Рішення № 84194630, 12.09.2019, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2156/19

Провадження № 2/191/542/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бондаренко Г.В.

за участю секретаря - Силкіної О.Г.

згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнення аліментів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі. Шлюб розірвано 09.09.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по Синельниківському району Синельниківського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області. Від шлюбних відносин сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.05.2009 року по цивільній справі № 2-1025/09/ з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання їхньої неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, до досягнення донькою повноліття.

На даний час матеріальний стан відповідача поліпшився і він в змозі надавати більшу матеріальну допомогу на утримання своєї доньки ОСОБА_4 , але жодного разу, в добровільному порядку, він не збільшив суму аліментів, належної матеріальної допомоги дитині не надає.

Донька проживає разом з позивачем в селищі Іларіонове та знаходиться на її утриманні. Зі свого боку позивач прикладає усі зусилля для забезпечення потреб дитини, але це не дозволяє їй повністю забезпечити та задовольнити потреби неповнолітньої доньки на її повноцінне харчування, купівлю необхідного дитячого одягу та взуття, ліків у разі хвороби, та на інші життєві потреби дитини. Позивач вважає, що на сьогоднішній день сума стягуваних аліментів в розмірі 30% прожиткового мінімуму є недостатньою для матеріального утримання дитини, а також при інфляції та додатковому всебічному розвитку дитини, у зв`язку з чим змушена звернутися до суду з позовом про зміну розміру стягуваних аліментів. Просить змінити розмір аліментів з 30% прожиткового мінімуму на дитину, щомісячно, та стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з дати реєстрації позовної заяви і до досягнення донькою повноліття.

До початку судового засідання позивачка надала суду заяву про можливість розгляду справи за її відсутності. Позов підтримала та просила суд його задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, до його початку надав заяву у якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги не визнає, тому, що на його утриманні є ще двоє дітей.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, прийшов до наступного.

Відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого 21.08.2006 року Виконкомом Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, актовий запис №69.

За рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.05.2009 року у справі №2-1025/09 з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, аліменти стягувати з 23 березня 2009 року.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Стаття 141 СК України, встановлює рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року - держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» - вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст ст.ст. 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку зі зміненням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Зокрема, до підстав визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі (що фактично є зміною розміру) ст. 184 СК України відносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення.

Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів, що підлягає стягненню з платника аліментів.

Отже, в Законі закріплено можливість зменшення чи збільшення розміру сплачуваних аліментів та вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставою для зміни розміру аліментів за рішенням суду: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я, інші випадки, прямо передбачені СК України.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» - розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.

Законом України № 2037 VIII від 17 травня 2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» частину другу статті 182 Сімейного кодексу України викладено у новій редакції, а саме: «Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Тобто розмір аліментів, який відповідач сплачує на даний час, вже є меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму.

Нести відповідальність по утриманню дитини повинні обидва батьки. При цьому, судом враховується той факт, що відповідач працездатний, доказів того, що він має на утриманні інших осіб, на яких сплачує аліменти, суду не надані, він разом з позивачем повинен у рівних частках нести матеріальну відповідальність, а тому, відповідно до конституційного принципу верховенства права, з урахуванням потреб дитини та можливостей батька, суд вважає за необхідне змінити розмір аліментів, які він сплачує на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини.

Зі змісту вище приведеного та аналізу зазначених статей слідує, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. Розмір аліментів у разі спору у всіх випадках встановлюється судом, при цьому статтею 182 СК України передбачений перелік найбільш вагомих обставин, які мають братися до уваги при визначенні розміру аліментів на дитину.

З врахуванням встановлених обставин, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, і визначення указаного позивачем способу та розміру стягнення аліментів призведе до рівності прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.

Вказане зумовлено зміною чинного законодавства з метою посилення захисту прав дітей на належне утримання та підвищення мінімального розміру аліментів на одну дитину з 30 відсотків до 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що в свою чергу є підставою для зміни розміру аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивача на утримання їхньої спільної дитини.

Відповідно суд приходить до висновку про необхідність змінити розмір аліментів, що стягуються з відповідача у розмірі 30% прожиткового мінімуму на дитину, що не відповідає вимогам чинного законодавства, та враховуючи положення законодавства щодо права того з батьків, з яким проживає дитина, вирішувати питання щодо способу стягнення аліментів, суд вважає за необхідне стягувати в подальшому з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50% від прожиткового мінімуму на одну дитину і до досягнення дитиною повноліття.

Разом з тим, суд при визначенні розміру аліментів прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

Згідно з п.23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач звільнений від сплати судового збору, тому у порядку ст. 141 ЦПК України суму судового збору необхідно стягнути із відповідача у дохід держави.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 10, 11, 76-80, 133, 141, 258, 259, 263-265, ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Змінити розмір аліментів визначений рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2009 року по справі №2-1025/09 та стягнути з ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Славгород, Синельниківського району, Дніпропетровської області, ІПН НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН: НОМЕР_3 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини всіх його видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 , припинивши з моменту набрання рішенням законної сили стягнення аліментів за рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2009 року по справі №2-1025/09.

Стягнути з ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Славгород, Синельниківського району, Дніпропетровської області, ІПН НОМЕР_2 , на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя: Г. В. Бондаренко