Ухвала суду № 84201244, 12.09.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 12.09.2019

Справа № 320/8686/18

Провадження № 1-кп/320/397/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого суді - Редько О.В.,

за участі секретаря – Лебідь М.В.,

прокурора – Навка Н.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого – адвоката Забудської О.О., Мороз С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі матеріали кримінального провадження №12019080140000619 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 19 жовтня 2018 року надійшов затверджений обвинувальний акт від 18 жовтня 2018 року у кримінальному провадженні №12019080140000619 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05.04.2019 року суддя Редько О.В. прийняв до свого провадження матеріали кримінального провадження №12019080140000619 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

В судове засідання з`явились прокурор Навка Н.В., обвинувачений ОСОБА_1 , захисник обвинуваченого – адвокат Забудська О.О., Мороз С.В.

23.09.2019 року закінчується строк запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

У зв`язку із цим прокурор просить продовжити строк тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки не вбачає підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу на більш м`який. Прокурор в обґрунтування продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилався на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням, що передбачене ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, за який встановлене покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до шести років. Також ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення умисного корисного злочину, судимість за який не погашена та не знята в установленому законом порядку, що свідчить про те, що на шлях виправлення не став, та продовжує злочинну діяльність. На теперішній час міцних соціальних стосунків немає, а тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 буде ухилятись від кримінального покарання, переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, на стадії досудового розслідування ОСОБА_1 було оголошено в розшук. Таким чином, існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений ОСОБА_1 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, буде незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, вчинить інше кримінальне правопорушення. Тому прокурор вважає, що застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Крім того, прокурор не заперечувала, що в обвинувальному акті дійсно було помилково зазначено адресу мешкання обвинуваченого в АДРЕСА_1 .

Захисник обвинуваченого – адвокат Забудська О.О. заперечувала проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 та просила змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на те, що ОСОБА_1 , знаходячись під домашнім арештом, не буде переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню будь – яким чином, не буде вчиняти інше кримінальне правопорушення. Крім того, в обґрунтування клопотання про зміну запобіжного заходу захисник обвинуваченого – адвокат Забудська О.О. зазначила, що ОСОБА_1 одружений, має двох малолітніх дітей, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , задовільно характеризується за місцем проживання, має постійне місце робити. Знаходячись в СІЗО стан його здоров`я значно погіршився, оскільки він хворіє на вірусний гепатит С.Умов для лікування у мовах СІЗО немає.

Обвинувачений ОСОБА_1 також заперечував проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на обставини, які були зазначені його захисником.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Однак, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 не має постійного місця проживання, яке б належало на праві приватної власності обвинуваченому чи члену його сім`ї. Тому застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту суд вважає неможливим.

Відповідно до ст. 331 КПК України продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може перевищувати двох місяців, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Отже, на думку суду, сукупність даних щодо особи обвинуваченого, свідчать про доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи питання про продовження дії строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Таким чином, зазначене свідчить про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, і більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам та не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання з приводу заявленого процесуальним прокурором клопотання, суд вважає необхідним залишити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 10 листопада 2019 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи матеріальне та сімейне становище обвинуваченого, тяжкість правопорушення у вчиненні якого він обвинувачується, суд вважає можливим визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що є достатнім для забезпечення виконання обов`язків обвинуваченого в даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тому, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст.183 та ч. 5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: прибувати до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізькій області за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Керуючись ст.ст. 177, 314-316, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів, тобто до 10 листопада 2019 року включно.

Копію ухвали направити учасникам кримінального провадження для відома та в СІЗО №10 – для виконання.

Одночасно визначити ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області, № рахунку 37319085001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, Код ЄДРПОУ 26316700, Код МФО 820172, призначення платежу обов`язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, номер справи, ПІБ обвинуваченого.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до Мелітопольського міськрайонного суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, а саме за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- докласти зусиль до пошуку роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 10 листопада 2019 року.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р/2019 від 13 червня 2019 року, ухвала може бути оскаржена лише в частині продовження строку тримання під вартою – в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суду Запорізької області протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного

суду Запорізької області: О.В. Редько