Рішення № 84195265, 11.09.2019, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/4917/19

2/215/2550/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Камбул М.О.,

при секретарі судового засідання - Кошмак А.С.,

за участю: позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Северетник Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

19.08.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ПрАТ «ПівнГЗК» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, в якій просив стягнути з відповідача моральну шкоду заподіяну ушкодженням здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків у розмірі 150 228 грн.

Вказує, що він пропрацював 26 років (з 01.01.1988 по 24.04.2000 та з 02.11.2005 по 31.07.2019) на різних посадах ПрАТ «ПівнГЗК». Понад 12 років 3 місяці працював машиністом насосних установок та 13 років 9 місяців дробильником на ПрАТ «ПівнГЗК» в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, в насідок чого йому було встановлено три професійні захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група «А». Легенева недостатність першого ступеню. Радикулопатія попереково-крижова (L4, L5, S1) та шийна (С5, С6, С7) білатеральні, переважно справа, з вираженим статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і м`язові-тонічним синдромами, безперервно-рецидивуючий перебіг, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з пері артрозом колінних суглобів (ПФ другого ступеня), двобічного плечолопаткового періатрозу (ПФ другого ступеня) з гіпотрофією м`язів плечового поясу, периферичним нейросудинним синдромом верхніх кінцівок з вазомоторно-трофічними порушеннями кистей; хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А. Легенева недостатність першого ступеня; нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху), які виникли з вини ПрАТ, що підтверджується актом розслідування професійного захворювання. Причиною виникнення професійного захворювання стало перевищення гранично допустимого рівня небезпечним та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу. Довідкою МСЕК від 01.08.2019 ОСОБА_1 первинно безстроково встановлена втрата професійної працездатності у розмірі 65 % та встановлено третю групу інвалідності. У зв`язку з захворюванням у нього було порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, постійно виникають складнощі у зв`язку з загальною слабкістю, втомою, болями. Також зазначає, що не може повернутися до повноцінного образу життя, відчуває фізичні страждання, фізичну біль, обумовлену важкістю самопочуття та особливостями лікування, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначається на душевному та фізичному стані. Виходячи з тривалості роботи у відповідача та відсотку втрати професійної працездатності, просить стягнути з ПрАТ 150228 грн. моральної шкоди.

Стислий виклад заперечень відповідача.

19.06.2019 представник відповідача ПрАТ «ПівнГЗК» Доценко Т.Ю. надала відзив на позовну заяву. Вказує, що позивач добровільно обрав роботу, міг звільнитися у будь-який час, також позивач був попереджений та обізнаний з шкідливими умовами праці, тому за таких умов праці відповідач надавав ОСОБА_1 встановлені чинним законодавством і колективними договорами пільги і компенсації, зокрема, оплату праці у підвищеному розмірі, додаткові відпустки, профілактичне харчування, перераховував до Пенсійного фонду кошти для забезпечення виплати пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 тощо. Наявність шкідливих умов праці є об`єктивною на деяких робочих місцях згідно законодавства, гігієнічної класифікації праці. Також зазначає, що причинно-наслідковий зв`язок існує між професійним захворюванням і діями самого позивача, які виражаються у тривалому продовженні роботи в шкідливих умовах праці, а не діями роботодавця, який не має можливості будь-яким чином обмежити термін роботи працівника в шкідливих умовах праці. Крім того вказує, що позивачем не надано будь-яких доказів щодо підтвердження факту заподіяння моральних страждань.

Заяви, клопотання учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про підтримання позову та розгляд справи за його відсутності.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача Северетник Л. В . в судове засідання не з`явилась, надала суду письмову заяву, в якій в задоволені позовних вимог просить відмовити та провести розгляд справи за її відсутністю.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 10-00 год. 11.09.2019.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 в проміжок часу з 01.01.1988 по 24.04.2000 та з 02.11.2005 по 31.07.2019 працював у ПрАТ «ПівнГЗК», понад 12 років 3 місяці працював машиністом насосних установок та 13 років 9 місяців дробильником на ПрАТ «ПівнГЗК» (а.с. 28-30).

