Вирок № 84198387, 12.09.2019, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4782/18

провадження №: 1-кп/398/237/19

ВИРОК

Іменем України

"12" вересня 2019 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого - судді Коліуш Г.В., за участю секретаря судового засідання Михно О.Л., Замкової Ю.С., прокурора Васильків І.М., потерпілої ОСОБА_1 , представника потерпілої Ковальова А.І., обвинуваченого ОСОБА_2 , захисника Москаленка С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрія кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 01.11.2018 року за № 12018120000000316 за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 08.08.2003 року Світловодським районним судом Кіровоградської області за ч.3,4 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком 2 роки;

- 16.10.2006 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком 3 роки;

- 21.06.2013 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.1 ст. 187, ст.71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, 07.03.2014 року звільнений по відбуттю покарання

у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , як особа, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, та завідомо залишив без допомоги особу, яка перебуває в небезпечному для життя стані, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.135 КК України, за таких обставин.

31.10.2018 близько 18 години 12 хвилин ОСОБА_2 , порушуючи вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху (п. 2.9. Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння...) перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, (згідно акту судово-медичного дослідження (обстеження) №3823 – в крові виявлено етиловий спирт в кількості 3,45 г/дм3), керуючи автомобілем ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , рухаючись в темну пору доби по вул. Олексія Скічка зі сторони вул. Крупської в напрямку вул. Щорса в м. Олександрії Кіровоградської області, після здійснення обгону автомобіля ВАЗ 2109, який рухався в попутному напрямку, не повернувся на свою смугу руху, тим самим грубо порушуючи вимоги п.п. 10.1 та 11.3 Правил дорожнього руху (п. 10.1 перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкоду або небезпеку іншим учасникам руху, п. 11.3 Виїзд на смугу зустрічного руху можливий винятково для обгону та об`їзду перешкоди, при цьому водії зустрічного транспорту мають перевагу), без нагальної потреби продовжив рух по зустрічній смузі руху.

ОСОБА_2 , продовжуючи діяти в порушення п. 11.3 ПДР, рухаючись по смузі зустрічного руху, проявляючи особисту неуважність та безпечність до забезпечення елементарних вимог безпеки руху, позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати автомобілем, при цьому, порушуючи вимоги п.п. 1.2, 1.5, 2.3 (б, д) ПДР, (п. 1.2 В Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів; п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків, п. 2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну ..., технічнім станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху), виявивши попереду себе пішохода, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, який знижує увагу та реакцію особи при керуванні транспортним засобом, невірно відреагував на зміну дорожньої обстановки та в порушення п. 13.1 ПДР(п. 13.1 Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки ... повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу), не вибравши безпечний боковий інтервал між пішоходом, навпроти будинку № 83 допустив наїзд на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в це час також перебувала на зустрічній смузі руху.

У результаті наїзду на пішохода ОСОБА_4 остання отримала тілесні ушкодження, від яких загинула на місці ДТП, автомобіль ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 отримав механічні пошкодження передньої правої частини, проте останній продовжив рух на пошкодженому автомобілі до будинку № НОМЕР_2 , який АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 м. Олександрії Кіровоградської АДРЕСА_3 , тим самим з місця вчинення кримінального правопорушення зник та переховувався від правоохоронних органів до 20 години 30 хвилин 31.10.2018 року, чим грубо порушив вимоги п. 2.10 (а, б, в, г, ґ, д, е) ПДР (п. 2.10. У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу; ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті “г” пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди).

