Рішення № 84197359, 12.09.2019, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/3702/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Каліуш О. В., за участі секретаря судового засідання Франчук А.О., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача Задоєнка О.В. , третьої особи Інта О.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору поліцейський Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецької області Інт Олексій Петрович про скасування постанови у справі про адміністративне стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України у Донецькій області, ОСОБА_1 просить скасувати постанову серії ДПО 18 № 403259 від 17.03.2019 року про накладення на нього штрафу у розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що 17 березня 2019 року поліцейським Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП України в Донецькій області Інт Олексієм Петровичем стосовно нього винесено постанову серії ДПО 18 № 403259 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн., зі змісту якої вбачається, що він 17 березня 2019 року о 11 годині 25 хвилин в м. Костянтинівка по вул. Громова, біля будинку № 4 здійснив стоянку автомобіля Шевроле Авео, держномер НОМЕР_1 , ближче ніж 10 м від виїзду з прилеглої території, чим порушив п.15.9 «и» ПДР України.

Дану постанову вважає незаконною з огляду на порушення відповідачем процедури розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності та відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Так, п. 15.9 «и» ПДР України забороняє стоянку транспортного засобу ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду. 17.03.2019 року він здійснив стоянку транспортного засобу за адресою: АДРЕСА_1 за виїздом з прилеглої території, що ПДР України не заборонено.

Крім того, відповідач при розгляді справи про адміністративне правопорушення не роз`яснив йому права та обов`язки, передбачені відповідними статтями КУпАП; в його присутності відповідач постанову про накладення адміністративного стягнення не складав та не пропонував її для ознайомлення; відповідач не пропонував надати свої пояснення з приводу порушення; не ознайомив його з інформацією з відеореєстратора, а також не пред`явив йому жодного доказу вчинення адміністративного правопорушення. Також відповідачем не були запрошені свідки на підтвердження тієї обставини, що він відмовився від отримання копії постанови про накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 21.06.2019 року поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на звернення до адміністративного суду, відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду (а.с. 29-30).

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17.07. 2019 року залучено до участі в розгляді даної справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору поліцейського Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області старшого сержанта поліції Інта Олексія Петровича (а.с. 52-53).

Відповідач Головне управління національної поліції у Донецькій області надав відзив на позовну заяву ОСОБА_1 (а.с.46-48), в якому просив відмовити у задоволені позову в повному обсязі, пославшись на те, що 17.03.2019 року машину, якою керував позивач, було зупинено Інспектором СРПП Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області старшим сержантом поліції Інтом О.П. Позивачеві було вказано, що він порушив п.15.9. «и» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, а саме зупинка автомобіля ближче ніж 10 м від виїзду з прилеглої території .

Інспектором СРПП Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області старшим сержантом Інтом О.П. було складено постанову у справі про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у розмірі 255,00 грн.

Виходячи з цього, посадова особа Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецької області Інспектор старший сержант поліції Інт О.П. діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Третя особа Інт О.П. письмових пояснень на позов не подав.

Позивач ОСОБА_1 , представник позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Задоєнко О.В. у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав у повному обсязі з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, просив відмовити в задоволенні позову.

Третя особа Інт О.П. у судовому засіданні позов ОСОБА_1 визнав, пояснивши, що будь-яких доказів правомірності своїх дій він не має, події від 17.03.2019 року він не пам`ятає.

Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд прийшов до таких висновків.

Судом встановлено, що постановою серії ДПО18 № 403259 від 17.03.2019 року у справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 255,00 грн.

Як вбачається із оскаржуваної постанови, 17 березня 2019 року о 11 год. 25 хвилин в м. Костянтинівка, вул. Громова, біля буд. 4 ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 15.9 «и» ПДР України, здійснив стоянку автомобіля Шевроле Авео, держномер НОМЕР_1 , ближче ніж 10м від виїзду з прилеглої території (а.с.5). Даючи оцінку оскаржуваній постанові суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст. 245 КУпАП.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частини перша, друга, третя і п`ята статті 122, статті 124-1 - 126.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

В статті 258 КУпАП зазначені випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.

За приписами ч.2 наведеної статті протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу (ч.4 ст. 258 КУпАП).

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2). Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч.3).

Відповідно до ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1). Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів.

Відповідно до п. 15.10 «а» Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), стоянка забороняється у місцях, де заборонена зупинка.

Відповідно до п. 15.9 «и» ПДР України, зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Згідно із ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Всупереч зазначеному, відповідач встановлений обов`язок довести правомірність свого рішення, як таке що відповідає вимогам ст. 2 КАС України не виконав.

Відповідач не надав суду жодних належних доказів, які достовірно підтверджують обставини порушення позивачем 17.03.2019 року ПДР України, а саме, що він здійснив стоянку транспортного засобу ближче 10 м від виїзду з прилеглої території.

Крім того, відповідачем не надано суду жодного доказу на дотримання ним встановленої КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, від 07.11.2015 року процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Натомість, допитані судом свідки з боку позивача - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснили, що 17.03.2019 року позивач здійснив стоянку транспортного засобу за виїздом з прилеглої території, що не заборонено п. 15.9 «и» ПДР України. Також свідки стверджували, що в присутності позивача працівники поліції будь-яких документів не складали та позивачу на надавали, а лише здійснювали відеозйомку на мобільний телефон.

Аналізуючи усі обставини по справі та досліджені у судовому засіданні матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 403259 від 17.03.2019 року відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню.

Крім того, суд, виходячи з положень ч.2 ст.9, ч.3 ст. 286 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, вважає необхідним вийти за межі заявлених позовних вимог та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, позов слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 245, 246, 271, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Національної поліції України в Донецькій області (ЄДРПОУ 40109058, адреса: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова, 86), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору поліцейський Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області старший сержант поліції Інт Олексій Петрович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 403259 від 17 березня 2019 року, винесену інспектором СРПП Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області старшим сержантом Інтом Олексієм Петровичем, відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити.

Повне судове рішення складено 12 вересня 2019 року.

Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.В.Каліуш