12.06.2019 актом розслідування хронічного професійного захворювання встановлено наявність у позивача професійного захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група «А». Легенева недостатність першого ступеню. Радикулопатія попереково-крижова (L4, L5, S1) та шийна (С5, С6, С7) білатеральні, переважно справа, з вираженим статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і м`язові-тонічним синдромами, безперервно-рецидивуючий перебіг, нейродистрофією у вишляді остеоартрозу у поєднанні з пері артрозом колінних суглобів (ПФ другого ступеня), двобічного плечолопаткового періатрозу (ПФ другого ступеня) з гіпотрофією мязів плечового поясу, периферичним нейросудинним синдромом верхніх кінцівок з вазомоторно-трофічними порушеннями кистей. Нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху), що також підтверджується медичним висновком (а.с. 12-13, 19-23).

Відповідно до п. п. 16, 17, 19 Акту розслідування, причиною виникнення хронічних професійних захворюваннях від 12 червня 2019 року, стала робота з ведення процесу дроблення сировини на дробарках, спостереження за технічним станом устаткування та його масло-господарством, огляду і очищення обладнання, спостереження за рівномірним надходженням і розподілом сировини та матеріалів на дробарки, виконання стропильних робіт при добуванні негабаритів, сторонніх предметів, неякісної сировини і матеріалів з дробарок, прибирання просипу в зоні обслуговування. Внаслідок недосконалості робочого місця та технології збагачення руд, мавших місце порушень систем аспірації та режимів експлуатації гірничозбагачувального устаткування, умови праці характеризувалися фізичним перевантаженням та впливом підвищених концентрації аерозолю переважно фібро генної дії у повітрі робочої зони та фізичного перевантаження, та з 01.01.1998 по 24.04.2000, також підпав під вплив підвищених параметрів важкості праці, шуму та пилу,

а саме: перевищення в повітрі робочої зони гранично-допустимої концентрації кремнія диоксиду кристалічного (SiO2) з вмістом у пилу від 10% до 70% (аерозоль переважно фібро генної дії) в 3,25 разів (6,5 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3), важкість праці: робоча поза (незручна) становить 57,6 % при нормативному значенні до 25 %,маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну кг: 36 при нормативному значенні до 30, рівень шуму перевищує допустимий на 9 дБА (89 дБА при ГДР 80дБА згідно ДСН 3.3.6.037-99).

Встановити конкретних осіб, які відповідальні за виникнення професійного захворювання, неможливо, оскільки ОСОБА_1 працював на ПрАТ впродовж 25 років та 10 місяців, у зв`язку із чим запропоновано в.о. генерального директора ОСОБА_5 підвищити контроль відповідальних осіб за забезпеченням і використанням працюючими ЗІЗ органів дихання, слуху та інших засобів індивідуального та колективного захисту згідно норм діючого законодавства та дотримуватися основних вимог в організації технологічних процесів та експлуатації обладнання згідно вимог гігієни та промислової санітарії в частині комплексної механізації та автоматизації виробничих операції, непереривності виробничих процесів, фізіологічного обґрунтування при обладнанні робочих місць (а.с. 19-23).

Довідкою МСЕК від 01.08.2019 позивачу первинно безстроково визначена втрата професійної працездатності у розмірі 65 %, з яких: 50 % - радикулопатія, 10% - ХОЗЛ, 5 % - туговухість, та встановлено третю групу інвалідності, за висновком якої він потребує забезпечення медикаментами, виробами медичного призначення, санітарно-курортного лікування (а.с. 24).

Згідно Санітарно - гігієнічної характеристики умов праці, умови праці ОСОБА_1 на посаді дробильника відносяться: за вмістом аерозолів переважно фібро генної дії в повітрі робочої зони - до 3 класу 2 ступеня шкідливості; за рівнем шуму - до 3 класу 2 ступеня шкідливості; за показниками важкості праці - до 3 класу 3 ступеня шкідливості, на посаді машиніста насосних установок за період роботи з 01.01.1988 - 24.04.2000, загальна оцінка умов праці віднесена до 3 класу 3 ступеня шкідливості (а.с. 14-18).

Судом не було відхилено жодного доказу наданого позивачем.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Суд вважає можливим, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, розглянути справу за відсутності учасників справи, які надали заяви про розгляд справи за їх відсутності та на підставі наявних у суду матеріалів.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає необхідним позов задовольнити частково.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з Конституцією України - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини головним обов`язком держави, що передбачено ст.3 Конституції України.