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 355 від 18.12.2018 року, отримала тілесні ушкодження у вигляді сполучної тупої травми тіла: синців: 1) на підборіді з переходом на верхню третину шиї по передній поверхні; 2,3,4,5) по передній поверхні грудної клітини справа на рівні 5-10 ребер; 6) на грудині на рівні 2-го ребра овальної форми червоно-багряного кольору розміром 1x0,5 см; 7) на правій гомілці у нижній третині по внутрішній поверхні; саден: 1) на лобі по центру, 2) на верхній повіці лівого ока; ран: 1) в ділянці між верхньою третиною правого стегна та лобковою ділянкою, 2) у верхній третині правої гомілки по передній та внутрішній поверхнях, 3) на границі між верхньою та середньою третинами правої гомілки по внутрішній поверхні, 4) у нижній третині правої гомілки по передній поверхні, 5) у нижній третині лівої гомілки по задній поверхні, 6) на нижній губі у правого краю з формуванням клаптю з м`яких тканин; перелом ребер справа по передній пахвовій лінії с 3 по 10 ребро, по задній пахвовій лінії 8,9,10,11 ребра, по лопатковій лінії 5,7,8 ребра, зліва по ключичній лінії 2,3,5,6,7 ребра та по лопатковій лінії 3,4,5,9,10 ребра; розриви тканини легень: правої: 1) по передній у верхній третині 2,3,4; по передній поверхні у середній третині 5,6; по передній поверхні у нижній третині 7; у нижній третині по задній поверхні лівої 1,2,3; по задній поверхні у верхній третині 4,5; по передній поверхні у нижній третині; множині розриви пристінкової плеври; крововтрата понад 2000 мл; відокремлення черепу від хребта по суглобовій поверхні; багатоуламковий перелом 1-го поперекового хребця; багатоуламковий перелом правої гомілки на рівні верхньої та середньої третин; частковий розрив тканин суглобової сумки лівого плечового суглобу. Вказані тілесні ушкодження несуть ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення та в даному випадку призвели до смерті останньої і знаходяться в прямому причинному зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями.

Окрім того, ОСОБА_2 , 31.10.2018 року близько 18 години 12 хвилин, порушуючи вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху (п. 2.9. Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння...) перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, (згідно акту судово-медичного дослідження (обстеження) №3823 – в крові виявлено етиловий спирт в кількості 3,45 г/дм3), керуючи автомобілем ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , рухаючись в темну пору доби по вул. Олексія Скічка зі сторони вул. Крупської в напрямку вул. Щорса в м. Олександрія, Кіровоградської області, після здійснення обгону автомобіля ВАЗ 2109, який рухався в попутному напрямку, не повернувся на свою смугу руху, тим самим грубо порушуючи вимоги п.п. 10.1 та 11.3 Правил дорожнього руху України (п. 10.1 перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкоду або небезпеку іншим учасникам руху, п. 11.3 Виїзд на смугу зустрічного руху можливий винятково для обгону її об`їзду перешкоди, при цьому водії зустрічного транспорту мають перевагу), без нагальної потреби продовжив рух по зустрічній смузі руху.

ОСОБА_2 , продовжуючи діяти в порушення п. 11.3 ПДР, рухаючись по смузі зустрічного руху, проявляючи особисту неуважність та безпечність до забезпечення елементарних вимог безпеки руху, позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати автомобілем, при цьому, порушуючи вимоги п.п. 1.2, 1.5, 2.3 (б, д) ПДР (п. 1.2 В Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів; п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків, п. 2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну ..., технічнім станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху), виявивши попереду себе пішохода, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, який знижує увагу та реакцію особи при керуванні транспортним засобом, невірно відреагував на зміну дорожньої обстановки та в порушення п. 13.1 ПДР (п. 13.1 Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки ... повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу), не вибравши безпечний боковий інтервал між пішоходом, навпроти будинку № 83 допустив наїзд на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в це час також перебувала на зустрічній смузі руху.

У результаті наїзду на пішохода ОСОБА_4 остання отримала тілесні ушкодження, від яких загинула на місці ДТП, автомобіль ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 отримав механічні пошкодження передньої правої частини, проте останній продовжив рух на пошкодженому автомобілі до будинку № НОМЕР_2 , який АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 м. Олександрії Кіровоградської АДРЕСА_3 , тим самим з місця вчинення кримінального правопорушення зник та переховувався від правоохоронних органів до 20 години 30 хвилин 31.10.2018 року, чим грубо порушив вимоги п. 2.10 (а, б, в, г, ґ, д, е) ПДР (п. 2.10. У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу; ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті “г” пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди).

