Ухвала суду № 84202611, 12.09.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/9794/13-ц

Провадження № 8/643/11/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2019 року м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Крівцова Д.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Московського районного суду м. Харкова від 26.03.2014 року, ухваленого в цивільній справі № 643/9794/13-ц, провадження № 2/643/243/14 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Третя Харківська державна нотаріальна контора, про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Московського районного суду м. Харкова з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Московського районного суду м. Харкова від 26.03.2014 року, ухваленого в цивільній справі № 643/9794/13-ц, провадження № 2/643/243/14, за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Третя Харківська державна нотаріальна контора, про визнання права власності, в якій просить відкрити провадження про перегляд:

1. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 26.03.2014 року, справа № 643/9794/13-ц, провадження № 2/643/243/14, в порядку скасування вищезгаданого рішення.

2. Скасувати акти, що звершились на необґрунтованому вищевказаному рішенні суду від 26.03.2014 року про усунення перешкод в користуванні ОСОБА_3 і ОСОБА_2 власністю: квартири АДРЕСА_1 , шляхом вселення до вказаної квартири. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 26.05.2015 року, справа № 643/2868/15-ц, 2 номер /643/2108/15, суддя Скотар А.Ю.

3. Скасувати акт державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Мосіна А.В. від 25.11.2015 року. Здійснити захист її, ОСОБА_1 , особистого немайнового права, яке повинно перейти їй в порядку спадкування від чоловіка в законному шлюбі ОСОБА_4 , по закону і суті справи в повному обсязі, від посягань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яким не належить право на спадщину від ОСОБА_4 по закону.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами, суд керується таким.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Московського районного суду м. Харкова від 26.03.2014 року, ухваленим в цивільній справі № 643/9794/13-ц, провадження № 2/643/243/14, позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Третя Харківська державна нотаріальна контора, про визнання права власності – задоволено частково.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 28.05.2014 року апеляційна скарга ОСОБА_1 – відхилена, рішення Московського районного суду м. Харкова від 26.03.2014 року – залишено без змін.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 16.01.2015 року повторну апеляційну скаргу ОСОБА_1 – повернуто ОСОБА_1 у зв`язку із відкликанням апеляційної скарги.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 26.05.2015 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами постановлено вважати неподаною та повернути заявнику.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 26.05.2015 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування актового запису про народження ОСОБА_5 та про усунення від участі в справі третьої особи Третьої Харківської державної нотаріальної контори – відмовлено.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 26.05.2015 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Московського районного суду м. Харкова від 26.03.2014 року – відмовлено.

Матеріали справи не містять даних щодо перегляду рішення Московського районного суду м. Харкова від 26.03.2014 року в касаційному порядку.

Таким чином, рішення Московського районного суду м. Харкова від 26.03.2014 року набрало законної сили 28.05.2014 року, коли ухвалою апеляційного суду Харківської області вказане рішення залишено без змін.

З даною заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 звернулась до суду 10.09.2019 року, тобто через понад 5 років з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з доводів заяви ОСОБА_1 , вказана заява подана в порядку п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, тобто у зв`язку з наявністю, за доводами ОСОБА_1 , істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

З заяви ОСОБА_1 також вбачається, що у вказаній заяві ОСОБА_1 не посилається на наявність обставин, передбачених п. 2 та п. 3 ч. 2 ст. 423 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 424 ЦПК України, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана: з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Вказаний строк, виходячи з положень ч. 3 ст. 424 ЦПК України, не може бути поновлений.

Як вбачається, вказані норми спрямовані на закріплення в національному законодавстві принципу правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Так, Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі «Желтяков проти України» від 09.09.2011 року зазначив, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII). Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Як встановлено судом, заяву ОСОБА_1 подано з пропуском строку для подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, який не може бути поновлений.

З доводів заяви ОСОБА_1 судом не встановлено обставин суттєвого та неспростовного характеру, які б виправдовували відступ від принципу юридичної визначеності.

Положення Глави 3 Розділу 5 ЦПК України не містять спеціальних норм, які б регулювали питання наслідків недотримання строків подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

За таких обставин суд застосовує загальні норми ст. 126 ЦПК України, згідно яких право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом; документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи, що заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами подано після спливу строків, встановлених процесуальним законодавством, та наявність заборони щодо їх поновлення, суд залишає заяву без розгляду.

Одночасно суд роз`яснює ОСОБА_1 , що вона не позбавлена права оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця в порядку, визначеному Розділом 7 ЦПК України, а також звернутись до суду у встановленому законом порядку із відповідними заявами з приводу перегляду рішення Московського районного суду м. Харкова від 26.05.2015 року.

Керуючись ст. 126, 258-261, 352, 353, 423, 424 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Московського районного суду м. Харкова від 26.03.2014 року, ухваленого в цивільній справі № 643/9794/13-ц, провадження № 2/643/243/14 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Третя Харківська державна нотаріальна контора, про визнання права власності – залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Московський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Крівцов Д.А.