, у разі смерті члена житлово - будівельного кооперативу, якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, але свідоцтво про право власності не отримав, квартира в житлово - будівельному кооперативі кооперативі входить до складу спадщини.

Виходячи з предмету позову та наявних у справі доказів, судом встановлено, ОСОБА_4 був членом Житлово - будівельного кооперативу, повністю виплатив пайовий внесок за квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Житлово - будівельного кооперативу «Поліграфіст» від 08 грудня 1992 року, що зумовлює набуття за життя спадкодавцем права власності на вищезазначену кооперативну квартиру.

Згідно з статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно.

Підтвердження в суді права власності на майно здійснюється шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності або іншого речового права. Відповідно до частини першої ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави. ( ст.2 Цивільного процесуального кодексу України)

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.. (ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за закономє обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19-1 Закону України "Про кооперацію", ст.7 Закону СРСР „Про власність в СРСР" ( в редакції чинній з 1 липня 1990 року), ст.ст.15, 16 Закону України „Про власність", ст.ст. 1217, 1218, 1268, 1276, 1296, 1297 Цивільного кодексу України, ст. 67 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265, ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на квартиру номер АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11.09.2019 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );

Відповідач - Київська міська рада(01030, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141);

Третя особа - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві (01001, м. Київ, провулок Музейний, 2д, код ЄДРПОУ 34691374).

Суддя -