Рішення № 84192913, 12.09.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 вересня 2019 р. № 520/7814/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сагайдака В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення від 06.06.2019 р. про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 1 січня 2017 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №520/7814/19.

Запропоновано відповідачу подати до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали відзив на позов та докази на обґрунтування відзиву, а також докази направлення відзиву позивачу.

Відповідач надав до суду відзив, згідно змісту якого у задоволенні позову просив відмовити.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно з наказом управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області №208/ос-16 від 23.12.2016 року звільнений зі служби в Державній кримінально - виконавчій службі України за п.4 ч.1. ст.77 (у зв`язку із скороченням штатів), вислуга років на день звільнення складає у календарному обчисленні - 20 років 06 місяців 10 днів, у пільговому обчисленні - 26 років 06 місяців 26 днів.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за вислугою років.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №25138-14/20 від 13.09.2018 року позивачу було повідомлено, що у ОСОБА_1 на момент звільнення календарна вислуга років склала 20 років 6 місяців 10 днів, тому призначити пенсію за вислугу років не виявляється можливим.

Позивач, вважаючи вказані дії відповідача протиправними, звернувся до суду з позовом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 року у справі №520/11338/19 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2019 апеляційну скаргу позивача на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 повернуто заявнику без розгляду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019 апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 змінено з мотивів його прийняття.

Зі змісту постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019 встановлено, що підставою для зміни мотивів прийняття рішення Харківським окружним адміністративним судом слугувало порушення вимог п. 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відповідач рішення про відмову в призначенні позивачу ОСОБА_1 пенсії за вислугу років (у формі розпорядження) не приймав, оскільки фактично повернув без розгляду заяву позивача про призначення пенсії від 17.07.2018 року.

З урахуванням вказаного вище, відділом з питань призначення та перерахунків пенсії військовослужбовців та деяких інших категорій громадян управлінь застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області розглянуто постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019 року по справі № 520/11338/18, щодо призначення пенсії за вислугу років та прийнято рішення від 06.06.2019 р., яке є, зокрема, предметом даного позову.

У рішенні від 06.06.2019 р. зазначено, що згідно до статті 12 п.а Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 був звільнений в вищезазначений період та має на момент звільнення календарну вислугу років 20 років 6 місяців 10 днів відповідно, призначити пенсію за вислугу років не виявляється можливим(а.с.10).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вказаним позовом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992 року.

Пунктом "б" статті 1-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 9 квітня 1992 року передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Згідно з п. "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 9 квітня 1992 року пенсія за вислугу років призначається:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Частиною другої статті 17 названого Закону визначено, що до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

У Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності вислуги, обчисленої на пільгових умовах. Вказаним Законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності 23 календарних роки, та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.

Судом встановлено, що на час звільнення позивача зі служби вислуга років у календарному обчисленні становила - 20 років 06 місяців 10 днів, що не є достатнім для призначення пенсії за вислугу років у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 9 квітня 1992 року.

До даних правовідносин не можуть застосовуватись норми постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 року №393, якою позивачу, на його думку, для призначення пенсії вислугу років має зараховуватися пільговий стаж - 26 років 06 місяців 26 день, оскільки згідно ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, приписи п.3 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року суперечать приписам п."а" ст.12 Закону України №2262-XII від 9 квітня 1992 року застосуванню підлягає саме Закон України, оскільки має вищу юридичну силу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність у позивача права на призначення пенсії за вислугою років з урахуванням пільгової вислуги років, оскільки позивач не має встановленої пунктом "а" частини першої статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарної вислуги років, що складала 23 роки.

Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією Верховного суду, яка викладена в постановах від 27.03.2018 року по справі № 295/6301/17 та від 19.09.2018 року по справі №725/1959/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Підсумовуючи вищевикладене, рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугою років прийняте в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, відтак скасуванню не підлягає.

З огляду на вказане вище, частина позовних вимог про зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 1 січня 2017 року, яка є похідною від рішення, є безпідставною та не підлягає задоволенню.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12 вересня 2019 р.

Суддя Сагайдак В.В.