ОСОБА_2 достовірно знаючи, що своїми діями, пов`язаними з порушенням Правил дорожнього руху та вчиненням наїзду на пішоходу ОСОБА_4 , поставив останню в небезпечний для життя стан, при цьому, маючи змогу допомогти їй, завідомо залишив потерпілу без допомоги та з місця пригоди зник, переховуючись з 18 год. 12 хв. по 20 год. 30 хв. 31.10.2018 року від правоохоронних органів.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 355 від 18.12.2018, отримала тілесні ушкодження у вигляді сполучної тупої травми тіла: синців: 1) на підборіді з переходом на верхню третину шиї по передній поверхні; 2,3,4,5) по передній поверхні грудної клітини справа на рівні 5-10 ребер; 6) на грудині на рівні 2-го ребра овальної форми червоно-багряного кольору розміром 1x0,5 см; 7) на правій гомілці у нижній третині по внутрішній поверхні; саден: 1) на лобі по центру, 2) на верхній повіці лівого ока; ран: 1) в ділянці між верхньою третиною правого стегна та лобковою ділянкою, 2) у верхній третині правої гомілки по передній та внутрішній поверхнях, 3) на границі між верхньою та середньою третинами правої гомілки по внутрішній поверхні, 4) у нижній третині правої гомілки по передній поверхні, 5) у нижній третині лівої гомілки по задній поверхні, 6) на нижній губі у правого краю з формуванням клаптю з м`яких тканин; перелом ребер справа по передній пахвовій лінії с 3 по 10 ребро, по задній пахвовій лінії 8,9,10,11 ребра, по лопатковій лінії 5,7,8 ребра, зліва по ключичній лінії 2,3,5,6,7 ребра та по лопатковій лінії 3,4,5,9,10 ребра; розриви тканини легень: правої: 1) по передній у верхній третині 2,3,4; по передній поверхні у середній третині 5,6; по передній поверхні у нижній третині 7; у нижній третині по задній поверхні лівої 1,2,3; по задній поверхні у верхній третині 4,5; по передній поверхні у нижній третині; множині розриви пристінкової плеври; крововтрата понад 2000 мл; відокремлення черепу від хребта по суглобовій поверхні; багатоуламковий перелом 1-го поперекового хребця; багатоуламковий перелом правої гомілки на рівні верхньої та середньої третин; частковий розрив тканин суглобової сумки лівого плечового суглобу. Вказані тілесні ушкодження несуть ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення та в даному випадку призвели до смерті останньої і знаходяться в прямому причинному зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями.

Обвинувачений у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнав в повному обсязі, фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, не оспорював, оскільки в ньому все викладено вірно, і пояснив, що він дійсно вчинив інкриміновані йому злочини у спосіб, в час та за обставин, зазначених в обвинувальному акті, у скоєному щиро каявся, в судовому засіданні вибачився перед потерпілої, цивільний позов про відшкодування моральної шкоди визнав частково в сумі 100 000 гривень.

Потерпіла в судовому засіданні надала показання, відповідно до яких вона є рідною сестрою померлої, чоловіка та дітей у померлої не було, очевидцем ДТП потерпіла не була, дізналася про смерть сестри 31.10.2018 року після шостої години вечора від своєї дочки, потерпіла займалася похованням померлої, оплачувала всі витрати на поховання в сумі 12510 грн., через смерть рідної людини відчуває моральні страждання, в неї погіршилося самопочуття, цивільні позови підтримала в повному обсязі просила їх задовольнити

Суд, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, допитом потерпілої, дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. Учасники судового провадження проти цього не заперечували. Суд з`ясував, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів у добровільності їх позиції. Суд роз`яснив учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, та як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 135 КК України.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинуваченим вчинений необережний тяжкий злочин, внаслідок якого померла людина, та умисний злочин невеликою тяжкості. Обвинувачений має незняту та непогашену судимість, на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансері не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, з досудової доповіді вбачається, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, оцінюється як високий, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння,

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до пунктів 21 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації і транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку.

Однак призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права

керувати транспортними засобами, є неможливим. З досліджених судом доказів вбачається, що обвинувачений на момент скоєння ДТП та на даний час не має такого права, тому суд не вбачає підстав для призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Виходячи із зазначених обставин, відношення обвинуваченого до скоєного, який вибачився перед потерпілою, даних про його особу, враховуючи його вік та стан здоров`я, враховуючи думку потерпілої щодо міри покарання, вчинення злочинів в стані алкогольного сп`яніння, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання пов`язане з позбавленням волі, в межах санкцій, передбачених ч.1 ст.135 КК України та ч.2 ст.286 КК України, з застосуванням ст.70 КК України, оскільки, на думку суду, виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

У кримінальному провадженні представником потерпілою ОСОБА_5 заявлений цивільний позов, з урахуванням уточнення, про стягнення на користь потерпілої з Моторного (транспортного) страхового бюро України матеріальної шкоди в розмірі 23 007 грн. 91 коп. та стягнення з обвинуваченого моральної шкоди в розмірі 300 000 грн. 00 коп. Позов обґрунтований тим, що неправомірними діями ОСОБА_2 потерпілій завдана матеріальна шкода, яка полягає у витратах, понесених нею на неодноразові поїздки до м. Олександрії Кіровоградської області з смт. Слобожанське Дніпропетровської області, поховання загиблої внаслідок ДТП сестри та супутні послуги. На час звернення до суду з цивільним позовом розмір таких витрат становив 5029,69 грн та наразі збільшився за рахунок більшої кількості приїздів до м. Олександрії, замовлення та оплати надгробного пам`ятника. Оскільки на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність обвинуваченого застрахована не була, тому саме на МТСБУ покладається обов`язок здійснити відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної з вини обвинуваченого. Моральна шкода полягає у моральних стражданнях потерпілої, пов`язаних зі смертю рідної сестри.

Цивільний відповідач Моторне (транспортне) страхове бюро України позовні вимоги не визнав в повному обсязі, надав відзив на позов, в якому зазначив, що до матеріалів справи не надано доказів понесених витрат на поховання та дійсності проведення робіт по встановленню пам`ятника, документів, щодо підтвердження особи, яка надавала послуги з поховання померлої, товарні чеки не можуть бути доказом оплати послуг в зв`язку з тим, що не надано акту виконаних робіт, що підтверджує оплату та проведення робіт, а цей рахунок є розрахунком розміру вартості проведених робіт, а не доказом проведення оплати позивачем та проведення робіт підприємством. Надані документи не містять обов`язкових реквізитів, вказаних у Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 29 грудня 2017 року №148. Крім того, в порушення вимог ст.35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» позивачем не надано документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування, документи, що підтверджують витрати на поховання та документи особи, яка проводила поховання. Щодо витрат на проїзд, то МТСБУ не відшкодовує дані витрати, оскільки таке відшкодування не передбачено чинним законодавством.

Дослідивши матеріали, якими обґрунтовується цивільний позов, на основі всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи, з`ясувавши характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, суд приходить до наступного висновку.

Щодо позовних вимог потерпілої про стягнення матеріальних витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту «а» п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. З досліджених документів вбачається, що власник автомобіля цивільно-правову відповідальність не застрахував.

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» . Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. За змістом ст.ст. 9, 22-31, 35, 36 зазначеного Закону настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. За п.22.1 ст.22 зазначеного Закону у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Пунктом 27.4. ст.27 зазначеного Закону визначено, що страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

З наданих документів вбачається, що потерпіла ОСОБА_1 понесла витрати на поховання, а саме: 12510 грн. 00 коп. відповідно до квитанцій від 12.09.2019 року №024277 та №024276. Суд не приймає до уваги посилання МТСБУ про те, що зазначені документи не є доказами оплати, оскільки відповідно до ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну. Враховуючи викладене, в частині витрат на поховання цивільний позов підлягає задоволенню в сумі 12510 грн. 00 коп.

Не підлягають задоволення позовні вимоги в частині стягнення витрат на проживання в готелі в сумі 505,00 грн., оскільки споживачем послуг відповідно до рахунку від 01.11.2018 року є інша особа – ОСОБА_6 , а не потерпіла, та витрати на проїзд до міста Олександрії, оскільки в розумінні вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не належать до витрат, які підлягають страховому відшкодуванню.

В той же час, відповідно до ст.118 КПК України процесуальні витрати складаються, зокрема, з витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів. Витрати, пов`язані із участю потерпілих у кримінальному провадженні, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Потерпілим оплачуються проїзд, наймання житла та добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять (ч.2, ч.3 ст.122 КПК України). Відповідно до ч.1 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що судові засідання з участю потерпілої проводилися 12.02.2019 року, 22.02.2019 року, 25.03.2019 року, 08.04.2019 року, 24.07.2019 року. Потерпілою надані проїзні документи, які підтверджують її витрати на проїзд в судові засідання 12.02.2019 року, 08.04.2019 року, 24.07.2019 року та 12.09.2019 року на загальну суму 645 грн. 69 коп., які підлягають стягненню з обвинуваченого. Інші проїзні документи не співпадають з датами судових засідань, а документів на підтвердження участі потерпілої в слідчих та процесуальних діях під час досудового розслідування, суду не надано.

Щодо позовних вимог потерпілої про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне. У кримінальному провадженні представником потерпілої ОСОБА_1 пред`явлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди в розмірі 300 000 грн. 00 коп. Обвинувачений позов визнав частково в розмірі 100 000 грн. Дослідивши матеріали, якими обґрунтовується цивільний позов, на основі всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи, з`ясувавши характер і розмір моральної шкоди, заподіяної злочином, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. В пункті 9 цієї Постанови зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При визначенні розміру моральної шкоди суд приймає до уваги характер правопорушення, ступінь фізичних та душевних страждань, що внаслідок вказаного кримінального правопорушення заподіяно смерть потерпілої, одночасно суд також враховує матеріальний стан обвинуваченого. Тому, керуючись ст.ст. 23, 1167 ЦК України, беручи до уваги зазначені вище обставини, частковим визнання обвинуваченим позову, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню, і справедливим відшкодуванням моральних страждань, яких зазнала потерпіла внаслідок смерті близької особи є відшкодування у розмірі 100 000 гривень.

Для забезпечення виконання вироку в частині призначеного обвинуваченому покарання, яке слід відбувати в місцях позбавлення волі, та з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, пов`язаних з виконанням вироку, суд вважає за необхідне продовжити обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Питання про заходи забезпечення кримінального провадження суд вирішує відповідно до вимог ч.4 ст.174 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370,371,373,374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286 КК України та ч.1 ст. 135 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

-за ч.1 ст. 135 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі

-На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без позбавленням права керувати транспортними засобами.

Строк відбування покарання рахувати з 12 жовтня 2019 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в строк покарання за цим вироком строк попереднього ув`язнення з дня фактичного затримання з 31.10.2018 року по 12.10.2019 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_1 до Моторного (страхового) транспортного бюро України про стягнення матеріальної шкоди задовольнити частково. Стягнути з Моторного (страхового) транспортного бюро України на користь ОСОБА_1 суму витрат на поховання в розмірі 12 510 (дванадцять тисяч п`ятсот десять) гривень 00 копійок. В решті позовних вимог – відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок. В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані із участю потерпілої у кримінальному провадженні, в сумі 645 (шістсот сорок п`ять) гривень 69 копійок.

Скасувати арешт автомобіля ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_3 , накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12 листопада 2018 року.

Речові докази: автомобіль ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 – повернути власнику - ОСОБА_3 ; фрагменти скла в кількості п`яти штук різних форм та фрагменти скла з передньої фари різних форм – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення: судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи №361 від 20.11.2018 року в сумі 1001 гривні 00 коп., судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи №5145/18-27 від 19.12.2018 року в сумі 1144 гривні 00 коп., судової інженерно-транспортної (транспортно-трасологічної) експертизи №362 від 20.11.2018 року в сумі 1001 гривні 00 коп., судової трасологічної експертизи за експертною спеціальністю 4.2 №245 від 28.11.2018 року в сумі 3432 гривні 00 коп., судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи обставин дорожньо-транспортної пригоди №4950/18-27 від 05.12.2018 року в сумі 1430 гривень 00 коп., в загальній сумі 8008 (вісім тисяч вісім) гривень 00 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі поданняапеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Коліуш Г.В.