Згідно до ч.3 ст.43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно ст.4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Виходячи з норм ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно до ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до ст.173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Частиною 1 ст. 237-1 КЗпП України, передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 12 червня 2019 року, як вказувалось раніше, підставою для встановлення професійного захворювання ОСОБА_1 послужило те, що позивач пропрацював 25 років 10 місяців на підприємстві відповідача та 4 роки в умовах впливу шкідливих факторів на ПрАТ «ПівнГЗК» (а.с.19-23), показники яких перевищували гранично допустимий рівень, а саме: перевищення в повітрі робочої зони гранично-допустимої концентрації кремнія диоксиду кристалічного (SiO2) з вмістом у пилу від 10% до 70% (аерозоль переважно фібро генної дії) в 3,25 разів (6,5 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3), важкість праці: робоча поза (незручна) становить 57,6 % при нормативному значенні до 25 %,маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну кг: 36 при нормативному значенні до 30, рівень шуму перевищує допустимий на 9 дБА (89 дБА при ГДР 80дБА згідно ДСН 3.3.6.037-99).

Шкідливі умови праці дробильника відносяться: за вмістом аерозолів переважно фібро генної дії в повітрі робочої зони - до 3 класу 2 ступеня шкідливості; за рівнем шуму - до 3 класу 2 ступеня шкідливості; за показниками важкості праці - до 3 класу 3 ступеня шкідливості, на посаді машиніста насосних установок за період роботи з 01.01.1988 - 24.04.2000, загальна оцінка умов праці віднесена до 3 класу 3 ступеня шкідливості. Оскільки ОСОБА_1 працював більше 25 років 10 місяців на підприємстві відповідача, конкретних осіб, які відповідальні за виникнення професійного захворювання встановити неможливо, рекомендовано згідно п. 18 акту підвищити контроль відповідальних осіб за забезпеченням і використанням працюючими ЗІЗ органів дихання, слуху та інших засобів індивідуального та колективного захисту згідно норм діючого законодавства та дотримуватися основних вимог в організації технологічних процесів та експлуатації обладнання згідно вимог гігієни та промислової санітарії в частині комплексної механізації та автоматизації виробничих операції, непереривності виробничих процесів, фізіологічного обґрунтування при обладнанні робочих місць.

Як зазначено в п.4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Матеріали справи містять достатньо доказів щодо спричинення потерпілому ОСОБА_1 в результаті отриманого на виробництві професійного захворювання, моральної шкоди.

Згідно роз`яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує, що позивач працював на підприємстві відповідача всього 25 років 10 місяців, з них: 13 років 07 місяців за професією, 4 роки в умовах впливу шкідливих факторів, характер і тяжкість отриманих позивачем професійних захворювань, що порушує його нормальні життєві зв`язки та викликає фізичні і моральні страждання, ступінь втрати ним професійної працездатності 65 % та отримання ним 3 групи інвалідності, тривалість розладу його здоров`я, періодичне лікування, тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, врахувавши роз`яснення викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 щодо відшкодування розміру моральної шкоди, суд вважає необхідним позов задовольнити частково та стягнути на користь позивача 78 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, вважаючи суму, що просить позивач завищеною.

При цьому, суд зазначає, що підпунктами 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 та п. 18.1 ст. 18 Податкового кодексу України встановлено, що роботодавець - податковий агент зобов`язаний з доходів, що нараховуються (виплачуються) фізичній особі (платнику), нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок від імені та за рахунок коштів особи, якій виплачуються такі доходи.

Згідно до пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платник податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю. Таким чином, відшкодування моральної шкоди, завданої в зв`язку із ушкодженням здоров`я та стійкою втратою працездатності, не є об`єктом оподаткування доходу платника податку.

Суд не може взяти до уваги доводи представника відповідача про добровільність виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці, оскільки добровільне виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці, не знімає з відповідача обов`язку виконати вимоги ч.2 ст.153 КЗпП України та ст.13 Закону України «Про охорону праці» й нести відповідальність за їх невиконання у вставленому законом порядку.

Згідно положення ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову - на відповідача.

Як видно з матеріалів справи, при зверненні до суду із позовом ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі положення п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Пленум Верховного Суду України у постанові від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з ч.3 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру.

Позивач подав позов відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків та визначив її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою.

Зі змісту положень п.3 ч. 3 ст. 175, п.1.ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Отже, з урахуванням положення, п.п.1 п.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,0 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року.

З огляду, на суму стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 780 грн., що становить один відсоток ціни позову.

На підставі ст.43 Конституції України, ст. ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 78 000 (сімдесят вісім тисяч) грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» судовий збір у розмірі 780 грн. на користь держави.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду або через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного тексту судового рішення 11 вересня 2019 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», код ЄДРПОУ 00191023, місцезнаходження за адресою: 50079, м. Кривий Ріг, Тернівський район.

Суддя: