Ухвала суду № 84205832, 02.08.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/15265/19

Провадження № 2-з/752/222/19

У Х В А Л А

Іменем України

02.08.2019 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Шкірай М.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

Встановив

В провадження судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

31.07.2019 року заявник подав заяву, яка розподілена у провадження судді 01.08.2019 року, про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №59595903 від 18.07.2019 року, що знаходиться на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука В.Г., відкритого на підставі постанови №59596130 від 23.05.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пишним А.В.

Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що відповідач звернув до виконання оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса №25111, вчинений 31.10.2017 року.

Крім того зазначив, що 15.07.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пишним А.В. по виконавчому провадженню № 59196130 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

18.07.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Пилипчуком В.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59595903 на підставі постанови № 59596130 від 23.05.2019 року про стягнення основної винагороди.

23.07.2019 року постановою було накладено арешт на майно позивача.

У зв`язку з наявною загрозою реалізації арештованого майна через електронні торги та оскарження виконавчого документу в суді, на підставі якого приватним виконавцем винесено постанову про стягнення основної винагороди,є всі підстави вважати, що приватним виконавцем Пилипчуком В.Г. може бути здійснено відчуження майна позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, всебічно з`ясувавши обставини, на які заявник посилається як на підставу вимог своєї заяви, вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується встановленням обов`язку вчинити певні дії.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006, №9 постановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Однак, в порушення вказаних процесуальних норм та роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України, заявником не зазначено про існування об`єктивних обставин вважати, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

З матеріалів справи вбачається, що 31.10.2017 приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Чуловським В.А. було вчинено виконавчий напис за №25111, за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості в сумі 19 709,94 доларів США.

Постановою приватного виконавця Пишним А.В. від 15.07.2019 повернуто виконавчий документ стягувачу.

18.07.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Пилипчуком В.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59595903 на підставі постанови № 59596130 від 23.05.2019 року про стягнення основної винагороди.

23.07.2019 року постановою було накладено арешт на майно позивача.

У зв`язку з наявною загрозою реалізації арештованого майна через електронні торги та оскарження виконавчого документу в суді, на підставі якого приватним виконавцем винесено постанову про стягнення основної винагороди,є всі підстави вважати, що приватним виконавцем Пилипчуком В.Г. може бути здійснено відчуження майна позивача.

Підставою зупинення вчинення виконавчих дій регламентовані ст.34 Закону України «Про виконавче провадження». Вказаною нормою визначений виключний перелік підстав зупинення вчинення виконавчих дії, які вчиняються державним виконавцем шляхом винесення відповідної постанови.

Тобто, законодавством чітко визначені обставини, які можуть бути підставою для зупинення виконавчого провадження, та порядок вирішення питання про зупинення виконавчого провадження, а саме зупинення виконавчого провадження вирішується судами апеляційної та касаційної інстанції та безпосередньо державним виконавцем, на примусовому виконанні якого знаходиться виконавче провадження.

Таким чином, чинні норми ЦПК України не передбачають права суду першої інстанції, який ухвалив рішення, зупиняти виконавче провадження (дії рішення) під час його виконання.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що подана заява про зупинення виконавчого провадження за виконавчим листом, виданого на підставі рішення суду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 259, 260 ЦПК України, -

Постановив

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову -відмовити.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя